§54. Особливості політичного та суспільно-культурного життя Русі-України

Зміст Відповіді Україна і світ 7 клас Васильків

Згадайте імена найвідоміших правителів Русі:

Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Мономах, Роман Мстиславич, Данило Галицький.

Які удільні князівства існували на території України:

Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське, Галицьке.

Як ви розумієте поняття:

Імперія — велика держава, що об’єднує багато народів і земель під владою одного правителя.
Князь — глава держави або князівства, який керує військовими та політичними справами.
Дружина — військовий загін князя, що допомагав йому у війнах і управлінні.
Бояри — знатні люди, які володіли землями та допомагали князю в управлінні державою.
Віче — народні збори для вирішення важливих питань громади.
Роздробленість — поділ єдиної держави на окремі князівства через ослаблення центральної влади.

І. Орієнтуємося в історичному часі й просторі

Вправа «Скільки та коли?»

На основі підпараграфа 54.1 створено таблицю, яка відображає основні етапи політичного розвитку Русі:

Ось деталізована таблиця з більшою кількістю інформації:

Період	Час	Основні події та характеристики
Перший період	До 882 р.	Розвиток місцевого слов’янського населення. Правління напівлегендарних князів: Кия, Аскольда і Діра. Мало джерел про цей період.
Другий період	882–972 рр.	Правління Олега, Ігоря, Ольги та Святослава.<br>- Підкорення східнослов’янських племен.<br>- Формування великої імперії, контроль над торговим шляхом “із варягів у греки”. Зростання впливу Києва.
Третій період	980–1054 рр.	Правління Володимира Великого (980–1015) та Ярослава Мудрого (1034–1054). Християнізація Русі (988 р.). Прийняття “Руської правди” – першого збірника законів. Зміцнення Києва, розквіт культури та господарства.
Четвертий період	1113–1240 рр.	Князівські чвари між Рюриковичами. Правління Володимира Мономаха (1113–1125) та Мстислава (1125–1132). Занепад Києва після захоплення Андрієм Боголюбським у 1169 р. Монгольська навала (1240 р.), руйнування Києва, Чернігова та Переяслава.
П’ятий період	1199–1340 рр.	Об’єднання Галицького та Волинського князівств під владою Романа Мстиславовича (1199 р.). Коронація Данила Романовича (1253 р.) – утворення Королівства Русі. Боротьба з монголами, збереження могутності Галицько-Волинської держави.
Шостий період	1340–1500 рр.	Припинення правління династії Романовичів (1340 р.). Включення українських земель до Польсько-Литовської держави після Кревської унії (1385 р.). Поступова втрата державності, зникнення Київського та Волинського князівств.

2. Вправа «Стрічка часу» Доповніть створений вами у вправі 1 графічний об’єкт датами основних подій, що відбулися в кожному з періодів. Розмістіть ці дати в хронологічній послідовності на «стрічці часу».

Період 1: До 882 р.

Легендарне правління Кия, Аскольда, Діра (немає точних дат).

Період 2: 882–972 рр.

882 р.: Олег захоплює Київ, починається епоха Рюриковичів.
911 р.: Договір Олега з Візантією.
945 р.: Убивство князя Ігоря древлянами, реформи Ольги.
972 р.: Смерть Святослава, завершення активної експансії.

Період 3: 980–1054 рр.

988 р.: Християнізація Русі за Володимира Великого.
1015 р.: Смерть Володимира Великого, початок міжусобиць.
1036 р.: Об’єднання Русі під владою Ярослава Мудрого.
1051 р.: Заснування Києво-Печерської лаври.
1054 р.: Смерть Ярослава Мудрого, початок роздробленості.

Період 4: 1113–1240 рр.

1113 р.: Правління Володимира Мономаха, прийняття “Статуту Мономаха”.
1169 р.: Андрій Боголюбський руйнує Київ.
1223 р.: Битва на Калці – перша сутичка з монголами.
1240 р.: Монгольська навала, зруйнування Києва.

Період 5: 1199–1340 рр.

1199 р.: Об’єднання Галицького та Волинського князівств Романом Мстиславовичем.
1253 р.: Коронація Данила Романовича – утворення Королівства Русі.
1340 р.: Смерть Юрія II Болеслава, припинення династії Романовичів.

Період 6: 1340–1500 рр.

1385 р.: Кревська унія – початок інкорпорації українських земель у Польсько-Литовську державу.
1453 р.: Падіння Візантії, зміни у релігійній політиці.
1471 р.: Ліквідація Київського князівства.
Кінець XV ст.: Повна втрата автономії українських земель.

3. Вправа «Де? Коли?» За допомогою історичних карт із параграфів 9-10, 13, 15, 38-39, 42-43 доповніть створений вами у вправі 1 графічний об’єкт переліком територій державних утворень відповідно до кожного з періодів.

Період	Території/державні утворення
Перший період	Білі хорвати, Тиверці, Волиняни, Деревляни, Уличі, Поляни, Сіверяни, Хозари
Другий період	Київська Русь. Підкорені племена: древляни, дреговичі, радимичі, поляни, словени, кривичі.
Третій період	Київська Русь на піку території: від Ладоги до Чорного моря, підкорені в’ятичі, тиверці,
Четвертий період	Роздроблені князівства: Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське, Галицьке та інші. Степові регіони під контролем кочівників (половців).
П’ятий період	Волинсько-Галицьке князівство: Галичина, Волинь. Королівство Русі.
Шостий період	Українські землі у складі Великого князівства Литовського (Волинь, Поділля, Київщина). Галичина під владою Польщі. Буковина під владою Молдавського князівства.

ІІ. Працюємо з інформацією історичного змісту

4. Вправа «Детективи» Опрацюйте фрагмент історичного джерела. На основі тексту встановіть: а) століття, про яке йдеться в джерелі; б) територію, яка описана; в) історичних діячів, згаданих у документі; у яких взаєминах вони перебували між собою.

а) Століття: Кінець XIII – початок XIV ст.

б) Територія: Волинсько-Галицьке князівство (сучасний Захід України, частини Польщі та Білорусі).

в) Історичні діячі та їх взаємини:

Князь Лев Данилович (князь Галицький).
Карл I Роберт (король Угорщини).

5. Вправа «Аналізуємо джерела» Опрацюйте запропоновані фрагменти історичних джерел. а) Визначте, яких періодів розвитку Русі вони стосуються. Розташуйте їх у хронологічній послідовності. б) Із кожного документа випишіть 2 історичні факти, які вам уже відомі, та 3 нові для вас. Дайте власну оцінку подіям, описаним у джерелах.

а) Визначення періодів та хронологія:

Документ про Ярослава Мудрого (XI ст.) – третій період (980–1054 рр.): зміцнення Києва, розквіт культури.
Документ про Андрія Боголюбського (XII ст.) – четвертий період (1113–1240 рр.): князівські чвари, занепад Києва.
Документ про Данила Романовича (XIII ст.) – п’ятий період (1199–1340 рр.): розквіт Галицько-Волинської держави.

Хронологічна послідовність:

Ярослав Мудрий → 2. Андрій Боголюбський → 3. Данило Романович.

б) Факти та оцінка:

Документ 1: Коронація Данила Романовича

Відомі факти	Нові факти
1. Данило Романович коронований Папою.	1. Коронація відбулася в замку Дорогичин.
2. Союз із католицькою Європою.	2. Данило мав підпорядковуватися Верховному Римському понтифіку
	3. Данило отримав “нові цінні подарунки” після коронації.

Оцінка:

Коронація Данила свідчить про спроби Волинсько-Галицької держави отримати міжнародний статус, але залежність від Папи могла викликати напругу через релігійні розбіжності.

Документ 2: Культура за Ярослава Мудрого

Відомі факти	Нові факти
1. Зведення Софійського собору.	1. Церква Благовіщення на Золотих воротах.
2. Розвиток освіти та переклад книг.	2. Монастирі Св. Георгія та Св. Орини.
	3. Порівняння діяльності Ярослава з “посівом” книжного слова.

Оцінка: Ярослав Мудрий заклав основи культурної ідентичності Русі через християнство, архітектуру та освіту. Його діяльність сприяла інтеграції з візантійською культурою.

Документ 3: Розграбування двору Андрія Боголюбського

Відомі факти	Нові факти
1. Вбивство Андрія Боголюбського.	1. Грабежі припинилися після ходи священика Микулиці з образом Богородиці.
2. Хаос після смерті князя.	2. Грабували не лише місто, а й села.
	3. Літописець цитує прислів’я: “Де закон, там і обид багато”.

Оцінка: Події показують крихкість влади в умовах феодальної роздробленості. Релігійний символізм (образ Богородиці) підкреслює роль церкви у стабілізації суспільства.

Загальний висновок:

Джерела відображають ключові етапи історії Русі: від культурного розквіту до політичної кризи та спроб відновлення державності. Вони також підкреслюють роль релігії, міжнародних союзів і внутрішніх конфліктів у формуванні української історії.

ІІІ. Виявляємо повагу до гідності людини та соціальну активність

6. Вправа «Діаграма Вена» Опрацюйте фрагмент історичного джерела. На основі документа та вивченого в 7 класі створіть діаграму Вена, зазначивши спільні та відмінні риси розвитку середньовічного суспільства Західної Європи та Русі.

Спільні риси (перетин)

Християнська релігія:
- Паломництва (як у «Ходінні» Даниїла), будівництво храмів, монастирів.
- Вплив церкви на політику та культуру.
Устрій:
- Наявність правителів (королів/князів), духовенства, селян.
- Система залежності між соціальними верствами.
Розвиток писемності та освіти:
- Літописи, переклади релігійних текстів (на Русі — «Руська правда», у Європі — латинські манускрипти).

Відмінні риси Західної Європи

Католицька церква:
- Центр у Римі, влада Папи.
- Інквізиція, хрестові походи.
Рицарство та васалітет:
- Система лицарських орденів, турніри, кодекс лицарської честі.
Міська культура:
- Розквіт міст-комун, цехів, університетів (наприклад, Париж, Болонья).

Відмінні риси Русі

Православ’я:
- Центр у Константинополі (до 1453 р.), відсутність інституту Папи. Церковнослов’янська мова як мова церкви.
Феодальні відносини:
- На Русі феодальні відносини розвивалися повільніше і мали слабку ієрархію. Селяни зберігали більше свободи та власної землі порівняно з Європою, де існувала жорстка васальна залежність
Візантійський вплив:
- Русь орієнтувалася на Візантію. Архітектура (Софійський собор), іконопис, літургійна мова (церковнослов’янська).