§38-39. Удільні князівства на теренах Русі-України

Зміст ГДЗ Історія: Україна і світ 7 клас Васильків 

Згадайте рішення Любецького з’їзду.

На Любецькому з’їзді 1097 року було ухвалено:

• Припинити міжусобні війни, які ослаблювали державу.
• Закріпити за кожним князем його “отчину” (батьківські землі) і проголосити принцип вотчинності: “Кожен хай держить отчину свою”.
• Домовитися про спільну боротьбу проти половців.

Згадайте імена князів, яким вдалося зберегти контроль над більшістю територій Русі-України в ХІ ст.

• Володимир Великий (978–1015).
• Ярослав Мудрий (1019–1054).
• Володимир Мономах (1113–1125).

Як ви розумієте поняття «удільний князь», «політична роздробленість»?

Удільний князь — це князь, який володів частиною земель Київської Русі як спадковою власністю, номінально визнаючи залежність від великого князя, але фактично був незалежним у внутрішній і зовнішній політиці.

Політична роздробленість — це період в історії, коли єдина держава розпадається на окремі незалежні частини через посилення місцевих феодалів, етнічну неоднорідність та відсутність чіткої системи престолонаслідування. Це ослаблювало державу перед зовнішніми загрозами, але сприяло розвитку окремих земель.

38—39.1. Чому дробилася Русь?

1. Чи був, на вашу думку, процес дроблення Русі на окремі землі неминучим? Що цьому сприяло?

Так, процес дроблення Русі на окремі землі був неминучим. Сприяли цьому кілька факторів:

• Відсутність чіткого порядку престолонаслідування, що спричиняло боротьбу між князями.
• Велика територія Русі, якою було важко керувати з одного центру.
• Ослаблення економічних і культурних зв’язків між регіонами.
• Зміцнення місцевих князів і бояр, які прагнули незалежності.

2. Поміркуйте, які типові риси та які унікальні особливості мав процес роздробленості на теренах сучасної України в загальноєвропейському середньовічному контексті.

Типові риси:

• Як і в Європі, роздробленість супроводжувалася боротьбою за владу між правлячими династіями.
• Посилення ролі місцевих феодалів (бояр).

Унікальні особливості:

• Боротьба точилася між представниками однієї династії — Рюриковичів, а не різними феодальними сім’ями.
• Київ залишався важливим релігійним і культурним центром, попри часті напади та руйнування.
• Особлива роль степових сусідів (половців), які впливали на політичну ситуацію.

3. Простежте за картою «Удільні князівства в межах сучасної території України (ХІІ — перша третина ХІІІ ст.)», території та найбільші міста удільних князівств, на які розпалася Русь-Україна.

На території сучасної України утворилися такі удільні князівства:

• Київське князівство: найбільші міста – Київ, Канів, Білгород, Вишгород.
• Чернігівське князівство: Чернігів, Новгород-Сіверський, Путивль.
• Переяславське князівство: Переяслав.
• Галицьке князівство: Галич, Перемишль, Теребовля.
• Волинське князівство: Володимир, Луцьк.

38—39.2. Київське та Переяславське князівства у XII—XIII ст.

1. За картою встановіть плюси та мінуси географічного розташування Київського та Переяславського князівств.

Київське князівство:

Плюси:

• Вигідне розташування на перетині торгових шляхів, що сприяло розвитку ремесел і торгівлі.
• Родючі ґрунти, що сприяли розвитку сільського господарства.
• Столичний статус Києва, який приваблював удільних князів.

Мінуси:

• Постійні міжусобні війни через бажання князів утвердитися в Києві.

Переяславське князівство:

Плюси:

• Розташування на торговельних шляхах, що сполучали Київ зі Сходом та Півднем, сприяло економічному розвитку.
• Стратегічне значення як оборонного регіону.
• Родючі ґрунти, що сприяли розвитку сільського господарства.

Мінуси:

• Відсутність великих міст і економічної самостійності через орієнтацію на військову функцію.
• Постійні війни з половцями, що обмежували розвиток ремесел і торгівлі.

2. Визначте причини постійної боротьби руських князів за Київ.

• Відсутність чіткого порядку престолонаслідування, що спричиняло боротьбу між князями.
• Важливі торговельні шляхи, забезпечуючи економічні вигоди.
• Київ був релігійним і культурним центром Русі, що додавало престижу його володарю.

3. Чому, на вашу думку, Переяславське князівство вважають «щитом» Русі-України? Які це мало наслідки для розвитку Переяславщини?

Переяславське князівство вважають «щитом» Русі-України через його сусідство з войовничими кочовиками, що призвело до того, що в князівстві, окрім столичного Переяслава, не існувало великих міських центрів. Це мало такі наслідки для розвитку Переяславщини:

• Міста більше нагадували оборонні пункти зі сільськогосподарською округою, що обмежувало розвиток ремесел і торгівлі.
• Відсутність великих економічних центрів і залежність від інших князівств у політичному та економічному планах.
• Формування сильної військової традиції серед населення князівства.

38—39.3. Чернігівське та Волинське князівства у XII—XIII ст.

1. Що стало причинами ворожнечі між Олеговичами та Давидовичами?

Ворожнеча між Олеговичами та Давидовичами виникла через боротьбу за владу над Черніговом, який був другим за значенням містом Русі після Києва. Обидві династії прагнули закріпити за собою ці землі, що призводило до постійних конфліктів.

2. Які історичні події лягли в основу «Слова про похід Ігорів»?

Основою «Слова про похід Ігорів» стали події 1185 року, коли князь Новгород-Сіверський Ігор Святославович здійснив невдалий похід проти половців. Руське військо зазнало поразки, а сам князь потрапив у полон, з якого йому вдалося втекти. Цей похід став символом боротьби Русі зі Степом і відображає героїзм та трагедію того часу.

3. Визначте характерні риси розвитку Волинського князівства.

• Волинське князівство стало спадковим володінням нащадків Володимира Мономаха (Мономаховичів).
• Розвивалися ремесла, торгівля та сільське господарство завдяки родючим землям і вигідному розташуванню.
• Волинські князі активно укладали династичні шлюби з європейськими правителями, зокрема польськими П’ястами.
• Князі Волині брали участь у боротьбі за Київ і захищали свої землі від зовнішніх загроз.
• У XII ст. князівство розділилося на Володимирське та Луцьке князівства, а пізніше виникли менші уділи, такі як Шумськ, Пересопниця, Дорогочин та інші.

38—39.4. Як постало Галицьке князівство? Хто такий Ярослав Осмомисл?

1. Визначте етапи утворення Галицького князівства.

• 1084 р.: Князь Рюрик Ростиславович прибув до Перемишля, а його брати Василько та Володар зайняли Теребовлю і Звенигород відповідно.
• Боротьба за владу: Ростиславовичі утвердилися на прикарпатських землях, розбивши війська волинських, київських князів і угорців.
• 1141 р.: Князь Володимирко Володаревич об’єднав землі батька й дядьків, створивши єдине Галицьке князівство зі столицею в Галичі.

2. Охарактеризуйте період правління Ярослава Осмомисла.

• Приєднав землі між Дністром, Карпатами й пониззя Дунаю, колонізував нові території.
• Підтримав Андроніка І Комніна в боротьбі за візантійський престол, що забезпечило мир від зазіхань Угорщини.
• Вплив бояр: Мав враховувати волю бояр, які навіть змусили його повернутися до законної дружини після бунту через його розлучення.

3. Чому, на вашу думку, галицькі бояри мали значний вплив у суспільному житті?

• Частина бояр походила з племінної верхівки хорватів, що зберігала свої традиції влади.
• Бояри збагатилися завдяки торгівлі сіллю — важливим товаром у середньовіччі.
• Князі роздавали їм вотчини для зміцнення свого становища, що посилювало їхній вплив.
• Князі мусили рахуватися з боярами через їхню військову та економічну силу.

1. Вправа «Аналізуємо джерела».

а) Чому під час пограбування Києва 1169 року нападники дозволили собі не тільки розбій, а й підпали церков, викрадення церковного майна?

Нападники, серед яких були князі, половці та інші загони, прагнули не лише здобичі, але й демонстрації сили та приниження Києва як політичного і духовного центру Русі. Відсутність єдності між князями та боротьба за владу призвели до того, що навіть святині не були захищені від грабунку.

б) Деталі походу Ігоря на половців 1185 року та план військової кампанії

Князь Ігор Святославович зібрав невелике військо для боротьби з половцями.

Руські війська здобули перемогу на річці Сюурлій, захопивши здобич і полонених. Однак це викликало мобілізацію більш значних сил половців.

На річці Каялі руське військо потрапило в оточення численних половецьких сил. Битва тривала три дні (10–12 травня), але завершилася поразкою русичів. Князь Ігор був поранений і потрапив у полон разом з іншими князям.

Половці після перемоги здійснили набіги на Русь, зокрема на Переяславське князівство. Через деякий час Ігор утік із полону

План військової кампанії:

1. Збір війська та союзників.
2. Початок походу та перший успіх на річці Сюурлій.
3. Рух до річки Каяли та основна битва з половцями.
4. Поразка руських військ і полон князів.
5. Втеча Ігоря з полону.

в) Допис для щоденника/соцмережі про побут та життя князівського двору в Галичі

“Сьогодні побував у Галичі – столиці князівства Ярослава Осмомисла. Життя тут вирує! У княжому дворі панує розкіш: ремісники створюють дивовижні вироби, а купці привозять товари з далеких країв. Полювання – улюблене заняття князя, про що свідчать мальовничі розписи палацу. Ярослав Осмомисл – мудрий і щедрий правитель, який дбає про розвиток своєї землі та підтримує ремесла й торгівлю”

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа:

• Коли відбувся похід Андрія Боголюбського на Київ?
• Що стало причиною роздробленості Русі?
• Хто був найвідомішим князем Галицького князівства?
• Де розташовувалося Переяславське князівство?
• Звідки ми можемо дізнатися про побут князівського двору в Галичі?
• Чому Переяславське князівство називають «щитом» Русі?
• Як впливала боротьба за Київ на розвиток інших князівств?
• Який результат мала політика Ярослава Осмомисла для Галицького князівства?

2. Які удільні князівства існували на території України в період роздробленості?

На території сучасної України існували такі удільні князівства: Київське, Чернігівське, Переяславське, Галицьке та Волинське.

3. Порівняльна таблиця розвитку удільних земель

4. Чи був процес «дроблення» суто українським явищем?

Процес дроблення не був виключно українським явищем. У середньовічній Європі аналогічні процеси спостерігалися у Франції, Німеччині та інших країнах. Наприклад, у Франції боротьба між феодалами призвела до ослаблення королівської влади. Водночас на Русі особливістю було те, що боротьба точилася між представниками однієї династії — Рюриковичами. Це було зумовлено відсутністю чіткої системи престолонаслідування та великими територіями, які важко було централізовано управляти.

5. Вправа «Колаж». Створіть колаж «Удільні князівства».

Для створення колажу можна використати наступні елементи:

• Карта удільних князівств Русі-України XII–XIII ст. із зазначенням Київського, Чернігівського, Переяславського, Волинського та Галицького князівств.
• Зображення князівських гербів або символів (якщо відомі).
• Ілюстрації головних міст князівств (Київ, Чернігів, Переяслав, Володимир, Галич).
• Зображення відомих князів (Ярослав Осмомисл, Володимир Мономах, Ігор Святославович).
• Історичні цитати з літописів про ці князівства.

6. Вправа «Удільні князі». Перелік місцевих князівських династій та їхніх представників

Всі династії походили з Рюриковичів.