Зміст ГДЗ Історія: Україна і світ 7 клас Васильків
Згадайте — які території України контролював Данило Романович після монгольського захоплення:
Данило Романович контролював Галичину, Волинь. Після монгольської навали він визнав зверхність Золотої Орди, але фактично зберігав незалежність князівства.
Згадайте — у яке місто Данило Романович переніс свою столицю:
Данило Романович переніс столицю до міста Холм (нині Хелм у Польщі), яке він укріпив і зробив центром свого князівства.
Як ви розумієте поняття «співправління», «митрополія»:
- Співправління — це форма управління державою, коли владу ділять між собою двоє рівноправних правителів. Наприклад, у Галицько-Волинському князівстві Данило і його брат Василько Романовичі здійснювали співправління: Данило керував Галичиною, а Василько — Волинню.
- Митрополія — це церковно-адміністративна область, яку очолює митрополит. Вона зазвичай об’єднує кілька єпархій. У контексті української історії митрополією називали також місто-резиденцію митрополита, наприклад, Київську митрополію.
42.1. Князь Лев Данилович
1. Як нащадки Данила розподілили між собою території Волинсько-Галицької держави?
Після смерті короля Данила його сини розділили державу: Мстислав Данилович — Луцьке, Шварно Данилович — Литву, а Лев Данилович — Галицьке, Перемишльське та Белзьке князівства.
2. Назвіть території, які князю Леву Даниловичу вдалося приєднати.
Лев Данилович приєднав Люблінську землю та частину Закарпаття з Мукачевом.
3. Опишіть особливості правління князя Лева.
Лев активно воював, захищаючи державу від сусідів і проводячи походи в Європу. Лев визнавав залежність від Золотої Орди, перетворивши впливового монгольського темника Ногая на свого союзника.
Переніс столицю до Львова (1272 р.), який став важливим торговельним центром.
Налагодив відносини з боярами, роздавав земельні володіння та укріплював владу через грамоти.
Він не воював відкрито з родичами, але пережив усіх і об’єднав Королівство Русі під своєю владою, передавши її синові Юрію.
42.2. Королівство Русі за останніх Романовичів
1. Перелічіть князів-нащадків короля Данила.
Князі-нащадки короля Данила Романовича включають:
- Мстислав Данилович, який отримав Луцьке князівство.
- Шварно Данилович, який на певний час утвердився на чолі Литви.
- Лев Данилович, який успадкував Галицьку і Перемишльську землі.
- Юрій I Львович, який правив Галицько-Волинським князівством з 1301 по 1308 рік.
- Андрій та Лев II Юрьевичі, сини Юрія I Львовича, які правили спільно після смерті батька.
- Юрій-Болеслав, син княгині Марії Юріївни та мазовецького князя Тройдена.
2. Визначте спільні та відмінні риси їхнього правління.
Спільні риси:
- Усі князі-нащадки Данила Романовича прагнули зберегти єдність, часто вступаючи в конфлікти з сусідами.
- Усі князі підтримували православну церкву.
- Князі підтримували розвиток економіки та добробуту своїх земель, сприяючи торгівлі та будівництву міст.
Відмінні риси:
- Лев Данилович переніс столицю до Львова. Співпрацював із Золотою Ордою був їх союзником, активно воював і розвивав військову справу
- Юрій I Львович переніс її до Володимира. Заснував Галицьку митрополію, прийняв королівський титул і підтримував польських союзників
- Андрій і Лев II загинули в боротьбі з ординцями.
- Юрій-Болеслав, хоча і не прийняв корони, титулував себе «опікуном Королівства Русі», що свідчить про його амбіції. Прийняв православ’я, але зберіг прихильність до католиків. Залучав іноземців до міст і надавав їм магдебурзьке право.
3. Яка доля спіткала Королівство Русі після боярського бунту 1340 року?
Після боярського бунту 1340 року, коли загинув або помер від отрути Юрій-Болеслав, останній спадкоємець Романовичів, Королівство Русі розпалося. Польський король Казимир III скористався ситуацією, пограбував місто Львів і вивіз звідти королівські корони. Волинські володіння приєднав литовський князь Любарт Гедимінович, який прийняв православ’я і хресне ім’я Дмитро. Його владу визнавали у Галицькому князівстві, де від його імені правив боярин Дмитро Детько. Однак у боротьбу за спадок Романовичів втрутився польський король Казимир III та його угорські союзники, що призвело до тривалих війн між конкурентами. Унаслідок цього Галичина, Белзчина і Холмщина залишилися за Польщею, а Волинь відійшла до Литви.
1. Вправа «Дослідники». Із додаткових джерел дізнайтесь інформацію про правління князя Лева Даниловича. Укладіть перелік тез про діяльність князя.
- Лев Данилович був сином короля Данила Галицького та правив Волинсько-Галицьким князівством у 1264–1301 роках.
- У 1272 році переніс столицю до Львова, який активно розбудовував і перетворив на важливий торговельний центр.
- Визнавав залежність від Золотої Орди, підтримував союз із монгольським темником Ногаєм.
- Приєднав Люблінську землю та частину Закарпаття, зокрема Мукачево.
- Брав участь у численних військових кампаніях, зокрема проти Литви, Польщі та в походах на Угорщину.
- Використовував нові технології в озброєнні, зокрема каменомети для облоги фортець.
- Підтримував добрі стосунки з боярами, роздаючи їм земельні володіння.
- Занедбав внутрішній розвиток через часті війни, що негативно вплинуло на князівство.
- Його ім’ям названо місто Львів; за легендою, у старості прийняв чернецтво.
Перевірте себе
1. Складіть запитання до тексту параграфа:
- Коли відбулося правління останніх Романовичів?
- Що спричинило занепад Галицько-Волинського князівства?
- Хто з князів останнім очолював династію Романовичів?
- Де знаходилися основні центри Галицько-Волинської держави за часів останніх Романовичів?
- Звідки ми можемо дізнатися про діяльність князя Юрія-Болеслава?
- Чому бояри виступали проти політики останніх князів?
- Як зовнішні вороги вплинули на ослаблення князівства?
- Який результат мали війни з Литвою та Польщею для держави?
2. Які зовнішні загрози супроводжували правління останніх Романовичів?
- Постійна загроза з боку Золотої Орди, яка вимагала данину та втручалася у внутрішні справи.
- Війни з Литвою, яка поступово захоплювала землі Волині.
- Агресія Польщі, яка прагнула приєднати Галичину до своїх володінь.
- Угорське королівство, яке також претендувало на частину земель.
3. Хронологічна таблиця за матеріалом параграфа:
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1264 | Смерть Данила Галицького, Лев Данилович успадкував Галицьку і Перемишльську землі |
| 1267 | Лев Данилович убив литовського князя Войшелка |
| 1269 | Лев Данилович безуспішно претендував на литовську спадщину |
| 1272 | Лев Данилович переніс столицю до Львова |
| 1278 | Участь князя Лева в битві на Моравському полі біля містечка Дюрнкрут |
| 1280-ті | Лев Данилович приєднав Люблінську землю і частину Закарпаття |
| 1301 | Смерть Лева Даниловича |
| 1301-1308 | Правління Юрія І Львовича |
| 1303 | Заснування Галицької митрополії |
| 1323 | Загибель братів Андрія та Лева ІІ в боротьбі з ординцями |
| 1339 | Юрій-Болеслав надав магдебурзьке право місту Сянок |
| 1340 | Загибель Юрія-Болеслава, розпад Волинсько-Галицької держави |
4. Поміркуйте, чому після вбивства Юрія-Болеслава стався розкол Волинсько-Галицької держави? Які міжнародні сили претендували на українські землі?
Причини розколу:
- Смерть Юрія-Болеслава у 1340 році без прямого спадкоємця створила політичний вакуум.
- Посилення ролі бояр, які почали контролювати владу, але не могли забезпечити єдність держави.
- Внутрішні конфлікти між боярами та різними претендентами на владу.
Міжнародні сили, що претендували на українські землі:
- Польща: Король Казимир III прагнув приєднати Галичину до своїх володінь.
- Литва: Литовський князь Любарт Гедимінович захопив Волинь і частково Галичину.
- Угорщина: Союзник Польщі, який також претендував на частину земель.
- Золота Орда: Зберігала свій вплив і вимагала данину з українських князівств.
5. Вправа «Ментальна мапа». Логічна схема правління нащадків Данила Романовича:
Данило Галицький
│
├── Лев Данилович (1264–1301): переніс столицю до Львова, визнавав залежність від Орди.
│
├── Юрій I Львович (1301–1308): прийняв королівський титул, заснував Галицьку митрополію.
│
├── Андрій та Лев II (1308–1323): спільне правління, розвиток торгівлі, загинули у боротьбі з ординцями.
│
└── Юрій-Болеслав (1325–1340): останній представник династії, підтримував бояр, загинув унаслідок змови.
6. Вправа «Узагальнюємо». Напишіть есей, у якому висловте свою думку про історичне значення Волинсько-Галицької держави.
Волинсько-Галицька держава, яка існувала у XIII-XIV століттях, відіграла важливу роль у формуванні української державності та культурної ідентичності. Це князівство, засноване Данилом Галицьким, стало одним із найпотужніших політичних утворень на території сучасної України, залишивши глибокий слід в історії.
Волинсько-Галицька держава була одним із останніх оплотів руської державності після монгольської навали. Вона змогла зберегти свою незалежність і навіть розширити свої володіння, що свідчить про високу організацію та ефективність управління. Князі, такі як Лев Данилович, продовжували політику свого батька, спрямовану на зміцнення держави, розвиток міст, торгівлі та військової справи.
Волинсько-Галицька держава сприяла розвитку культури та освіти. Заснування Галицької митрополії у 1303 році стало важливим кроком у формуванні духовного центру, який об’єднував руські землі. Це сприяло збереженню православної віри та культурних традицій, які стали основою для подальшого розвитку української культури.
Розвиток міст, таких як Львів, під час правління Лева Даниловича, перетворив їх на важливі торговельні центри. Це сприяло економічному зростанню регіону, залученню іноземних купців та розвитку ремесел. Магдебурзьке право, надане містам, стало основою для самоврядування та економічної незалежності.
Розпад Волинсько-Галицької держави після смерті останнього представника династії Романовичів у 1340 році призвів до боротьби за її спадок між Польщею та Литвою. Це мало далекосяжні наслідки для українських земель, які були поділені між цими державами. Однак, культурна та політична спадщина Волинсько-Галицької держави продовжувала жити в пам’яті народу, впливаючи на формування української національної ідентичності.
Волинсько-Галицька держава була не лише політичним утворенням, але й культурним та економічним центром, який сприяв розвитку українських земель у період між монгольською навальною та розпадом Київської Русі. Її історичне значення полягає в тому, що вона зберегла руську державність, сприяла розвитку культури, освіти та економіки, а також стала прикладом для майбутніх поколінь у боротьбі за незалежність та самовизначення.