Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська
1. Антибільшовицький повстанський рух
1. Чим завершилися спроби більшовиків побудувати безтоварну централізовану економіку?
Спроби більшовиків побудувати безтоварну централізовану економіку завершилися економічним паралічем, масовим невдоволенням населення, голодом і протестами серед селян та робітників.
2. Як селяни реагували на економічну політику більшовиків?
Селяни активно чинили опір економічній політиці більшовиків через продрозкладку та заборону торгівлі. Вони організовували повстанські загони, які вели збройну боротьбу проти влади.
3. У якому становищі перебували робітники?
Робітники перебували у скрутному становищі: вони страждали від голоду, отримували мінімальні пайки (100 грамів хліба на день), часто брали участь у страйках і вимінювали майно на їжу.
2. Голод 1921-1923 років
1. Якими були причини голоду 1921-1923 років?
Причинами голоду стали:
- наслідки Першої світової війни, які послабили селянські господарства;
- зменшення врожайності та скорочення посівних площ;
- аграрна революція більшовиків, яка ліквідувала заможні господарства;
- засухи 1921-1922 років і неврожай;
- проте головна причина голоду – пограбування селян під час хлібозаготівель і вивезення зерна з України.
2. Визначте області, охоплені голодом. Якою була реакція влади?
Голод охопив Катеринославщину, Донеччину, Запоріжжя, Одещину, Миколаївщину, Харківщину. Влада прагнула ізолювати райони голоду, перекривала сполучення між регіонами та конфісковувала продовольство. Використовуючи голод, більшовицьке керівництво прагнуло придушити повстанський рух, який був найсильнішим саме в охоплених засухою і голодом губерніях.
3. Які заходи були вжиті для подолання голоду?
Для подолання голоду навесні 1922 року були допущені міжнародні організації (Американська адміністрація допомоги, фонд Нансена, «Джойнт», Червоний Хрест), які годували населення, зокрема дітей у притулках. Українські кооперативні та громадські організації також надавали допомогу, що дозволило зменшити смертність у 1922 році.
Мовою джерела. Наказ Вознесенського повітового продовольчого комітету про покарання заручників на випадок нездачі продподатку від 15 листопада 1921 року:
1. Дайте як правову, так і моральну оцінку урядовій інструкції.
- Правова оцінка: Наказ Вознесенського повітового продовольчого комітету суперечив основним принципам права. Колективна відповідальність і покарання заручників без суду, включаючи розстріл, є незаконними діями, що порушують права людини.
- Моральна оцінка: Наказ є аморальним, оскільки передбачає репресії проти невинних людей, включаючи смертну кару, а також використання голоду як інструменту примусу. Це демонструє жорстокість більшовицької влади та зневагу до людського життя.
Мовою джерела. Газета «Канадський фермер», стаття Івана Герасимовича «Хто є причиною голоду на Україні?» (22 червня 1922 року):
1. Проаналізуйте уривки зі статей у пресі. Чи є вміщена інформація достовірною?
Інформація в уривках є достовірною, оскільки вона підтверджується іншими джерелами, які описують наслідки більшовицької політики, голод та його причини. Зокрема, стаття Івана Герасимовича вказує на експлуатацію України радянською владою, що узгоджується з документальними даними про вивезення зерна з України до Росії. Свідчення Островерха також відповідають реаліям того часу, коли через голод люди змушені були споживати сурогати їжі.
2. У яких періодичних виданнях наведені дані інформативні, а в яких аналітичні? Чому?
- Інформативні дані: Свідчення Островерха є інформативними, оскільки вони передають інформацію про голод людей під час цього лиха.
- Аналітичні дані: Стаття Івана Герасимовича є аналітичною, адже автор робить висновки про причини голоду, пов’язуючи їх із політикою радянської влади та необхідністю незалежності України.
Мовою джерела. Свідчення Островерха Миколи Миколайовича, 1918 року народження, уродженця хутора Замірці Дергачівського району Харківської області:
Що ви уявляєте, читаючи ці спогади? Які емоції вони викликали у вас?
Читаючи свідчення Островерха, можна уявити трагічну картину життя голодуючих: виснажені сім’ї, які змушені їсти лободу та інші сурогати. Це викликає співчуття до жертв голоду та обурення через жорстокість влади, яка допустила таку ситуацію.
3. Особливості впровадження непу в УСРР/УССР
1. Визначте причини, які спонукали більшовиків відійти від курсу «воєнного комунізму».
Основними причинами відходу від «воєнного комунізму» були:
- масове невдоволення населення через репресії та економічну кризу;
- селянські повстання, викликані продрозкладкою та насильницьким вилученням продовольства;
- загроза втрати влади більшовиками через політичну та економічну нестабільність;
- необхідність відновлення економіки після громадянської війни.
2. Що передбачала нова економічна політика?
Нова економічна політика (неп) передбачала:
- заміну продрозкладки продподатком із фіксованим розміром;
- дозвіл на приватну торгівлю та оренду землі;
- легалізацію приватної ініціативи у дрібній і середній промисловості;
- запровадження госпрозрахунку на великих підприємствах;
- проведення грошової реформи та введення червінця як стабільної валюти.
3. Які особливості впровадження непу в УСРР?
Особливості впровадження непу в УСРР включали:
- пізніше скасування продрозкладки (лише у 1922 році), оскільки влада продовжувала вилучати зерно силовими методами;
- більший розмір продподатку порівняно з іншими республіками;
- впровадження непу супроводжувалося боротьбою із селянським повстанським рухом;
- ускладнення процесу через наслідки голоду 1921–1923 років.
Підсумуйте свої знання
2. Поясніть значення понять: неп, продподаток, червонець.
- Неп (Нова економічна політика): політика, запроваджена більшовиками у 1921 році для відновлення економіки після кризи «воєнного комунізму». Вона передбачала часткове повернення до ринкових відносин, дозвіл приватної торгівлі та підприємництва, заміну продрозкладки продподатком і грошову реформу.
- Продподаток: натуральний податок на сільськогосподарську продукцію, який замінив продрозкладку. Селяни могли залишати надлишки продукції після сплати податку.
- Червонець: конвертована валюта, запроваджена в ході грошової реформи 1922–1924 років. Червонець дорівнював 10 золотим карбованцям і став основою стабільної грошової системи.
3. Складіть історичну довідку: «Причини, масштаби, наслідки голоду 1921-1923 років».
Причини:
- Наслідки Першої світової війни та революційних подій, які зруйнували економіку.
- Посуха 1921 року, що призвела до неврожаю.
- Примусова хлібозаготівля та вивезення зерна з України до Росії й на експорт.
Масштаби:
- Голод охопив південні та східні регіони України: Одещину, Миколаївщину, Запоріжжя, Донеччину, Катеринославщину тощо.
- Постраждало близько 7 мільйонів осіб; смертність оцінюється від 500 тисяч до понад 2 мільйонів людей.
Наслідки:
- Масові людські втрати та демографічна криза.
- Придушення селянського повстанського руху через виснаження населення.
- Використання голоду як інструменту державної політики більшовиків для зміцнення влади.
4. «Нова економічна політика — це розв’язання проблеми економічними чи директивними методами?» Висловте аргументовані судження.
Нова економічна політика поєднувала як економічні, так і директивні методи:
- Економічні методи: дозвіл приватної торгівлі, оренди землі, введення госпрозрахунку та стабільної валюти сприяли відновленню ринкових відносин і господарства.
- Директивні методи: централізоване управління великими підприємствами, державна монополія на зовнішню торгівлю та встановлення обмежень для приватних підприємців (наприклад, податки на непманів).
Отже, неп був компромісом між ринковими реформами та збереженням контролю держави над ключовими галузями економіки.