§10. Суспільний і політичний устрій та господарське життя

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Галімов Гісем

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ

1. Яким був склад населення Русі в IX—X ст.?

• Привілейовані верстви: великий князь київський, удільні князі, бояри, дружинники.
• Непривілейовані верстви: вільні селяни (смерди), міщани, залежні селяни (закупи, рядовичі), дворова челядь, холопи.
• Духовенство, яке сформувалося після прийняття християнства і належало до привілейованих верств.

2. Що ви знаєте про систему управління Руссю в IX—X ст.?

• Форма правління – ранньофеодальна монархія (“дружинна держава”).
• Верховна влада належала великому князю київському.
• Князь зосереджував законодавчу, судову, військову та адміністративну владу.
• Опорою князівської влади була дружина.
• Існувала князівська рада з бояр, старших дружинників та вищого духовенства.
• Зберігалося віче (народні збори), але його роль зменшувалася.

3. Яким було життя людей у селах та містах Русі в цей період?

Життя людей у селах та містах Русі:

У селах:

• Основне заняття – землеробство та скотарство.
• Вирощували жито, пшеницю, ячмінь, овес, просо.
• Розвивалися промисли: полювання, рибальство, бортництво.

У містах:

• Центром міста був укріплений дитинець.
• Навколо розташовувався торговельно-ремісничий посад.
• Розвивалися ремесла: ювелірна справа, обробка металів, гончарство, склоробство.
• Міста були центрами торгівлі.

4. Що таке феодалізм?

Феодалізм – це суспільно-економічна формація, що характеризується:

• Ієрархічною структурою суспільства
• Залежністю селян від землевласників
• Умовним землеволодінням (феодами)
• Натуральним господарством

5. Працюємо в парах. Обговоріть, якими були особливості структури феодального суспільства й управління державою в середньовічній Західній і Центральній Європі.

Особливості феодального суспільства в Західній і Центральній Європі:

• Чітка ієрархічна структура (король, герцоги, графи, барони, лицарі)
• Васально-сеньйоріальні відносини
• Роздробленість держав
• Значна роль католицької церкви
• Станово-представницькі органи влади (парламенти, кортеси)

На відміну від Західної Європи, в Русі:

• Менш виражена феодальна ієрархія
• Більша централізація влади
• Збереження елементів родоплемінного ладу
• Менший вплив церкви на державні справи
• Відсутність станово-представницьких органів влади

1. Політичний устрій

Які риси характеризували політичний устрій Русі в цей період?

Політичний устрій Русі наприкінці X – у першій половині XI ст. характеризувався такими основними рисами:

1. Форма правління – централізована монархія. Русь стала однією з європейських середньовічних імперій.
2. Одноосібна влада великого київського князя, який був повноправним правителем країни.
3. Князь зосереджував у своїх руках законодавчо-судову, виконавчу й військову владу.
4. Удільні князі стали залежними від великого київського князя.
5. Існувала князівська рада, до якої входили бояри, старші дружинники та представники вищого духовенства.
6. Військову підтримку князя забезпечувала залежна від нього дружина.
7. Зберігалося віче (народні збори), але його роль поступово зменшувалася.
8. Великий князь київський представляв інтереси Русі на міжнародній арені.
9. Князі видавали законодавчі акти, як-от “Устав земляний” Володимира Великого, “Руська правда” Ярослава Мудрого та “Статут Володимира Всеволодовича”.

Таким чином, політичний устрій Русі в цей період характеризувався сильною централізованою владою великого київського князя з елементами феодальної ієрархії та збереженням деяких традиційних інститутів, як-от віче.

2. Формування розшарування і відносини залежності у слов’янському суспільстві

Як розвивалися суспільні відносини в Русі в цей період?

Розвиток суспільних відносин у Русі в цей період характеризувався такими основними рисами:

1. Відбувалося формування феодальних відносин на основі розпаду родоплемінного ладу.
2. Право збирання данини перейшло від родоплемінної знаті до київського князя та його дружини.
3. Наприкінці X ст. за великими київськими князями закріпилося право на верховне володіння всіма землями Русі.
4. Розпочалося формування князівських доменів – особистих володінь удільних князів.
5. У XI ст. з’явилася земельна власність боярства і церкви.
6. Князі надавали своїм боярам і дружинникам право “кормління” – можливість залишати собі податки з певної території.
7. Наприкінці XI ст. виникли вотчини – спадкові земельні володіння.
8. Відбувалося розшарування суспільства та формування соціальної ієрархії.
9. Основну частину населення становили смерди – особисто вільні селяни.
10. З’явилися категорії залежного селянства – закупи та рядовичі.
11. Найнижчі щаблі соціальної драбини займали дворова челядь і холопи.
12. У містах формувався прошарок вільних ремісників і торговців.

Таким чином, у цей період відбувався перехід від родоплемінних до феодальних відносин, формувалася соціальна ієрархія та система землеволодіння, характерна для середньовічного суспільства.

Працюємо разом. За допомогою методу «Мозковий штурм» оцініть можливості особи в Русі для того, щоб захистити свої людські цінності (життя, честь, гідність, недоторканність, безпеку) та впливати на суспільне життя.

Можливості особи в Київській Русі щодо захисту своїх цінностей та впливу на суспільне життя були досить диференційованими залежно від соціального статусу. Вищі верстви мали значно більше можливостей, тоді як нижчі були обмежені у своїх правах. Проте порівняно з деякими сучасними їй суспільствами, Київська Русь мала певні елементи самоврядування та правового захисту, що давало певні можливості для захисту базових цінностей та обмеженого впливу на суспільне життя навіть для нижчих верств населення.

3. Розвиток господарства

Якою була мета цих способів обробітку землі?

Мета двопільної та трипільної систем землеробства полягала в підвищенні ефективності використання землі та збереженні її родючості. Ось як це працювало:

Двопільна система

• Чергування полів: Одне поле засівалося, а інше залишалося під паром (відпочивало). Це дозволяло відновити родючість ґрунту.
• Простота: Ця система була простішою в управлінні, але менш ефективною у використанні землі порівняно з трипільною системою.

Трипільна система

• Три поля: Поля ділилися на три частини, де кожна третина використовувалася для різних цілей: одна засівалася однією культурою, друга — іншою, а третя залишалася під паром.
• Підвищення врожайності: Завдяки чергуванню культур і залишенню частини землі під паром, ця система забезпечувала краще збереження родючості ґрунту і підвищення врожайності.
• Різноманітність культур: Чергування культур допомагало запобігати виснаженню ґрунту і зменшувало ризик поширення хвороб і шкідників.

Таким чином, обидві системи сприяли ефективнішому використанню земельних ресурсів і підвищенню стійкості сільського господарства в умовах Київської Русі.

За допомогою додаткових джерел з’ясуйте, який вигляд мали гривні на інших землях Русі.

На різних землях Русі існували різні типи гривень, які відрізнялися за формою та вагою:

Київська гривня:

• Мала шестикутну форму
• Важила близько 150-160 г срібла
• Використовувалася в XI-XIII ст. до татаро-монгольської навали

Новгородська гривня:

• Мала вигляд довгих срібних паличок
• Важила близько 240 г
• Використовувалася в XI-XV ст.

Чернігівська гривня:

• Була перехідною формою між київською та новгородською
• За формою нагадувала київську, а за вагою – новгородську гривню

Цікаво, що в XIII ст. для новгородських гривень почала вживатися назва “рубль”, яка поступово витіснила назву “гривня”. За деякими даними, гривню рубали навпіл, і кожну половину називали рублем.

Таким чином, гривні на різних землях Русі мали свої особливості, що відображало регіональні економічні та культурні відмінності, а також вплив сусідніх держав та народів.

4. Повсякденне життя різних верств населення

Яким було повсякденне життя різних верств населення тогочасної Русі?

Селяни:

• Жили переважно поблизу річок і лісів
• Селянська родина налічувала 12-15 осіб
• Основне заняття – важка праця на землі
• Носили простий одяг з домотканого полотна
• Харчувалися переважно кашами, овочами, рідше м’ясом

Міщани:

• Жили в містах, займалися ремеслами і торгівлею
• Носили одяг кращої якості, часто черевики або чоботи
• Харчування було різноманітнішим, ніж у селян

Знать:

• Жили в укріплених частинах міст або власних садибах
• Носили дорогий одяг з кольорових тканин, прикрашений хутром
• Харчувалися вишуканими стравами, вживали імпортні напої

Працюємо в парах. Обговоріть і з’ясуйте, із яких частин складалося місто за часів Русі. Порівняйте його структуру зі слов’янським поселенням додержавної доби.

Структура міста за часів Русі:

1. Дитинець (укріплений замок) – центральна частина міста
2. Торговельно-ремісничий посад – навколо дитинця

Порівняння зі слов’янським поселенням додержавної доби:

• Додержавні поселення були менш структурованими й не мали чіткого поділу на функціональні зони
• У містах Русі з’явилися укріплені центри (дитинці) та спеціалізовані райони (посади)
• Міста Русі мали більш розвинену інфраструктуру та були центрами ремесла і торгівлі

Які матеріали використовували для спорудження будинку в XI ст.?

Матеріали для спорудження будинків у XI ст.:

• Дерево – основний будівельний матеріал для більшості будівель
• Камінь – використовувався рідко, переважно для князівських та церковних споруд
• Глина – для обмазування стін та створення печей
• Солома або очерет – для покрівлі

1. Порівняйте території укріплень «міста Володимира» і «міста Ярослава».

“Місто Володимира” займає меншу територію. “Місто Ярослава” значно більше за площею, розширюючи укріплену частину Києва.

2. Яку назву мала частина Києва, де були розташовані церкви Святого Симеона та Святого Іоанна?

Ця частина міста називається Копирів кінець. Вона знаходиться в західній частині “міста Ярослава”.

3. Яка церква стояла в Києві на Торговищі?

На Торговищі стояла церква Св. Богородиці.

5. Становище жінок

Як змінилося становище жінок після християнізації суспільства?

Після християнізації суспільства становище жінок у Русі зазнало таких змін:

1. Було заборонено викрадення жінок та багатоженство.
2. Запроваджено покарання за образу і насильство над жінками.
3. Шлюб став розглядатися як добровільний союз чоловіка і жінки, а не просто майнова угода.
4. Церковний шлюб став обов’язковим, інакше союз вважався розпустою.
5. Розлучення не схвалювалося. Єдиною причиною для розлучення церква вважала невірність жінки.
6. Чоловік, який безпідставно залишав дружину, мав сплатити штраф церкві та компенсацію жінці.
7. Жінку не можна було безпідставно вигнати з дому без засобів до існування.
8. Жінки отримали більше правового захисту. Згідно “Руської правди”, за вбивство вільної жінки передбачалося таке ж покарання, як за вбивство вільного чоловіка.
9. Вдови користувалися великою повагою в суспільстві і ставали повноправними головами родин після смерті чоловіка.

Однак можливості самореалізації жінки все ще залежали від її соціального статусу. Жінки з заможних верств мали доступ до освіти та громадської діяльності, тоді як жінки з простих родин таких можливостей не мали. Загалом, порівняно із Західною Європою, жінки в Русі мали більше прав та кращий правовий захист після прийняття християнства.

Сформулюйте судження про:

Щодо політичного устрою Русі наприкінці X — у першій половині XII ст.:

• Русь стала централізованою монархією з одноосібною владою великого київського князя.
• Князь зосереджував у своїх руках законодавчу, судову, виконавчу та військову владу.
• Існувала князівська рада, до якої входили бояри, старші дружинники та вище духовенство.
• Роль віче (народних зборів) поступово зменшувалася.
• Удільні князі стали залежними від великого київського князя.

Щодо особливостей феодальних відносин:

• Феодалізм формувався на основі розпаду родоплемінних відносин.
• Відбувалося формування князівських доменів та боярського землеволодіння.
• З’явилися вотчини – спадкові земельні володіння.
• Виникли категорії залежного селянства – закупи та рядовичі.
• Сформувалася соціальна ієрархія з привілейованими та непривілейованими верствами.

Щодо рівня розвитку господарства Русі в цей час:

• Провідною галуззю залишалося сільське господарство, особливо землеробство.
• Високого рівня досягло ремісниче виробництво, зокрема обробка металів, ювелірна справа, гончарство, склоробство.
• Розвивалася внутрішня та зовнішня торгівля по основних торговельних шляхах.
• Пожвавився грошовий обіг, використовувалися як іноземні монети, так і власні гривні.

Щодо характерних рис повсякденного життя тогочасного руського населення:

• Існували значні відмінності в побуті різних соціальних верств.
• Одяг відображав соціальний статус людини.
• Харчування було досить простим для більшості населення, але різноманітним для заможних верств.
• Становище жінок покращилося після прийняття християнства, хоча все ще залежало від соціального статусу.

Ці судження відображають основні аспекти політичного, соціально-економічного та культурного розвитку Русі в зазначений період.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Хто в Русі був головним носієм влади?

В князь київський

2. Коли в Русі розпочалося формування доменів?

Наприкінці X ст.

Активне формування доменів почалося за правління князя Володимира Великого (980-1015 рр.).

3. Впишіть відсутні букви. Як називалась феодальна земельна власність у Русі, яку можна було вільно передавати в спадок, продавати тощо?

Феодальна земельна власність у Русі, яку можна було вільно передавати в спадок, продавати тощо, називалася: вотчина

Аналізуємо і пояснюємо

4. Чим відрізнялася монархія в Русі цього періоду від патримоніальної монархії, що існувала тут раніше?

Монархія в Русі цього періоду відрізнялася від патримоніальної монархії попереднього періоду такими рисами:

• Великий князь київський став повноправним правителем країни, а не просто першим серед інших князів.
• Удільні князі стали залежними від великого київського князя.
• Влада великого князя київського поширювалася на всі землі Русі.
• Сформувалася більш централізована система управління.

5. Які факти свідчать, що головною фігурою системи державної влади Русі в цей час був великий князь київський?

Факти, що свідчать про головну роль великого князя київського в системі державної влади:

• Він зосереджував у своїх руках законодавчо-судову, виконавчу й військову владу.
• Був представником інтересів Русі на міжнародній арені.
• Видавав законодавчі акти (наприклад, “Руська правда” Ярослава Мудрого).
• Мав право верховного володіння всіма землями Русі.
• Керував військовою дружиною

6. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що в Х — першій половині ХІІ ст. у Русі сформувалися феодальні відносини? Аргументуйте свою відповідь.

Аргументи на користь формування феодальних відносин у Русі в X — першій половині XII ст.:

• Формування князівських доменів та боярського землеволодіння.
• Поява вотчин – спадкових земельних володінь.
• Виникнення категорій залежного селянства (закупи, рядовичі).
• Формування соціальної ієрархії з привілейованими та непривілейованими верствами.
• Поява помісної форми землеволодіння (з XII ст.).

Однак, варто зазначити, що феодальні відносини в Русі мали свої особливості порівняно із Західною Європою. Вони формувалися на основі розпаду родоплемінних відносин і мали менш виражену ієрархічну структуру. Тому можна говорити про формування феодальних відносин у Русі в цей період, але з певними застереженнями щодо їх специфіки.

7. Яким був рівень господарського розвитку руських земель у Х — першій половині ХІІ ст.? Дайте йому оцінку

Господарство Русі наприкінці X – у першій половині XI ст. демонструвало високий рівень розвитку:

• Сільське господарство залишалося провідною галуззю, досягнувши значного прогресу в землеробстві та скотарстві.
• Ремісниче виробництво було на високому рівні, особливо в обробці металів, ювелірній справі, гончарстві та склоробстві.
• Торгівля активно розвивалася завдяки важливим торговельним шляхам, що з’єднували Русь з іншими країнами.
• Грошовий обіг пожвавився, використовувалися як іноземні монети, так і власні гривні.

Такий рівень розвитку свідчить про економічне зростання та інтеграцію Русі у міжнародну торгівлю.

8. Наведіть факти, що свідчать про обумовленість повсякденного життя населення Русі особливостями природних умов і культурних традицій.

Факти, що свідчать про обумовленість повсякденного життя населення Русі особливостями природних умов і культурних традицій:

• Розселення поблизу річок і лісів, що забезпечувало доступ до води та природних ресурсів.
• Використання місцевих матеріалів для будівництва житла (дерево, глина).
• Раціон харчування, заснований на місцевих продуктах (дичина, риба, каші, овочі).
• Одяг, виготовлений з доступних матеріалів (льон, вовна, хутро).
• Розвиток промислів, пов’язаних з природними ресурсами (полювання, рибальство, бортництво).
• Збереження традиційних елементів у побуті та одязі, незважаючи на християнізацію.

9. Підтвердьте або спростуйте судження про зміни в становищі руського жіноцтва в цей період.

Дійсно, становище жінок у Русі зазнало змін після прийняття християнства:

• Заборона викрадення жінок та багатоженства.
• Запровадження покарань за образу і насильство над жінками.
• Визнання шлюбу як добровільного союзу, а не лише майнової угоди.
• Заборона безпідставного вигнання жінки з дому без засобів до існування.
• Встановлення штрафів за образу жінок.
• Можливість для вдів стати повноправними головами родин.

Однак, можливості самореалізації жінки все ще залежали від її соціального статусу. Жінки з заможних верств мали більше прав та можливостей, ніж жінки з простих родин.Загалом, порівняно із Західною Європою, жінки в Русі мали більше прав та кращий правовий захист після прийняття християнства, що підтверджує судження про позитивні зміни в їхньому становищі в цей період.

Застосовуємо і творимо

10. Навчальна гра «Три речення». Правила гри. Гравцям необхідно передати зміст одного пункту параграфа трьома простими реченнями. Перемагає той, у кого розповідь буде стислішою, але водночас правильно передаватиме зміст матеріалу.

Ось три речення, які стисло передають зміст пункту про становище жінок після християнізації Русі:

1. Християнство покращило становище жінок у Русі, заборонивши викрадення, насильство та багатоженство.
2. Жінки отримали більше прав і захисту, особливо в шлюбі, хоча їхні можливості все ще залежали від соціального статусу.
3. Порівняно із Західною Європою, жінки в Русі мали більше прав, включаючи захист життя законом та можливість стати головою родини після смерті чоловіка.

11. В усній або письмовій формі підготуйте і представте класу розповідь про відвідини іноземними купцями Києва в період, коли там відбувався ярмарок, де продавали вироби ремісників Русі.

Розповідь про відвідини іноземними купцями Києва під час ярмарку:

Прибувши до Києва, ми, купці з далеких земель, були вражені розмірами та жвавістю міста. На великому Торговищі на Подолі вирував ярмарок. Тут можна було побачити вироби найкращих руських ремісників.

Особливо нас вразила майстерність ювелірів. Їхні вироби з черні та перегородчастої емалі не поступалися візантійським. Ми придбали кілька срібних колтів та браслетів, прикрашених вишуканими візерунками.

Гончарні вироби також вражали різноманіттям. Полив’яні керамічні тарелі та глечики були не лише функціональними, а й справжніми витворами мистецтва. Зброярі пропонували високоякісні мечі та кольчуги. Ковалі демонстрували різноманітні залізні вироби – від сільськогосподарських знарядь до замків та ключів.

Ми також придбали кілька рулонів тонкого лляного полотна, яке славилося своєю якістю далеко за межами Русі.

Окрім ремісничих виробів, на ярмарку можна було придбати хутро, мед, віск та інші товари, якими славилася Русь.

Вразила нас і система розрахунків. Поряд з арабськими дирхемами та візантійськими монетами, тут використовували місцеві срібні гривні.

Повертаючись додому, ми везли не лише цінні товари, а й враження про Київ як про великий торговий та ремісничий центр, що не поступався найбільшим містам Європи та Сходу.

12. Працюємо разом. За допомогою методу «Коло ідей» висловіть думку, як у тогочасній Русі дбали про екологію. За необхідності зверніться до додаткових джерел.

Щодо екології в тогочасній Русі, можна висловити такі ідеї:

1. Природоохоронні традиції: Слов’яни мали давні традиції шанобливого ставлення до природи, пов’язані з язичницькими віруваннями.
2. Раціональне використання ресурсів: Люди намагалися не виснажувати землю, використовуючи сівозміни та залишаючи поля під паром.
3. Збереження лісів: Ліси вважалися важливим ресурсом, тому їх вирубка контролювалася.
4. Чистота водойм: Річки були важливими транспортними артеріями, тому їх намагалися не забруднювати.
5. Утилізація відходів: У містах існували спеціальні місця для скидання сміття, щоб запобігти забрудненню вулиць.
6. Бортництво: Розведення бджіл сприяло збереженню лісових екосистем.
7. Обмеження полювання: Існували певні обмеження на полювання, особливо в княжих угіддях.
8. Озеленення міст: У містах створювалися сади при монастирях та княжих садибах.

Хоча поняття “екологія” тоді не існувало, певні елементи дбайливого ставлення до природи були присутні в повсякденному житті та господарській діяльності людей Русі.