§10. Політичний устрій та суспільне життя в Русі за доби розквіту

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Власов

Укладіть схему політичного устрою Руси, узявши до уваги вислів з поеми кінця XII ст. «Слово про Ігорів похід»:

Головою держави був князь, який керував усім суспільством, що було його тілом. Князь мав найбільшу владу, ухвалював закони, керував військом, і займався зовнішньою політикою. Суспільство складалося з різних верств, які виконували свої обов’язки.

Прочитайте уривок з «Повісті минулих літ». Представники яких суспільних груп згадані в джерелі?

У джерелі згадані бояри, гриді (дружинники), соцькі, десятники, знатні мужі.

Схарактеризуйте відносини між ними. На що нарікають дружинники князя? Чому князь так легко погоджується задовольнити скарги?

Дружинники нарікали на те, що їм подають їжу дерев’яними ложками, а не срібними. Князь Володимир легко погоджується задовольнити їхні скарги, бо цінує свою дружину і вважає, що з їхньою допомогою може здобути багатство.

Як історики визначають згадані в джерелі відносини між князем та його підлеглими?

Історики вважають, що відносини між князем і його дружиною були взаємовигідними. Князь забезпечував дружину, а дружина підтримувала його владу.

Пригадайте з попередніх уроків уривок із джерела, у якому описано подібні прояви суспільного життя. Скільки часу пройшло між свідченнями літопису? На які факти буденного життя князівського оточення звернули увагу?

Уривок з літопису під 996 р. описує, як князь Володимир влаштовував бенкети для своєї дружини. Пройшло кілька десятиліть між цими свідченнями. Увагу звернули на те, як князь дбав про свою дружину, забезпечуючи їх їжею та срібними ложками, що свідчить про важливість дружини в політичному житті.

Спираючись на текст підручника, заповніть таблицю.

Ця таблиця відображає структуру суспільства Руси, де кожна верства мала свої специфічні права та обов’язки, що визначали їх місце в суспільній ієрархії.

Як можна пояснити, що в тогочасному праві передбачено різні покарання за той самий злочин, учинений щодо представників різних суспільних верств?

У «Руській правді» різні покарання за той самий злочин пояснюються соціальною ієрархією та значенням кожної верстви в суспільстві. Вищі верстви, такі як князі та їхні урядники, мали більшу цінність для держави, тому злочини проти них каралися суворіше.

Чиї права передусім захищає документ?

Документ передусім захищає права вищих верств суспільства, таких як князі, бояри та їхні урядники. Це видно з того, що покарання за злочини проти них були значно суворішими, ніж за злочини проти простолюду.

Як наведені уривки доводять розвиток упродовж історії моральних норм та уявлень про справедливість?

Уривки з «Руської правди» показують, що уявлення про справедливість були тісно пов’язані з соціальним статусом. З часом моральні норми еволюціонували, і сучасні уявлення про справедливість більше орієнтовані на рівність усіх перед законом, незалежно від соціального статусу.

Чому за часів середньовіччя не набула поширення ідея про суспільну рівність усіх людей?

Ідея суспільної рівності не набула поширення через феодальну структуру суспільства, де влада і ресурси були зосереджені в руках невеликої групи людей. Суспільство було побудоване на ієрархії, де кожна верства мала свої чітко визначені права та обов’язки. Це забезпечувало стабільність і контроль, але водночас обмежувало можливості для соціальної мобільності та рівності.

Про які особливості одягу часів Руси довідалися? На підставі чого дослідники змогли реконструювати вбрання киянки X ст.? Як мешканці Руси за допомогою одягу підкреслювали свою належність до _ певної верстви? Навіщо це робили? Чи лишається одяг у сучасному житті атрибутом суспільного статусу людини? А як це буде в май-бутньому?

Одяг часів Київської Русі мав свої особливості, які дослідники змогли реконструювати завдяки археологічним знахідкам, письмовим джерелам, іконографічним матеріалам, таким як фрески та ікони. Ці джерела надають уявлення про одяг різних соціальних верств, від князів до простих селян.

Особливості одягу часів Русі:

1. Одяг виготовлявся з місцевих матеріалів, таких як льон, вовна, шкіра. Багатші верстви могли дозволити собі дорогі тканини, такі як оксамит і паволока.
2. Одяг відрізнявся за якістю матеріалів і кількістю прикрас, що підкреслювало соціальний статус. Наприклад, заможні люди носили одяг з дорогих тканин і прикрашали його коштовностями.
3. Одяг мав не лише практичне, але й символічне значення. Прикраси та орнаменти часто виконували магічну роль, захищаючи від злих сил.

Підкреслення належності до певної верстви:

Одяг слугував важливим маркером соціального статусу. Багаті люди носили одяг з дорогих матеріалів і прикрашали його коштовностями, що підкреслювало їхній високий статус. Це було важливо для демонстрації влади, багатства та впливу в суспільстві.

Сучасний одяг як атрибут суспільного статусу:

У сучасному світі одяг також залишається важливим атрибутом суспільного статусу. Брендовий одяг, аксесуари та стиль можуть вказувати на соціальний статус, професію або навіть особисті уподобання.

Майбутнє одягу:

У майбутньому одяг, ймовірно, продовжить виконувати роль маркера статусу, але з акцентом на індивідуальність, екологічність та технологічність. Можливо, з’являться нові матеріали та інтеграція технологій, які дозволять ще більше персоналізувати одяг.

Що в матеріалах параграфа про суспільне життя Руси за часів розквіту зацікавило найбільше?

Найбільше зацікавлення викликає структура суспільства Руси, зокрема, як різні верстви взаємодіяли між собою, а також роль князів у політичному та соціальному житті. Цікаво дізнатися, як саме відбувалося управління державою і які були обов’язки та права різних суспільних груп.

Про що хотіли б довідатися докладніше?

Хотілося б дізнатися більше про повсякденне життя простолюду, їхні звичаї, традиції, а також про те, як вони взаємодіяли з вищими верствами суспільства. Цікаво було б зрозуміти, як відбувалася соціальна мобільність і чи були можливості для зміни свого соціального статусу.

Чому джерела багаті на свідчення про життя князів, проте скупі на деталі з життя простолюду?

Джерела багаті на свідчення про життя князів, оскільки саме вони були основними фігурами в політичному житті, і їхні дії мали значний вплив на розвиток держави. Літописи та інші документи часто створювалися при дворах князів, тому зосереджувалися на подіях, пов’язаних з правителями. Життя простолюду, навпаки, було менш документованим, оскільки вони не мали такого впливу на державні справи, і їхнє повсякденне життя вважалося менш важливим для літописців.

1. Перелік назв представників суспільних груп населення Руси:

• Князі: правителі, які належали до найвищої верстви суспільства.
• Бояри: знатні люди, які мали значний вплив і займали високі посади.
• Дружинники: професійні воїни, які служили князю і отримували за це винагороду.
• Духівництво: служителі церкви, які мали вплив на духовне і світське життя.
• Міська заможна верхівка, купці, ремісники: середній клас, що займався торгівлею та ремеслами.
• Смерди: вільні селяни, які мали власне господарство.
• Закупи, рядовичі: тимчасово залежні селяни, які працювали за борг.
• Челядь, холопи: невільні люди, які могли бути продані або передані у спадок.
• Ізгої: люди, які втратили зв’язок зі своїм середовищем.

2. Становище князів у суспільстві Русі:

1. Хто належав до цієї верстви:До князівської верстви належали представники династії Рюриковичів. Це були нащадки Ігоря Рюриковича, які займали князівські престоли.
2. Чим відрізнялося становище князів від становища інших верств і груп:Князі мали найвищу владу в державі. Вони були верховними правителями, які ухвалювали закони, керували військом, займалися зовнішньою політикою. Їхня влада була спадковою, і вони стояли на вершині суспільної піраміди.
3. Як князі здійснювали владні повноваження:Князі керували державою через систему намісників, які часто були їхніми синами або боярами. Вони ухвалювали закони, займалися судочинством, керували військовими походами, укладали мирні договори або оголошували війни. Князі також дбали про економічний розвиток своїх земель і підтримували порядок.

3. Хронологічна послідовність подій:

а) Запровадження християнства як державної релігії: Це сталося у 988 році за князя Володимира Великого.

б) Правління першого князя з династії Рюриковичів: Першим князем з цієї династії був Рюрик, який почав правити у 862 році.

в) Князювання Ярослава Мудрого: Ярослав Мудрий правив з 1019 по 1054 рік.

4. Перейдіть за посиланням та виконайте завдання онлайн.

Ось відповіді на запитання:

1. Яка верства населення Руси посідала найвищий щабель соціальної піраміди?
   • Князі.
2. Як називали людей, які з різних причин «випадали» зі свого звичного середовища, втрачали з ним зв’язок?
   • Ізгої.
3. У якому рядку перелічено групи населення Руси, які посідали найнижчий щабель соціальної піраміди?
   • Смерди, челядь, наймити, холопи.
4. Яке з тверджень не стосується верстви духівництва?
   • Не лише брали участь у воєнних походах, а й обіймали певні урядові посади.
5. У якому рядку верстви та групи населення Руси перелічено відповідно до щаблів соціальної піраміди?
   • Холопи, челядь, смерди, бояри, князі.
6. Яка верства формувалася з місцевої родоплемінної знаті, а також із впливових дружинників, які за військову службу отримували земельні маєтки?
   • Бояри.
7. Яка верства тогочасного суспільства була закритою, тобто до неї можна було належати тільки за народженням?
   • Князі.
8. Яка ланка пропущена в логічному ланцюжку: смерди, __________, рядовичі, челядь, наймити?
   • Закупи.
9. Чи правда, що князем можна було стати, виявивши надзвичайну військову майстерність на полі бою?
   • Ні.
10. Чи правда, що князь не міг стати ізгоєм?
    • Ні.
11. Чи правда, що серед бояр були «великі» і «малі»?
    • Так.
12. Яке слово, що стосується груп населення Руси, пропущено в уривкові з літопису: «Сріблом і злотом не знайти мені _____, а _____ знайду я срібло і злото»?
    • Дружина.