Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Власов
Які зміни відбулися в землеробстві?
У землеробстві Руси відбулися зміни в техніці обробки землі, зокрема, почали використовувати плуг, що покращило якість оранки та боротьбу з бур’янами.
Що вирощували руси та яку худобу розводили?
Руси вирощували пшеницю, жито, ячмінь, овес, а також овочі, такі як капуста, ріпа, огірки, часник, морква, буряки, цибуля. Вони розводили велику рогату худобу, свиней, овець і коней. Сади засаджували яблунями, грушами, сливами, вишнями.
Які галузі ремесла були поширеними за часів розквіту Руси?
Поширеними галузями ремесла були ковальство, гончарство, обробка кістки, дерева, каменю, ткацтво, кравецтво, шевство, а також виготовлення цегли й вапна.
Чим торгували руси, які гроші використовували?
В обмін на рабів та хутро руси отримували арабські срібні монети (дирхеми), візантійські золоті монети та шовк. Монети цінувалися не лише як платіжний засіб, але як показник статусу. Були спроби карбувати монети (Володимир, Ярослав), однак економічного значення вони не мали. Згодом поширення набули гривні у вигляді зливків срібла (від середини 11 ст).
Витлумачте поняття: дитинець, поділ, кінці (сторони). Чим відрізнялося життя мешканців у різних частинах тогочасного міста?
Дитинець
Дитинець — це укріплена центральна частина міста, де розташовувалися князівські палаци, храми, адміністративні будівлі. Тут мешкала знать і духовенство, тому життя було більш захищеним і комфортним.
Поділ
Поділ – це нижча частина міста, розташована нижче дитинця. Тут мешкали ремісники й купці, розміщувався торговий майдан, церкви та монастирі.
Кінці (сторони)
Кінці (сторони) – це передмістя, розташовані за міськими укріпленнями. Їх заселяли ремісники певних спеціальностей, які селилися біля необхідних для їхньої роботи ресурсів.
Чим відрізнялося життя мешканців у різних частинах тогочасного міста?
Життя мешканців відрізнялося залежно від частини міста:
- У дитинці жили представники знаті – князівська родина, бояри, дружинники. Тут відбувалося управління містом і державою.
- На подолі мешкали ремісники й купці, тут вирувало торгове життя.
- У кінцях (передмістях) селилися ремісники певних спеціальностей, групуючись за професійною ознакою.
Таким чином, соціальний статус та рід занять визначали, в якій частині міста жили люди та чим вони займалися у повсякденному житті.
Історія грошей на території України, зокрема за часів Київської Русі, відображає історію держави та її символів через кілька ключових аспектів:
- Походження назви “гривня”: Сучасна українська грошова одиниця, гривня, походить від слова “гривна”, яке в Київській Русі означало нашийну прикрасу. Гривною також називали вагову, лічильну і монетну одиницю Київської Русі.
- Карбування монет: У Х-ХІІ століттях київський князь Володимир Великий започаткував карбування власної валюти, златників та срібляників. Ці монети містили зображення тризуба, який є символом київських князів і згодом став гербом України. Це підкреслює зв’язок між грошовою системою та національною ідентичністю.
- Відмінність між гривнею і гривною: Гривня — це сучасна грошова одиниця України, тоді як гривна в Київській Русі була мірою ваги й лічби. Ці терміни мають спільне походження, але різне значення в різні історичні періоди.
Щодо експонатів музею, які могли б зацікавити, це, ймовірно, златники та срібляники Володимира Великого, які є першими державними документами з зображенням тризуба. Ці монети не лише мають історичну цінність, але й відображають культурну спадщину та символіку Київської Русі.
Уявіть, що, здійснюючи подорож у минуле, ви потрапили в часи Руси. Трьома реченнями поділіться своїми враженнями від побаченого. Що відрізняло міста на наших землях від тогочасних західноєвропейських, а що було подібним?
Потрапивши в часи Київської Русі, я був вражений величчю та самобутністю архітектури, зокрема масивними храмами з куполами, які відрізнялися від візантійських зразків своєю унікальною стилістикою. Міста були оточені дерев’яними укріпленнями, а вулиці наповнені жвавими ринками, де торгували різноманітними товарами, що свідчило про активну торгівлю та культурний обмін. Відчувалася глибока релігійність суспільства, що проявлялася в численних церквах і монастирях, які стали центрами духовного життя.
Міста Київської Русі відрізнялися від західноєвропейських тим, що були менш укріпленими кам’яними стінами, натомість використовували дерев’яні конструкції, що робило їх більш вразливими до пожеж. Подібність полягала в тому, що і в Русі, і в Західній Європі міста були важливими центрами торгівлі та ремесел, а також мали значний вплив церкви на суспільне життя.
1. Наведіть три-чотири історичні факти, пов’язані з господарським та повсякденним життям, що свідчать про розквіт Руси за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- Володимир Великий запровадив християнство як державну релігію, що сприяло культурному та економічному розвитку, зміцненню міжнародних зв’язків.
- За Ярослава Мудрого було збудовано Софійський собор у Києві та укладено перший писаний звід законів — “Руська правда”, що свідчить про високий рівень правової та культурної організації. Ярослав Мудрий розширив межі Київської Русі, відвоювавши червенські міста у Польщі та здійснивши успішні походи проти ятвягів і литовців.
- Київ став важливим торговим центром, через який проходили міжнародні торгові шляхи, такі як “шлях із варягів у греки”.
2. Назвіть міста, про які довідалися на цьому та попередніх уроках. Що сприяло їх розвиткові та піднесенню?
- Київ: його розвиток сприяло вигідне географічне розташування на перетині торгових шляхів.
- Чернігів: розвивався як важливий адміністративний центр, особливо після поділу земель між Ярославом Мудрим і його братом Мстиславом
- Переяслав: виник як фортеця для захисту від кочівників, розвивався завдяки військовій та адміністративній ролі.
- Новгород: важливий торгівельний центр, що мав автономію і розвивався завдяки торгівлі з північними країнами.
3. Визначте особливості буденного життя представників різних груп населення Руси. Що спільного було в їхньому житті, а що відрізнялося? Про життя якої групи залишилося найменше свідчень? Чому?
- Знать (князі, бояри) жила в укріплених дитинцях міст. Вони займалися управлінням державою, судом, військовими справами. У їхніх палацах було багато слуг, дружинників, часто відбувалися бенкети в просторих залах.
- Ремісники і купці мешкали на подолі міста. Вони займалися виробництвом товарів різних ремесел та торгівлею на ринках. Їхнє життя було пов’язане з ремісничою працею та торговою діяльністю.
- Селяни жили в селах, які були неукріпленими поселеннями. Вони займалися землеробством, скотарством, мисливством, рибальством, бортництвом. Їхнє життя проходило в важкій праці на землі та залежало від врожаю.
Спільним для всіх було те, що вони мали спільні традиції, вірування, мову, користувалися тими самими грошима та поділяли загальну культуру.
Відрізнялося їхнє життя за соціальним статусом, родом занять, рівнем достатку та місцем проживання. Знать мала більше привілеїв, багатства та можливостей, тоді як селяни жили простим життям із мінімальними засобами.
Найменше свідчень залишилося про життя селян, оскільки вони не залишали письмових джерел, а археологічні знахідки збереглися гірше через простоту їхнього побуту.
4. Перейдіть за посиланням та виконайте завдання онлайн.
1. Що зображено на ілюстрації?
Зливки срібла – гривні
2. Яке господарське заняття зображено на мініатюрі з літопису?
Сівба та оранка
3. Як називався торговельний шлях, який пролягав через приазовські степи до Каспійського моря й далі до країн Закавказзя та Сходу?
Залозний
4. Які з перелічених понять стосуються господарського життя Руси?
«Із варягів у греки»
Майстри-ремісники
Арабські дирхеми
5. Якого історичного явища стосуються поняття: «центр державної влади», «укріплена фортеця», «осередок ремесла і торгівлі», «релігійний центр»?
Виникнення і розвиток міст
6. Як називають укріплену стінами, валами й ровами частину міста, у якій селилися князі та бояри?
Дитинець
7. У якому рядку всі слова стосуються господарського життя Руси за доби розквіту?
Ковальство, плужне землеробство, златники
8. Чи правда, що ковалі тієї доби вміли виготовляти з заліза понад 150 виробів?
Так
9. Чи правда, що більшість населення Руси в Х–ХІ ст. проживала в містах?
Ні
10. Хто з володарів Руси першим почав карбувати власні монети?
Володимир
11. Як у скандинавських джерелах називали терени Руси IX–X ст.?
Країною градів
12. Скільки великих міських центрів з укріпленнями-фортецями було в Русі в IX – на початку XI ст.?
30