Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Васильків
15.1. Як утворилася Священна Римська імперія? Як правив король Оттон І? Що таке «Вормський конкордат»?
1. Покажіть на мапі територію Священної Римської імперії. Як розгорталися відносини між її правителями та папами римськими?
Священна Римська імперія займала значну територію в центральній Європі, включаючи землі сучасних Німеччини, Австрії, Чехії, північної Італії та інших країн.
Відносини між правителями імперії та папами римськими були напруженими через боротьбу за право інвеститури (призначення церковних посад). Наприклад, імператор Генріх IV був відлучений від церкви Папою Григорієм VII, що змусило його йти до Каносси для покаяння. Конфлікт завершився Вормським конкордатом 1122 року, який розділив ці права між церквою і світською владою.
2. Що означає слово «теократія»? Де й коли його доцільно вживати, розповідаючи про Священну Римську імперію?
Теократія – це форма правління, за якої політична влада належить духовенству або главі церкви. Цей термін доцільно вживати, коли йдеться про прагнення пап римських підпорядкувати собі імператорів Священної Римської імперії та встановити верховенство церковної влади над світською у Середньовіччі.
3. Зафіксуйте на лінії часу дати Верденського договору, закінчення правління династії Каролінгів, утворення Священної Римської імперії. Складіть із ними 2–3 хронологічні задачі та запишіть їх у зошит.
Основні дати:
843 р. – Верденський договір про поділ імперії Карла Великого.
912 р. – закінчення правління династії Каролінгів у Східно-Франкському королівстві.
962 р. – утворення Священної Римської імперії.
Приклади хронологічних задач:
Скільки років минуло між Верденським договором і утворенням Священної Римської імперії?
Відповідь: 962 – 843 = 119 років.
Скільки років минуло між закінченням правління династії Каролінгів і утворенням Священної Римської імперії?
Відповідь: 962 – 912 = 50 років.
Скільки років минуло між Верденським договором і закінченням правління династії Каролінгів?
Відповідь: 912 – 843 = 69 років.
15.2. Які династії правили у Священній Римській імперії у ХІІ–ХV століттях? Про йшлося в «Золотій буллі»?
1. Як діяв німецький рейхстаг? Чим він відрізнявся від станово-представницьких зборів в інших країнах Європи?
Німецький рейхстаг був зборами, на які прибували герцоги для вирішення найважливіших державних справ і обрання короля. На відміну від станово-представницьких зборів в інших країнах Європи, де були представлені різні стани суспільства, у рейхстазі засідали лише найвпливовіші феодали. Це свідчить про сильну роздробленість і слабкість центральної влади в Німеччині.
2. Покажіть на мапі територію Священної Римської імперії періодів правління Оттона І та Фрідріха ІІ. Як змінювалися межі держави?
Оттон І Великий розширив межі імперії, приєднавши Лотарингію і підкоривши полабських слов’ян. Він також розгромив угорців у битві при Лехфельді (955), що зміцнило його владу. У 962 році Оттон І був коронований імператором, що ознаменувало утворення Священної Римської імперії.
Фрідріх ІІ Гогенштауфен продовжив боротьбу за підкорення Північної та Центральної Італії. Він також здійснив адміністративні реформи в Сицилійському королівстві, впровадивши централізовану державу з бюрократизованим управлінням. Проте його конфлікти з папством і внутрішніми феодалами призвели до втрати контролю над деякими територіями.
3. Розгляньте печатку Карла IV Люксембурзького. Що означають предмети в його руках? Кого і що зображено на гербах, які розміщені обабіч трону? Установіть, яким сучасним європейським державам належать обидва? Яку роль відіграв король Карл IV в історії Чехії? Дізнайтеся самостійно
На печатці Карла IV зображено імператора, який тримає в руках державні символи: скіпетр і державу (глобус з хрестом). Скіпетр символізує королівську владу, а держава — суверенітет і владу над християнським світом.
Герби на печатці
- Лівий герб: Герб Священної Римської імперії, який включає чорного орла на золотому полі. Цей герб належить сучасній Німеччині.
- Правий герб: Герб Богемії (Чехії), який включає білого лева на червоному полі. Цей герб належить сучасній Чехії.
Роль Карла IV в історії Чехії
Карл IV Люксембурзький був королем Чехії й імператором Священної Римської імперії. Він значно сприяв розвитку Чехії, заснувавши Празький університет (1348) і розбудувавши Прагу.
15.3. Як розвивалися італійські міста в ХІІ – ХV ст.?
1. Чому деякі італійські міста називають республіками? Покажіть на мапі території італійських міст-держав, торговельні шляхи, якими ті користувались. Що спільного та відмінного в плануванні, розташуванні, забудові міст Флоренція і Генуя, які зображено на мапах XV ст.?
Деякі італійські міста називають республіками через їхню політичну автономію та самоврядування, яке вони здобули в середньовіччі. Ці міста-держави, такі як Венеція, Генуя, Флоренція, Піза, мали власні закони, адміністрацію, військо і право карбувати монети. Вони керувалися виборними органами влади, що відрізняло їх від феодальних монархій, де влада належала королям або імператорам.
Флоренція і Генуя, зображені на мапах XV ст., мають схожу радіально-кільцеву структуру планування з центральною площею і собором. Флоренція розташована в центрі Тоскани, мала регулярну забудову із великими площами; Генуя — портове місто з вузькими вуличками й забудовою навколо гавані.
2. Прочитайте текст історичного джерела. Які товари вивозили венеційські купці з міста? Із якими країнами вони торгували? Покажіть ці країни на мапі. Яку роль відіграли італійські міста в історії хрестових походів?
Венеційські купці вивозили з міста коноплі, бавовну, вовну, шовк, прянощі (перець, кориця, імбир), цукор, фарби, крейду, рабів. Вони торгували з країнами Середземномор’я – Сирією, Кіпром, Сицилією, Іспанією (Каталонією), з Фландрією на півночі Європи.
Італійські міста відіграли важливу роль у хрестових походах: вони забезпечували перевезення військ і товарів морем та отримували торговельні привілеї на завойованих територіях.
3. Чому деякі родини з італійських міст‐держав могли втручатися в життя та в державні справи європейських монархів?
Деякі впливові родини (наприклад, Медічі у Флоренції) контролювали банки й надавали позики європейським монархам. Це давало їм можливість впливати на політику королівств через фінансовий тиск або підтримку певних кандидатів на трон.
Перевірте себе
Орієнтуємося в історичному часі і просторі.
1. Обчисліть, скільки років минуло між датами: створення Священної Римської імперії та ухвалення Карлом IV «Золотої булли»; укладення Верденського договору та Вормського конкордату. Скільки років правили: Оттон І, Фрідріх І Барбаросса, Фрідріх ІІ, Карл IV? Обчислення запишіть у зошит.
- Між створенням Священної Римської імперії (962 р.) та ухваленням Карлом IV «Золотої булли» (1356 р.) минуло 394 роки.
- Між укладенням Верденського договору (843 р.) та Вормського конкордату (1122 р.) минуло 279 років.
- Оттон І правив 37 років (936-973), Фрідріх І Барбаросса – 38 років (1152-1190), Фрідріх ІІ – 38 років (1212-1250), Карл IV – 32 роки (1346-1378).
2. Покажіть на мапі, як змінювалася територія Священної Римської імперії у Х– ХV ст.? Покажіть на мапі італійські міста-держави в послідовності їх розташування з півночі на південь, зі сходу на захід.
Територія Священної Римської імперії у Х ст. охоплювала німецькі землі, Північну Італію, Лотарингію. До XV ст. вона розширилася на схід (слов’янські землі), включивши Бранденбург, Мекленбург, а також на південь – Сицилію. Проте імперія залишалася роздробленою.
Послідовність італійських міст-держав:
- З півночі на південь: Мілан → Венеція → Генуя → Флоренція → Рим → Неаполь.
- Зі сходу на захід: Венеція → Болонья → Флоренція → Мілан → Генуя.
Працюємо з історичною інформацією.
3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
- Коли утворилася Священна Римська імперія?
- Що означає право інвеститури?
- Хто такі Оттон І, Фрідріх І Барбаросса, Фрідріх ІІ?
- Де відбувалися вибори імператорів згідно «Золотої булли»?
- Звідки ми можемо дізнатися про торгівлю Венеції?
- Чому італійські міста перетворилися на республіки?
- Як розвивалися Флоренція, Венеція, Мілан?
- Який результат мало протистояння між імператорами і папами?
4. А. Як ви розумієте словосполучення «феодально-теократичний характер Священної Римської імперії»?
Священна Римська імперія мала феодально-теократичний характер, тобто в ній світська влада імператорів поєднувалася з духовною владою римських пап, між якими точилася боротьба.
Б. Доберіть 1–2 усталені вислови, що були б співзвучними із фразою «ходити в Каноссу»
Вислів «ходити в Каноссу» означає принижуватися, просити вибачення. Його можна вжити, коли йдеться про покаяння імператора Генріха IV перед папою Григорієм VII.
В. Розкажіть про Священну Римську імперію та італійські торговельні республіки, використавши ілюстрації з параграфа й розташувавши їх у логічній послідовності.
Священна Римська імперія утворилася в 962 році, коли король Оттон І отримав імператорські регалії від Папи Римського. Ця держава об’єднувала німецькі, італійські та інші європейські землі. Вона мала складну структуру управління, де значну роль відігравали рейхстаги (збори герцогів). Імператори часто конфліктували з папами через право інвеститури. Наприклад, у 1077 році Генріх IV був змушений «йти в Каноссу» для покаяння перед Папою Григорієм VII. У 1122 році Вормський конкордат врегулював ці суперечки, розділивши владу між церквою та імператором.
Італійські міста-держави, такі як Венеція, Генуя, Флоренція та Мілан, розвивалися як республіки. Вони мали виборні органи влади та значну економічну незалежність завдяки торгівлі. Наприклад, Венеція торгувала з Сирією, Каталонією, Фландрією та іншими регіонами, вивозячи шовк, спеції, вовну та інші товари. Ці міста також відіграли важливу роль у хрестових походах, забезпечуючи транспорт і отримуючи привілеї на завойованих територіях.
Логічна послідовність ілюстрацій:
- Скульптура Оттона І та Адельгейди — символізує створення Священної Римської імперії в 962 році.
- Печатка Карла IV Люксембурзького — засвідчує ухвалення «Золотої булли» 1356 року, яка впорядковувала вибори імператора.
- Мапа Священної Римської імперії — показує її територіальні зміни від Х до XV століття.
- Малюнок-мапа Флоренції XV ст. — демонструє планування міста як центру культури й ремесел.
- Малюнок-мапа Генуї XV ст. — показує портове місто з вузькими вулицями та торговельними шляхами.
Ця послідовність відображає розвиток політичної структури Священної Римської імперії та економічний розквіт італійських міст-держав у середньовічний період.
Виявляємо повагу до людей та громадянську активність.
5. А. Використовуючи пошуковий сервіс «Ґуґл», у зошиті намалюйте схему, де відобразіть організацію влади в місті Генуя.
Організація влади в місті Генуя:
- Міський патриціат:
- Основу влади становили аристократичні клани (альберги), такі як Доріа, Спінола, Фієскі, Джустініані, Грімальді.
- Клани контролювали торгівлю і ремесла.
- Компанія:
- Корпоративний орган міського самоврядування, створений у 1099 році для захисту інтересів торгівців і ремісників.
- Очолювалася виборними консулами.
- Подеста:
- У XIII столітті консулів замінили подести, які часто були іноземцями.
- Капітано-дель-пополо:
- Представник народу, обраний для захисту інтересів ремісників і торговців (наприклад, Гульєльмо Бокканегра).
- Дожі:
- З 1339 року Генуя обирала дожів, які мали пожиттєву владу.
- Дожі спиралися на Раду старійшин.
- Рада старійшин:
- Представницький орган для прийняття рішень.
- Банк Святого Георгія:
- Заснований у 1407 році, цей банк фактично контролював фінанси і торгівлю Генуї.
Б. Що спільного й відмінного між давньогрецькими полісами й італійськими містами-державами ХІІ–XV ст.?
Спільним між давньогрецькими полісами й італійськими містами-державами було самоврядування громадян, розвиток ремесел і торгівлі. Відмінним – наявність цехів, розвиток банківської справи.
В. Чому німецького короля-імператора Оттона І вважають визначним європейським діячем Х ст.? Хто з князів/княгинь Русі був/була його сучасником/сучасницею? Чи можна їх теж назвати визначними? Обговоріть у парах.
Оттона І вважають визначним європейським діячем Х ст. через його успіхи в об’єднанні німецьких земель, перемогу над угорцями в битві при Лехфельді (955) і створення Священної Римської імперії. Його сучасником був князь Святослав Ігорович, який також був визначним правителем, відомим своїми військовими походами і розширенням території Київської Русі.
6. Уявіть, що ви — купець, який живе в середині XV ст. і торгує бавовняною пряжею. Використовуючи мапи та знання подій Середньовіччя, прокладіть торговельний маршрут, ураховуючи, що вам потрібно вирушити з міста Венеція, закупити пряжу й продати її в одне з міст Ганзи, наприклад, у Любек.
Як купець середини XV століття, ви б могли скористатися одним із найбільш популярних торговельних шляхів того часу. Ось приклад маршруту, яким ви могли б пройти:
- Венеція – ваша початкова точка, великий торговий центр, де ви закуповуєте бавовняну пряжу. Венеція була важливим портом, що контролював торгівлю між Сходом і Заходом.
- Вирушаєте північно-західним напрямком через Адріатичне море до порту Трієст або Венеціанська лагуна, де ваш товар може бути перевантажений на сухопутний транспорт.
- Далі, перетинаючи Альпи, ви могли б використовувати один із гірських перевалів, наприклад, Бреннерський перевал, щоб дістатися до території сучасної Австрії та Німеччини.
- Після перетину Альп ви б дісталися до Аугсбурга або Нюрнберга, які були важливими центрами торгівлі в Священній Римській імперії.
- Ваш шлях продовжувався б через Німеччину, де ви могли б використовувати річкові шляхи, такі як Рейн або Ельба, для перевезення товарів до північних портів.
- Ви могли б дістатися до Гамбурга, великого порту на Ельбі, і відтуди відправити товари по морю до Любека, який був одним із ведучих міст Ганзейського союзу.
Під час подорожі ви б стикалися з різними викликами, включаючи митні збори, розбійників та необхідність підтримувати товари в хорошому стані. Вам також потрібно було б мати надійних партнерів або агентів у різних містах, щоб допомогти з продажем товарів та логістикою.