ПРИГАДАЙТЕ
1. Коли монголи завоювали Китай?
Монголи завоювали Китай у 1279 році, коли Хубілай-хан завершив підкорення династії Сун і заснував династію Юань.
2. Яким було монгольське правління в Китаї?
Монгольське правління в Китаї за династії Юань (1271–1368) характеризувалося централізованою бюрократією, поділом суспільства на чотири класи з китайцями на нижчих позиціях, обмеженням конфуціанських традицій та широким використанням іноземців в управлінні. Монголи також сприяли торгівлі та культурному обміну, але їхня влада залишалася чужою для більшості китайців.
3. Хто був засновником Делійського султанату? Яку релігію сповідували його правителі?
Засновником Делійського султанату був Кутб-уд-дін Айбак у 1206 році. Правителі султанату сповідували іслам.
📜 Якими були відмінності в управлінні Китаєм за династії Мін порівняно з попередньою династією?
За династії Мін Китай повернувся до конфуціанства та даосизму, відкинувши тибетський буддизм, який був державною релігією за монгольської династії Юань.
Чжу Юаньчжан відновив традиційну китайську систему управління, але вводив жорсткі заходи проти корупції, стративши 40 тисяч чиновників.
Була відновлена триступенева система екзаменів для чиновників, а також проведена аграрна реформа, яка передала більшість земель у користування селянським громадам.
Скасували рабство, володіти рабами дозволялося лише членам імператорської родини.
Упроваджувалися нові сільськогосподарські культури: батат (солодка картопля) та арахіс.
Одним із нововведень архітектури Мін була кольорова полив’яна черепиця.
За часів династії Мін китайці активно переселялися до Індокитаю та Індонезії, де створили цілі китайські поселення.
Династія Мін підкреслювала свою “китайськість”, відроджуючи традиційні ремесла та культуру.
Чому за часів династії Мін підкреслювалася її «китайськість»?
Династія Мін підкреслювала свою «китайськість», тому що вона була останньою династією, якою правили етнічні китайці (ханьці) після монгольської династії Юань. Це було важливо для відновлення китайських традицій, культури та ідентичності, які були пригнічені за часів іноземного правління.
📜 Яка подія підірвала сили Делійського султанату?
Сили Делійського султанату підірвала навала Тамерлана у 1398 році. Його армія спустошила Північну Індію, знищила місто Делі та вбила 100 тисяч полонених, що призвело до значного ослаблення султанату. Після цього на місці султанату утворилося близько двох десятків дрібних держав.
✍️ Сформулюйте судження
Розвиток Китаю часів правління династії Мін:
За династії Мін Китай повернувся до традиційних китайських цінностей, таких як конфуціанство та даосизм, відновивши національну ідентичність після монгольського правління. Були проведені реформи в управлінні, сільському господарстві та ремеслах, що сприяло економічному та культурному піднесенню.
Здобутки Китаю цієї доби:
Китай доби Мін досяг значних успіхів у розвитку ремесел (порцеляна, шовк, папір), архітектури («Заборонене місто»), літератури та мистецтва. Також були організовані масштабні морські експедиції під керівництвом адмірала Чжен Хе, які розширили знання китайців про світ.
Події на півострові Індостан у XIV—XV ст.:
У цей період Індостан переживав політичну нестабільність. Делійський султанат зазнав нищівного удару від навали Тамерлана у 1398 році, що призвело до його ослаблення та розпаду. На півдні півострова сформувалася Віджаянагарська імперія, яка досягла розквіту, але згодом зазнала поразки від сусідніх держав.
➡ Запитання і завдання
📘 Знаємо
1. Хто став засновником династії Мін?
А) Чжу Юаньчжан (Хун-у).
2. Поясніть значення поняття «освічена деспотія».
Освічена деспотія — це форма правління, за якої монарх має необмежену владу, але використовує її для проведення реформ, спрямованих на покращення життя підданих, розвитку культури та економіки.
3. Впишіть відсутні літери й дізнайтеся ім’я завойовника, який завдав вирішальної поразки Делійському султанату.
Т А М Е Р Л А Н.
🔍 Аналізуємо і пояснюємо
4. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що розважлива земельна й податкова політика сприяла швидкому відновленню Китаю після монгольського панування? Поясніть чому.
Так, погоджуюсь. Земельна реформа, яка передала землі селянським громадам, та помірний податок забезпечили стабільність сільського господарства, що стало основою економічного відновлення. Регулярні переписи населення та майна дозволили справедливо розподіляти податки, що сприяло загальному піднесенню країни. Скасування рабства збільшило кількість робочої сили, а також відновлення іригаційних систем сприяло розвитку сільського господарства та економіки загалом.
5. Яким було значення періоду правління перших імператорів династії Мін? Дайте аргументовану відповідь.
Перші імператори династії Мін, особливо Чжу Юаньчжан (Хун-у) та Юн Ле (Чжу Ді), мали величезне значення для Китаю. Вони відновили китайську ідентичність, провели реформи в управлінні, сільському господарстві та ремеслах, що призвело до економічного та культурного розквіту. Також вони зміцнили кордони держави, організували морські експедиції та збудували «Заборонене місто», що стало символом могутності династії Мін.
6. Чи є правильним твердження, що подорожі Чжен Хе не вплинули на розвиток Китаю? Поясніть свою думку.
Ні, це твердження неправильне. Подорожі Чжен Хе значно розширили знання китайців про світ, зміцнили торговельні зв’язки з іншими країнами та демонстрували могутність Китаю. Однак пізніше китайська влада відмовилася від активної морської політики, що обмежило тривалий вплив цих експедицій.
7. Порівняйте розвиток Китаю за часів династій Юань і Мін.
- Політика:
- Юань: Іноземне (монгольське) панування, пригнічення китайських традицій.
- Мін: Відновлення китайського правління, реформи, боротьба з корупцією.
- Економіка:
- Юань: Економічний занепад через експлуатацію.
- Мін: Підйом завдяки аграрним реформам, розвитку ремесел і торгівлі.
- Культура:
- Юань: Тибетський буддизм домінував, китайські традиції пригнічені.
- Мін: Відродження конфуціанства, розквіт літератури, мистецтва, архітектури.
- Зовнішня політика:
- Юань: Завойовницька політика, внутрішній розбрат.
- Мін: Спочатку активна (експедиції Чжен Хе), потім оборонна.
Висновок: Мін відродила китайську ідентичність та економіку після занепаду за Юань.
8. Чому за часів династії Мін у сільському господарстві Китаю відбувся перехід від орного до мотичного землеробства? Чи було це кроком назад? Поясніть свою думку.
Перехід до мотичного землеробства стався через виснаження ґрунтів і необхідність обробляти невеликі ділянки землі в умовах зростання населення. Це дозволяло ефективніше використовувати землю на схилах і в долинах. Це не було кроком назад, оскільки така система забезпечувала більшу продуктивність у тих умовах і сприяла насиченню населення продовольством. Проте вона не сприяла технологічному прогресу в аграрному секторі.
⚙️ Застосовуємо і творимо
9. Знайдіть на карті (с. 56) події, пов’язані з розвитком держав на території півострова Індостан.
У якому році Тамерлан здійснив похід на Делі?
У 1398 році.
Яка імперія була заснована на півострові Індостан у XIV ст.?
Віджаянагарська імперія (1336–1565 рр.).
Коли припинив існування Делійський султанат?
У 1526 році після вторгнення Бабура.
10. Розв’яжіть хронологічні задачі.
Укажіть хронологічні межі існування Делійського султанату.
206–1526 рр.
Скільки років тривало монгольське панування в Китаї?
Монгольське панування тривало з 1271 до 1368 року, тобто 97 років.
За скільки років до подорожі Х. Колумба, що відбулася в 1492 р., здійснив першу експедицію Чжен Хе?
Чжен Хе здійснив свою першу експедицію в 1403 році, тобто за 89 років до подорожі Колумба.
11. Добірка експонатів до експозиції віртуального музею «Подорожі Чжен Хе»
Для створення віртуального музею «Подорожі Чжен Хе» можна включити такі експонати:
- Моделі кораблів флоту Чжен Хе. Великі кораблі-скарбниці (баочуань), які мали довжину до 117 метрів і ширину до 48 метрів. Ці кораблі були найбільшими у світі на той час і використовувалися для перевезення товарів та припасів. Менші кораблі, такі як джонки, які використовувалися для розвідки та зв’язку .
- Карти та навігаційні інструменти. Портулан Чжен Хе — морська карта, яка описує маршрути від Китаю до Аравії та Африки. Вона містить інформацію про береги, порти, глибини та рифи. Китайський компас, який використовувався для навігації під час подорожей.
- Артефакти з культурного обміну. Порцелянові вироби, шовк, лакові вироби, які китайці обмінювали з іншими країнами. Реліквії з храмів, які Чжен Хе відвідував, наприклад, святилище на Цейлоні, де вшановували Будду, Аллаха та Вішну .
- Історичні документи. Записи Ма Хуаня, перекладача, який супроводжував Чжен Хе і описав подорожі. Уривки з «Історії Мін», які описують експедиції та їх значення .
- Аудіовізуальні матеріали. Відео з реконструкціями подорожей, інтерв’ю з істориками та експертами.
- Культурні артефакти. Предмети, які демонструють вплив китайської культури на країни, які відвідував Чжен Хе, наприклад, китайські монети та кераміка, знайдені в Африці та Азії .
12. Завдання на вибір
1) Повідомлення для соціальної мережі за темою «Велика Китайська стіна часів династії Мін», «Заборонене місто»
Заголовок: 🏯 «Заборонене місто» та Велика Китайська стіна: спадщина династії Мін
Текст: Чи знаєте ви, що саме за часів династії Мін (1368–1644) Китай досяг неймовірних висот у архітектурі та оборонній стратегії? 🏰
🔸 Велика Китайська стіна була значно розширена та укріплена саме за Мін. Вона стала не лише символом захисту від кочівників, але й могутності імперії. Її сучасний вигляд, який ми знаємо сьогодні, — це результат масштабних робіт, ініційованих імператорами Мін .
🔸 «Заборонене місто» в Пекіні — ще один шедевр епохи Мін. Цей палацовий комплекс, зведений імператором Юн Ле у 1421 році, став символом влади та величі Китаю. З його 8707 кімнатами, він вражає своєю архітектурою та розмахом .
Ці пам’ятки — не лише частина історії, але й натхнення для сучасних архітекторів та мандрівників. 🌏✨
#Китай #Історія #ДинастіяМін #ЗабороненеМісто #ВеликаКитайськаСтіна
2) Розповідь про правління першого імператора династії Мін
Чжу Юаньчжан (Хун-у): засновник династії Мін
Чжу Юаньчжан, відомий під іменем Хун-у, став першим імператором династії Мін у 1368 році. Його правління ознаменувало повернення Китаю до традиційних цінностей після монгольського панування за династії Юань.
🔹 Реформи в управлінні: Хун-у відновив конфуціанську систему управління, але водночас впровадив жорсткі заходи проти корупції. Він стратив понад 40 тисяч чиновників, щоб забезпечити виконання своїх наказів. Також була відновлена триступенева система екзаменів для чиновників, що сприяло підвищенню якості управління .
🔹 Аграрна реформа: Більшість земель були передані селянським громадам, що дозволило забезпечити стабільність сільського господарства. Селяни сплачували помірні податки та виконували державні повинності.
🔹 Відновлення культури: Хун-у повернув Китай до конфуціанства та даосизму, відкинувши тибетський буддизм, який домінував за Юань. Він також сприяв розвитку літератури та мистецтва, заклавши основи для культурного розквіту династії Мін.
🔹 Зовнішня політика: Хун-у зосередився на зміцненні кордонів, зокрема на півночі, де тривали роботи з відновлення Великої Китайської стіни. Він також намагався встановити контроль над сусідніми територіями, щоб забезпечити безпеку імперії.
Правління Чжу Юаньчжана стало періодом стабілізації та відродження Китаю після монгольського панування. Його реформи заклали основи для могутності династії Мін, яка проіснувала майже три століття.
#ІсторіяКитаю #ДинастіяМін #ЧжуЮаньчжан #ХунУ