Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак
Пригадайте. Які наслідки мало входження земель Русі до складу Великого князівства Литовського?
Більшість українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського мирно, що сприяло збереженню місцевих традицій, права та релігії. Руська мова стала державною мовою управління і судочинства, а православна церква зберегла свій вплив. Литовські князі дотримувалися принципу «старого не порушуємо, нового не вводимо», що забезпечило стабільність і підтримку місцевої знаті.
Як позначилося укладення Кревської унії на становищі українського населення?
Кревська унія 1385 року сприяла зближенню Литви та Польщі, але водночас призвела до посилення польського впливу на українські землі. Це виражалося в поширенні католицизму та полонізації. Почалася роздача українських земель польським феодалам, що обмежувало права місцевої знаті. Унія викликала незадоволення серед литовсько-руської знаті, яка прагнула зберегти автономію Великого князівства Литовського. Це призвело до політичної боротьби всередині держави. Поступово українські землі втрачали автономію.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Український історик Ігор Шевченко:
Поясніть думку вченого та спробуйте аргументовано підтвердити чи спростувати її.
Ігор Шевченко вказує, що вплив Заходу на українські землі, зокрема Галичину, почався ще до 1349 року через польську культуру («кунтуш» символізує польський вплив). Це проявлялося у поширенні католицизму, європейських адміністративних систем і культурних традицій.
Підтвердження:
- У Галичині ще до 1349 року розвивалися міста за європейськими зразками, а міське населення значною мірою складали поляки та німці.
- Польська шляхта отримувала землі в регіоні, що сприяло полонізації місцевої еліти та поширенню католицької віри.
- Все польське і католицьке вважалося більш цивілізованим і престижним
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Український історик Ярослав Грицак:
Ярослав Грицак стверджує, що «Литовське князівство певний час було просто іншою формою Русі». Ця думка є обґрунтованою, оскільки:
Підтвердження:
- Демографія: Близько 90% населення Великого князівства Литовського складали русини (українці та білоруси), а співвідношення територій руських і литовських земель становило 12:1.
- Мова і право: Руська мова була державною мовою управління та судочинства, а основою законодавства залишалася «Руська Правда».
- Релігія: Православна церква зберігала свій вплив, існувала Київська митрополія, підпорядкована Константинополю.
- Політика: Литовські князі дотримувалися принципу «старовини не рушимо», що дозволило зберегти руські традиції та звичаї.
Спростування:
- Згодом литовські правителі почали впроваджувати польські адміністративні та релігійні моделі, особливо після укладення Кревської унії 1385 року.
- Ліквідація удільних князівств за Вітовта послабила автономію руських земель.
Отже, Велике князівство Литовське дійсно певний час функціонувало як інша форма Русі завдяки збереженню руської мови, права та традицій. Проте поступово цей статус змінювався під впливом польської політики.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Дайте визначення понять: «Литовський Статут», «комітат».
- Литовський Статут — збірник законів Великого князівства Литовського, який унормував державний устрій, цивільне та карне право, поєднавши норми римського права, європейські правові традиції, «Руську Правду» та звичаєве право.
- Комітат — адміністративно-територіальна одиниця в Угорському королівстві, очолювана ішпаном (жупаном), який виконував адміністративні, військові та судові функції.
2. Що зумовило відносно мирний перехід руських князівств під владу Великого князівства Литовського?
- Литовські князі не сприймалися як завойовники, а дотримувалися політики «старовини не рушимо».
- Руська мова стала державною мовою управління та судочинства.
- Православна церква зберегла свій вплив і підтримку.
- Місцева знать отримала привілеї та співпрацювала з литовськими правителями.
3. Які заходи з розбудови краю здійснював Федір Коріятович?
- Побудував мурований замок у Мукачеві та відповідні укріплення.
- Заснував православний монастир Святого Миколи на Чернечій горі.
- Сприяв створенню православного єпископства в Мукачеві.
- Підтримував господарчий і культурний розвиток підвладних земель.
II. Обговоріть у групі
1. Прихід до влади литовського князя Свидригайла спричинив незадоволення польських магнатів та шляхти. Між ними розпочалася запекла боротьба. Як це могло позначитися на становищі українського народу?
Боротьба між Свидригайлом і польськими магнатами загострила політичну ситуацію, що вплинуло на українські землі:
- Руська знать підтримала Свидригайла, прагнучи зберегти автономію та православну віру.
- Поразка Свидригайла ускладнила становище української аристократії, яка втратила можливість відновити незалежність.
- Посилився польський вплив, що сприяло полонізації та поширенню католицизму.
2. Поміркуйте, чим була битва під Вількомиром: повстанням проти загрози поглинання Великого князівства Королівством Польським, боротьбою за незалежність Руського князівства, боротьбою Свидригайла за князівські привілеї в Литві? Аргументуйте свою думку
Битва під Вількомиром (1435 р.) була:
- Боротьбою за незалежність Руського князівства, оскільки Свидригайло прагнув створити окреме Велике князівство Руське, що відповідало інтересам руської знаті.
- Протистоянням загрозі поглинання Литви Польщею.
III. Мислю творчо
Підготуйте творчий проєкт на тему: «Наслідки “оксамитового проникнення” для України».
«Оксамитове» литовське проникнення, що відбувалося у період з 1340 по 1363 роки, мало значний вплив на історію України. Цей процес характеризувався поступовим включенням українських земель до складу Великого князівства Литовського без значного опору з боку місцевого населення. Ось основні наслідки цього процесу:
1. Політичні наслідки:
- Збереження автономії: Литовські князі дотримувалися принципу «старовини не рушимо, новини не вводимо», що дозволило зберегти місцеві традиції, право та релігію. Руська мова стала державною мовою управління та судочинства, а православна церква зберегла свій вплив.
- Захист від зовнішніх загроз: Литовське князівство забезпечило українські землі захистом від монголо-татарських набігів, що сприяло економічному і культурному розвитку.
- Політична стабільність: Включення до складу Литви сприяло стабілізації політичної ситуації на українських землях, що були ослаблені міжусобицями та золотоординським пануванням.
2. Соціально-економічні наслідки:
- Розвиток економіки: Литовське князівство сприяло розвитку торгівлі та ремесел, що призвело до формування загальнонаціонального ринку.
- Зміна соціальної структури: Українська знать отримала привілеї, подібні до польської шляхти, що сприяло її інтеграції в політичне життя Великого князівства Литовського.
- Збереження місцевих традицій: Литовські правителі не намагалися змінити існуючий лад, що дозволило зберегти місцеві звичаї та традиції.
3. Культурні наслідки:
- Литовське князівство певний час було просто іншою формою Русі, що сприяло збереженню руської культури та мови.
- Православна церква зберегла свій вплив, існувала Київська митрополія, підпорядкована Константинопольському патріарху.
4. Негативні наслідки:
- Поступова втрата автономії: З часом, особливо після укладення Кревської унії, українські землі почали втрачати свою автономію, що призвело до посилення польського впливу та обмеження прав місцевої знаті.
- Полонізація та католицизм: Після укладення Кревської унії почалася полонізація та поширення католицизму, що викликало незадоволення серед місцевого населення.
- Після битви під Вількомиром українські землі втратили автономію, що призвело до посилення польського впливу та обмеження прав місцевої знаті.
Висновок:
«Оксамитове» литовське проникнення мало як позитивні, так і негативні наслідки для України. З одного боку, воно забезпечило політичну стабільність, захист від зовнішніх загроз та сприяло економічному розвитку. З іншого боку, поступово призвело до втрати автономії, полонізації та поширення католицизму, що викликало незадоволення серед місцевого населення. Цей період став важливим етапом у формуванні української ідентичності.