§8. Русь за правління князя Ярослава Мудрого

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Галімов Гісем

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ

Боротьба за владу між синами Святослава:

Після смерті Святослава у 972 році розгорнулася боротьба за владу між його синами. Ярополк став київським князем, Олег правив у Древлянській землі, а Володимир – у Новгороді. Згодом Ярополк убив Олега, а Володимир втік до Швеції. Повернувшись з варязькою дружиною, Володимир захопив Київ і вбив Ярополка, ставши єдиновладним правителем Русі у 980 році.

Формування державної території за Володимира

Володимир значно розширив територію Київської Русі:

• Приєднав Червенські міста (981 р.) але були втрачені, які вже згодом Ярослав повернув.
• Підкорив в’ятичів (981-982 рр.)
• Приєднав землі ятвягів (983 р.)

Зміцнення князівської влади Святославом і Володимиром:

Святослав:

• Проводив активну зовнішню політику, розширюючи територію держави
• Ліквідував залежність від хозарів

Володимир:

• Провів адміністративну реформу, замінивши племінні княжіння на систему уділів
• Здійснив релігійну реформу, запровадивши християнство
• Зміцнив південні кордони, збудувавши систему укріплень (Змієві вали)
• Створив дружинну систему управління

Правова реформа князя Володимира:

• Запровадив “Устав земляний” – перший писаний звід законів
• Замінив систему кровної помсти штрафами (вирами)
• Впорядкував судочинство, передавши судові функції від общин до князівської адміністрації

Мета “шлюбної дипломатії” Володимира:

Володимир активно використовував шлюбну дипломатію для:

• Встановлення дружніх відносин з іншими країнами
• Зміцнення міжнародного авторитету Київської Русі
• Укладання політичних союзів
• Запобігання міжусобицям всередині держави

Особливо активно він застосовував цю практику після прийняття християнства.

Ці заходи сприяли зміцненню централізованої влади, розширенню та консолідації території держави, а також підвищенню міжнародного статусу Київської Русі за правління Володимира Великого.

1. Боротьба синів Володимира за владу. Утвердження Ярослава в Києві

Як розгорталася боротьба за владу синів Володимира Великого та яким був її результат?

Після смерті князя Володимира Великого у 1015 році розгорнулася боротьба за владу між його синами:

1. У цій боротьбі загинули сини Володимира – Борис, Гліб і Святослав.
2. Святополк захопив владу в Києві, але проти нього виступив Ярослав, який на той час княжив у Новгороді.
3. Святополк звернувся по допомогу до свого тестя, польського короля Болеслава Хороброго. Разом вони захопили Київ.
4. Взимку 1018-1019 років Ярослав відвоював Київ. Святополк втік до печенігів.
5. Навесні 1019 року відбулася вирішальна битва на річці Альта в Переяславській землі, де Ярослав розгромив Святополка.
6. У 1023 році проти Ярослава виступив ще один брат – Мстислав із Тмуторокані.
7. Після Лиственської битви 1024 року брати домовилися поділити територію Південної Русі: Київ з Правобережжям залишився за Ярославом, а Чернігів з Лівобережжям – за Мстиславом.
8. Після смерті Мстислава в 1036 році Ярослав став одноосібним правителем всієї Русі.

Результатом цієї тривалої боротьби стало утвердження Ярослава Мудрого як “самовладця Руської землі”, що ознаменувало початок періоду розквіту і найвищого піднесення Київської Русі.

2. Внутрішня політика князя Ярослава

Якими стали основні заходи внутрішньої політики князя Ярослава?

Основні заходи внутрішньої політики князя Ярослава Мудрого включали:

1. Зміцнення південних кордонів держави від нападів печенігів. Ярослав “ставив міста по Росі” та розбудовував систему укріплень.
2. Укладення писемного збірника норм звичаєвого права Русі під назвою “Правда Ярослава”, що став основою “Руської правди” – першої писемної кодифікації тогочасного права.
3. Зміцнення центральної влади, що послабилася під час міжусобної війни. Опорою князя стали бояри, а в головних містах Русі Ярослав посадив правити своїх синів.
4. Розбудова та укріплення міст, особливо Києва. Ярослав наказав звести “місто Ярослава” – нову систему укріплень Києва, яка значно розширила територію міста.
5. Сприяння розвитку культури та освіти. Ярослав заснував велику бібліотеку при Софійському соборі, підтримував створення шкіл при церквах і монастирях.
6. Підтримка церкви, якій князь віддавав десяту частину своїх прибутків.
7. Сприяння розвитку церковної організації. У 1051 році за підтримки Ярослава вперше було обрано загальноруським митрополитом русина Іларіона.

Ці заходи сприяли зміцненню держави, розвитку правової системи, культури та освіти, а також посиленню централізації влади на Русі за правління Ярослава Мудрого.

Працюємо із джерелом

1. Розташування військ Ярослава перед битвою:

• Варяги були поставлені посередині
• На правому фланзі розташувалися кияни
• На лівому крилі стояли новгородці
• Війська вишикувалися перед містом

2. Місце битви: Битва відбулася на полі за межами тогочасного Києва, на місці, де пізніше було збудовано Софійський собор (“де ото є нині Свята Софія, митрополія руська”).
3. Результат битви:

• Битва була запеклою (“сталася січа люта”)
• Ярослав здобув перемогу, хоча й з великими труднощами (“ледве одолів під вечір Ярослав”)
• Печеніги зазнали нищівної поразки й втекли в паніці
• Багато печенігів загинуло, потонувши в річках під час втечі, зокрема в Ситомлі
• Решта печенігів розбіглася і більше не становила загрози для Києва

Ця битва мала велике значення, оскільки вона поклала край набігам печенігів на Русь і зміцнила позиції Ярослава Мудрого як правителя.

Які риси характеру намагалися передати творці пам’ятника? Складіть усне або письмове повідомлення про життєві цінності, яких дотримувався князь, з обґрунтуванням своєї думки.

На основі опису пам’ятника князю Ярославу Мудрому в Білій Церкві, можна припустити, що творці намагалися передати такі риси характеру князя:

1. Мудрість і розсудливість – як засновник міста та видатний правитель, Ярослав зображений, ймовірно, в задумливій позі.
2. Сила і рішучість – як засновник фортеці, він мав бути зображений як сильний лідер і воїн.
3. Далекоглядність – заснування нового міста-фортеці свідчить про стратегічне мислення князя.
4. Державницький підхід – розбудова держави через заснування нових міст.

Щодо життєвих цінностей князя Ярослава Мудрого, можна скласти таке обґрунтоване повідомлення:

Князь Ярослав Мудрий дотримувався наступних життєвих цінностей:

1. Освіченість і культура. Ярослав сприяв розвитку освіти, заснував першу на Русі бібліотеку при Софійському соборі, підтримував переписування та переклад книг.
2. Законність і справедливість. Він ініціював створення першого писаного зводу законів “Руська правда”, що свідчить про його прагнення до встановлення справедливого правового порядку.
3. Державна єдність. Ярослав доклав значних зусиль для об’єднання руських земель та зміцнення централізованої влади.
4. Захист держави. Будівництво укріплень, зокрема “міста Ярослава” в Києві та заснування фортець, як Юр’їв, вказує на його турботу про безпеку держави.
5. Міжнародне визнання Русі. Активна “шлюбна дипломатія” Ярослава свідчить про його прагнення зміцнити міжнародний авторитет держави.
6. Розвиток духовності. Підтримка церкви, будівництво храмів та монастирів демонструє важливість духовних цінностей для князя.
7. Розбудова міст. Заснування нових міст та розвиток існуючих показує його турботу про економічний та культурний розвиток держави.

Ці цінності відображають Ярослава Мудрого як далекоглядного правителя, який дбав про всебічний розвиток своєї держави, її міжнародний авторитет та добробут народу.

Працюємо в малих групах.

За допомогою методу «Групове обговорення» порівняйте внутрішню політику князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Порівнюючи внутрішню політику князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, можна виділити наступні ключові аспекти:

Зміцнення державності:

• Володимир: Провів адміністративну реформу, замінивши племінні княжіння на систему уділів.
• Ярослав: Продовжив централізацію влади, призначаючи своїх синів правителями головних міст Русі.

Правова система:

• Володимир: Запровадив “Устав земляний” – перший писаний звід законів.
• Ярослав: Уклав “Правду Ярослава”, яка стала основою “Руської правди” – першої кодифікації права Русі.

Оборона держави:

• Володимир: Збудував систему укріплень на південних кордонах (Змієві вали).
• Ярослав: Продовжив зміцнення південних кордонів, “ставив міста по Росі”, розгромив печенігів під Києвом у 1036 році.

Розвиток міст:

• Володимир: Розбудовував Київ та інші міста.
• Ярослав: Значно розширив Київ, звівши “місто Ярослава”, будував нові міста.

Релігійна політика:

• Володимир: Здійснив хрещення Русі, запровадив християнство як державну релігію.
• Ярослав: Підтримував розвиток церкви, будував храми та монастирі, сприяв обранню першого руського митрополита Іларіона.

Культура та освіта:

• Володимир: Започаткував розвиток освіти після прийняття християнства.
• Ярослав: Активно розвивав освіту та книжність, заснував велику бібліотеку при Софійському соборі.

Обидва князі проводили політику, спрямовану на зміцнення та розвиток держави, але Ярослав Мудрий розвинув і вдосконалив багато починань свого батька, особливо у сферах права, культури та освіти.

Яке враження, на вашу думку, могли справляти Золоті ворота на людей, що в’їжджають до міста?

На мою думку, Золоті ворота могли справляти надзвичайно сильне враження на людей, що в’їжджали до Києва:

1. Велич і могутність. Як головний парадний в’їзд до міста, Золоті ворота демонстрували силу і багатство Київської Русі. Їх масштаб і пишне оздоблення мали вражати відвідувачів.
2. Безпека і неприступність. Потужні укріплення воріт свідчили про надійний захист міста, що могло як заспокоювати дружніх гостей, так і застерігати потенційних ворогів.
3. Культурна витонченість. Побудовані за зразком візантійської столиці, ворота демонстрували високий рівень архітектурної майстерності та культурні зв’язки Русі.
4. Духовність. Наявність церкви Благовіщення над воротами підкреслювала релігійне значення міста як центру християнства на Русі.
5. Символ державності. Золоті ворота були не просто входом до міста, а символом могутності держави та її правителя.

Таким чином, Золоті ворота мали справляти комплексне враження величі, безпеки, культурного та духовного багатства Києва та всієї Київської Русі на всіх, хто в’їжджав до міста.

3. Церковне та культурно-освітнє життя

Якими були особливості церковного і культурно-освітнього життя Русі за князя Ярослава Мудрого?

За князювання Ярослава Мудрого церковне і культурно-освітнє життя Русі характеризувалося такими особливостями:

1. Розквіт книжності та освіти. Ярослав сприяв перекладу та створенню нових книг, зібрав велику бібліотеку при Софійському соборі.
2. Розвиток шкільної освіти. При церквах і монастирях працювали школи.
3. Підтримка церкви. Ярослав виділяв церкві десяту частину своїх прибутків.
4. Будівництво храмів і монастирів. Були збудовані Софійський собор, Георгіївський та Ірининський монастирі.
5. Заснування Києво-Печерської лаври. Близько 1051 року чернець Антоній заснував цей визначний монастир.
6. Спроба унезалежнення церкви. У 1051 році вперше на посаду митрополита було обрано русина Іларіона без погодження з Константинополем.
7. Розвиток оригінальної літератури. Іларіон створив “Слово про закон і благодать” – найдавнішу пам’ятку оригінальної літератури Русі.

Ці заходи сприяли значному культурному піднесенню Київської Русі та зміцненню її духовних основ.

Яке значення, на вашу думку, мало заснування лаври для тогочасної Русі?

На мою думку, заснування Києво-Печерської лаври мало надзвичайно важливе значення для тогочасної Русі:

1. Духовний центр. Лавра стала одним з найважливіших осередків православ’я на Русі, сприяючи поширенню та зміцненню християнської віри.
2. Освітній осередок. При монастирі діяли школи, де навчали грамоті та іноземним мовам, що сприяло підвищенню рівня освіченості населення.
3. Центр книжності та літописання. У лаврі працювали відомі літописці, зокрема Нестор, автор “Повісті минулих літ”. Тут створювалися та переписувалися важливі літературні та історичні твори.
4. Культурний центр. Лавра стала осередком розвитку мистецтва, архітектури, іконопису, що значно вплинуло на формування культурної ідентичності Русі.
5. Політичне значення. Монастир мав вплив на політичне життя держави, часто виступаючи посередником у конфліктах між князями.
6. Економічний фактор. Лавра володіла значними землями та ресурсами, що сприяло економічному розвитку регіону.
7. Міжнародні зв’язки. Монастир підтримував контакти з іншими православними центрами, сприяючи інтеграції Русі в міжнародну християнську спільноту.

Таким чином, заснування Києво-Печерської лаври мало комплексний вплив на релігійне, культурне, освітнє та політичне життя Русі, сприяючи її розвитку та зміцненню як держави.

4. Зовнішня політика князя Ярослава

Якими стали складові зовнішньої політики князя Ярослава?

Територіальна експансія:

• У 1030-1031 рр. відвоював у Польщі “червенські міста” (Галичину).
• Розширив кордони Русі до Балтійського моря, заснувавши місто Юр’єв (сучасний Тарту) в Естонії.

Захист кордонів:

• У 1036 р. розгромив печенігів під Києвом, що назавжди відігнало їх від кордонів Русі.

Відносини з Візантією:

• У 1043 р. здійснив останній похід на Візантію, який завершився мирною угодою. Морський похід руських
  військ на Константинополь зазнав поразки. Проте через деякий час візантійці пішли на примирення з київським князем.

Дипломатія:

• Надавав перевагу дипломатії, а не силі зброї.
• Підтримував союзні відносини з імператорами Священної Римської імперії.

Шлюбна дипломатія:

• Активно використовував династичні шлюби для зміцнення міжнародних зв’язків.
• Одружив своїх дітей з представниками європейських королівських родин, зокрема Франції, Угорщини, Норвегії, Англії.
• За це отримав прізвисько “тесть Європи”.

Підтримка міжнародної торгівлі:

• Сприяв розвитку торговельних зв’язків з Візантією, Польщею, Німеччиною та іншими країнами.

Така багатовекторна зовнішня політика сприяла зміцненню міжнародного авторитету Київської Русі, розширенню її території та встановленню мирних відносин з сусідніми державами

За допомогою додаткових джерел складіть коротку довідку про королеву Франції Анну, дочку Ярослава Мудрого.

Анна Ярославна (бл. 1024-1075) – дочка київського князя Ярослава Мудрого, яка стала королевою Франції.Ключові факти:

• Народилася в Києві близько 1024 року
• У 1051 році вийшла заміж за французького короля Генріха I
• Стала матір’ю майбутнього короля Філіпа I
• Після смерті чоловіка в 1060 році була регентом при малолітньому синові
• Вдруге вийшла заміж за графа Рауля де Крепі в 1061 році
• Заснувала монастир Святого Вінсента в Санлісі
• Була високоосвіченою жінкою, знала кілька мов

Анна відіграла важливу роль у зміцненні франко-руських зв’язків. У Франції її пам’ятають як “Анну Київську” або “доньку короля Русі”.

Працюємо в парах. За допомогою методу «Два— чотири—усі разом» порівняйте зовнішню політику Ярослава Мудрого, Володимира Великого і перших князів Русі.

Порівнюючи зовнішню політику Ярослава Мудрого, Володимира Великого і перших князів Русі, можна виділити такі ключові аспекти:

Територіальна експансія:

• Перші князі: активно розширювали території Русі через військові походи.
• Володимир: зосередився більше на захисті та укріпленні існуючих кордонів.
• Ярослав: повернув втрачені території (Галичину) та розширив кордони до Балтики.

Відносини з Візантією:

• Перші князі: здійснювали військові походи та укладали торгові договори.
• Володимир: налагодив дипломатичні відносини, прийняв християнство.
• Ярослав: здійснив останній військовий похід у 1043 р., після чого відносини стабілізувалися.

Боротьба з кочовиками:

• Перші князі: вели постійні війни з печенігами.
• Володимир: збудував систему укріплень (“змієві вали”), здійснив сім успішних походів.
• Ярослав: остаточно розгромив печенігів у 1036 р.

Дипломатія:

• Перші князі: переважно використовували військову силу.
• Володимир: почав активно застосовувати дипломатію.
• Ярослав: надавав перевагу дипломатії, активно використовував династичні шлюби.

Міжнародне визнання:

• Перші князі: домоглися визнання Русі як держави.
• Володимир: значно підвищив міжнародний статус Русі через прийняття християнства.
• Ярослав: досяг найвищого міжнародного авторитету Русі (прізвисько “тесть Європи”).

Отже, спостерігається еволюція зовнішньої політики від переважно військової експансії до більш збалансованого підходу з акцентом на дипломатію та міжнародне визнання, при збереженні здатності захищати свої кордони.

Сформулюйте судження про

Період князювання Ярослава Мудрого як доба завершення становлення державності Русі:

Правління Ярослава Мудрого стало завершальним етапом формування державності Русі. Він зміцнив централізовану владу, розширив територію держави, створив перший писаний звід законів “Руська правда”, розвинув освіту та культуру, сприяв поширенню християнства. Все це заклало міцні основи для подальшого розвитку Київської Русі як могутньої середньовічної держави.

Місце Русі в міжнародних відносинах за правління Ярослава Мудрого:

За Ярослава Мудрого Русь посіла провідне місце в системі міжнародних відносин тогочасної Європи. Завдяки активній шлюбній дипломатії були встановлені династичні зв’язки з правлячими домами багатьох європейських країн. Русь стала впливовим політичним гравцем, з яким рахувалися інші держави. Міжнародний авторитет Русі значно зріс, що дозволило їй на рівних взаємодіяти з найпотужнішими країнами того часу, включаючи Візантію.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Софійський собор у Києві, за повідомленням літописця, збудували на місці битви князя Ярослава з військом

В печенігів

2. Яким роком датується перша згадка в літописі Києво-Печерського монастиря (лаври)?

Перша згадка в літописі про Києво-Печерський монастир (лавру) датується 1051 роком. Це вказано в хронології в кінці джерела .

3. Укажіть назву головного парадного в’їзду до «міста Ярослава», додавши відповідні букви в порожні клітинки.

Золоті ворота

“За зразком візантійської столиці звели Золоті ворота — головний парадний в’їзд до Києва”.

Аналізуємо і пояснюємо

4. Якими були причини, перебіг і результати міжусобної війни між синами князя Володимира Великого?

Причини: Боротьба за владу після смерті Володимира в 1015 р.

Перебіг:

• Загинули сини Володимира – Борис, Гліб і Святослав
• Святополк захопив владу в Києві
• Ярослав виступив проти Святополка
• Святополк залучив польського короля Болеслава Хороброго
• Ярослав відвоював Київ у 1018-1019 рр.
• Вирішальна битва на річці Альта в 1019 р.
• У 1023 р. проти Ярослава виступив брат Мстислав
• У 1024 р. брати поділили територію по Дніпру

Результат: Після смерті Мстислава в 1036 р. Ярослав став одноосібним правителем Русі.

5. Визначте внесок князя Ярослава в культурно-освітнє і церковне життя держави. Дайте розгорнуту відповідь.

Внесок князя Ярослава в культурно-освітнє і церковне життя:

• Сприяв розвитку книжності, перекладав і збирав книги
• Заснував велику бібліотеку при Софійському соборі
• Підтримував розвиток шкіл при церквах і монастирях
• Сприяв будівництву церков і монастирів (Софійський собор, Києво-Печерська лавра)
• Підтримав обрання першого руського митрополита Іларіона в 1051 р.

5. Підтвердьте або спростуйте судження, що князювання Ярослава Мудрого стало добою завершення становлення державності Русі.

Князювання Ярослава Мудрого дійсно можна вважати добою завершення становлення державності Русі. Це підтверджується:

• Зміцненням центральної влади
• Створенням першого писемного зводу законів “Правда Ярослава”
• Розбудовою міст, особливо Києва
• Розвитком культури, освіти та церковного життя
• Активною зовнішньою політикою, що підняла міжнародний авторитет Русі

6. Порівняйте зовнішню політику князя Ярослава Мудрого та його попередників.

Порівняння зовнішньої політики Ярослава з попередниками:

• Як і попередники, Ярослав розширював території Русі, але менш агресивно
• На відміну від попередників, надавав перевагу дипломатії над військовими діями
• Активно використовував “шлюбну дипломатію”, що значно підвищило міжнародний статус Русі
• Продовжив політику захисту південних кордонів від кочівників, остаточно розгромивши печенігів
• Підтримував більш стабільні відносини з Візантією, ніж його попередники

Застосовуємо і творимо

7. За картою проаналізуйте зміни державної території Русі станом на кінець князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого.

Аналізуючи карту, можна виділити наступні зміни державної території Русі від кінця князювання Володимира Великого до кінця правління Ярослава Мудрого:

1. Зміцнення контролю над західними землями: Ярослав остаточно закріпив за Руссю “червенські міста” (Галичину) у 1030-1031 роках.
2. Розширення впливу на півдні: хоча кордони на півдні суттєво не змінилися, Ярослав зміцнив контроль над степовими територіями, остаточно розгромивши печенігів у 1036 році.
3. Консолідація східних земель: на карті видно, що східні території, включаючи Ростово-Суздальську землю, стали більш інтегрованою частиною держави.
4. Створення системи удільних князівств: карта показує розподіл земель між синами Ярослава, що стало основою для подальшої політичної структури Русі.
5. Загальне збільшення території: порівняно з часами Володимира, територія Русі за Ярослава досягла свого максимального розміру в XI столітті.

Ці зміни свідчать про значне територіальне розширення та внутрішню консолідацію Київської Русі за правління Ярослава Мудрого, що зробило її однією з найбільших і найвпливовіших держав тогочасної Європи.

8. Розв’яжіть хронологічні задачі.

1. Хронологічна послідовність основних подій правління Ярослава Мудрого:

• 1015-1019 рр. – боротьба за київський престол
• 1024 р. – Лиственська битва і поділ Русі з братом Мстиславом
• 1030-1031 рр. – остаточне закріплення контролю над “червенськими містами”
• 1036 р. – розгром печенігів під Києвом
• 1036 р. – початок одноосібного правління після смерті Мстислава
• 1043 р. – останній похід на Візантію
• 1051 р. – заснування Києво-Печерського монастиря
• 1051 р. – обрання Іларіона митрополитом Київським

2. Тисячоліття від року заснування Києво-Печерського монастиря (лаври) відзначатиметься у 2051 році.
3. Князь Ярослав одноосібно правив Руською землею 18 років (з 1036 по 1054 рік).

9. Працюємо разом. За допомогою методу «Барометр» обговоріть проблемне питання: Чи можна погодитися з тим, що за князювання Ярослава Мудрого Русь перетворилася на одну з могутніх і впливових держав середньовічної Європи, ставши в один ряд із Візантійською та Священною Римською імперіями?

Аргументи “за”:

1. Розширення території держави: Ярослав приєднав “червенські міста” та розширив кордони до Фінської затоки.
2. Міжнародний авторитет: Ярослав отримав прізвисько “тесть Європи” завдяки шлюбним союзам з європейськими монархами.
3. Культурний розвиток: розквіт книжності, будівництво Софійського собору, заснування Києво-Печерської лаври.
4. Правова система: створення “Правди Ярослава” – першого писемного зводу законів.
5. Військова міць: остаточна перемога над печенігами у 1036 році.
6. Дипломатичні зв’язки: союзні відносини з імператорами Священної Римської імперії.

Аргументи “проти”:

1. Поразка у війні з Візантією 1043 року.
2. Важко порівняти з Візантією та Священною Римською імперією бо не вистачає об’єктивних даних.

Висновок: Хоча є вагомі аргументи на користь того, що Русь стала однією з могутніх держав Європи, для остаточного висновку потрібно більше прямих історичних свідчень про її порівняння з Візантією та Священною Римською імперією.

10. Працюємо в парах. Продовжте складання таблиці «Князі Русі».

Тут (початок)

11. Працюємо в малих групах. До практичного заняття за розділом виберіть одне із завдань.

1) Підготуйте повідомлення «“Руська правда”: основні принципи».

“Руська Правда” – перший писемний звід законів Київської Русі, що діяв у XI-XIII ст. Вона відображала основні принципи давньоруського права:

1. Рівність усіх вільних людей перед законом, незалежно від їхнього соціального статусу. Але розміри штрафів за злочини залежали від соціального статусу потерпілого.
2. Пріоритет грошових штрафів (вир) над смертною карою як покарання за злочини.
3. Захист приватної власності (рухомої і нерухомої) та регламентація порядку її передачі у спадок, за зобов’язаннями та договорами.
4. Відображення розвитку рівня правової і моральної свідомості українського народу, засудження злодіїв та вбивць, шанування старших і милосердя.

“Руська Правда” є важливим історичним джерелом для дослідження суспільного ладу, держави і права Київської Русі.

3) Проведіть віртуальну екскурсію «Таємниці Софійського собору».

Для проведення віртуальної екскурсії “Таємниці Софійського собору” можна використати наступну структуру та інформацію:

Вступ:

Софійський собор у Києві – визначна пам’ятка архітектури та монументального мистецтва Київської Русі XI століття. Це найдавніша збережена кам’яна споруда на території України, внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Історія заснування:

• Заснований у 1011 році за правління Володимира Великого
• Завершений у 1018 році за Ярослава Мудрого
• Названий на честь Софії Константинопольської

Архітектура:

• П’ятинавний хрестово-купольний храм
• 13 куполів, що символізують Христа та 12 апостолів
• Висота – 29 метрів, довжина – 37 метрів, ширина – 55 метрів

Інтер’єр:

• Унікальні мозаїки та фрески XI століття
• 260 кв. м мозаїк та 3000 кв. м фресок
• Центральний образ – Богоматір Оранта (“Нерушима стіна”)

Таємниці собору:

• Саркофаг Ярослава Мудрого
• Графіті на стінах – свідчення писемності Київської Русі
• Таємні ходи та приміщення

Значення собору:

• Головний храм Київської Русі
• Місце коронації князів та прийому послів
• Перша бібліотека та школа Київської Русі

Сучасний стан:

• Музей-заповідник з 1934 року
• Проведення наукових досліджень та реставраційних робіт
• Об’єкт паломництва та туризму

Завершення:

Софійський собор – унікальна пам’ятка, що зберігає тисячолітню історію та культуру України, свідок важливих історичних подій та джерело натхнення для багатьох поколінь.