Разом із Кліо розгляньте ілюстрації. Поміркуйте, як вони пов’язані зі змістом уроку. Упродовж уроку складіть шість запитань до теми: «Українські землі в контексті раннього Нового часу».
Ці ілюстрації показують ключові події початку раннього Нового часу. Захоплення Константинополя османами 1453 року завершило існування Візантійської імперії. Висадка Колумба в Америці – це початок Великих географічних відкриттів. А Мартін Лютер зі своїми 95 тезами започаткував Реформацію. Ці події вважаються межею між Середньовіччям і Новим часом і вплинули на розвиток українських земель.
Шість запитань до теми “Українські землі в контексті раннього Нового часу”:
Як українські землі долучились до європейського ринку в ранньомодерний період? Українські території стали важливими постачальниками продовольства й сировини на західноєвропейський ринок.
Які зміни відбулись у становій структурі українського суспільства? З’явився новий суспільний стан – козацтво, з діяльністю якого пов’язане створення Української козацької держави – Війська Запорозького.
Як вплинули ідеї Гуманізму та Реформації на духовне життя українців? Під впливом цих ідей відбувалася реформаторська діяльність митрополита Петра Могили, а також була створена греко-католицька церква.
Що характеризувало розвиток освіти на українських землях? Формувалася власна система освіти, що поєднала місцеві традиції та західноєвропейські впливи. Важливу роль відігравали Острозька школа та Києво-Могилянський колегіум.
Які джерела розповідають про життя українців у ранньомодерний період? Писемні (законодавчі акти, договори, літературні твори), речові (архітектура, портрети), усні (думи, історичні пісні) та етнографічні.
Як “революція цін” вплинула на господарське життя українських земель? Вона спричинила пожвавлення господарського життя, появу фільварків та включення українських територій до європейського економічного простору.
1. Особливості ранньомодерного періоду
1. Назвіть події, які відмежовують Середньовіччя від Нового часу.
Середньовіччя від Нового часу відмежовують три важливі події: захоплення Константинополя османами в 1453 році, що призвело до припинення існування Візантійської імперії; Великі географічні відкриття, початком яких стало відкриття Америки Христофором Колумбом; поява Реформації, яку започаткували “95 тез” німецького теолога Мартіна Лютера.
2. Що сприяло господарському розвитку у ранньомодерний період.
Господарському розвитку в ранньомодерний період сприяли: перехід від ремісничого до мануфактурного виробництва, технічний прогрес, вдосконалення знарядь праці, використання нових інструментів, верстатів і механізмів. Також почали широко застосовувати силу води й вітру як джерела енергії, зросли обсяги внутрішньої та зовнішньої торгівлі завдяки Великим географічним відкриттям.
3. Які зміни відбулися в духовному і науковому житті людини у Ранній Новий час.
У духовному і науковому житті відбулися такі зміни: послаблення віри людини у Боже провидіння, утвердження Гуманізму. Наука поступово звільнилася від впливу церкви, змінились уявлення про місце Землі у Всесвіті, з’явилося обґрунтування ідеї про рух Землі і планет навколо Сонця. Великі географічні відкриття змінили уявлення людини про Землю. А також значно зросла грамотність і розвиток освіти.
🏝️ Острів цікавинок
1. Поміркуйте, які наслідки для розвитку науки мало винайдення телескопа.
Винайдення телескопа сприяло значним відкриттям в астрономії, зокрема, Галілео Галілей відкрив супутники Юпітера, кільця Сатурна та довів, що галактика Чумацький Шлях складається з безлічі зірок. Це змінило уявлення про Всесвіт і місце Землі в ньому, сприяло розвитку наукових методів дослідження та відходу від середньовічних догм.
2. Використовуючи інтернет, дослідіть, хто ще з відомих учених Ранньомодерної доби вдосконалив цей прилад.
Окрім Галілея, телескоп удосконалювали Йоганн Кеплер, який створив телескоп із двома опуклими лінзами, що давало чіткіше зображення. Ісаак Ньютон винайшов рефлекторний телескоп, який використовував дзеркала замість лінз для уникнення хроматичних аберацій.
3. Обговоріть результати свого пошуку з однокласниками / однокласницями.
Результати пошуку показують, що вдосконалення телескопа різними вченими дозволило зробити прорив у розумінні космосу та фізичних законів. Це стало основою для сучасної астрономії та фізики.
2. Українські землі в контексті ранньомодерної епохи
1. Які зміни відбулися у становій структурі суспільства?
У ранньомодерний період урізноманітнилася станова структура суспільства. Крім традиційних станів, таких як шляхта, духовенство, міщани та селяни, виник новий суспільний стан – козацтво. Його діяльність була пов’язана з творенням Української козацької держави – Війська Запорозького.
2. Визначте спеціалізацію українських територій у європейському господарському просторі.
Українські землі стали важливими постачальниками продовольства і сировини на західноєвропейський ринок. Основою економіки були фільварки – господарства землевласників, орієнтовані на ринок, що спричинило збільшення панщини та залежності селян.
3. Хто започаткував видавничу справу у Львові?
Видавничу справу у Львові започаткував Іван Федорович, який у 1574 році видрукував «Апостол» і «Буквар».
📜 Відлуння минулого
1. Поміркуйте, чому школи і гімназії автор назвав «оселями правдивої мудрості в державі».
Станіслав Оріховський назвав школи і гімназії «оселями правдивої мудрості», бо вони були місцем, де молодь отримувала знання, формувала гуманність і розуміння суспільних цінностей. Освіта допомагала виховувати мудрих і відповідальних громадян, які могли ефективно управляти державою та підтримувати її розвиток.
2. Поясніть своє бачення ролі освіти у суспільстві.
Освіта є ключовим фактором розвитку суспільства, оскільки вона забезпечує передачу знань, формує критичне мислення та сприяє соціальному прогресу. Вона допомагає людям адаптуватися до змін, розвивати культуру та технології, а також вирішувати складні проблеми сучасності.
3. Джерела з історії українських земель Ранньомодерної доби
1. Назвіть види писемних джерел з історії українських земель у ранньомодерний період.
До писемних джерел цього періоду належать:
- законодавчі акти (укази, постанови);
- договори між державами;
- історичні, полемічні та літературні твори;
- енциклопедії;
- спогади, щоденники, автобіографії;
- релігійні тексти та проповіді.
2. Якими видами речових джерел представлена Ранньомодерна доба?
Ранньомодерна доба представлена такими речовими джерелами:
- знаряддя виробництва та предмети побуту;
- архітектурні споруди (замки, церкви, палаци);
- твори мистецтва (іконопис, портретний живопис, гравюри);
- етнографічні пам’ятки (одяг, прикраси, зразки ремесел).
3. З яких спеціальних історичних дисциплін дізнаємося про життя і діяльність мешканців українських теренів ранньомодерного часу?
Про життя і діяльність мешканців можна дізнатися завдяки таким дисциплінам:
- нумізматика (дослідження монет і грошового обігу);
- боністика (вивчення паперових грошей);
- геральдика (знаки, герби, символи);
- топоніміка (історія назв географічних об’єктів);
- історична географія (взаємодія людини з простором).
✍️ Галявина творчості
Як ви знаєте, Кліо любить відвідувати музеї. Разом з нею здійсніть віртуальну мандрівку в етнографічний музей. Довідайтеся про вбрання і побут різних груп українського суспільства. Об’єднайтеся в мінігрупи та підготуйте репортаж із місця події. Дайте назву репортажу і запишіть у зошит питання, які ви маєте розкрити, готуючи репортаж.
Назві репортажу: «Кольори минулого: одяг і побут українців ранньомодерної доби».
Питання для розкриття в репортажі:
- Які соціальні групи українського суспільства можна виокремити за їхнім вбранням?
- Які матеріали та технології використовували для створення одягу?
- Як відображався соціальний статус у елементах побуту?
Основна частина репортажу:
У ранньомодерний період одяг і побут українців відображали їхній соціальний стан. Селяни носили прості сорочки з грубого льону або вовни. Козаки відрізнялися довгими жупанами, широкими поясами та шаблями, які підкреслювали їхній статус воїнів. Міщани використовували тканини вищої якості, наприклад, сукно або шовк, а їхній одяг міг мати елементи європейської моди.
Побутові речі, такі як глиняний посуд, дерев’яні меблі або рушники з вишивкою, свідчили про рівень майстерності та естетичні уподобання. Архітектурні споруди, зокрема дерев’яні церкви або козацькі курені, демонстрували взаємодію з навколишнім середовищем і доступні матеріали.
Висновок: Дослідження етнографічних пам’яток допомагає відтворити життя наших предків і зрозуміти, як матеріальна культура впливала на формування ідентичності.