§10. Перша російсько-українська війна

Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська

Тимчасова інструкція Тимчасового уряду, надіслана Українській Центральній Раді (УЦР), була видана 4 серпня 1917 року. Вона суттєво обмежувала автономію України, яку раніше було обіцяно. Основні положення інструкції включали:

• Генеральний Секретаріат мав стати органом Тимчасового уряду, а не УЦР.
• Склад Генерального секретаріату обмежувався сімома секретарями.
• Повноваження Генерального секретаріату були значно обмежені, зокрема, з його компетенції вилучалися військові та харчові справи, міжнародні зносини, пошта та телеграф.
• Правочинність Генерального секретаріату поширювалася лише на п’ять з дев’яти українських губерній: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську та Чернігівську.

З’їзд поневолених народів Росії в Києві, який відбувся у вересні 1917 року, прийняв рішення про необхідність федеративного устрою Росії, що передбачало надання автономії національним меншинам.

Другий та Третій Універсали УЦР відрізнялися наступним:

• Другий Універсал (липень 1917 року) був компромісом з Тимчасовим урядом, проголошував, що остаточно форму автономії України буде вирішено Установчими зборами Росії.
• Третій Універсал (листопад 1917 року) проголосив утворення Української Народної Республіки (УНР). Україна не відокремлювалася повністю від Росії, але вся влада належала тільки Центральній Раді та Генеральному Секретаріату

1. Проголошення в Харкові більшовицької влади та маріонеткової квазідержави УНР (Радянської/Совєтської)

1. Що впливало на перебіг подій в Україні від листопада до початку грудня 1917 року?

На перебіг подій в Україні в цей період впливали зміцнення позицій більшовиків у Росії та їхні спроби захопити владу в Україні. Вони готували повстання в Києві, але УЦР зуміла роззброїти військові підрозділи, що їх підтримували.

2. Стисло охарактеризуйте «Маніфест до українського народу…».

«Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради» від 4 (17) грудня 1917 року, підписаний Леніним і Троцьким, демагогічно заявляв про визнання УНР, але відмовлявся визнати УЦР. Він містив ультимативні вимоги до Центральної Ради. Ставало очевидним, що російський більшовицький уряд шукає приводу для війни з УНР.

3. Які події відбулися в Харкові 12 (25) грудня 1917 року?

12 (25) грудня 1917 року в Харкові більшовики та частина есерів, які залишили Всеукраїнський з’їзд рад у Києві, об’єдналися з учасниками альтернативного з’їзду робітничих і солдатських депутатів Донбасу і Криворіжжя. Цей з’їзд проголосив маріонеткову квазідержаву Українську Народну Республіку (Радянську/Совєтську) зі столицею у Харкові та утворив перший більшовицький уряд України – Народний секретаріат на чолі з Федором Сергєєвим (Артемом).

Мовою джерела. Із виступу Володимира Винниченка:

1. Чому Володимир Винниченко вважав більшовицькі ідеї неприйнятними для України?

Володимир Винниченко вважав більшовицькі ідеї неприйнятними для України з кількох причин:

1. Більшовицькі комісари були відірвані від реального життя в Україні, оскільки довгий час перебували емігрантами за кордоном.
2. Вони не цінували національних здобутків України, подібно до панича, який не працював тяжко і не вміє цінувати кришки хліба.
3. Винниченко передбачав, що після падіння більшовицького уряду (правительства народних комісарів) в Росії почнеться загальноросійська реакція, і Україні доведеться боронити здобутки революції від неї.

Таким чином, Винниченко вважав, що більшовики не розуміють українських реалій і не цінують національно-визвольної боротьби, а їхнє правління в Росії є нетривким.

2. Початок і перебіг першої російсько-української війни

1. Які військові підрозділи боронили Україну від більшовиків?

Основними військовими підрозділами, які боронили Україну від більшовиків, були:

• Підрозділи Вільного козацтва і добровольчі формування на Лівобережжі
• Гайдамацький кіш Слобідської України на чолі з Симоном Петлюрою
• Галицько-Буковинський курінь січових стрільців під орудою Євгена Коновальця
• Підрозділи генералів Олександра Удовиченка, Костянтина Прісовського

2. Чому бій під Крутами став символом національної гідності?

Бій під Крутами 16 (29) січня 1918 року став символом національної честі й українських визвольних змагань, тому що кількасот київських студентів та курсантів офіцерської школи на чолі з Олександром Омельченком і Володимиром Шульгіним вступили у нерівний бій із переважаючими силами противника й героїчно загинули, захищаючи Україну.

3. Назвіть причини поразки військ УНР.

Основними причинами поразки військ УНР були:

1. Ослаблення соціальної опори через повільність і нерішучість у здійсненні соціально-економічних перетворень, що відштовхнуло селянство від УЦР.
2. Неналежна увага до воєнної політики, збройного захисту державності й, як наслідок, відсутність регулярної та централізованої армії.
3. Високий ступінь організованості та боєздатності російських військ, успішна тактика боротьби за владу.
4. Уміла соціальна демагогія більшовиків, якій довіряли селяни й робітники.

3. Більшовицько-російська окупація України

1. Поясніть поняття «більшовицький терор» на конкретних прикладах.

«Більшовицький терор» – це жорстокі репресивні дії окупаційної більшовицької влади проти тих, хто не сприймав їхню політику. Конкретні приклади:

• Розстріли військових, інтелігенції, юнкерів та пересічних громадян у Києві, жертвами яких стали від 2 до 5 тисяч осіб.
• Людину могли розстріляти за посвідчення Української Центральної Ради або портрет Тараса Шевченка в установі чи у квартирі.
• Чітко спрямоване антиукраїнське насильство прокотилося іншими містами і селами України.

2. Які регіональні більшовицькі республіки діяли на території України?

На території України більшовики створили такі регіональні республіки:

• Донецько-Криворізьку
• Одеську
• Таврійську
• Деякі українські землі увійшли до складу Донської республіки.

3. Як втілювалася в життя економічна політика більшовиків?

Економічна політика більшовиків передбачала:

• Націоналізацію промисловості, транспорту, фінансів, які переходили під контроль Росії.
• Озброєння робітників і створення бойових загонів для встановлення своєї влади в промислових центрах.
• Підтримку аграрної революції на селі, де селяни громили поміщицькі маєтки.
• Вивезення зерна з України для забезпечення продовольством армії та великих міст Росії, часто із застосуванням реквізицій і насильства.

Підсумуйте свої знання

2. Поясніть значення понять: Народний секретаріат, Рада народних міністрів.

Народний секретаріат – перший більшовицький уряд України, створений 12 (25) грудня 1917 року на альтернативному з’їзді рад у Харкові, який проголосив маріонеткову квазідержаву Українську Народну Республіку (Радянську/Совєтську). Його очолив Федір Сергєєв (Артем).

Рада народних міністрів – була виконавчим органом влади в Українській Народній Республіці, що існувала з 22 січня 1918 року.

3. Напишіть міні-есе на тему: «Бій під Крутами».

Бій під Крутами – героїчна і водночас трагічна сторінка в історії українських визвольних змагань. 16 (29) січня 1918 року кількасот київських студентів та курсантів офіцерської школи на чолі з Олександром Омельченком і Володимиром Шульгіним вступили у нерівний бій із переважаючими силами російських більшовицьких військ, які наступали на Київ.

Ці юнаки, багато з яких ще вчора сиділи за партами й не мали бойового досвіду, виявили надзвичайну мужність і самопожертву. Вони усвідомлювали, що йдуть на вірну смерть, але не відступили перед ворогом, до останнього подиху захищаючи рідну землю.

Хоч у військовому плані бій під Крутами став поразкою, але в моральному – це була велика перемога українського духу. Він показав, що українська молодь готова віддати життя за свободу своєї Батьківщини. Крути стали символом незламності української нації в боротьбі за власну державність. Пам’ять про героїв Крут назавжди залишиться в серцях українців як взірець патріотизму і самовідданого служіння своєму народу.

4. Поміркуйте, чи змогла Українська Центральна Рада утриматися при владі, виконавши вимоги Ультиматуму Раднаркому. Відповідь аргументуйте.

На мою думку, навіть якби Українська Центральна Рада виконала вимоги Ультиматуму Раднаркому, вона навряд чи змогла б утриматися при владі. Ось чому:

1. Ультиматум містив вимоги, які фактично позбавляли УНР самостійності і перетворювали її на маріонетку більшовицької Росії (відмова від українізації армії, пропуск російських військ, припинення роззброєння червоногвардійців тощо). Виконання цих вимог підірвало б авторитет УЦР в очах українського народу.
2. Більшовики розглядали Ультиматум лише як привід для початку війни проти УНР. Навіть у разі прийняття їхніх вимог, вони б знайшли інші причини для агресії, оскільки їхньою метою було повалення УЦР і встановлення своєї влади в Україні.
3. УЦР вже втрачала підтримку населення через нерішучість у проведенні реформ. Капітуляція перед більшовицькою Росією остаточно позбавила б її соціальної опори.

Тому, хоча відхилення Ультиматуму призвело до війни, яку УНР програла, прийняття більшовицьких вимог все одно не врятувало б Центральну Раду. Це лише відтермінувало б її падіння, але не запобігло б йому.