§30. Зовнішня колонізація та цивілізаційні конфлікти. Хрестові походи і духовно-рицарські ордени

Зміст ГДЗ Історія: Україна і світ 7 клас Васильків 

Коли і де зародилося християнство? Коли і де зародився іслам?

Християнство зародилося в I столітті в Палестині, а іслам — у VII столітті на Аравійському півострові.

Чому Велика грецька колонізація мала мирний характер?

Велика грецька колонізація мала мирний характер, тому що греки засновували колонії переважно через економічні та демографічні причини, а не для завоювань. Вони шукали нові землі для сільського господарства та торгівлі, а також уникали конфліктів з місцевими мешканцями.

Що таке міжцивілізаційний контакт?

Міжцивілізаційний контакт — це взаємодія між різними великими культурними спільнотами, такими як країни Заходу і Сходу, християнські та ісламські країни.

30.1. Що таке зовнішня колонізація? Які причини хрестових походів?

1. Поясніть відмінності між процесами внутрішньої та зовнішньої колонізації.

Внутрішня колонізація — це заселення та освоєння нових земель всередині країни, які раніше не використовувалися для господарства або були малозаселені.

Зовнішня колонізація — це заселення і господарське освоєння земель за межами своєї країни, часто поєднане з підкоренням або винищенням місцевого населення.

2. Пригадайте, що таке цивілізація. Наведіть приклади відомих вам мирних та збройних контактів між християнським і мусульманським світами в Середньовіччі.

Цивілізація — це велике культурне співтовариство, яке має спільні релігійні, соціальні та економічні риси.

Приклади контактів між християнським і мусульманським світами:

• Мирні контакти: торгівля між християнськими купцями й мусульманськими державами, культурний обмін через переклади наукових праць.
• Збройні контакти: хрестові походи, під час яких християни намагалися завоювати землі мусульман. Конфлікти між християнськими королівствами Іспанії та мусульманами під час Реконкісти

3. Які вигоди вбачали в майбутній експансії на Схід різні прошарки європейського суспільства?

• Папство: відвернути увагу рицарів від внутрішніх європейських конфліктів, укріпити позиції папства через перемогу над мусульманами.
• Феодали: отримати нові землі для підкорення та освоєння, що забезпечило б їхнім нащадкам нові володіння.
• Селянство: можливість отримати нові землі для господарювання.
• Торговці: доступ до багатств Сходу, нові торгові шляхи.

30.2. Хрестові походи і держави хрестоносців

1. Що стало приводом Першого хрестового походу?

Приводом до Першого хрестового походу стало звернення візантійського імператора до Риму за допомогою проти сельджуків, які завдали поразок візантійцям. Це звернення було сприйняте папами як заклик до визвольної кампанії для звільнення Святої землі з-під влади мусульман.

2. Якими в підсумку були результати хрестових походів?

Хрестові походи мали змішані результати. Спочатку хрестоносці досягли успіху, захопивши Єрусалим і створивши кілька держав, зокрема Єрусалимське королівство. Однак більшість цих територій були поступово відвойовані мусульманами. Походи також призвели до пограбування Константинополя під час Четвертого хрестового походу, що поглибило розкол між Західною та Східною церквами.

Хрестові походи мали різні наслідки:

• Спочатку хрестоносці досягли успіху, захопивши Єрусалим і створивши кілька держав, зокрема Єрусалимське королівство. Однак більшість цих територій були поступово відвойовані мусульманами. Остання християнська твердиня в Єрусалимському королівстві, місто Акра, була захоплена мусульманами у 1291 році.
• Європейці запозичили від азійців герби, арбалети, вітряні млини, килими, звички мити руки перед вживанням їжі, одягатися в атлас і оксамит, а також навчилися вирощувати нові культури, такі як гречка, лимони, абрикоси, фісташки, кавуни та дині.
• Політичні наслідки: Хрестові походи поглибили розкол між західними й східними християнськими світами через пограбування Константинополя під час Четвертого хрестового походу.

3. Простежте за картою створення держав хрестоносців.

Після Першого хрестового походу були створені такі держави хрестоносців:

• Єрусалимське королівство: Засноване після захоплення Єрусалиму у 1099 році.
• Принципат Антіохії: Заснований у 1098 році.
• Графство Тріполі: Засноване у 1102 році.
• Графство Едесса: Засноване у 1098 році.

Ці держави мали феодальну систему влади, подібну до європейської. Території поділялися на баронії, а баронії – на феоди. Важливі рішення ухвалювалися королем спільно зі знаттю, а правосуддя вершилося феодалами. Християни осідали переважно в містах, а мусульмани залишалися в селах, співіснуючи відособлено.

30.3. Поява духовно-рицарських орденів. Тевтонський орден у Пруссії

1. Чим було зумовлено створення духовно-рицарських орденів?

Створення духовно-рицарських орденів було зумовлено необхідністю захисту християнських паломників і захоплених територій під час хрестових походів. Папи римські заохочували феодалів вступати в ці релігійно-військові організації для поширення впливу католицької церкви та боротьби з мусульманами.

2. Назвіть найвідоміші духовно-рицарські ордени.

Найвідомішими духовно-рицарськими орденами були:

• Орден іоаннітів (госпітальєрів),
• Орден храмовників (тамплієрів),
• Тевтонський орден (орден Святої Марії),
• Орден Мечоносців (мечоносці влилися в Тевтонську державу і стали йменуватися Лівонським орденом).

3. Опишіть процес створення держави Тевтонського ордену.

Тевтонський орден спочатку був заснований у 1196 році в Палестині німецькими рицарями. У 1226 році рицарі перебралися до Пруссії, де воювали з місцевими язичниками та насильно християнізували їх. До кінця XIII століття Тевтонський орден створив сильну державу зі столицею в Марієнбурзі. Держава охоплювала території між річками Вісла й Нарва, і мала феодальну структуру, де привілейованими громадянами були “брати-рицарі” та “брати-священники”.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:

• Коли відбувся Перший хрестовий похід?
• Що стало приводом для початку хрестових походів?
• Хто очолював Третій хрестовий похід?
• Де були засновані держави хрестоносців після Першого хрестового походу?
• Звідки ми можемо дізнатися про пограбування Константинополя під час Четвертого хрестового походу?
• Чому хрестоносці не досягли успіху під час Другого хрестового походу?
• Як вплинули хрестові походи на відносини між Західною та Східною церквами?
• Який результат мав Четвертий хрестовий похід для Візантії?

2. Які наслідки Четвертого хрестового походу? Чому християнський Константинополь став об’єктом завоювань хрестоносців?

Четвертий хрестовий похід (1202—1204) призвів до пограбування та захоплення Константинополя замість боротьби з мусульманами. Це завдало важкого удару Візантійській імперії та поглибило розкол між Західною і Східною церквами.

Хрестоносці вдерлися в Константинополь через чвари й поразки в битвах проти мусульман, що призвела до пошуку нових цілей для грабунку.

3. Складіть ментальну мапу на тему «Хрестові походи».

Причини:

• Прагнення звільнити Святу землю.
• Відвернути увагу рицарів від внутрішніх європейських конфліктів.
• Політичні та економічні інтереси.

Основні події:

• Перший хрестовий похід (1096—1099) — захоплення Єрусалима.
• Другий хрестовий похід (1147—1149) — поразка християн.
• Третій хрестовий похід (1189—1192) — участь європейських монархів, без значного успіху.
• Четвертий хрестовий похід (1202—1204) — пограбування Константинополя.

Держави хрестоносців:

• Єрусалимське королівство.
• Князівство Антіохія.
• Графство Тріполі.
• Графство Едесса.

Наслідки:

• Погіршення відносин між Західною і Східною церквами.
• Зміцнення мусульманських держав.
• Культурний обмін між Сходом і Заходом.

4. Поміркуйте, чому в Середні віки християнська церква заохочувала військові кампанії.

У Середні віки християнська церква заохочувала військові кампанії з кількох причин:

• Поширення впливу: Церква прагнула поширити свій вплив на нові території, що сприяло б зміцненню її позицій і контролю над населенням.
• Відвернення уваги: Папи римські та світські володарі бачили в хрестових походах спосіб відвернути увагу рицарів від внутрішніх конфліктів у Європі, що могло сприяти стабільності на європейському континенті.
• Священна війна: Хрестові походи оголошувалися священною війною проти мусульман, що давало можливість очистити землі від “невірних” і встановити християнське панування.
• Економічні вигоди: Захоплення нових земель обіцяло економічні вигоди через здобич та нові торгівельні шляхи.

5. Вправа «Стрічка часу». Створіть лінію часу, нанесіть на неї дати історичних подій, пов’язаних із хрестовими походами та діяльністю духовно-рицарських орденів.

6. Вправа «Дослідник». Віднайдіть у додаткових джерелах інформацію про взаємовідносини правителів Русі з духовно-рицарськими орденами.

Взаємовідносини правителів Русі з духовно-лицарськими орденами, зокрема Тевтонським орденом, були складними. Іноді були конфлікти, часом були мирне вигідне співіснування. Тевтонський орден, заснований у XII столітті, відіграв важливу роль у християнізації Східної Європи та поширенні католицизму. Він активно брав участь у військових кампаніях проти язичників і намагався поширити свій вплив на землі Русі.

Конфлікти з Новгородською республікою:

Перші зіткнення Тевтонського ордену з руськими князівствами відбулися в першій половині XIII століття, коли орден почав активну експансію на схід. У 1210 році відбулася перша сутичка з Новгородською республікою, а в 1224 році тевтонці захопили місто Тарту (Юр’їв), яке належало новгородцям.

Найбільш відомим епізодом стало Льодове побоїще 1242 року, коли війська Олександра Невського завдали поразки об’єднаним силам Тевтонського ордену та їхніх союзників на Чудському озері. Після цієї поразки орден був змушений укласти мир і відмовитися від претензій на новгородські землі.

Відносини з Великим князівством Литовським:

Велике Князівство Литовське також зазнавало постійного тиску з боку Тевтонського ордену. Литовський князь Міндовг у XIII столітті завдав лицарям кілька поразок, найвідоміші з яких — битва при Саулі (1236) та біля озера Дурбе (1260).

У XIV столітті конфлікти між Литвою та орденом продовжувалися, причому орден здійснив понад сто походів на литовські землі. Ситуація змінилася лише після того, як литовський князь Ягайло прийняв католицизм і одружився з польською королевою Ядвігою, що призвело до зближення Литви та Польщі.

Взаємини з Волинсько-Галицьким князівстом

Взаємини останніх галицько-волинських князів із Тевтонським орденом мали переважно мирний і союзницький характер. Князі Андрій та Лев Юрійовичі в 1316 році уклали угоду з Тевтонським орденом, підтверджуючи давні дружні стосунки між їхніми предками та орденом. У цій угоді князі обіцяли захищати землі ордену від ворогів, підкреслюючи свою прихильність до збереження миру та співпраці.

Наступник Андрія та Лева, Юрій-Болеслав Тройденович, також підтвердив свою відданість мирним взаєминам із Тевтонським орденом у 1325 та 1327 роках. Він продовжив політику своїх попередників щодо підтримки дружби та захисту земель ордену від зовнішніх загроз.

Ці союзи були важливими для Галицько-Волинського князівства, оскільки допомагали зміцнювати позиції князівства в боротьбі з ворогами, а також забезпечували стабільність у регіоні.

Грюнвальдська битва 1410 року:

Одним із найважливіших моментів у боротьбі з Тевтонським орденом стала Грюнвальдська битва 1410 року, коли об’єднане військо Польщі, Литви та Русі завдало нищівної поразки тевтонцям.