§1–2. Криза європейського Середньовіччя. Поняття і періодизація Нового часу (Модерної доби)

Назад до змісту

Пригадайте, які періоди історії людства ви вивчали раніше. Кого з видатних діячів попередніх епох ви пам’ятаєте

Раніше я вивчав такі періоди історії людства: Середньовіччя (від середини V до кінця XV ст.)

Із видатних діячів попередніх епох пам’ятаю:

• Ярослав Мудрий – князь Київської Русі, відомий своєю діяльністю у сфері права та культури.
• Володимир Великий – князь, який запровадив християнство на Русі.
• Юрій Дрогобич – вчений, представник європейської науки з українських земель.
• Острозький князь Костянтин Василь – засновник Острозької академії.
• Діячі європейського Середньовіччя: Карл Великий, Річард Левове Серце, Жанна д’Арк.

📝 Діємо: практичні завдання

1. Пригадайте, коли з’явилася характеристика Середньовіччя як «темних віків». Чим була зумовлена така оцінка цієї доби? Які факти з історії Середньовіччя дають змогу спростувати цю думку?

Характеристика Середньовіччя як «темних віків» з’явилася у добу Відродження (Ренесансу), коли гуманісти протиставляли свою епоху «світла» попередній, яку вважали періодом занепаду культури, науки й мистецтва після античності. Така оцінка була зумовлена тим, що багато античних знань було втрачено, а релігія мала великий вплив на суспільство.

Цю думку спростовують такі факти:

• У Середньовіччі виникли університети, розвивалися науки, з’явилися нові винаходи (наприклад, книгодрукування, механічний годинник, компас).
• Збудовано величні архітектурні пам’ятки (собори, замки, мечеті).
• Розвивалися література, мистецтво, музика, з’явилися перші театри.
• Відбувалося становлення міст, розвивалася торгівля та ремесла.

2. Визначте, які досягнення доби Середньовіччя ілюструє колаж; які ілюстрації «нагадують» нам історію українських земель доби Середньовіччя. Доповніть перелік досягнень доби Середньовіччя самостійно.

Колаж ілюструє такі досягнення доби Середньовіччя:

Ілюстрації, що «нагадують» нам історію українських земель доби Середньовіччя:

• №5 – «Руська правда» (збірник законів Київської Русі)
• №7 – монети (грошова система Русі)

Додаткові досягнення доби Середньовіччя:

• Виникнення університетів
• Поширення християнства та ісламу
• Рицарська культура, лицарські ордени
• Розвиток філософії, схоластики
• Винахід механічного годинника, компаса, пороху
• Розвиток оборонної архітектури (замки, фортеці).

📝 Діємо: практичні завдання

1. Поясніть, яку роль у житті суспільства відігравали запропоновані в історичній хмаринці «винаходи» доби Середньовіччя.

• Парламент, кортеси, магістрат, ратуша – органи влади, які забезпечували участь різних верств населення в управлінні державою або містом, сприяли розвитку місцевого самоврядування та демократії.
• Хартія – важливий юридичний документ, що закріплював права і свободи, обмежував владу монарха (наприклад, Велика хартія вольностей в Англії).
• Банк – установа, яка займалася збереженням грошей, кредитуванням, розвитком торгівлі й економіки.
• Алхімія – попередниця сучасної хімії, сприяла розвитку науки, медицини, технологій.
• Університет – центр освіти й науки, де формувалися нові знання та готувалися освічені фахівці.
• Схоластика – філософський напрям, що розвивав логіку, критичне мислення, сприяв поширенню освіти.
• Гуманізм – ідеологія, яка підкреслювала цінність людини, її гідність і права.
• Іслам – нова світова релігія, яка вплинула на культуру, науку, політику багатьох народів.

2. Якими із цих «винаходів» ми користуємося і сьогодні?

• Парламент
• Магістрат (міське самоуправління)
• Хартія (конституції, закони)
• Банк
• Університет
• Гуманізм (як ідея)
• Іслам (як релігія)

Більшість із цих винаходів стали основою сучасного суспільства, політики, економіки, освіти та культури.

ІСТОРИЧНА ГРА «СПАДЩИНА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ»

1. Середньовіччя – історичний період від V до кінця XV ст.
2. Етномовна спільнота – група людей, об’єднана спільною мовою й культурою.
3. Імперія ромеїв – Візантійська імперія, спадкоємиця Римської імперії.
4. Королівство – монархічна держава, якою править король.
5. Варварські королівства – держави, створені варварськими племенами після падіння Риму.
6. Священна Римська імперія – багатонаціональна держава в Центральній Європі.
7. Вікінги – скандинавські мореплавці, воїни й торговці.
8. Кодекс – зібрання законів.
9. Правова система – сукупність законів і правил у державі.
10. Піднебесна імперія – назва Китаю в історичний період.
11. Великий розкол 1054 р. – поділ християнської церкви на католицьку і православну.
12. Іслам – світова релігія, заснована пророком Мухаммедом.
13. Коран – священна книга мусульман.
14. Халіфат – мусульманська держава на чолі з халіфом.
15. Каганат – об’єднання племен під владою кагана.
16. Золота Орда – монгольська держава на території Східної Європи.
17. Каста – спадкова соціальна група, особливо в Індії.
18. Індуїзм – релігія, поширена в Індії.
19. Доколумбова Америка – історія Америки до відкриття Колумбом.
20. Внутрішня колонізація – освоєння і заселення власних земель.
21. Зовнішня колонізація – захоплення нових земель за межами країни.
22. Епідемія – масове поширення хвороби.
23. Суспільний стан – соціальна група з певними правами і обов’язками.
24. Васалітет – система відносин між сеньйором і васалом.
25. Феодалізм – суспільний лад із пануванням феодалів.
26. Магдебурзьке право – міське самоврядування за німецьким зразком.
27. Гільдія – різні об’єднання — взаємодопомоги, релігійні, політичні.
28. Цех – організація ремісників для захисту інтересів.
29. Місцеве самоврядування – управління громадою на місцевому рівні.
30. Селянська громада – об’єднання селян для спільної роботи і захисту.
31. Міжусобна війна – війна між різними групами всередині країни.
32. Політична роздробленість – поділ держави на дрібні частини.
33. Хрестові походи – військові походи християн до Святої Землі.
34. Теократія – влада духовенства.
35. Теократична держава – держава, якою керує церква.
36. Реконкіста – відвоювання християнами Іберійського півострова в мусульман.
37. Міста-республіки – міста з власним самоврядуванням.
38. Парламент – представницький законодавчий орган.
39. Станово-представницька монархія – монархія з участю станів у владі.
40. Гусити – учасники релігійного руху в Чехії.
41. Султан – титул правителя в мусульманських країнах.
42. Східна деспотія – необмежена влада монарха в країнах Сходу.
43. Єретик – людина, що відступила від офіційної віри.
44. Інквізиція – церковний суд для боротьби з єрессю.
45. Анафема – церковне прокляття, відлучення від церкви.
46. Ренесанс – епоха Відродження, оновлення культури.
47. Схоластика – середньовічна філософія, поєднання віри і розуму.
48. Філософія – наука про загальні закони буття і мислення.

🔍 Поміркуймо!

Розгляньте набір текстових карток, визначте серед них прояви «великої кризи», причини даних явищ та шляхи, які суспільство обрало для їх подолання.

Прояви «великої кризи»:

• Малий льодовиковий період: зниження температур, суворі зими, нестабільна погода, часті неврожаї, голод.
• Епідемії хвороб (чума, дифтерія, тиф).
• Демографічна криза: зменшення тривалості життя, скорочення населення Європи на 1/3.
• Кризові явища в сільському господарстві.
• Загострення конфліктів між централізованими державами, міждержавні війни, зростання кількості жертв.
• Розкол католицької церкви (1378–1417 рр.), падіння авторитету християнських центрів, формування єресей, послаблення впливу релігії.
• Завоювання Константинополя османами (1453 р.).

Причини явищ:

• Кліматичні зміни (Малий льодовиковий період) → неврожаї, голод, ослаблення населення.
• Ослаблення економіки через часті неврожаї та епідемії.
• Зростання політичної напруги через боротьбу за владу між новими централізованими державами.
• Криза релігійних інститутів через внутрішні суперечності та розкол церкви.
• Військові завоювання та посилення зовнішньої загрози (османська експансія).

Шляхи подолання:

• Розвиток альтернативних сфер господарства: торгівля, ремесло, мореплавство.
• Медичні та санітарні нововведення: карантин, гігієна в містах.
• Поява нової військової техніки: вогнепальна зброя, гармати, нові фортеці, наймані армії замість рицарської кінноти.
• Пошук нових духовних орієнтирів: формування єресей, зростання ролі гуманізму, поступове послаблення впливу церкви.

Причинно-наслідкові ланцюжки:

1. Кліматичне похолодання → неврожаї → голод → ослаблення населення → епідемії → демографічна криза.
2. Епідемії та голод → скорочення населення → нестача робочої сили → зростання ролі міст, розвиток торгівлі й ремесел.
3. Політична нестабільність, міждержавні війни → падіння авторитету традиційних інститутів → пошук нових форм організації суспільства (централізовані держави, наймані армії).
4. Розкол церкви, падіння авторитету релігії → поширення єресей, гуманізму → зміна світогляду, підготовка до Нового часу.
5. Зовнішні загрози (османи) → зміцнення оборонних споруд, військові реформи → поява нових типів армій і техніки.

📝 Діємо: практичні завдання

Розгляньте картини й поясніть, чи можуть вони слугувати історичним джерелом. Свою думку обґрунтуйте. На основі картин схарактеризуйте образ людини Ранньомодерної доби.

Картини можуть слугувати історичним джерелом, оскільки відображають реальні заняття, побут, одяг, інтер’єри та цінності людей свого часу. Вони дають уявлення про розвиток науки, економіки, соціальних відносин і світогляду в Ранньомодерну добу. Наприклад, на картині Яна Вермера зображено географа за роботою, що свідчить про зростання ролі науки, досліджень і освіти. Картина Квентіна Массейса показує міняйла з дружиною, що ілюструє розвиток фінансової справи, торгівлі, появу нового типу міського населення – підприємців і банкірів.

Образ людини Ранньомодерної доби – це людина діяльна, освічена, прагне знань і матеріального добробуту. Вона цінує працю, розумові здібності, підприємливість і готова до змін. У цей період зростає значення особистих досягнень, науки, освіти, а також економічної ініціативи та відповідальності.

🔍 Поміркуймо!

Поміркуйте, як складатимуться відносини між західною модерною цивілізацією і традиційними східними цивілізаціями. Вплив якої цивілізації буде сильнішим у світі за доби Нового часу? Чому?

Відносини між західною модерною цивілізацією і традиційними східними цивілізаціями будуть напруженими й нерівними. Західна Європа швидко розвивалася, впроваджувала нові технології, розширювала торгівлю, створювала потужні централізовані держави та активно освоювала нові території. Східні цивілізації залишалися здебільшого традиційними, зберігали аграрно-ремісничий уклад і повільніше впроваджували зміни.

Сильнішим у світі за доби Нового часу буде вплив західної цивілізації, оскільки саме Захід став центром науково-технічного прогресу, промислової революції, колоніальних імперій, розвитку демократії та формування сучасної економіки. Західна Європа поширила свій вплив на Америку, Австралію, частину Азії й Африки, а її цінності, технології та політичні моделі стали зразком для багатьох країн світу.

📝 Діємо: практичні завдання

Працюючи з наступним фрагментом параграфа, заповніть у зошиті схему «Характерні риси Ранньомодерної доби» в Європі й Україні.

🔍 Поміркуймо!

Відомий американський і український історик Сергій Плохій запропонував образ України як «Брами Європи». На перетині західної і східної цивілізацій перебувала Україна й за Ранньомодерної доби

Які особливості та події Ранньомодерної доби в Україні, описані в тексті параграфа, підтверджують думку історика?

• Україна перебувала на межі між західноєвропейським і східним світами, була об’єктом претензій сусідніх держав (Польща, Литва, Османська імперія, Московія).
• Вплив європейських ідей: поширення гуманізму, Реформації, Контрреформації, книгодрукування, створення навчальних закладів європейського зразка (Острозька академія, Києво-Могилянський колегіум).
• Боротьба між католицизмом і православ’ям, виникнення Української греко-католицької церкви як результат релігійного протистояння і культурного діалогу.
• Вплив європейського мистецтва та ідей Просвітництва (українське бароко, поширення освіти).
• Постійна взаємодія з різними цивілізаціями, що формувала унікальну культуру та ідентичність українських земель.

Ці риси й події підтверджують, що Україна справді була «Брамою Європи» – місцем зустрічі, боротьби й взаємопроникнення західної та східної цивілізацій.

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу назвати хронологічні межі Нового часу, Раннього Нового часу.

Новий час – кінець XV – початок ХХ ст.

Ранній Новий час (Ранньомодерна доба) – кінець XV – середина XVIII ст.

Можу визначити, що стало поштовхом до переходу від Середньовіччя до Раннього Нового часу.

Поштовхом стала «велика криза» XIV–XV ст. у Європі: епідемії, голод, війни, демографічна криза, падіння авторитету церкви, розвиток торгівлі та ремесел, поява нових ідей і технологій.

Можу перелічити зміни в житті суспільства, пов’язані з переходом до модерних часів.

• Зростання міст, розвиток торгівлі й мануфактур
• Поява нових соціальних груп (буржуазія, підприємці)
• Зменшення впливу церкви, поширення гуманізму
• Виникнення централізованих держав
• Початок формування націй
• Поширення освіти, книгодрукування, розвиток науки

Можу порівняти особливості розвитку Європи та Сходу, українських земель за Ранньомодерної доби. дуже коротко

2. Розташуйте в хронологічній послідовності історичні періоди. Назвіть хронологічні межі кожного з них.

1. Первісна доба – від появи людини до IV–III тис. до н.е.
2. Античність – від кінця IV тис. до н.е. до V ст. н.е.
3. Середньовіччя – від середини V ст. до кінця XV ст.
4. Ранній Новий час – від кінця XV ст. до середини XVIII ст.

Обговорюємо в групі

3. На основі укладеної схеми (с. 11) назвіть спільні й відмінні риси в розвитку Європи й українських земель за Раннього Нового часу.

Спільні риси:

• Вплив європейських ідей гуманізму, Реформації, книгодрукування та освіти.
• Поширення нових знань, розвиток науки і техніки.
• Зростання ролі міст, торгівлі, ремесел.
• Формування нових суспільних і політичних ідей, зростання національної самосвідомості1.

Відмінні риси:

• В Європі формуються централізовані держави з абсолютною владою монархів, а українські землі перебувають під владою інших держав (Річ Посполита, Московія, Османська імперія).
• В Україні особливу роль відіграє козацтво, яке стає основою для створення власної держави (Військо Запорозьке).
• В Україні відбувається боротьба між католицизмом і православ’ям, виникає греко-католицька церква.
• Українські землі стають ареною боротьби за автономію та національне відродження, на відміну від більш стабільного державного розвитку в Західній Європі

Мислю творчо

4. Скористайтеся додатковими джерелами інформації і виконайте ілюстрований творчий проєкт «Історія Раннього Нового часу в кінематографі/комп’ютерних іграх».

Тут