§55. Узагальнення: «Економіка і суспільство Середньовіччя. Суспільні процеси». Тематичне оцінювання

Зміст Україна і світ 7 клас 

Стани середньовічного суспільства

Середньовічне суспільство поділялося на три основні стани, кожен з яких мав визначену функцію:

1. «Ті, що моляться» (духовенство):
   • Священики, чернецтво, представники церкви.
   • Забезпечували духовне керівництво, моральні норми, освіту.
   • Володіли духовною владою та значними земельними ресурсами.
2. «Ті, що воюють» (лицарство/феодали):
   • Лицарі, аристократи, воїни.
   • Захищали суспільство, керували землями, мали політичний вплив.
   • Отримували за службу землі, податки та привілеї.
3. «Ті, що працюють» (селяни та городяни):
   • Селяни (часто кріпаки), ремісники, торговці.
   • Виробляли продукти, ремісничі вироби, сплачували податки.
   • Не мали політичних прав, залежали від феодалів.

Статус міста визначався:

• Самоврядуванням (наприклад, через Магдебурзьке право).
• Економічною значущістю: торгівля, ремесла, ярмарки.
• Політичною роллю: участь у феодальних зборах, союзах.
• Наявністю укріплень (мури, фортеці) та стратегічним розташуванням.

Привілеї міст з Магдебурзьким правом:

1. Самоврядування: Обраний магістрат (рада) керував містом.
2. Судова автономія: Міський суд вирішував спори за власними законами.
3. Податкові пільги: Звільнення від частини податків феодалам.
4. Розвиток ремесел і торгівлі: Міста мали право влаштовувати ярмарки, цехи.
5. Земельна власність: Місто могло володіти землею та розпоряджатися нею.
6. Власні символи: Герб, печатка, прапор (ознака незалежності).

Приклад: Українські міста — Львів, Київ, Луцьк — отримали Магдебурзьке право в XIV–XV ст.

Причини конфліктів у середньовічному суспільстві:

1. Політична боротьба:
   • Між монархами та феодалами за владу.
   • Між містами та сеньйорами за самоврядування.
2. Соціальна нерівність:
   • Селянські повстання через кріпосне право, високі податки.
   • Суперництво між цехами та купцями.
3. Релігійні суперечності:
   • Хрестові походи, конфлікти між католиками та православними.
   • Переслідування єретиків, інквізиція.
4. Зовнішні загрози:
   • Навали кочівників (монголів, татар), війни між державами.
5. Економічні чинники:
   • Боротьба за торгові шляхи, ресурси, землі.

Ці фактори формували динаміку середньовічного суспільства, впливаючи на його еволюцію від феодальної роздробленості до централізованих держав.

Тест узагальнення до теми 7

Упродовж XI – XV ст. населення Європи:

Збільшилося. В Європі у X–XIII ст. спостерігався справжній демографічний бум.

Який термін доречно використати на позначення необхідності освоєння нових земель, боліт, лісів?

Внутрішня колонізація

Середній вік людини у середні віки складав:

45 років для чоловіків і 35 років для жінок

Про яку хворобу йдеться в уривку?

Чума. В уривку описані типові симптоми чуми – жовна, виразки, висока смертність

Ступенева піраміда…

“небесна ієрархія”

Укажіть рядок, у якому зазначені основні три стани середньовічного суспільства

Духівництво, селянство, воїни.

Як називалася система суспільної залежності станів один від одного за Середньовіччя?

“Васал мого васала не є моїм васалом”.

Клюнійський рух виник у:

Франції.

Великий розкол 1054 р. передбачав:

Поділ християнства на католицизм і православ’я.

Укладена в 1439 р. Флорентійська унія:

Мала на меті поновлення єдності католицької і православної церков під владою Папи Римського.

Установіть відповідність між обладунками середньовічного лицаря та їх стислими характеристиками:

Щитові гроші – це:

платежі, які дозволяли відкупатися від несення військової служби.

Оберіть твердження, які вказують на причини виникнення Середньовічних міст:

• Перехрестя торгівельних шляхів
• Біля замків феодала
• Біля монастирів
• На місці переправ

Шедевр – це:

зразковий виріб, який свідчив про оволодіння таємницями ремесла.

Установіть відповідність між поняттям та його стислою характеристикою:

Установіть відповідність між станами населення Русі та їх стислими характеристиками: