На головну сторінку (зміст) – Щупак 6 клас
1. Пригадайте, чому в 509 р. до н. е. римляни повстали проти царів
Римляни повстали проти останнього царя, Тарквінія Гордого, через його жорстоке та тиранічне правління. Останньою краплею, що спровокувала повстання, стало зґвалтування сином царя доброчесної римської жінки Лукреції, яка після цього наклала на себе руки. Ця подія обурила римлян, і вони вигнали царя та його родину з Риму, скасувавши царську владу назавжди.
2. Чим римлян приваблював республіканський устрій?
Республіканський устрій приваблював римлян тим, що влада не була зосереджена в руках однієї людини, а належала виборним органам, таким як Сенат та народні збори. Це давало громадянам відчуття причетності до управління державою та захищало їх від свавілля, подібного до царського. Навіть коли Цезар зосередив у своїх руках усю владу, його прагнення до одноосібного правління викликало спротив, що призвело до змови сенаторів з метою “порятунку республіки”.
3. За яких обставин у Римі обирали диктатора?
У Римській республіці диктатора призначали за надзвичайних обставин, коли державі загрожувала серйозна небезпека, наприклад, під час важкої війни або внутрішніх заворушень. Диктатора призначав консул за згодою Сенату на термін не більше шести місяців. Протягом цього часу диктатор мав необмежену владу для швидкого вирішення кризи та порятунку держави.
Читаємо й розуміємо
1. На основі матеріалів параграфа визначте, що сприяло встановленню диктатури (одноосібного правління) Юлія Цезаря
Встановленню диктатури Юлія Цезаря сприяли кілька факторів. По-перше, на тлі розширення римських володінь виникла думка, що одна людина-диктатор зможе керувати державою ефективніше, ніж республіканські органи. По-друге, сам Цезар був видатним полководцем, який розширив володіння Риму, та дбав про свій авторитет серед народу, влаштовуючи роздачі хліба та видовища. Вирішальною стала його перемога у громадянській війні 49–45 рр. до н. е., після якої він зміг зосередити у своїх руках усі найважливіші державні посади.
2. Які рішення Юлія Цезаря були на користь державі, а які – ні?
Рішення на користь держави:
- Розширення володінь у Галлії та Іспанії.
- Встановлення державного контролю над збором податків.
- Надання римського громадянства жителям провінцій.
- Наділення ветеранів землею.
- Впровадження нового, юліанського календаря
Рішення, які не були на користь державі:
- Зосередження всієї повноти влади в одних руках.
- Карбування монет із власним зображенням, що було ознакою прагнення до царської влади.
- Відкрита зневага до республіканського устрою, який він називав “порожнім ім’ям без тіла й вигляду”
3. Чому проти нього виникла змова?
Змова проти Цезаря виникла серед сенаторів, які прагнули врятувати республіку. Їх непокоїло те, що Цезар зосередив у своїх руках усю владу, не приховував свого бажання стати одноосібним правителем і вимагав шанувати себе як царя. Сенатори побоювалися, що він остаточно ліквідує республіканський лад.
Поміркуймо!
Уважно ознайомтеся зі схемою та поясніть, якою була мета кожного із заходів Юлія Цезаря. Висловіть припущення, чи всім у Римі була до вподоби політика Цезаря.
Метою кожного із заходів Юлія Цезаря було зміцнення його особистої влади та централізація управління величезною державою.
- Зосередження всієї влади в руках Цезаря: Це було потрібно для встановлення одноосібного правління, оскільки Цезар вважав, що диктатор зможе керувати володіннями Риму ефективніше, ніж республіканські органи.
- Установлення контролю держави над збором прямих податків: Цей захід дозволяв наповнювати державну скарбницю, минаючи корумпованих посередників, що давало Цезарю кошти для його проєктів, таких як роздача хліба та організація видовищ.
- Карбування монети із зображенням Цезаря: Це було явним натяком на його прагнення до царської влади та мало на меті поширити його образ по всій державі, підвищуючи особистий авторитет.
- Надання римського громадянства мешканцям провінцій: Це робилося для того, щоб заручитися підтримкою жителів завойованих земель та міцніше прив’язати їх до Риму.
- Включення до Сенату і магістратур прихильників Цезаря: Таким чином Цезар послаблював опозицію та отримував лояльний до себе Сенат, який ухвалював потрібні йому рішення.
- Наділення ветеранів землею в заморських провінціях: Це було винагородою для його вірних солдатів, що гарантувало їхню подальшу підтримку, а також сприяло колонізації нових територій.
- Календарна реформа — упровадження юліанського календаря: Це була практична реформа, яка впорядковувала цивільне та релігійне життя, демонструючи його турботу про державу.
Політика Цезаря подобалася далеко не всім у Римі. Простий народ та ветерани підтримували його за роздачі хліба, видовища та наділення землею. Однак сенатори та стара аристократія були стурбовані його зростаючою могутністю та прагненням до царської влади. Вони вважали, що він руйнує республіканський лад, що врешті-решт і призвело до змови та його вбивства.
Історичне порівняння
Опрацюйте історію правління Октавіана Августа. Зіставте його діяльність з діяльністю Юлія Цезаря. Визначте спільне й відмінне в їхній політиці.
| ВІДМІННЕ (Політика Юлія Цезаря) | СПІЛЬНЕ | ВІДМІННЕ (Політика Октавіана Августа) |
|---|---|---|
| Відкрито прагнув до диктатури, нехтуючи республіканськими традиціями та вимагаючи царських почестей. | Обидва правителі встановили одноосібне правління, зосередивши у своїх руках усю повноту влади. | Діяв хитріше, формально зберігаючи республіканські установи, але повністю їх контролюючи. Створив нову форму правління — принципат, називаючи себе лише “першим серед рівних”. |
| Активно розширював володіння Риму шляхом завойовницьких війн, зокрема в Галлії та Британії. | Обидва дбали про підтримку армії, наділяючи ветеранів землею, щоб забезпечити їхню вірність. | Вважав за краще зміцнювати існуючі кордони імперії, а не вести нові завойовницькі війни. |
| Демонстрував свою владу, ставши першим римлянином, хто почав карбувати монети зі своїм зображенням. | Заручалися підтримкою простого народу (плебсу) | Створював образ скромного правителя: носив простий одяг, не дозволяв зводити храми на свою честь і наголошував на своїй рівності з іншими громадянами. |
| Прийшов до влади внаслідок перемоги у громадянській війні, відкрито кинувши виклик Сенату. | Спиралися на своїх прихильників, яких вводили до складу Сенату та призначали на державні посади для зміцнення свого впливу. | Утримував владу обережно, через страх змов з’являвся на засіданнях Сенату в панцирі та оточив себе особистою охороною — преторіанцями. |
1. Чому, на вашу думку, Октавіан Август уникав свого звеличення?
Октавіан Август уникав свого звеличення, щоб не повторити долю Юлія Цезаря, якого вбили саме через його відкрите прагнення до царської влади. Август діяв набагато хитріше: він створював образ скромного правителя, “першого серед рівних”, щоб не провокувати сенаторів та зберегти видимість республіканського ладу, хоча насправді вся влада належала йому.
2. Чому Октавіан дбав про свою охорону?
Октавіан дбав про свою охорону, тому що все життя боявся змов, які призвели до вбивства Цезаря. Знаючи, що його попередника вбили прямо на засіданні сенату, Август вживав надзвичайних заходів безпеки: він приходив до сенату в панцирі зі зброєю, наказував обшукувати сенаторів і тримав при собі особисту гвардію — преторіанців.
Чим можна пояснити зміни в архітектурній забудові Рима?
Зміни в архітектурній забудові Рима можна пояснити бажанням Августа продемонструвати велич та могутність новоствореної імперії. Перетворивши Рим з цегляного на мармуровий, він не лише прикрасив столицю, але й створив потужний символ своєї влади та початку нової епохи миру і процвітання. Грандіозне будівництво, як-от спорудження нового Форуму Августа, мало на меті залишити по собі величну спадщину та показати турботу про державу, зміцнюючи її зсередини, а не лише розширюючи кордони.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
І. Знаю й систематизую нову інформацію
Яку роль в історії Риму відіграв Юлій Цезар?
Гай Юлій Цезар відіграв ключову роль у переході Риму від республіки до імперії. Як видатний полководець, він значно розширив володіння держави, завоювавши Галлію та здійснивши походи в Іспанію та Британію. Його діяльність і зростання могутності призвели до громадянської війни, в якій він переміг, після чого зосередив у своїх руках усі найважливіші державні посади, проклавши шлях до одноосібного правління.
Чому правління Юлія Цезаря називають диктатурою?
Правління Юлія Цезаря називають диктатурою, тому що він встановив одноосібне правління, вважаючи, що одна людина зможе керувати величезними володіннями Риму ефективніше за республіканські органи. Він не приховував свого ставлення до республіканського ладу, називаючи його “нічим, порожнім ім’ям без тіла й вигляду”, і прагнув до почестей, гідних царя, що зрештою і стало причиною змови проти нього.
Чому Октавіану Августу вдалося стати одноосібним правителем?
Октавіану Августу вдалося стати одноосібним правителем завдяки його хитрості та обережності. Після смерті Цезаря він переміг у боротьбі за владу, але, на відміну від свого попередника, не став відкрито вимагати диктаторських повноважень. Він формально зберіг республіканські установи, такі як сенат, але повністю контролював їх, оскільки на всі посади обиралися його прихильники. Ця нова форма правління отримала назву принципат, а сам Октавіан позиціював себе лише як “перший серед рівних”, що дозволило йому уникнути долі Цезаря і правити тривалий час.
Що спільного й відмінного в діяльності Цезаря і Августа?
Спільне
Обидва встановили одноосібне правління, зосередивши у своїх руках верховну владу
Дбали про підтримку армії, наділяючи ветеранів землею, щоб гарантувати їхню вірність
Заручалися підтримкою простого народу, влаштовуючи роздачі хліба та видовища
Спиралися на своїх прихильників, яких вводили до сенату для зміцнення власного впливу
| Відмінне (Юлій Цезар) | Відмінне (Октавіан Август) |
|---|---|
| Відкрито прагнув до диктатури і нехтував республіканськими традиціями. | Діяв обережно, формально зберігаючи республіканські установи, але контролюючи їх (принципат). |
| Вів активні завойовницькі війни для розширення території Риму. | Зосередився на зміцненні існуючих кордонів імперії, а не на нових завоюваннях. |
| Його відкрита зневага до республіки призвела до змови та вбивства. | Створював образ скромного правителя і все життя боявся змов, тому оточив себе охороною — преторіанцями. |
ІІ. Обговоріть у групі
Об’єднайтеся в творчі групи. На основі матеріалу параграфа або відео створіть комікс «Життєпис Юлія Цезаря».
Сценарій коміксу: «Життєпис Юлія Цезаря»
Кадр 1: Молодий та амбітний
- Малюнок: Молодий Юлій Цезар у Римі. Він роздає хліб біднякам, які дивляться на нього з надією.
- Текст: У Римі здобував популярність Гай Юлій Цезар. Він походив зі знатного роду, мріяв про владу і для підтримки простого народу влаштовував роздачі хліба та гладіаторські бої.
Кадр 2: Завойовник Галлії
- Малюнок: Цезар в обладунках полководця на чолі своїх легіонів. На фоні — карта Галлії. Воїни дивляться на нього з повагою.
- Текст: Як видатний полководець, Цезар завоював величезну територію Галлії, розширивши володіння Риму. Його солдати були надзвичайно віддані йому.
Кадр 3: Перехід через Рубікон
- Малюнок: Цезар на коні веде військо через річку Рубікон. Його обличчя рішуче.
- Текст: Зростання могутності Цезаря налякало Сенат. Йому наказали розпустити армію, але він не підкорився і рушив на Рим. 10 січня 49 р. до н.е. він перейшов Рубікон зі словами: “Жереб кинуто!” . Почалася громадянська війна.
Кадр 4: Диктатор
- Малюнок: Цезар сидить у Сенаті. На голові у нього лавровий вінок. Він виглядає як одноосібний правитель.
- Текст: Перемігши у війні, Цезар отримав довічну диктаторську владу. Він почав реформи, але багато хто боявся, що він прагне стати царем.
Кадр 5: Змова
- Малюнок: Група сенаторів, серед яких Брут і Кассій, стоять у темному кутку і таємно перемовляються. Їхні обличчя виражають занепокоєння та рішучість.
- Текст: Щоб “врятувати республіку”, серед сенаторів виникла змова. Вони вирішили вбити диктатора.
Кадр 6: Вбивство
- Малюнок: Драматична сцена вбивства. Змовники з кинджалами оточили Цезаря. Цезар дивиться на одного з них, Брута, з докором.
- Текст: 15 березня 44 р. до н. е. змовники напали на Цезаря під час засідання сенату. Його смерть призвела до нових громадянських війн і остаточного падіння республіки.
ІІІ. Мислю творчо
1. За планом напишіть історичний портрет Юлія Цезаря або Октавіана Августа (на вибір)
- З’ясуйте час і місце народження історичного діяча/діячки; дізнайтеся, як родина і оточення, навчання вплинули на розвиток особистості.
Гай Юлій Цезар народився 12 або 13 липня 100 року до н. е. у Римі. Він походив зі знатного патриціанського роду Юліїв, який, за легендою, брав початок від богині Венери. Його родина належала до римської еліти, а тітка Юлія була дружиною впливового політика Гая Марія, що з дитинства занурило Цезаря у світ великої політики. Вдома він вивчав грецьку мову, літературу та риторику, а також займався фізичними вправами, що допомогло йому стати всебічно розвиненою особистістю.
- Опишіть особисті якості й риси характеру, переконання і погляди на світ.
Цезар був надзвичайно амбітною, харизматичною та талановитою людиною. Він проявив себе як видатний полководець, політик і письменник. Характер у нього був рішучий та витривалий, він завжди бився нарівні зі своїми солдатами. Цезар вважав, що республіканський устрій застарів для величезної держави, якою став Рим, і що ефективніше керувати нею зможе одна людина — диктатор. Він прямо казав: «Республіка — ніщо, порожнє ім’я без тіла й вигляду» .
- Визначте мету діяльності та засоби досягнення мети.
Головною метою Цезаря було здобуття одноосібної влади в Римі та перетворення республіки на імперію. Для цього він використовував різні засоби:
- Військові перемоги: Завоювання Галлії принесло йому славу, багатство та вірну армію.
- Політичні союзи: Він створив перший тріумвірат разом із Помпеєм і Крассом, щоб подолати опір сенату.
- Підтримка народу: Влаштовував для бідних римлян роздачі хліба, гладіаторські бої та свята, чим здобув їхню любов.
- Громадянська війна: Коли сенат виступив проти нього, Цезар, не вагаючись, повів військо на Рим і переміг, ставши єдиним правителем.
- З’ясуйте, якими були успіхи і невдачі на шляху до поставленої мети.
Серед його головних успіхів — завоювання Галлії, перемога у громадянській війні, здобуття довічної диктатури та проведення важливих реформ, як-от запровадження юліанського календаря. Проте його шлях не був без невдач. Його відкрите прагнення до царської влади та зневага до республіканських традицій відштовхнули від нього багатьох сенаторів. Це стало його головною помилкою, яка призвела до змови та вбивства, якому він не зміг запобігти.
- Визначте однодумців та опонентів особистості; виразником поглядів та інтересів яких соціальних груп вона була.
Його однодумцями та союзниками в різний час були Помпей і Красс, а також Марк Антоній. Цезар спирався на підтримку простого народу (плебсу) та своїх вірних солдатів-ветеранів, яким він роздавав землю. Його головними опонентами були консервативні сенатори, такі як Катон Молодший, які захищали старий республіканський устрій. Зрештою, змову проти нього очолили Марк Брут і Гай Кассій. Цезар був виразником інтересів простого народу і армії, на противагу старій аристократії.
- З’ясуйте, як змінилися погляди історичного діяча/діячки впродовж життя; чи є свідчення переосмислення пережитого.
Наявні джерела не свідчать про те, що погляди Цезаря сильно змінювалися. Він із самого початку своєї кар’єри був амбітним і прагнув влади. Спочатку він діяв у рамках законів республіки, але коли вони стали на заваді його меті, він без вагань їх порушив, розпочавши громадянську війну. Немає свідчень, що він колись шкодував про свої вчинки або переосмислював свій шлях.
- Опишіть, як образ діяча/діячки відображено в суспільній пам’яті.
Образ Цезаря назавжди залишився в історії. Його ім’я перетворилося на титули правителів — кайзер, цар. На його честь названо сьомий місяць року — липень (July). Його “Записки про Галльську війну” вважаються класикою літератури. Він є героєм багатьох творів, зокрема трагедії Шекспіра “Юлій Цезар” та коміксів про Астерікса. Його вважають фундатором Римської імперії.
- Висловіть обґрунтоване ставлення до історичного діяча/діячки, зокрема до поглядів, засобів і методів діяльності.
Я вважаю Юлія Цезаря однією з найвидатніших постатей в історії. Він був геніальним полководцем і талановитим політиком, який зрозумів, що стара республіка вже не може ефективно керувати величезною державою. Його методи були жорстокими, адже він розв’язав громадянську війну, щоб досягти своєї мети. Однак його реформи та закладені ним основи імперії принесли Риму стабільність на довгі роки.
2. Бурхлива діяльність Юлія Цезаря зачепила й українські простори. За крилатим висловом визначте, які історичні події «заховані» в колажі.
Цей крилатий вислів пов’язаний із перемогою Юлія Цезаря над боспорським царем Фарнаком II у 47 році до н. е. Боспорське царство розташовувалося на території сучасного Криму, тому ця подія безпосередньо стосується й українських земель. Саме словами «Прийшов, побачив, переміг!» (латиною Veni, vidi, vici) Цезар повідомив свого друга в Римі про блискавичну перемогу в битві біля міста Зела.
Окрім вислову «Прийшов, побачив, переміг!», до нашого часу дійшло ще кілька відомих фраз Юлія Цезаря:
- «Жереб кинуто!» (Alea iacta est) — ці слова Цезар промовив 10 січня 49 року до н. е., коли на чолі війська переходив річку Рубікон, що означало початок громадянської війни. Зараз цей вислів вживають, коли ухвалюють безповоротне рішення.
- «І ти, Бруте?» (Et tu, Brute?) — за легендою, це були останні слова Цезаря, звернені до одного з убивць, Марка Брута, якого він вважав другом. Ця фраза стала символом зради близької людини.
- Перейти Рубікон — цей вислів, що походить від назви річки, яку перетнув Цезар, означає зробити рішучий крок, після якого немає вороття.