§46. Крим у Середні віки

Зміст ГДЗ Історія: Україна і світ 7 клас Васильків 

Згадайте… — які народи мешкали на теренах Кримського півострова в добу Античності, Великого переселення народів?

• У добу Античності на території Криму мешкали кімерійці, таври, скіфи, сармати, а також греки, які заснували колонії Херсонес, Пантікапей та інші.
• У період Великого переселення народів у Криму проживали готи, гуни, алани, хозари, печеніги та половці. Частина цих народів залишила значний слід у культурі й етнічному складі регіону.

Які середньовічні держави претендували на Крим?

• У середньовіччі на Крим претендували Візантійська імперія, Хозарський каганат, Половці, Золота Орда, Генуезька республіка та Османська імперія. Також тут існували місцеві держави: князівство Феодоро та Кримське ханство.

Як ви розумієте… — поняття «киримли», «хан»?

• Киримли — це самоназва кримських татар. Вона позначає етнічну групу, що сформувалася на основі тюркомовних племен і місцевого населення півострова.
• Хан — титул правителя в монархічних державах тюркського походження.

46.1. Держава Феодоро

1. Які державні утворення існували на території Кримського півострова в Середні віки?

• Князівство Феодоро (столиця — Мангуп), яке залежало від Золотої Орди, а згодом прагнуло самостійності.
• Генуезькі колонії, зокрема Кафа, Чембало та інші порти.
• Кримське ханство, що утворилося у 1449 році під проводом Хаджі Герая.

2. Чому, на вашу думку, падіння Константинополя в 1453 році послабило позиції християнських держав у Криму?

Після падіння Константинополя Османська імперія почала активно захоплювати колишні володіння Візантії. Це створило загрозу для християнських держав у Криму, таких як Феодоро та генуезькі колонії. У 1475 році османи завоювали ці території, перетворивши їх на провінцію своєї імперії.

3. До складу якої держави та за яких обставин потрапив Кримський півострів у другій половині ХV століття?

У 1475 році Кримський півострів був завойований Османською імперією. Турецький флот захопив генуезькі колонії та князівство Феодоро після тривалої облоги Мангупа. Ці території стали провінцією Османської імперії.

46.2. Занепад Золотої Орди і поява Кримського ханства

1. Поясніть походження топоніма «Крим».

Назва «Крим» походить від слова «Кирим», що означає «укріплення». Спочатку ця назва стосувалася міста Солхат, а згодом поширилася на весь півострів.

2. Охарактеризуйте господарську діяльність населення Кримського півострова.

Основними заняттями населення були:

• Скотарство — розведення худоби.
• Хліборобство — вирощування зернових культур.
• Видобування солі — важлива галузь для торгівлі.
• Міжнародна торгівля — через порти Солхат, Кафа, Судак та Боспор проходили торгові шляхи. Торгували тканинами, хутром, рибою, а також невільниками.

3. Опишіть процес утворення Кримського ханства. Яку загрозу для українських земель становили набіги військ кримських ханів?

• Утворення ханства: У 1449 році Хаджі Герай, скориставшись ослабленням Золотої Орди, проголосив незалежність Кримського ханства. Столицею спочатку була фортеця Кирк-Ер (Чуфут-Кале), а згодом — Бахчисарай. У 1478 році ханство стало васалом Османської імперії.
• Загроза для українських земель: Війська кримських ханів здійснювали часті набіги на українські землі, зокрема Київщину, Галичину та Поділля. Основною метою було захоплення ясиру (полонених), яких продавали в рабство. Наприклад, у 1482 році хан Менглі Герай спалив Київ.

46.3. Суспільство і культура Кримського ханства

1. Якою була політична структура Кримського ханства?

Кримське ханство було монархією, очолюваною ханом з династії Гераїв.

• Хан був верховним правителем, а його спадкоємця називали «Калга-султан».
• Вищими посадовцями були беї (князі) та мурзи (знатні роди).
• Державні рішення ухвалювали на курултаях (з’їздах знаті), а також у державній раді — дивані.
• Судову владу здійснювали муфтії, представники мусульманського духівництва.

2. Визначте особливості соціального становища населення ханства.

• Населення переважно зберігало особисту свободу, сплачуючи податки та виконуючи повинності.
• Іновірці (християни, юдеї) не зазнавали утисків і могли робити кар’єру в адміністрації чи війську.
• Земля належала тим, хто її обробляв; існувала також спільна власність на ліси, угіддя та джерела води.
• Розвивалися ремесла: килимарство, виробництво шкіри, обробка металу та шовкарство.

3. Назвіть здобутки кримськотатарської культури в Середні віки.

• Література: поема «Юсуф і Зулейка» Махмуда Киримли; популярною була палацова поезія.
• Архітектура: ханський палац у Бахчисараї, мечеть хана Узбека в Старому Криму, мавзолей Джаніке Ханим у Чуфут-Кале.
• Ремесла: виробництво шкіри, килимів, оздоблення металевих виробів (чеканка, інкрустація).
• Освіта: медресе (школи) при мечетях сприяли розвитку науки та культури.

1. Вправа «У ханському палаці». Із додаткових джерел довідайтеся про унікальну пам’ятку кримськотатарської палацової архітектури та складіть короткий текст для туристичного сайту або тревел-блогу.

Ханський палац у Бахчисараї — перлина кримськотатарської архітектури

Ханський палац у Бахчисараї, відомий також як Хансарай, є унікальним зразком кримськотатарської палацової архітектури. Побудований у XVI столітті за ініціативи хана Сахіба I Ґерая, він став не лише резиденцією правителів Кримського ханства, але й центром політичного, культурного та духовного життя держави.

Комплекс палацу вражає своєю гармонійністю та символізмом. Архітектурна ідея відображає мусульманське уявлення про рай на землі: численні сади, фонтани, дворики та витончені будівлі створюють атмосферу спокою й краси. До складу комплексу входять Велика ханська мечеть, гарем, ханська кухня, бібліотека, Соколина вежа та знаменитий «Фонтан сліз».

Особливу увагу привертає Золотий кабінет — місце аудієнцій хана. Його інтер’єр прикрашений розкішними орнаментами, кришталевою люстрою та різьбленими меблями. Палац також має ханський цвинтар із мавзолеями правителів династії Ґераїв.

Сьогодні (якби залишився в Україні) Ханський палац є частиною історико-культурного заповідника. Він приваблює туристів з усього світу своєю неповторною атмосферою та можливістю доторкнутися до спадщини Кримського ханства.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа:

• Коли Хаджі Герай проголосив незалежність Кримського ханства?
• Що стало причиною занепаду Херсонеса?
• Хто був останнім князем Феодоро?
• Де знаходилася столиця князівства Феодоро?
• Звідки ми можемо дізнатися про облогу Мангупа турками?
• Чому Кримське ханство стало васалом Османської імперії?
• Як відбувався процес утворення кримськотатарського етносу?
• Який результат мала облога Мангупа османами?

2. Які факти з історії середньовічного Криму вас найбільше вразили? Чому?

Найбільше вразив факт тривалої облоги Мангупа в 1475 році, під час якої османи застосували хитрість, щоб перемогти захисників. Це демонструє силу і витривалість феодоритів, які боролися до останнього. Також вражає масштаб торгівлі невільниками, що стала основою економіки ханства.

3. Складіть схему «Політична структура Кримського ханства».

4. Поміркуйте, які чинники сприяли економічному розвитку Кримського ханства.

• Географічне розташування на перетині торговельних шляхів.
• Розвинена міжнародна торгівля через порти Кафа, Судак і Солхат.
• Видобуток і торгівля сіллю, зерном, шкірою та рабами.
• Ремесла: виробництво килимів, обробка металу та шовкарство.
• Підтримка Османської імперії як васала, що забезпечувала стабільність і військовий захист.

5. Вправа «Хмаринка слів»

Для створення хмаринки слів-асоціацій на тему середньовічної кримськотатарської культури можна використати такі ключові слова:

• хан,
• Бахчисарай,
• мечеть,
• медресе,
• поезія,
• ремесло,
• килими,
• архітектура,
• мавзолей,
• палац,
• іслам,
• культура,
• торгівля,
• Кафа,
• ясир.

6. Вправа «На невільничому ринку»

Кафа (сучасна Феодосія) була головним торговим і політичним центром генуезьких колоній у Криму. Заснована в 1266 році, вона швидко перетворилася на один із найбільших портів Причорномор’я завдяки вигідному розташуванню на перетині торговельних шляхів між Європою та Азією. У XIV–XV століттях Кафа стала великим перевалочним пунктом для транзитної торгівлі, зокрема шовком, прянощами, зброєю, хутром і коштовностями. Місто мало потужні укріплення та багатонаціональне населення, до якого входили генуезці, вірмени, греки та татари. У 1475 році Кафа була захоплена Османською імперією і стала важливим осередком работоргівлі.

Полонених, захоплених під час татарських набігів, продавали на невільницьких ринках Кафи. Їхня доля залежала від віку, статі та фізичних можливостей:

• Чоловіки часто ставали гребцями на галерах або працювали на важких роботах. Вижити було складно через виснажливі умови.
• Жінки та дівчата зазвичай потрапляли до гаремів або працювали хатньою прислугою.
• Хлопців могли виховувати як яничарів — елітних воїнів Османської імперії.

Деякі полонені приймали іслам і отримували можливість соціального піднесення, хоча більшість залишалася в рабстві до кінця життя. Зрідка траплялися випадки звільнення після тривалого відпрацювання чи викупу.