§21. Людина в Середньовіччі

Зміст ГДЗ Історія: Україна і світ 7 клас Васильків 

Колонізація – це заселення та освоєння нових територій. Розрізняють внутрішню колонізацію (освоєння вільних земель у межах власної держави) та зовнішню (заселення територій інших держав).

Прикладом давньої колонізації є Велика грецька колонізація VIII-VI ст. до н.е., коли греки засновували поселення на узбережжях морів.

Світогляд – це система поглядів, уявлень і переконань людини про світ, своє місце в ньому та зв’язки з ним. Світогляд визначає ставлення людини до дійсності, її цінності, ідеали, принципи пізнання і діяльності. Релігійний світогляд – це розуміння світу, що ґрунтується на вірі в надприродні сили (богів). Він виходить зі створеності світу Богом, а людину розглядає як подвійну сутність – безсмертну душу в тимчасовому тілі. На відміну від наукового, релігійний світогляд спирається на чуттєво-емоційне сприйняття дійсності.

Вплив природних умов на давні цивілізації:

• У Давньому Єгипті та Межиріччі родючі ґрунти в долинах великих річок (Нілу, Тигру і Євфрату) та необхідність зрошення земель сприяли розвитку землеробства та виникненню держав.
• У Давній Індії мусонні дощі, родючі ґрунти в долинах Інду і Гангу, джунглі забезпечували сприятливі умови для землеробства і скотарства, що стало основою Індської та Ведійської цивілізацій.

Отже, колонізація, світогляд, природне середовище були важливими чинниками (факторами) розвитку давніх цивілізацій. Релігійний світогляд, заснований на вірі в богів, панував у стародавньому світі.

21.1. Світогляд середньовічної людини

1. Чому, на вашу думку християнське віровчення найбільше впливало на сприйняття світу середньовічними європейцями?

Християнське віровчення найбільше впливало на сприйняття світу середньовічними європейцями з кількох причин:

1. Християнство було панівною релігією в Європі протягом усього Середньовіччя. Церква мала величезний вплив на всі сфери життя суспільства – від політики до культури й повсякденного життя людей.
2. Християнське віровчення давало цілісну картину світу, пояснювало походження і сенс життя людини. Воно пропонувало шлях спасіння душі через віру в Христа, праведне життя і сподівання на вічне життя після смерті.
3. Церква контролювала освіту і науку. Філософія і наука мали узгоджуватися з християнським віровченням. Біблія вважалася найвищим авторитетом і джерелом знань.

2. Розкажіть про основні положення християнського віровчення.

Основні положення християнського віровчення викладені в Символі віри. Він включає 12 догматів про:

• Віру в єдиного Бога, що існує в трьох іпостасях (Трійцю)
• Боговтілення – Ісус Христос є одночасно Богом і людиною
• Спокутну жертву Христа заради спасіння людства
• Воскресіння і вознесіння Христа, Його друге пришестя
• Безсмертя душі, воскресіння мертвих і вічне життя

Також важливими є 7 церковних таїнств: хрещення, миропомазання, причастя, покаяння, священство, шлюб і соборування.

3. Які спільні та відмінні риси між християнством, юдаїзмом та ісламом ви можете виокремити?

Спільні риси християнства, юдаїзму та ісламу:

• Віра в єдиного Бога-Творця
• Спільне коріння, що сягає патріарха Авраама
• Визнання Старого Завіту (Тори)
• Подібні моральні заповіді
• Віра в потойбічне життя (рай і пекло)

Відмінності між цими релігіями:

• Ставлення до Ісуса Христа (Бог в християнстві, пророк в ісламі, не визнається в юдаїзмі)
• Визнання Нового Завіту (християнство) і Корану (іслам)
• Роль Мойсея і Мухаммеда як пророків
• Обрядові відмінності (хрещення, обрізання тощо)

Отже, християнство формувало світогляд середньовічних європейців завдяки всеохопному впливу церкви. Воно має багато спільного з юдаїзмом та ісламом, але й суттєві догматичні та обрядові відмінності.

21.2. Вплив кліматичних та географічних умов Європи на життя середньовічних людей

1. Як позначилися на житті європейців зміни клімату?

Зміни клімату суттєво позначилися на житті середньовічних європейців:

1. Потепління IX-XIII ст. сприяло розвитку землеробства, зростанню населення. Теплолюбні культури просувалися на північ, врожаї пожвавлювали економіку.
2. Різке похолодання XIV-XIX ст. (Малий льодовиковий період) негативно вплинуло на сільське господарство та демографію. Неврожаї призводили до голоду, переселень.
3. Глобальні зміни клімату супроводжувалися піднесеннями й занепадами цілих етносів, держав і цивілізацій, загостренням боротьби за ресурси, голодом, епідеміями.

2. Що можна дізнатися про «взаємини» природи і людини, розглянувши мініатюру «Смаження дикого кабана»?

Мініатюра “Смаження дикого кабана” ілюструє тісний зв’язок середньовічної людини з природою:

• Ліси були важливим джерелом їжі, деревини для будівництва та опалення. Полювання на дичину, зокрема кабанів, доповнювало раціон.
• Водночас ліси таїли небезпеки – диких звірів, розбійників. Їх освоєння вимагало зусиль.

3. Чому немає точних даних щодо кількості населення Європи в Середні віки?

Немає точних даних щодо кількості населення середньовічної Європи через:

• Відсутність регулярних переписів населення, неповноту обліку.
• Суперечливість і неточність поодиноких історичних записів.
• Значні коливання чисельності через війни, епідемії, міграції.

21.3. Людина серед людей. Сім’я та діти

1. Які фактори впливали на створення середньовічної сім’ї?

На створення середньовічної сім’ї впливали такі основні фактори:

• Релігійний – християнська церква визначала норми шлюбу і сімейного життя. Шлюб розглядався не як романтичний союз, а як обов’язок перед Богом.
• Соціально-економічний – шлюб часто укладався з розрахунку, для збереження чи примноження майна, статусу, впливу родини. Особливо це стосувалося знаті.
• Демографічний – висока смертність вимагала народження великої кількості дітей для продовження роду і забезпечення робочих рук.

2. Чому тодішніх дітей названо «маленькими дорослими»?

Тодішніх дітей називали “маленькими дорослими” тому, що:

• Вже з 6-7 років діти активно залучалися до праці нарівні з дорослими – в полі, майстернях, по господарству. Дитинство було коротким періодом.
• Дітей знаті рано віддавали на виховання в інші сім’ї для навчання лицарським умінням чи ремеслу. Вони рано ставали самостійними.
• Не існувало особливого “дитячого” одягу, розваг, ставлення. На середньовічних зображеннях діти виглядають як зменшені копії дорослих.

3. Поясніть, як ви розумієте вислів Бертольда Ратісбона про виховання дітей.

Дитина подібна до казанка на вогні. Якщо переповнити його їжею і дарунками (надмірно потурати), то “юшка” (характер дитини) витече і загасить “полум’я життя” (зіпсує дитину). Тобто дітей не слід розпещувати, а виховувати в суворості й помірності.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

1. Коли відбувалося значне потепління в Європі, що сприяло розвитку землеробства? (IX-XIII ст.)
2. Що таке світогляд? (Система поглядів, уявлень і переконань людини про світ)
3. Хто стверджував, що з холодної півночі походять великі військові сили, а з жаркого півдня – релігії та філософія? (Жан Боден, французький мислитель XVI ст.)
4. Де, згідно з віруваннями християн, душі грішників очищуються перед потраплянням до раю? (У чистилищі)
5. Звідки ми можемо дізнатися про основи християнського віровчення? (З Біблії, ікон, проповідей)
6. Чому середньовічна людина намагалася прочитувати символічні знаки в речах, цифрах, кольорах? (Через переважну неписьменність, це допомагало пізнавати світ)
7. Як природні умови впливали на господарювання людей у Середньовіччі? (Визначали, що людина буде їсти, у що одягатися, де жити)
8. Який результат мало похолодання XIV-XIX ст. для життя європейців? (Неврожаї, голод, переселення, загострення боротьби за ресурси)

2. Чим життя середньовічної сім’ї відрізнялось від способу життя сучасних родин?

Основні відмінності між життям середньовічної сім’ї та сучасних родин:

Розмір сім’ї:

• Середньовічні сім’ї були значно більшими, часто включали кілька поколінь родичів, які жили разом.
• Сучасні сім’ї зазвичай менші, переважають нуклеарні сім’ї з батьками та дітьми.

Роль релігії:

• Релігія відігравала центральну роль у житті середньовічних сімей. Церква регулювала шлюб, сімейне життя.
• У сучасних родинах релігія часто відіграє меншу роль, шлюб розглядається більше як цивільна угода.

Дитинство:

• Середньовічні діти рано долучалися до праці нарівні з дорослими, дитинство було коротким періодом.
• Сучасні діти мають тривалий період дитинства, більше можливостей для освіти та розвитку.

Функції сім’ї:

• Середньовічна сім’я виконувала широкий спектр функцій – економічних, освітніх, релігійних тощо.
• Сучасна сім’я більше зосереджена на емоційних та виховних функціях, інші перебрали на себе спеціалізовані інституції.

Стосунки в сім’ї:

• У середньовічних сім’ях стосунки будувалися на чіткій ієрархії, підпорядкуванні главі сім’ї.
• У сучасних сім’ях цінуються рівноправні партнерські стосунки між подружжям.

3. Складіть ментальну мапу «Світогляд середньовічної людини».

Центральна роль християнства

• Віра в Бога, безсмертя душі, рай і пекло
• Церква – єдиний шлях до спасіння
• Дотримання релігійних обрядів і таїнств

Поєднання християнства з язичницькими віруваннями

• Віра в магію, забобони, астрологію
• Шанування святих як посередників між людиною і Богом

Ієрархічне сприйняття суспільства

• Поділ на стани, кожен має своє призначення
• Підпорядкування вищим станам і церковній владі

Символічне сприйняття світу

• Алегоричне трактування природних явищ, чисел
• Пошук прихованого духовного змісту в речах

Орієнтація на традицію

• Опора на авторитет церкви, античних мислителів
• Неприйняття змін, новацій

4. Поміркуйте, з якими викликами природи довелося зіткнутися людині Середньовіччя.

Основні виклики природи, з якими зіткнулася людина Середньовіччя:

1. Залежність від примх погоди, неврожаї, голод. Зміни клімату, зокрема похолодання в ранньому Середньовіччі (кліматичний песимум III-VIII ст.) та в XIV-XIX ст. (Малий льодовиковий період), призводили до неврожаїв, голоду, переселень.
2. Епідемії та висока смертність через антисанітарію і брак медичних знань. Зокрема, пандемія чуми (“чорна смерть”) в середині XIV ст. забрала життя ледь не половини населення Європи.
3. Загроза з боку диких звірів, особливо для мешканців лісових регіонів. Дикі звірі завдавали відчутної шкоди господарству, а іноді нападали на людей.
4. Руйнівні повені, посухи, які зводили нанівець працю селян. Річки слугували важливими торговельними шляхами, але весняні повені та літні посухи заподіювали чимало збитків.
5. Необхідність важкою працею освоювати цілинні землі, щоб прогодувати зростаюче населення. Орали здебільшого перелоги, необроблювані раніше землі. Ділянки доводилося розчищати від дерев.

Отже, середньовічна людина була дуже залежна від природних умов. Кліматичні зміни, епідемії, дика природа були серйозними викликами, які впливали на всі сфери життя суспільства.

6. Вправа «Міркування». На основі уже вивченого матеріалу, встановіть, як географічні та кліматичні чинники вплинули на розвиток народів Центральної, Східної та Північної Європи.

Географічні чинники, такі як ландшафт, ґрунти, наявність річок і лісів, визначали особливості господарювання в різних регіонах Європи. Родючі ґрунти в долинах річок сприяли розвитку землеробства в Центральній і Східній Європі. Ліси були важливим ресурсом – давали деревину, дичину, мед. Але вони також становили небезпеку через диких звірів і розбійників.

Клімат середньовіччя характеризувався чергуванням теплих і холодних періодів, що суттєво впливало на сільське господарство і життя людей:

• Середньовічний теплий період (приблизно 950-1250 рр.) сприяв розвитку землеробства, зростанню населення в Європі. Теплолюбні культури просувалися на північ, врожаї пожвавлювали економіку.
• Але в XIV ст. настало різке похолодання (Малий льодовиковий період). Це призвело до неврожаїв, голоду, переселень, загострення боротьби за ресурси. Особливо сильні посухи були в 1302-1307 рр., за ними послідували дощові й холодні 1310-ті і Великий голод 1315-1321 рр.
• Зміни клімату змушували пристосовуватися – експериментувати з новими сортами культур (ячмінь, овес), освоювати нові землі, змінювати сільськогосподарські практики.

Кліматичні катаклізми ставали поштовхом до суспільних змін. Голод і епідемії призводили до соціальних потрясінь, міграцій, занепаду одних поселень і зростання інших.

Суспільства по-різному реагували на кліматичні виклики в залежності від політичних, економічних, культурних обставин.

Отже, географічні умови визначали господарську спеціалізацію регіонів, а кліматичні зміни (чергування теплих і холодних періодів) були важливим чинником соціально-економічного розвитку середньовічної Європи. Вони стимулювали як адаптацію сільського господарства, так і суспільні трансформації. Досвід XIV ст. показує стійкість і винахідливість середньовічних суспільств перед обличчям кліматичних викликів.