§16. Український національний рух на Буковині й у Закарпатті

Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська

1. Український національний рух на Буковині.

1. Як буковинці реагували на національно-визвольні змагання в Галичині?

Буковинці активно підтримували національно-визвольні змагання в Галичині. Вони співпрацювали з українськими політичними силами Галичини під час війни, а 3 листопада 1918 року на Буковинському народному вічі було прийнято Акт возз’єднання Північної Буковини із ЗУНР та «злуку» з великою Україною.

2. Які представницькі органи були утворені на Буковині? Як вони співіснували?

На Буковині був утворений Український Крайовий Комітет під керівництвом Омеляна Поповича. Також існувала Румунська Національна Рада, яка вважала Буковину румунською землею. Влада Українського Крайового Комітету поширювалася на північну частину Буковини, а Румунської Національної Ради — на південну.

3. Чим завершилась боротьба буковинців за власну державність?

Боротьба буковинців за власну державність завершилася збройним втручанням Румунії, яка окупувала Буковину. 11 листопада 1918 року румунські війська увійшли до Чернівців, і Північна Буковина залишилася беззбройною перед румунською агресією. Окупація була визнана Сен-Жерменським мирним договором 1919 року як правомірний акт.

2. Події у Бессарабії. Хотинське повстання.

1. Як було вирішене «бессарабське питання»?

«Бессарабське питання» було вирішене шляхом приєднання Бессарабії до Румунії у квітні 1918 року. Це рішення остаточно закріпили на міжнародному рівні у листопаді 1918 року, коли Румунія приєднала регіон, включаючи українські етнічні землі Бессарабії: Аккерманщину, Ізмаїльщину та Хотинщину.

2. Коли відбулося Хотинське повстання? Визначте його наслідки.

Хотинське повстання відбулося з 19 січня по 1 лютого 1919 року. Воно було реакцією українців на румунську анексію Бессарабії. Повстання охопило значну частину краю, але зрештою румунська армія придушила його. Багато повстанців загинуло або були змушені тікати, а румунська влада жорстоко розправилася з учасниками.

3. Які країни підписали Бессарабський протокол? Що він передбачав?

Бессарабський протокол підписали Велика Британія, Франція, Італія та Японія 28 жовтня 1920 року. Він передбачав передачу Бессарабії Румунії. США відмовилися підписати цей договір, вважаючи його таким, що суперечить міжнародному праву.

3. Національний рух на Закарпатті.

1. Як українці Закарпаття скористалися розпадом Австро-Угорської імперії?

Після розпаду Австро-Угорської імперії в листопаді 1918 року українське населення Закарпаття в містах Ужгород, Мукачево, Берегове, Хуст та інших почало роззброювати військові гарнізони, відділи жандармерії, поліції та розганяти старі органи влади. Було утворено кілька народних рад для обговорення майбутнього краю. Вони прагнули об’єднатися з іншими українськими землями або приєднатися до Чехословаччини чи залишитися з Угорщиною.

2. Яке рішення прийняли Закарпатські всенародні збори? Чи вдалося його реалізувати?

21 січня 1919 року Закарпатські всенародні збори в Хусті вирішили об’єднатися із соборною Україною. Однак це рішення не було реалізовано через складну політичну ситуацію, і зрештою Закарпаття приєднали до Чехословаччини.

3. За яких обставин Підкарпатську Русь приєднали до Чехословаччини?

Закарпаття було приєднано до Чехословаччини під офіційною назвою Підкарпатська Русь за наступних обставин:

  • У листопаді 1918 року Рада русинів у США висловила згоду на окупацію Чехословаччиною територій краю, де проживали угорські русини.
  • У травні 1919 року Центральна Руська Народна Рада в Ужгороді підтримала приєднання Закарпаття до Чехословаччини на автономних засадах.
  • На Паризькій мирній конференції представники закарпатських русинів із США та лідери українського національного руху Закарпаття погодилися на пропозицію Великої Британії й Франції приєднати регіон до Чехословаччини.
  • Остаточно прилучення Закарпаття до Чехословаччини закріпив Сен-Жерменський мирний договір.

Підсумуйте свої знання

2. Поясніть значення понять:

Український Крайовий Комітет – представницький орган українців Буковини, утворений 25 жовтня 1918 року в Чернівцях під керівництвом Омеляна Поповича.

Румунська Національна Рада – орган, створений 27 жовтня 1918 року румунськими депутатами австрійського парламенту та Буковинського сейму, який вважав Буковину румунською землею.

Бессарабський протокол – договір, підписаний 28 жовтня 1920 року між Великою Британією, Францією, Італією, Японією та Румунією, за яким Бессарабію передали Румунії.

Центральна Руська Народна Рада – політична організація закарпатських українців, сформована в Ужгороді в травні 1919 року, яка підтримала приєднання Закарпаття до Чехословаччини на автономних засадах.

Підкарпатська Русь – офіційна назва Закарпаття у складі Чехословаччини після приєднання згідно з Сен-Жерменським мирним договором.

3. Підготуйте повідомлення про лідерів національно-визвольних рухів Буковини й Закарпаття.

Лідерами національно-визвольного руху на Буковині були:

  • Омелян Попович – голова Українського Крайового Комітету, очолював буковинську делегацію в УНРаді.
  • Агенор Артимович – очолив Українську Національну Раду на Буковині.

Лідерами національно-визвольного руху на Закарпатті були:

  • Августин Волошин – лідер українського національного руху Закарпаття, підтримав приєднання краю до Чехословаччини на автономних засадах.
  • Брати Михайло та Юлій Бращайки – лідери українського національного руху Закарпаття, погодилися на приєднання Закарпаття до Чехословаччини на Паризькій мирній конференції.

4. Порівняйте національно-визвольний рух українців на Буковині, Закарпатті та Бессарабії, визначивши спільні й відмінні риси.

Спільні риси:

  • В усіх регіонах були сили, що прагнули об’єднатися з соборною Україною після розпаду Австро-Угорської імперії.
  • Політична активність: У кожному регіоні були створені представницькі органи для захисту інтересів українців (Український Крайовий Комітет на Буковині, Центральна Руська Народна Рада на Закарпатті).

Відмінні риси:

  • Буковина: Тут відбулося короткочасне встановлення контролю української влади, але згодом регіон був окупований Румунією.
  • Закарпаття: Ситуація була складнішою через поліетнічний склад населення і різні політичні орієнтації. Зрештою, Закарпаття було приєднано до Чехословаччини як автономна область Підкарпатська Русь.
  • Бессарабія: Регіон був анексований Румунією, що викликало Хотинське повстання як реакцію на румунську окупацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *