§20. Кліматичні зміни. «Чорна смерть» — пандемія чуми XIV ст. та її наслідки. Велика західна схизма і криза папства

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Гісем

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що було основою господарства європейських держав у середні віки? Коли Європу охопив «великий голод»?

Основою господарства європейських держав у середні віки було сільське господарство. “Великий голод” охопив Європу в 1314-1316 та 1360-1390 роках.

2. Чому хвороби були великою проблемою для середньовічного суспільства?

Хвороби були великою проблемою через низький рівень медичних знань, погані санітарні умови, перенаселеність міст і сіл, а також часті неврожаї та голод, що послаблювали організми людей.

3. Як була влаштована католицька церква? Яку владу мав Папа Римський?

Католицька церква мала ієрархічну структуру з трьома рівнями духовенства: єпископи, священники та диякони. Папа Римський очолював церкву і мав найвищу владу, включаючи право призначати єпископів, керувати церковним майном.

1. Кліматичні зміни

Які кліматичні зміни відбулися в ХІV ст.?

На початку XIV століття відбулося різке похолодання, яке тривало до середини XIX століття. Цей період називають «малим льодовиковим періодом». Зими стали сніжними й холодними, льодовики в Альпах збільшилися, а Балтійське, Чорне та Адріатичне моря замерзали взимку. Великі річки Європи, такі як Темза, Рейн і Дунай, були вкриті льодом протягом кількох місяців.

Асоціативна квітка: Особливості кліматичних змін у середні віки

Графічно можна зобразити особливості кліматичних змін у вигляді «асоціативної квітки», де кожна пелюстка представляє окрему характеристику кліматичних змін у середньовіччі. Ось як це може виглядати:

• Похолодання — На початку XIV століття почалося різке похолодання, яке тривало до середини XIX століття («малий льодовиковий період»).
• Збільшення льодовиків — Льодовики в Альпах збільшилися, що вплинуло на сільське господарство.
• Суворі зими — Зими стали сніжними й холодними, що призвело до замерзання річок і морів.
• Замерзання морів — Балтійське, Чорне та Адріатичне моря замерзали взимку.
• Неврожаї та голод — Через погіршення клімату частіше траплялися неврожаї, що спричинило голод і хвороби.
• Занепад торгівлі — Морські торговельні шляхи занепали через суворі погодні умови.

Це дає змогу наочно відобразити основні зміни клімату в середньовіччі та їхній вплив на життя людей.

2. «Чорна смерть»

Якими були причини пандемії чуми?

Пандемія чуми, відома як «чорна смерть», поширилася в Європі у 1346—1353 роках.

Основними причинами її виникнення були:

• Поширення через гризунів: Хворобу переносили гризуни, м’ясо яких часто вживали в їжу. Блохи, що жили на цих тваринах, передавали чуму людям.
• Торговельні шляхи: Хвороба поширювалася через торговельні шляхи, зокрема Великий шовковий шлях, що з’єднував Азію та Європу.
• Неврожаї та голод: Через неврожай 1346—1347 років люди були ослаблені недоїданням, що зробило їх більш вразливими до хвороби.
• Погані санітарні умови: Перенаселені міста, відсутність гігієни та антисанітарія сприяли швидкому поширенню інфекції.

Які території Європи були найменше і найбільше вражені чумою?

• Найбільше вражені території: Чума вразила більшість країн Західної та Центральної Європи. Найбільше постраждали такі міста, як Афіни, Салоніки, Марсель, Париж, Флоренція, Рим. Скупченість населення та погані санітарні умови сприяли швидкому поширенню хвороби.
• Найменше вражені території: Деякі регіони Європи зазнали менших втрат або взагалі уникли чуми. Наприклад, значна частина Польського королівства, частина Чехії, місто Брюгге в Бельгії, Мілан в Італії та в Іспанії на півночі в Піренеях були майже не зачеплені епідемією. Причини цього досі залишаються не до кінця зрозумілими.

Чим можна пояснити жорстокі дії проти євреїв?

Жорстокі дії проти євреїв під час пандемії чуми можна пояснити кількома факторами:

1. Пошук винних: Люди, не розуміючи справжніх причин чуми, шукали винних у її поширенні. Євреїв звинувачували в отруєнні колодязів, що нібито спричинило епідемію.
2. Релігійний фанатизм: У середньовічному суспільстві панував релігійний фанатизм, і євреїв часто вважали «чужими» через їхню віру та спосіб життя.
3. Менша смертність серед євреїв: Євреї виживали частіше через свої гігієнічні звичаї (миття рук, очищення тіла), що викликало підозри у християн.
4. Економічні причини: Погроми часто супроводжувалися грабежами єврейського майна, що також могло бути мотивом для насильства.

Працюємо з джерелом. Флорентійський історик ХІV ст. Маттео Віллані про наслідки чуми

Чому в Європі стало більше заможних людей після пандемії чуми?

1. Через високу смертність від чуми кількість людей значно скоротилася, що призвело до зменшення робочої сили. Це підвищило попит на працівників і дало можливість тим, хто вижив, вимагати вищу оплату за свою працю. Через нестачу робочої сили вартість праці зросла більш ніж удвічі, як зазначав Маттео Віллані. Це дозволило ремісникам і працівникам отримувати більше грошей.
2. Багато людей померло, залишивши спадщину своїм родичам або близьким. Це спричинило перерозподіл майна та збільшило кількість заможних людей.
3. Через масову смертність багато земель залишилися без господарів, що призвело до їх здешевлення. Ті, хто мав гроші, могли купити більше землі за меншу ціну.
4. Вартість товарів і послуг зросла через зменшення виробництва, що також сприяло збагаченню тих, хто контролював ресурси або виробництво.

3. Церковна криза. Занепад папства

Що призвело до «авіньйонського полону» пап і Великої західної схизми?

«Авіньйонський полон» пап почався через конфлікт між папою Боніфацієм VIII та французьким королем Філіпом IV. Філіп IV зібрав церковну десятину, але не передав її до Рима, що викликало обурення папи. Коли папа готувався відлучити короля від церкви, Філіп IV відправив військо до Рима, де його радник вдарив папу залізною рукавицею по щоці, що призвело до смерті папи через кілька тижнів. Новим папою став Климент V, який переніс свою резиденцію до Авіньйону, міста під контролем Філіпа IV, що започаткувало «авіньйонський полон» пап (1309—1377 рр.).

Велика західна схизма (1378—1417 рр.) почалася через конфлікт між двома папами, Урбаном VI та Климентом VII. Після смерті папи Григорія XI, який повернув папський престол до Рима, кардинали обрали Урбана VI. Однак останній зловживав владою, що викликало невдоволення, і кардинали обрали нового папу, Климента VII, який розташувався в Авіньйоні. Обидва папи відлучили один одного від церкви, що призвело до розколу католицької церкви. Спроба вирішити проблему на соборі в Пізі лише поглибила кризу, оскільки обох пап оголосили єретиками та обрали нового, але ті не визнали рішення собору, що призвело до того, що в церкві одночасно було три папи. Констанцький собор 1414 року нарешті розв’язав конфлікт, обравши єдиного папу Мартіна V.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО

Вплив кліматичних змін на розвиток Європи в середні віки:

Кліматичні зміни у середні віки мали суттєвий вплив на розвиток Європи. У період потепління в ІХ—XIII століттях, сільське господарство процвітало, що сприяло зростанню населення та розвитку феодальних відносин. Проте на початку ХІV століття відбулося різке похолодання, відоме як «малий льодовиковий період», яке тривало до середини ХІХ століття. Це призвело до суворіших зим, збільшення льодовиків в Альпах, замерзання морів та річок, що своєю чергою спричинило неврожаї, голод, хвороби та масові міграції населення. Люди, знесилені через недоїдання, були більш вразливими до хвороб, а неврожаї призводили до економічної кризи, зростання напруженості в суспільстві та спалахів повстань. Суворіші кліматичні умови також вплинули на розвиток технологій і організацію державної влади, оскільки для протидії природним лихам необхідна була міцна та сильна влада, що сприяло централізації влади в європейських державах.

Пандемія чуми в Європі:

Пандемія чуми, відома як «чорна смерть», охопила Європу в 1346—1353 роках. Вона призвела до загибелі близько третини населення Європи та значно вплинула на всі аспекти суспільного життя. Чума поширювалася через гризунів, яких люди часто вживали в їжу, та через торгівельні шляхи, зокрема Великий шовковий шлях. Пандемія спричинила масову міграцію, зменшення кількості населення, економічну кризу через зростання цін, посилення релігійного фанатизму та єврейські погроми, оскільки євреїв часто звинувачували в поширенні хвороби. Водночас пандемія сприяла розвитку наукових знань (зокрема медицини), нових ідей і поглядів, поширенню технічних винаходів, зміненню соціальної структури суспільства, де багаті ще більше збагатіли через зменшення конкуренції та зростання попиту на ремісничу працю. Також з’явилися люди, які прагнули змін у суспільному устрої.

Причини та наслідки «авіньйонського полону» пап і Великої західної схизми:

«Авіньйонський полон» пап почався через конфлікт між папою Боніфацієм VIII та французьким королем Філіпом IV, що призвів до перенесення папської резиденції до Авіньйону (1309—1377 рр.). Це спричинило поступовий занепад папства та втрату його впливу. Велика західна схизма (1378—1417 рр.) почалася після повернення папського престолу до Рима, коли кардинали обрали двох пап, Урбана VI та Климента VII, кожен з яких відлучив іншого від церкви. Це призвело до розколу католицької церкви, що тривав до Констанцького собору 1414 року, який обрав єдиного папу Мартіна V.Наслідком «авіньйонського полону» стала криза папства, втрата його впливу та авторитету. Велика західна схизма спричинила новий спалах рухів єретиків, зокрема гуситські війни в Чехії, що свідчили про невдоволення населення. Ці події підкреслили необхідність реформування церкви та зміцнення її внутрішньої структури, що зрештою призвело до висновку, що вирішення церковних проблем має відбуватися спільно між священнослужителями та світськими особами.

Запитання і завдання

Знаємо

1. «Чорною смертю» називають пандемію

А чуми

2. Коли римські папи були в «авіньйонському полоні»?

Римські папи перебували в «авіньйонському полоні» з 1309 по 1377 роки.

3. Прочитайте назву терміна, поставивши літери у правильній послідовності. Поясніть його значення.

Схизма (від грецького слова σχίσμα, що означає розкол, розділення) – це термін, який позначає розкол або розділення в церкві, коли відбувається поділ на окремі групи через розбіжності у віровченні, обрядах або організаційній структурі. Велика західна схизма, зокрема, означає розкол католицької церкви, що тривав з 1378 по 1417 роки, коли одночасно існувало кілька пап, котрі претендували на верховну владу в церкві.

Аналізуємо і пояснюємо

4. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що «чорна смерть» призвела до змін у розвитку Європи? Аргументуйте свою відповідь.

Так, я погоджуюся з цим твердженням. Пандемія чуми («чорна смерть») мала значний вплив на розвиток Європи. Насамперед, через високу смертність (до третини населення) відбулися глибокі соціальні та економічні зміни. Зменшення кількості робочої сили призвело до підвищення зарплат і зміни соціальної структури суспільства — селяни отримали більше прав, а ремісники мали змогу вимагати кращих умов праці. Відбувся перерозподіл майна через спадщину, що збагатило деякі верстви населення. Крім того, пандемія стимулювала розвиток медицини та нових технологій, оскільки люди шукали способи боротьби з хворобою і полегшення праці через нестачу робочих рук.

5. Чи були ефективними способи боротьби з «чорною смертю»? Наведіть приклади.

Способи боротьби з «чорною смертю» були малоефективними через низький рівень медичних знань у той час. Люди часто вдавалися до магії, релігійного фанатизму та пошуку винних (наприклад, євреїв), що не допомагало стримати поширення хвороби. Однак деякі заходи, такі як карантин і спалювання заражених речей, мали певний позитивний ефект. Наприклад, «чумні лікарі» використовували спеціальні протичумні костюми і маски з пахощами для захисту від інфекції.

6. Як «авіньйонський полон» пап вплинув на католицьку церкву? Поясніть свою відповідь.

«Авіньйонський полон» пап (1309—1377 рр.) мав далекосяжні наслідки для католицької церкви:

• Занепад папства: Цей період ознаменувався поступовим занепадом папства через його підпорядкування світській владі, зокрема французькому королю. Папи, що перебували в Авіньйоні, втратили значну частину своєї автономії та впливу.
• Криза авторитету: Перенесення папської резиденції до Авіньйону викликало невдоволення в інших європейських державах, що сприяло кризі авторитету папства. Це спонукало до пошуку альтернативних шляхів реформування церкви.
• Велика західна схизма: Після повернення папства до Рима, конфлікт між двома папами, Урбаном VI та Климентом VII, призвів до Великої західної схизми (1378—1417 рр.), що розколола католицьку церкву на дві частини.
• Втрата морального авторитету: Папство втратило моральний авторитет через своє підпорядкування світській владі та внутрішні розколи. Це спонукало до реформування церкви та пошуку нових шляхів її реорганізації.

Отже, «авіньйонський полон» пап став одним із факторів, що призвели до кризи папства та розколу католицької церкви, що в свою чергу стимулювало потребу в реформах.

7. Проаналізуйте події Великої західної схизми. Якими були її причини та наслідки?

Причини:

• Конфлікт між папами: Після повернення папства до Рима, кардинали обрали двох пап, Урбана VI та Климентом VII, кожен з яких відлучив іншого від церкви, що призвело до розколу.
• Політичний вплив: Суперечка між папами була наповнена політичними мотивами, оскільки обидва папи мали підтримку різних європейських держав, що прагнули впливу на церковні справи.

Наслідки:

• Велика західна схизма спричинила розкол католицької церкви на дві, а пізніше на три частини, коли на соборі в Пізі обрали ще одного папу.
• Розбрат у церкві спричинив новий спалах рухів єретиків, зокрема, гуситські війни в Чехії.
• Для вирішення кризи було скликано Констанцький собор (1414 р.), який обрав єдиного папу Мартіна V, що поклало край розколу.
• Схизма стала попередженням для католицької церкви про необхідність реформування та зміни її внутрішньої структури.

Застосовуємо і творимо

8. Працюємо в парах. Розв’яжіть хронологічні задачі.

Обчисліть, як швидко чума дісталася з Китаю до країн Європи.

Вважається, що спалах чуми почався ще в 1330-х роках на території Китаю та Монголії.

Чума почала поширюватися з території Китаю близько 1334 року і досягла Європи приблизно у 1346 році. Отже, пандемія дісталася Європи приблизно за 12 років.

Скільки років тривав «авіньйонський полон» пап?

«Авіньйонський полон» пап тривав з 1309 по 1377 рік, тобто 68 років.

9. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення за темою «“Чорна смерть” і переслідування євреїв».

Пандемія чуми («чорна смерть») у XIV столітті спричинила паніку та хаос у Європі. Через нерозуміння справжніх причин хвороби люди шукали винних, і часто звинувачення падали на єврейські громади. Євреїв звинувачували в отруєнні колодязів та навмисному поширенні хвороби, оскільки серед них було менше випадків зараження через кращі гігієнічні практики (миття рук перед їжею і після туалету). Це викликало хвилю погромів: єврейські громади в містах, таких як Страсбург, Ерфурт та Базель, були знищені, а їхнє майно розграбоване. Папа Климент VI намагався захистити євреїв, оголосивши, що вони не винні у поширенні чуми, але це мало вплинуло на ситуацію. Переслідування призвели до масової міграції євреїв до Польщі, де їм було надано захист королем Казимиром III.

10. Працюємо в малих групах. Підготуйте добірку експонатів до віртуального музею «Чорна смерть», які присвячені подіям пандемії в Європі.

Шукайте в інтернеті.

11. В усній або письмовій формі за додатковими джерелами підготуйте розповідь від особи людини, яка пережила пандемію чуми в 1346— 1353 рр.

Мене звати Жан, я живу у Франції, і я один із тих, хто пережив жахливу чуму, яку ми називаємо «чорною смертю». Усе почалося раптово. Люди навколо мене почали хворіти — спочатку це були сусіди, потім друзі, а згодом і моя сім’я. Тіла вкривалися чорними пухлинами, і за кілька днів люди помирали. Вулиці були заповнені трупами, їх не встигали ховати. Ми всі думали, що це Божа кара за наші гріхи. Я бачив, як люди намагалися втекти з міста або шукали порятунку в молитвах, але чума не щадила нікого. Євреїв звинувачували в отруєнні колодязів, і багато з них було вбито. Я вижив лише тому, що втік у гори й жив там кілька місяців далеко від людей. Після повернення я побачив пусті будинки та поля. Життя ніколи не буде таким, як раніше.

12. Метод «Синтез думок». Визначте основні чинники, що впливали на занепад папства.

1. Конфлікти з монархами: Папи часто вступали в конфлікти з європейськими королями через контроль над церквою та фінансові питання (наприклад, суперечка між папою Боніфацієм VIII та французьким королем Філіпом IV).
2. «Авіньйонський полон» пап (1309—1377 рр.): Перенесення папської резиденції до Авіньйону під контролем французьких королів призвело до втрати авторитету папства та залежності від світської влади.
3. Велика західна схизма (1378—1417 рр.): Одночасне існування кількох пап призвело до розколу католицької церкви та послаблення її впливу.
4. Зростання єретичних рухів: Через кризу довіри до церкви поширилися єретичні рухи (наприклад, гуситські війни), що підривало її авторитет.
5. Економічні труднощі: Пандемія чуми й економічна криза призвели до зменшення доходів церкви та втрати її впливу на суспільство.

Ці чинники сприяли поступовому занепаду папства та посиленню світської влади в Європі.