§24. Франкська імперія на Заході

Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак

Пригадайте. Які племена вторглися до Західної Римської імперії та сприяли її розпаду? Що вам відомо про територію, яку в Римській імперії називали Галлією?

Основними племенами, які вторглися до Західної Римської імперії та сприяли її розпаду, були:

• Германські племена (франки, вандали, готи, бургунди та ін.)
• Гуни

Галлія була великою провінцією Римської імперії, яка існувала з I століття до н.е. до V століття н.е. Вона включала території сучасної Франції, Люксембургу, Бельгії та частини Швейцарії. До римського завоювання Галлія була населена кельтськими племенами. Після завоювань Юлія Цезаря почалася романізація регіону, що супроводжувалася розвитком міст і торгівлі. Столицею Галлії був Лугдунум (сучасний Ліон).

1. КОРОЛІВСТВО ФРАНКІВ

Діємо: практичні завдання

Схарактеризуйте особливості розвитку Королівства франків.

Королівство франків виникло на руїнах Західної Римської імперії як варварське «королівство», де правителі були племінними вождями, обраними народними зборами. Франки, під керівництвом Хлодвіга з роду Меровея, стали найвпливовішим германським союзом племен. Хлодвіг об’єднав франкські племена, підкорив Північну Галію та відібрав у вестготів південну частину Галії. Прийняття християнства у 498 році зміцнило його владу, а також сприяло культурному об’єднанню з римськими традиціями. Він заснував династію Меровінгів і записав першу збірку законів — «Салічну правду».

Інфографіка “Правління Хлодвіга та утворення Франкської держави”:

• 481 р. – Хлодвіг стає королем франків
• 486 р. – приєднання Північної Галлії до річки Луари
• 498 р. – прийняття християнства
• 507-509 рр. – війна з вестготами, приєднання Аквітанії
• 511 р. – смерть Хлодвіга, розподіл держави між синами

Результат:

• Розширення території королівства вдвічі
• Зміцнення королівської влади
• Прийняття християнства
• Закладення основ ранньофеодальної монархії

Яка подія покладена в основу зображення № 3?

Зображення №3 ілюструє легенду про Суассонську чашу. Після перемоги над Сіагрієм у 486 році серед трофеїв виявилася чудова чаша з церкви. Єпископ попросив повернути її. Хлодвіг погодився, але один запальний воїн, незадоволений бажанням Хлодвіга забрати більше, ніж йому належало б взяти по праву, розрубав чашу своєю сокирою. Через рік на військовому огляді Хлодвіг вбив цього воїна, нагадавши про його вчинок з чашею.

Робота з джерелом

Як ви розумієте слова Ремігія?

Слова єпископа Ремігія під час хрещення Хлодвіга означають, що король франків має відмовитися від поганських богів, яких раніше шанував, і прийняти християнство. “Покірно схили шию” – це заклик до смирення перед істинним Богом. “Спали те, що шанував” – вимога відкинути язичницькі ідоли та вірування.

Чому ця подія викликала таку цікавість? Яке значення вона мала для держави франків?

Хрещення Хлодвіга було визначною подією в історії франків з кількох причин:

1. Прийняття християнства правителем одного з наймогутніших варварських королівств сприяло християнізації Західної Європи.
2. Хрещення Хлодвіга зміцнило його владу, оскільки він отримав підтримку впливової на той час християнської церкви. Це сприяло перетворенню влади короля франків на справжню монархію.
3. Через прийняття християнства франки стали долучатися до римської культури, латинська мова почала змішуватися з франкською, що поклало початок старофранцузькій мові.
4. Ця подія неодноразово надихала митців, оскільки символізувала тріумф християнства над язичництвом та була важливою віхою в історії Франції та всієї Західної Європи.

Отже, хрещення Хлодвіга мало велике політичне, культурне та символічне значення для становлення ранньосередньовічної Франкської держави.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте інфографіку, подану на наступній сторінці. За допомогою матеріалів параграфа та інфографіки охарактеризуйте Франкське королівство як державу ранньосередньовічного типу. Які особливості управління вона мала?

1. Центральна влада була зосереджена в руках короля, який уособлював державу.
2. Землі вважалися власністю королівської родини. Король мав право розподіляти їх між членами своєї сім’ї та надавати у користування вірним підданим.
3. Головну роль при дворі відігравала військова дружина короля.
4. Існувало народне ополчення, яке складалося з вільних селян-чоловіків.
5. Для контролю над регіонами король призначав своїх представників – графів, які відповідали за збір податків та військовий захист графства.
6. З’явилася система бенефіціїв – земельних наділів, які надавалися за військову службу. Згодом вони перетворилися на спадкові феоди.
7. Була створена перша збірка законів франків – “Салічна правда”, що свідчило про прагнення королів контролювати судочинство.
8. Важливу роль відігравала християнська церква, яка підтримувала королівську владу.

Таким чином, Франкське королівство мало ієрархічну структуру управління з сильною королівською владою, спиралося на військову знать та церкву, але зберігало деякі елементи родоплемінного ладу.

Робота з джерелом

Чи можна вважати «Салічну правду» законом у сучасному розумінні цього слова?

“Салічну правду” не можна вважати законом у сучасному розумінні, оскільки вона:

1. Відображає архаїчні звичаї та традиції франків, а не чітко сформульовані правові норми.
2. Містить процедури, які базуються на родинних зв’язках та колективній відповідальності, що не властиво сучасному праву.
3. Не має чіткої структури та систематизації, характерної для сучасних законів.

Що у поданих статтях свідчить про те, що «Салічна правда» була просто записом старовинних звичаїв франків?

Про запис старовинних звичаїв свідчать такі елементи:

1. Символічний ритуал “кидання жмені землі” як спосіб перекладання відповідальності за сплату штрафу.
2. Важлива роль родинних зв’язків у правових відносинах (можливість відмовитися від родини).
3. Наявність архаїчних інститутів, як-от вергельд (грошовий штраф за вбивство) та співприсяжництво (колективна присяга родичів).
4. Можливість публічної відмови від родинних зобов’язань, що вказує на перехідний період від родоплемінного ладу до ранньофеодального суспільства.

Ці особливості демонструють, що “Салічна правда” фіксує традиційні норми поведінки та звичаєве право франків, а не є кодифікованим законодавством у сучасному розумінні.

2. ОСОБЛИВОСТІ ЗАХІДНОЇ ЦЕРКВИ

Поміркуймо!

Папська держава за формою правління була теократичною державою. Деякі дослідники вважають, що така форма правління, як «теократія» — від Theos (Бог) і Kratos (Влада), що у підсумку трактується як «Влада Бога» або «Божественна влада», дуже схожа з монархією чи диктатурою. Поміркуйте, чи згодні ви з цим твердженням. Відповідь аргументуйте

Я частково згоден з цим твердженням. Теократія дійсно має деякі спільні риси з монархією та диктатурою, але також має свої унікальні особливості:

Спільні риси з монархією та диктатурою:

1. Зосередження влади в руках одного правителя або невеликої групи.
2. Обмеження прав і свобод громадян.
3. Відсутність демократичних механізмів зміни влади.
4. Претензія на божественне походження влади (як у деяких монархій).

Унікальні особливості теократії:

1. Злиття світської та релігійної влади. В монархіях і диктатурах вони часто розділені.
2. Закони та управління базуються на релігійних нормах і текстах.
3. Легітимність влади ґрунтується на релігійному авторитеті, а не на спадковості чи силі.
4. Мета правління – не лише політична, а й духовна (спасіння душ, виконання божественної волі).

Отже, хоча теократія має спільні риси з монархією та диктатурою в плані концентрації влади, вона відрізняється своєю релігійною основою та цілями. Тому теократію краще розглядати як окрему форму правління, споріднену, але не тотожну монархії чи диктатурі.

Поміркуймо!

Девізом Ордену бенедиктинців є вислів: «Молись і працюй» (лат. Ora et labora). Про які правила життя членів Ордену свідчить цей девіз? Подумайте, яким чином Орден перетворився на одного з найбільших землевласників

Девіз “Молись і працюй” вказує на два головні правила життя бенедиктинців:

1. Постійна молитва та духовні практики
2. Фізична праця як важлива частина монастирського життя

Орден став великим землевласником завдяки:

1. Пожертвам земель від вірян
2. Ефективному господарюванню на монастирських землях
3. Накопиченню багатств завдяки праці ченців та відсутності витрат на розкіш

Поміркуймо!

Подумайте, чи потрібна була правителям підтримка церкви. Що давало можливість церкві ставати впливовішою і розширювати свою владу?

Правителям була потрібна підтримка церкви, тому що:

1. Церква надавала легітимність владі правителів через обряд помазання на престол.
2. Церква мала великий вплив на населення і могла формувати громадську думку.
3. Церква володіла значними земельними та фінансовими ресурсами.

Церква ставала впливовішою завдяки:

1. Монополії на освіту та писемність у ранньому середньовіччі.
2. Отриманню земельних володінь від правителів та знаті.
3. Збору десятини з населення.
4. Ролі посередника між Богом і людьми, що давало духовну владу над віруючими.
5. Створенню власної ієрархічної структури, паралельної світській владі.

3. ІМПЕРІЯ КАРОЛІНГІВ

Діємо: практичні завдання

Розгляньте інфографіку. Визначте, яким було становище війська в імперії франків. Які права і обов’язки мали кіннотники та учасники ополчення?

Кіннотники:

• Отримували за службу земельні наділи (бенефіції)
• Мали займатися військовою справою та придбати коня і зброю
• Згодом почали передавати землю у спадок (феод), якщо нащадки також несли військову службу

Учасники ополчення (вільні селяни):

• Складали основу традиційного ополчення
• Не отримували земельних наділів за службу

Таким чином, кіннотники мали більше прав і привілеїв, отримуючи землю за службу, але й більше обов’язків щодо військової підготовки. Учасники ополчення з вільних селян не мали таких привілеїв, але й менше зобов’язань.

Робота з картою

Розгляньте карту «Імперія Карла Великого», подану в е-додатку, і дайте відповіді на запитання.

Які землі об’єднувало Франкське королівство на початку правління Карла Великого?

На початку правління Карла Великого Франкське королівство об’єднувало території сучасної Франції, Бельгії, Нідерландів, західної Німеччини.

Які землі і народи буди підкорені Карлом Великим за період його правління? Яке місто було столицею Карла? Які походи здійснив Карл Великий за своє правління?

• Саксонія на півночі
• Баварія та землі аварів на сході
• Північна Італія
• Північно-східна Іспанія (Іспанська марка)

Столицею Карла Великого було місто Аахен.

Основні походи Карла Великого:

• Проти саксів (772-804)
• В Італію проти лангобардів (773-774)
• Проти аварів (791-796)
• В Іспанію проти арабів (778)

Подумайте, чому Карла Великого називають «імператором Заходу».

Карла Великого називають “імператором Заходу”, тому що:

• Він об’єднав під своєю владою більшу частину Західної Європи
• Був коронований імператором папою римським у 800 році
• Відродив ідею Римської імперії на Заході
• Створив найбільшу державу в Європі після падіння Західної Римської імперії

Таким чином, Карл Великий відіграв ключову роль у формуванні середньовічної Європи та заклав основи для подальшого розвитку західноєвропейської цивілізації.

Діємо: практичні завдання

Розгляньте інфографіку. Яку назву доречно їй дати? На основі інфографіки складіть коротку історичну довідку для української Вікіпедії.

На основі наданої інфографіки можна запропонувати таку назву: “Структура управління в імперії Карла Великого”.

Коротка історична довідка для української Вікіпедії:

Імперія Карла Великого мала чітку ієрархічну структуру управління. На чолі держави стояв імператор, який володів верховною владою. Імператор видавав укази, відомі як капітулярії, які регулювали різні аспекти життя імперії. Для ефективного управління на місцях імператор призначав графів, які керували окремими територіями. Графства об’єднувалися у більші адміністративні одиниці – округи, якими керували герцоги.

Важливу роль в управлінні відігравала знать. Імператор двічі на рік збирав представників знаті для обговорення важливих державних питань.

Така система дозволяла здійснювати централізоване управління великою територією імперії, поєднуючи пряме імператорське правління з елементами місцевого самоврядування.

4. НОВІ ЗАВОЮВАННЯ В ЄВРОПІ

Поміркуймо!

Подумайте, які причини могли спонукати норманів до початку завойовницьких походів

Основні причини, що могли спонукати норманів до завойовницьких походів:

1. Перенаселення та нестача земель у Скандинавії
2. Пошук нових торгових шляхів та ринків збуту
3. Прагнення до збагачення через грабежі та данину
4. Жага слави та пригод серед молодих воїнів
5. Вдосконалення кораблебудування, що дозволило здійснювати далекі морські походи

Діємо: практичні завдання

Опишіть зовнішність і спосіб життя вікінгів. Порівняйте історичний образ з образами, які пропонують глядачам сучасні історичні художні фільми про варварів. Скориставшись картою, поданою на шмуці цього розділу (с. 109), визначте основні напрямки їх просування Європою

Зовнішність і спосіб життя вікінгів:

• Вікінги були фізично сильними воїнами
• Носили довге волосся та бороди
• Одягалися в хутро, шкіру та вовняний одяг
• Жили в дерев’яних будинках, займалися сільським господарством та ремеслами
• Були вправними мореплавцями та воїнами

Порівняння з сучасними фільмами:

Сучасні фільми часто зображують вікінгів більш варварськими та жорстокими, ніж вони були насправді. Їх часто показують брудними та неохайними, хоча історично вікінги дбали про гігієну. Фільми також перебільшують їхню войовничість, хоча вікінги займалися не лише набігами, а й торгівлею та землеробством.

Основні напрямки просування вікінгів Європою:

• На захід – до Британських островів, Ірландії, Ісландії
• На південь – вздовж узбережжя Франції до Середземномор’я
• На південий схід – з Балтики по Волзі до арабської столиці Багдада та по Дніпру і Чорному морю до Константинополя

Вікінги здійснювали як грабіжницькі набіги, так і засновували постійні поселення на завойованих територіях.

Стоп. Фейк

На основі археологічних та історичних даних можна стверджувати, що вікінги дійсно відкрили Америку раніше за Колумба. Ключові докази:

1. Археологічні розкопки в Л’Анс-о-Медоуз (Ньюфаундленд) виявили скандинавське поселення 1000 року н.е.
2. У 2021 році вчені точно датували перебування вікінгів там 1021 роком.
3. Знайдено понад 800 скандинавських артефактів.
4. Ісландські саги описують подорожі Лейфа Еріксона до Вінланду.

Отже, вікінги досягли Північної Америки майже за 500 років до Колумба, що підтверджено археологічно та історично.

Діємо: практичні завдання

На основі матеріалів сцени визначте, як відбувалися події битви при Гастінгсі.

На основі наданої інформації про битву при Гастінгсі можна визначити такі ключові події:

1. Битва відбулася 14 жовтня 1066 року між англосаксонською армією короля Гарольда II та нормандським військом герцога Вільгельма.
2. Вільгельм планував спочатку атакувати лучниками, потім піхотою, а вирішальний удар мала завдати кавалерія.
3. Англосакси зайняли оборонну позицію на пагорбі, утворивши “стіну щитів”.
4. Початкові атаки нормандців були відбиті англосаксами.
5. На певному етапі частина нормандського війська почала відступати, що спровокувало англосаксів порушити свій стрій і контратакувати.
6. Вільгельм зміг перегрупувати свої сили і відновити атаку.
7. Нормандські лучники змінили тактику і почали стріляти по високій траєкторії, що виявилось ефективним.
8. За легендою, король Гарольд був убитий стрілою, що влучила йому в око.
9. Зрештою нормандцям вдалося прорвати оборону англосаксів і здобути перемогу.
10. Битва тривала близько 10 годин і завершилася повним розгромом англосаксонської армії.

Ця перемога дозволила Вільгельму Нормандському стати новим королем Англії, започаткувавши нормандське правління в країні.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Поясніть поняття: «граф», «франк», «Папська область», «абат», «майордом», «феод», «серв», «аллод», «варяги», «денло».

• Граф – представник короля, який керував певною територією (графством) у Франкській державі.
• Франк – представник германських племен, які створили Франкське королівство.
• Папська область – територія в центральній Італії під владою пап
• Абат – настоятель католицького монастиря.
• Майордом – вища посадова особа при дворі франкських королів.
• Феод – спадкове земельне володіння, надане за умови несення військової служби.
• Серв – залежний селянин у середньовічній Європі.
• Аллод – вільно відчужувана земельна власність у ранньому середньовіччі.
• Варяги – назва скандинавів на Русі.
• Денло – територія в Англії, заселена данцями в IX-XI ст.

2. У якому році було укладено Верденський договір? З якою метою його підписали?

Укладений у 843 році між онуками Карла Великого.Мета – розділ імперії Карла Великого на три частини між його нащадками:

• Лотарю І дісталась центральна частина з Італією
• Людовіку Німецькому – східна частина (майбутня Німеччина)
• Карлу Лисому – західна частина (майбутня Франція)

Договір закріпив розпад єдиної Франкської імперії та заклав основи майбутніх європейських держав.

II. Обговоріть у групі

Ось короткі історичні портрети вказаних діячів:

Хлодвіг:

1. а) Внутрішня політика:

• Об’єднав франкські племена під своєю владою
• Прийняв християнство, що сприяло зміцненню його влади
• Започаткував династію Меровінгів
• Видав перший збірник законів франків – “Салічну правду”

б) Зовнішня політика:

• Завоював Галлію, значно розширивши територію Франкського королівства
• Переміг вестготів і витіснив їх з більшої частини Галлії

в) Історична роль:

• Засновник Франкського королівства
• Заклав основи феодального ладу у Франкській державі

Карл Мартелл:

а) Внутрішня політика:

• Фактично правив як король, хоча офіційно був майордомом
• Провів військову реформу, створивши важку кінноту

б) Зовнішня політика:

• Зупинив просування арабів у Європу, перемігши їх у битві при Пуатьє (732 р.)

в) Історична роль:

• Зміцнив владу майордомів, що призвело до зміни династії
• Заклав основи для створення системи васальних відносин

Піпін Короткий:

а) Внутрішня політика:

• Скинув останнього короля з династії Меровінгів
• Започаткував династію Каролінгів

б) Зовнішня політика:

• Воював проти лангобардів в Італії
• Передав завойовані землі Папі Римському, створивши Папську область

в) Історична роль:

• Став першим королем з династії Каролінгів
• Заклав основи для створення імперії Карла Великого
• Зміцнив союз між франкськими правителями та папством

III. Мислю творчо

Уявіть себе дослідником / дослідницею «Салічної правди». Які недоліки та переваги має ця збірка законів? Яких галузей суспільного життя стосуються записані в ній правила? Чи можна вважати «Салічну правду» повноцінним кодексом законів?

Як дослідник “Салічної правди”, я б виділив такі аспекти:

Переваги:

• Перша письмова фіксація звичаєвого права франків. Описує різні сторони повсякденного життя франків, що робить її цінним історичним джерелом.
• Регулювала важливі сфери суспільного життя
• Сприяла зміцненню королівської влади через контроль над судочинством

Недоліки:

• Не була систематизованим кодексом законів, а скоріше збіркою звичаїв
• Охоплювала обмежене коло правових питань
• Зберігала архаїчні норми, як-от кровна помста

Галузі суспільного життя, які регулювала “Салічна правда”:

• Кримінальне право (покарання за вбивства, крадіжки тощо)
• Майнові відносини
• Сімейне право
• Судочинство

“Салічну правду” не можна вважати повноцінним кодексом законів у сучасному розумінні, оскільки:

• Вона не охоплювала всі сфери правових відносин
• Не мала чіткої структури та систематизації
• Зберігала багато архаїчних норм звичаєвого права

Проте “Салічна правда” була важливим кроком у розвитку правової системи франків і заклала основи для подальшого формування феодального права в Європі.