§20. Влада і суспільство в державах Стародавнього Сходу

Зміст ГДЗ робочий зошит 6 клас Щупак

ПРАЦЮЄМО В КЛАСІ

1. Читаємо й розуміємо Визначте за текстом «Організація держави на Стародавньому Сході» (с. 92-93 підручника) ознаки влади правителя в найдавніших державах і запишіть їх до схеми.

  1. Централізоване управління: Правителі мали надзвичайно сильну владу для організації складних завдань, таких як будівництво іригаційних споруд.
  2. Спадковість влади: У більшості держав влада передавалася у спадок по чоловічій лінії в межах правлячих родин.
  3. Необмежена влада: Володарі перших держав мали необмежену владу над суспільством.
  4. Сакральний статус: Правителів часто наділяли священною владою, оголошуючи їх нащадками богів чи верховними жерцями.
  5. Контроль над економікою: Правителі контролювали збір податків та розподіл ресурсів

а) Чому форму правління визначають як монархію?

Форма правління в державах Стародавнього Сходу визначається як монархія через спадковий характер передачі влади, де правитель мав необмежену владу і часто був визнаний божественним або священним.

б) Чому встановлювалося одноосібне правління монархів?

Одноосібне правління монархів встановлювалося через необхідність вирішення складних завдань (військові походи, збір податків та розподіл ресурсів, що вимагало сильної та єдиної влади для ефективного управління державою.

2. Терези історії Проаналізуйте представлені в підручнику (с. 94-95) матеріали щодо змісту законів Хаммурапі, дайте їм оцінку — які з норм видаються вам справедливими, а які недосконалими або надто жорстокими. Запишіть їхній короткий зміст до відповідної чаші терезів історії.

Справедливі норми

  • Захист селян-общинників
  • Заборона самосуду, покарання призначав тільки суд
  • Покарання продавців за шахрайство
  • Можливість отримати землю за військову службу
  • Звільнення з боргового рабства через три роки
  • Можливість відстрочення боргу
  • Діти від шлюбів рабів і вільних народжувались вільними

Несправедливі, жорстокі норми

  • Можливість покарання за принципом “око за око”
  • Жорстокість покарання за замах на життя або власність людини залежала від заможності потерпілого
  • Призначення “божого суду” у разі неможливості встановити істину (випробування річкою)
  • Смертна кара за крадіжку та грабіж

3. Історичне порівняння

1. На основі навчального тексту «Суспільства стародавніх держав» (с. 95-97) заповніть схеми соціальних пірамід. У ланки кожної з пірамід упишіть назви соціальних верств у державах Стародавнього Сходу залежно від їхнього становища: найвище — правителі, а нижче — усі інші.

Соціальна піраміда Давнього Єгипту

  1. Фараон
  2. Вища знать (писарі та урядники)
  3. Жерці, лікарі, чиновники
  4. Художники та ремісники
  5. Селяни

Соціальна піраміда Давнього Китаю

  1. Ван (правитель)
  2. Чжухоу (знать)
  3. Дафу (начальники кланів)
  4. Ші (дрібна знать)
  5. Шужень (простолюдини)

Соціальна піраміда Давньої Індії

  1. Брахмани (жерці та вчені)
  2. Кшатрії (військова знать)
  3. Вайшії (вільні селяни і торговці)
  4. Шудри (неповноправне населення)
  5. “Недоторкані” (найнижча каста)

2. Зіставте соціальні піраміди давніх суспільств і визначте спільні риси. Поясніть, чим ця схожість була зумовлена.

Спільні риси в будові суспільств Стародавнього Світу:

  1. Чітка ієрархічна структура
  2. Концентрація влади на вершині піраміди
  3. Привілейоване становище вищих верств (правителі, знать, жерці)
  4. Численний нижчий клас (селяни, ремісники)

Причини схожості соціальної структури давніх суспільств:

  1. Необхідність централізованого управління для організації складних господарських завдань (іригація, будівництво)
  2. Релігійне обґрунтування влади правителів та вищих верств
  3. Економічна основа – сільське господарство, що вимагало великої кількості робочої сили
  4. Військова необхідність – потреба у професійних воїнах для захисту та завоювань
  5. Розвиток бюрократичного апарату для управління державою

ПРАЦЮЄМО ВДОМА

4. Дослідницька лабораторія

За допомогою підручника (с. 94), фотографій і додаткових джерел інформації виконайте мінідослідження стели із законами Хаммурапі як історичного джерела. На основі відповідей на питання дослідження танапишіть замітку про стелу Хаммурапі до блогу мандрівника:

Створена близько 3770 років тому, приблизно в 1750 році до н.е. в Стародавньому Вавилоні.

Цей чорний базальтовий стовп заввишки понад 2 метри зараз зберігається в Луврі в Парижі.

Стела була знайдена французькою археологічною експедицією в 1902 році в руїнах міста Сузи (сучасний Іран). Вона була вивезена до Франції для подальшого вивчення, де й залишилася в колекції Лувру.

Дослідженням цієї унікальної пам’ятки займалися багато вчених, зокрема французький ассиріолог Жан-Венсан Шейль, який першим розшифрував і опублікував текст законів.

Стела Хаммурапі є водночас писемним та візуальним історичним джерелом. На її верхній частині зображено царя Хаммурапі, який отримує символи влади від бога сонця Шамаша. Нижче викарбувано 282 закони клинописом на старовавилонському діалекті аккадської мови.

Для створення цієї монументальної пам’ятки давні майстри використовували техніки обробки твердого каменю – базальту. Вони вирізьблювали рельєфне зображення та викарбовували клинописні знаки за допомогою спеціальних інструментів.

Закони Хаммурапі дають нам унікальну інформацію про соціальну структуру, економічні відносини, правову систему та повсякденне життя Стародавнього Вавилону. Вони регулювали різноманітні аспекти життя – від сімейних стосунків до торгівлі та покарань за злочини.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *