3. Революція у вирі змін: диктатура, директорія та консульство

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

Хто такий диктатор? З якою метою в Римській республіці призначали диктатора?

Диктатор — це правитель, який володіє необмеженою владою і стоїть над законами. У Римській республіці диктатора призначали на обмежений термін (до шести місяців) у часи надзвичайної внутрішньої або зовнішньої небезпеки для держави, щоб забезпечити швидке ухвалення рішень та відновлення порядку.

ПОМІРКУЙТЕ

Чому французькі революціонери боялися залишати короля живим? Чому страта короля шокувала тогочасну Європу?

Французькі революціонери боялися залишати короля Луї XVI живим, оскільки він залишався головним символом старого порядку і міг стати лідером для контрреволюційних сил всередині країни та іноземних інтервентів, які прагнули відновити абсолютну монархію. Страта короля шокувала тогочасну Європу, бо вона повністю зруйнувала вікові уявлення про божественне походження та недоторканність королівської влади, а також створила небезпечний для інших монархів прецедент суду і страти правителя власним народом.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які основні причини кризи «старого порядку» у Франції?

Основними причинами кризи «старого порядку» у Франції були:

• Становий поділ суспільства, за якого привілейовані стани (духовенство та дворянство) були звільнені від сплати більшості податків, тоді як весь податковий тягар ніс третій стан, позбавлений політичних прав.
• Фінансове банкрутство держави та величезний державний борг через надмірні витрати королівського двору й участь у тривалих війнах.
• Економічна криза, посилена суворими неврожаями, голодом, обмеженнями вільної торгівлі та збереженням застарілих цехових правил і внутрішнього мита.
• Поширення ідей Просвітництва, які критикували абсолютизм, станову нерівність і закликали до суспільних реформ.
• Нездатність і небажання королівської влади проводити дієві реформи для покращення становища населення.

2. Якою була роль Генеральних штатів у Франції і чому їх скликання стало важливим кроком до революції?

Генеральні штати у Франції були станово-представницьким органом, який не скликався протягом 175 років і традиційно призначався королем для затвердження нових податків.
Скликання Генеральних штатів у травні 1789 року стало важливим кроком до революції, оскільки представники третього стану відмовилися голосувати за старим принципом «один стан — один голос» (який завжди забезпечував перевагу привілейованим станам) і проголосили себе спочатку Національними, а згодом — Установчими зборами. Це фактично ліквідувало монополію короля на владу та дало старт відкритому революційному процесу.

3. Які головні положення містила «Декларація прав людини і громадянина»?

«Декларація прав людини і громадянина» містила такі ключові положення:

• Люди народжуються і залишаються вільними та рівними у правах.
• Природними і невід’ємними правами кожної людини є свобода, власність, безпека та опір гнобленню.
• Джерелом усього суверенітету та верховної влади в державі є нація.
• Свобода полягає в можливості робити все, що не шкодить іншим.
• Закон є виявом загальної волі, і всі громадяни мають право брати участь у його створенні та є рівними перед ним.
• Кожній людині гарантуються свобода думки, слова, друку та віросповідання.
• Право приватної власності є недоторканним і священним.

ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ

1. Чому третій стан відіграв вирішальну роль у початку революції?

Третій стан становив близько 97–98% населення Франції, об’єднуючи селян, ремісників, буржуазію та інтелігенцію, які не мали політичних прав, але сплачували всі податки для утримання привілейованих станів — духовенства та дворянства. Економічна криза, дефіцит бюджету та відмова короля і перших двох станів реформувати систему оподаткування змусили представників третього стану проголосити себе спочатку Національними, а згодом Установчими зборами, що безпосередньо започаткувало ліквідацію абсолютизму та початок революції.

2. Проаналізуйте, як ідеї Просвітництва вплинули на вимоги третього стану та формування «Декларації прав людини і громадянина».

Ідеї Просвітництва, зокрема теорія суспільного договору Жана-Жака Руссо, концепція поділу влади Шарля Монтеск’є та заклики Вольтера до свободи совісті й рівності перед законом, сформували політичну програму третього стану. Ці ідеї безпосередньо відобразилися в «Декларації прав людини і громадянина», яка проголосила джерелом суверенітету націю, закріпила природні й невіддільні права людини на свободу, власність, безпеку й опір гніту, а також скасувала становий поділ, визнавши всіх громадян рівними перед законом.

3. Які зміни у повсякденному житті людей могли відбутися після скасування станових привілеїв і проголошення республіки?

Після скасування станових привілеїв громадяни отримали рівний юридичний статус, що дозволило представникам колишнього третього стану обіймати державні та військові посади, які раніше були доступні лише дворянам. Проголошення республіки та запровадження нових законів призвели до ліквідації феодальних повинностей селян, секуляризації церковного майна, реформування судочинства, а також зміни суспільного етикету, зокрема впровадження звернення «громадянин» або «громадянка» замість колишніх титулів. Водночас через подальші воєнні дії повсякдення супроводжувалося економічною нестабільністю, дефіцитом продовольства та запровадженням жорстких релігійних обмежень.

4. Оцініть значення ухвалення першої Конституції Франції 1791 року. Чи можна було уникнути подальшого розвитку революції після її ухвалення?

Конституція 1791 року юридично закріпила перехід Франції від абсолютної монархії до конституційної, розділила владу на законодавчу, виконавчу й судову, а також затвердила виборче право для «активних» громадян. Уникнути подальшого розвитку революції після її ухвалення було неможливо, оскільки документ не розв’язав глибоких соціально-економічних проблем і зберіг поділ громадян на «активних» та «пасивних» за майновим цензом, що викликало невдоволення серед бідних верств населення. Крім того, Людовик XVI таємно протидіяв реформам, а зовнішня загроза з боку європейських монархій радикалізувала суспільство та спровокувала новий виток боротьби за повне скасування монархії.

МИСЛИМО ТВОРЧО

1. Уявіть, що ви живете у Франції в 1789 р. Напишіть листа до друга в Київ, в якому поясніть, чому народ штурмує Бастилію.

Мій любий друже!

Пишу тобі з бурхливого Парижа, де на наших очах твориться історія. Повідомляю, що 14 липня народ штурмом узяв фортецю Бастилію, і я хочу пояснити тобі причини цього вчинку.

Останні місяці в місті панувала надзвичайна напруга через брак хліба та стрімке зростання цін. Коли король Людовик XVI скликав Генеральні штати, ми сподівалися на реформи, але дворяни та духовенство відмовилися йти на поступки третьому стану. Наші представники оголосили себе Національними зборами, прагнучи дати країні конституцію. Проте король почав стягувати війська до столиці та відправив у відставку популярного міністра фінансів Жака Неккера, який підтримував народні вимоги. Це переповнило чашу терпіння парижан.

Штурм Бастилії стався тому, що ця фортеця є головним символом королівського свавілля, де роками без належного суду утримували політичних в’язнів. Крім того, людям терміново потрібні були зброя та порох, які зберігалися там, щоб захистити Установчі збори від королівської армії. Здобуття фортеці показало, що абсолютна влада короля більше не є непорушною, і тепер народ бере долю країни у свої руки.

Сподіваюся незабаром надіслати тобі ще більше новин про наше нове життя.

Твій друг із Парижа.

МИСЛИМО ТВОРЧО

2. Створіть невелику інфографіку, що візуалізує основні реформи, ухвалені Установчими зборами у 1789-1791 рр., та поясніть їхній вплив на життя звичайних французьких.

[!NOTE]
Промпт для створення зображення:
A high-quality educational infographic in Ukrainian language titled “Реформи Установчих зборів у Франції (1789-1791 рр.)”. The layout is modern with a historical 18th-century theme. Use French national colors: blue, white, and red. The infographic features five neat blocks, each with a relevant icon and Ukrainian text: 1. “Ліквідація станів і привілеїв” (Abolition of estates), 2. “Декларація прав людини і громадянина” (Declaration of human rights), 3. “Секуляризація церковних земель” (Nationalization of church land), 4. “Адміністративна реформа: 83 департаменти” (Administrative reform), 5. “Конституція 1791 року” (Constitution of 1791). In the background, there is a subtle watermark of the Storming of the Bastille. All labels and texts in the image must be in Ukrainian.

Ухвалені Установчими зборами реформи докорінно змінили повсякденне життя звичайних французів. Скасування станового поділу та феодальних привілеїв ліквідувало особисту залежність селян і зробило всіх громадян рівними перед законом. Декларація прав людини і громадянина гарантувала свободу слова, совісті та недоторканність приватної власності. Секуляризація церковних земель дозволила заможнішій частині селянства та буржуазії купувати землю, що стимулювало господарство. Адміністративна реформа спростила управління країною, а ліквідація цехів і внутрішніх мит сприяла розвитку вільного підприємництва та торгівлі. Водночас виборчі обмеження за Конституцією 1791 року розділили громадян на «активних» і «пасивних», позбавивши найбідніші верстви населення політичних прав.

ПОМІРКУЙМО!

Чому владу якобінців називають диктатурою? Подумайте, до яких наслідків могли привести реформи якобінців.

Владу якобінців називають диктатурою через те, що вони зосередили всю повноту влади в руках одного органу — Комітету громадського порятунку, призупинили дію демократичної Конституції 1793 року, ліквідували свободу слова та опозиційну пресу, а також запровадили систему масового державного терору (закон «про підозрілих»).

Реформи якобінців, зокрема безкоштовне надання селянам общинних земель, знищення феодальних документів і запровадження жорстких обмежень цін («максимум цін»), мали суперечливі наслідки. З одного боку, вони тимчасово задовольнили вимоги селянської бідноти та міського плебсу й дозволили мобілізувати сили для відсічі зовнішнім ворогам. З іншого боку, руйнування ринкових механізмів призвело до глибокої економічної кризи, дефіциту товарів першої потреби, появи «чорного ринку» та масового невдоволення серед усіх верств населення, що врешті-решт спричинило падіння їхнього режиму.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Створіть опис поданої картини як історичного джерела. За допомогою додаткових джерел інформації створіть порівняльні портрети якобінців Дантона та Робесп’єра.

Гравюра Жана-Жозефа-Франсуа Тассаерт «Арешт Робесп’єра, ніч з 9 на 10 термідора, рік ІІ» є важливим історичним джерелом, яке відображає кульмінацію Термідоріанського перевороту 27 липня 1794 року. На ній зображено хаотичну сцену штурму ратуші Парижа військовими силами Конвенту. У центрі композиції перебуває поранений у щелепу Максиміліан Робесп’єр в оточенні своїх прибічників і гвардійців. Твір передає атмосферу напруги, страху та краху диктатури, документуючи переломний момент французької історії, коли суспільство виступило проти політики масового терору.

Порівняльна таблиця Жоржа Жака Дантона та Максиміліана Робесп’єра:

ПОМІРКУЙМО!

Зробіть висновки, як революціонери придушили заколот. Чому такі заходи неприйнятні для сучасного суспільства? Чому навіть найвищі ідеали не виправдовують насильства?

Революціонери придушили заколот у Вандеї методами тотального насильства, що включали масові страти без суду, спалення цілих сіл, винищення мирного населення та конфіскацію майна, про що свідчать тогочасні рапорти військових командувачів.

Такі заходи абсолютно неприйнятні для сучасного суспільства, оскільки вони суперечать нормам міжнародного гуманітарного права, порушують право на життя, свободу та особисту безпеку, а також використовують принцип колективної відповідальності замість індивідуальної вини.

Найвищі ідеали не можуть виправдовувати насильства, оскільки використання злочинних засобів для досягнення шляхетної мети повністю знецінює та руйнує саму ідею свободи й справедливості. Суспільство, побудоване на репресіях та крові, неминуче перетворюється на тиранію, де цінність людського життя зводиться до нуля.

Як гравюра зображує ставлення до культурної спадщини та релігії під час походів Наполеона? Чи можна цю гравюру вважати джерелом для вивчення ставлення європейських країн до Наполеона? Відповідь аргументуйте.

Гравюра Джеймса Гілрея «Наполеон керує грабунком французької армії в Італії» зображує ставлення французьких військ до культурної спадщини та релігії як акти відвертого мародерства та вандалізму. На малюнку показано, як солдати за особистим наказом Наполеона демонтують твори мистецтва, грабують храми та вивозять цінне релігійне начиння, ігноруючи духовні та культурні цінності італійців.

Цю гравюру можна вважати історичним джерелом для вивчення ставлення європейських країн до Наполеона. Оскільки її автором є британський карикатурист, вона наочно ілюструє антифранцузькі настрої та суспільну думку країн антинаполеонівської коаліції. Карикатура демонструє, що в Європі Наполеона сприймали не як носія прогресивних ідей свободи та рівності, а як цинічного загарбника, окупанта й руйнівника традиційного європейського ладу та культури.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ

Які політичні, економічні та стратегічні мотиви могли спонукати Наполеона здійснити Єгипетський похід?

Політичним мотивом походу було прагнення Наполеона Бонапарта зміцнити свій авторитет та популярність серед французького народу новими перемогами, а також бажання Директорії відправити впливового генерала якомога далі від Парижа через побоювання захоплення ним влади.

Економічні мотиви полягали у прагненні Франції встановити контроль над багатими ресурсами Близького Сходу, завоювати нові ринки збуту для французьких товарів та компенсувати втрату колоній у Вест-Індії.

Стратегічним мотивом було створення плацдарму на Сході для завдання удару по Британській імперії шляхом перекриття найкоротших торговельних і транспортних шляхів до її найбагатшої колонії — Індії.

3. КОНСУЛЬСТВО

Згадайте, хто такі консули в історії Риму. Чому в античному Римі було два консули?

В історії Стародавнього Риму консули — це найвищі виборні державні посадовці періоду Республіки, які володіли цивільною та військовою владою.

В античному Римі обирали саме двох консулів терміном на один рік задля уникнення встановлення одноосібної тиранії чи відновлення царської влади, оскільки колегіальність дозволяла посадовцям контролювати дії один одного та використовувати право вето щодо рішень колеги.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ

Чому буржуазія прагнула встановлення «твердої руки»? Як ви думаєте, чи могла подібна ситуація повторитися в інших країнах після революції?

Буржуазія прагнула встановлення «твердої руки» через потребу в політичній та економічній стабільності, захисті приватної власності від зазіхань радикальних верств населення, подоланні корупції часів Директорії та усуненні загрози реставрації монархії Бурбонів.

Подібна ситуація неодноразово повторювалася в інших країнах після революційних потрясінь, оскільки тривалий хаос, знецінення грошей та загроза громадянської війни природно викликають у суспільства і панівних еліт запит на авторитарного лідера, здатного швидко навести лад силовими методами.

Чому для вищих посадовців було обрано посаду «консул»? Схарактеризуйте за картиною ролі кожного з консулів. Хто з них відіграє домінуючу роль? Як художник зобразив лідерів? Чому, на вашу думку, нова Конституція 1799 р. не містила «Декларації прав людини і громадянина»?

Назву посади «консул» було обрано для створення історичної паралелі з Римською республікою, що мало продемонструвати суспільству збереження республіканського устрою та відсутність прагнення до монархічної диктатури.

На картині «Відкриття Державної ради 25 грудня 1799 р.» чітко простежується нерівність ролей: перший консул Наполеон Бонапарт стоїть у центрі перед трибуною, приймаючи присягу членів ради, що вказує на його одноосібне лідерство та домінуючу роль у державі. Інші два консули (Жан-Жак Камбасерес і Шарль-Франсуа Лебрен) зображені поруч як другорядні постаті, що лише супроводжують першого консула. Художник змалював лідерів у парадному червоному вбранні, проте саме фігура Бонапарта виділяється активним жестом та центральним розташуванням у композиції, підкреслюючи його статус фактичного правителя.

Конституція 1799 року не містила «Декларації прав людини і громадянина», тому що новий режим Наполеона Бонапарта мав на меті централізацію влади, обмеження демократичних свобод і встановлення жорсткого адміністративно-поліцейського контролю, що суперечило принципам свободи та рівності, задекларованим раніше.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Проведіть дискусію щодо питання «Встановлення консульства: завершення Французької революції чи її новий етап?».

Встановлення консульства у Франції містить ознаки обох історичних процесів.

Аргументи на користь того, що консульство було завершенням Французької революції:

• Було ліквідовано більшість реальних демократичних свобод, зокрема свободу слова і друку, а виборче право стало триступеневим та формальним.
• Відбувся перехід від республіканського народовладдя до фактичної військової диктатури першого консула Наполеона Бонапарта.
• Припинився період революційної нестабільності та радикальних соціальних перетворень, держава повернулася до централізованої системи управління.

Аргументи на користь того, що консульство було новим етапом Французької революції:

• Новий режим юридично закріпив ключові завоювання революції: рівність усіх громадян перед законом, скасування станових привілеїв та право на свободу віросповідання.
• Було остаточно підтверджено законність придбання «національного майна» (земель, конфіскованих у дворянства та церкви), що убезпечило нових власників від повернення до феодальних порядків.
• Революційні ідеї модернізації суспільства і права лягли в основу створення нової юридичної системи, яка згодом була закріплена в Цивільному кодексі Наполеона.

І. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Поясніть значення понять: «ворог народу», «терор», «еміграція».

«Ворог народу» — це узагальнене значення, що використовувалося для позначення осіб, яких революційна влада вважала небезпечними для нової республіки через їхні політичні погляди, дії або соціальне походження.

«Терор» — це політика залякування, насильства та фізичного знищення, яка застосовується державною владою або політичними угрупованнями з метою придушення опору супротивників, досягнення політичних цілей чи утвердження власного режиму.

«Еміграція» — це вимушене або добровільне переселення людей за межі своєї країни; у контексті Французької революції цим терміном позначали масову втечу представників аристократії та інших супротивників революційного режиму за кордон.

2. Які причини встановлення та повалення якобінської диктатури у Франції 1793 р.?

Причинами встановлення якобінської диктатури були глибока економічна криза (зростання цін, безробіття та дефіцит продовольства), військові невдачі революційної армії на фронтах, спалах роялістського повстання у провінції Вандея, загроза іноземного вторгнення антифранцузької коаліції, а також неспроможність попереднього уряду жирондистів стабілізувати внутрішню ситуацію.

Причинами повалення якобінської диктатури стали неспроможність влади подолати господарський занепад і зубожіння населення, розгортання масштабного кривавого терору, який викликав загальне невдоволення та страх у суспільстві, внутрішній розкол серед самих якобінців (страта лідерів поміркованого та крайнього крил), а також прагнення представників «нової буржуазії» встановити стабільність і захистити приватну власність.

3. Які причини піднесення Наполеона Бонапарта?

Причинами піднесення Наполеона Бонапарта були його визначний військовий талант, особиста харизма та успішне придушення роялістського заколоту в Парижі у 1795 році, що принесло йому широку популярність [28]. Піднесенню також сприяли блискучі перемоги під час Італійського походу 1796–1797 років, глибока криза і корумпованість режиму Директорії, яка втратила підтримку населення через військові поразки, та прагнення впливових кіл французької буржуазії мати при владі «тверду руку» для захисту завоювань революції й забезпечення стабільності.

ІІ. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ

1. Обговоріть, чи можна вважати дії Наполеона 9 листопада 1799 р. (18 брюмера) державним переворотом. Наведіть аргументи «за» і «проти».

Аргументи «за» те, що події 18 брюмера були державним переворотом:

• Зміна влади відбулася із залученням військової сили: Париж був оточений вірними Наполеону військами, а засідання законодавчих органів примусово перенесли до заміського палацу Сен-Клу під приводом загрози змови.
• Чинний легітимний орган виконавчої влади (Директорія) був фактично ліквідований через примусову відставку або арешт його членів.
• Переворот призвів до ліквідації встановленого Конституцією 1795 року державного ладу та заснування нового режиму Консульства, де реальну повноту влади зосередив перший консул Наполеон Бонапарт.

Аргументи «проти» те, що події 18 брюмера були класичним державним переворотом:

• Формально перехід влади намагалися здійснити в межах законних процедур, оскільки Рада старійшин сама призначила Наполеона командувачем військ, а частина депутатів законодавчого корпусу згодом добровільно проголосувала за створення тимчасового консульства.
• Змова була організована за участю діючих членів уряду (Сійєса та Дюко), які самі прагнули реформувати систему влади й увійшли до нового правлячого тріумвірату.
• Події відбулися без масштабного кровопролиття чи збройного опору, а суспільство сприйняло зміну влади спокійно, очікуючи наведення порядку та стабільності.

2. Історики вважають, що Французька революція дала поштовх модернізації в соціальній і культурній сферах життя Європи. Які революційні реформи були символом модернізації?

Символами модернізації в соціальній та культурній сферах стали такі революційні реформи:

• Скасування станового поділу суспільства, ліквідація феодальних привілеїв дворянства й духовенства та законодавче закріплення рівності громадян у «Декларації прав людини і громадянина».
• Запровадження свободи слова, друку, віросповідання та свободи совісті.
• Світська реформа суспільного життя: відокремлення церкви від держави, запровадження цивільної реєстрації шлюбів і народжень, спроба введення нового революційного календаря для розриву з монархічним минулим.
• Аграрна реформа, яка ліквідувала феодальні повинності селян і дозволила продаж конфіскованих земель церкви та емігрантів, що стимулювало розвиток приватної власності.
• Створення передумов для формування єдиної національної системи освіти та запровадження єдиної метричної системи мір і ваг.

ІІ. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ

3. Який характер нових цінностей, що сформувалися внаслідок Французької революції? Яке історичне значення Французької революції?

Нові цінності, що сформувалися внаслідок Французької революції, мали загальнолюдський, гуманістичний та демократичний характер. Вони базувалися на принципах індивідуальної свободи, рівності всіх громадян перед законом, братерства, недоторканності приватної власності та свободи слова.

Історичне значення Французької революції полягає в руйнуванні феодально-абсолютистського «старого порядку», започаткуванні процесу всебічної модернізації та формування громадянського суспільства в Європі. Революція проголосила принцип народного суверенітету та заклала міцний фундамент для розвитку сучасного конституціоналізму, демократичних інститутів і концепції прав людини.

4. Чому, на ваш погляд, чимало людей у Франції XVIII ст., як і в інших країнах, і в наші дні, прагнули і прагнуть влади «твердої руки»? До яких наслідків призводила диктатура в історії французького та українського народів?

Прагнення людей до влади «твердої руки» зумовлене періодами глибоких соціально-економічних криз, політичного хаосу, нестабільності, загрози зовнішнього вторгнення або високого рівня злочинності. У такі часи суспільство відчуває дефіцит безпеки та прагне швидкого відновлення порядку й стабільності, які обіцяє сильний одноосібний лідер в обмін на обмеження деяких громадянських свобод.

В історії французького народу диктатура (зокрема якобінський терор та авторитаризм Наполеона Бонапарта) призводила до масових репресій, згортання демократичних свобод, цензури преси та затяжних виснажливих воєн. В історії українського народу диктаторські режими (насамперед тоталітарний радянський режим) призвели до трагічних наслідків: Голодомору, масових політичних репресій, знищення національної інтелігенції, русифікації та придушення будь-яких проявів прагнення до свободи й незалежності.

ІІІ. МИСЛИМО ТВОРЧО

1. Уявіть, що революційний французький календар продовжував би існувати. Як за цим календарем слід датувати час проголошення незалежності України, прийняття її конституції та дні народження учнів і учениць класу?

Для переведення дат за французьким революційним календарем точкою відліку є 22 вересня 1792 року (початок ери Республіки, або I року). Кожен рік складається з 12 місяців по 30 днів та 5 (або 6 у високосні роки) додаткових днів.

Датування ключових подій України та інструкція для визначення днів народження наведені в таблиці:

Для самостійного визначення днів народження учнів і учениць класу, які народилися у період з 2010 по 2012 роки (середній вік учнів 9 класу станом на 2026 рік):

• Якщо дата народження припадає на період з 22 вересня 2010 р. по 21 вересня 2011 р., то це CCXIX (219) рік Республіки.
• Якщо дата народження припадає на період з 22 вересня 2011 р. по 21 вересня 2012 р., то це CCXX (220) рік Республіки.
• Якщо дата народження припадає на період з 22 вересня 2012 р. по 21 вересня 2013 р., то це CCXXI (221) рік Республіки.

Конкретний місяць визначається за традиційними межами революційних місяців: вандем’єр (вересень-жовтень), брюмер (жовтень-листопад), фример (листопад-грудень), нівоз (грудень-січень), плювіоз (січень-лютий), вантоз (лютий-березень), жерміналь (березень-квітень), флореаль (квітень-травень), преріаль (травень-червень), мессідор (червень-липень), термідор (липень-серпень), фруктидор (серпень-вересень).

2. На основі таблиці узагальнення «Конституції Франції часів Республіки та Консульства (1791–1799)» та додаткових матеріалів створіть ментальну карту або інфографіку до однієї з конституцій.

Нижче представлена ментальна карта до якобінської Конституції 1793 року (Конституції I року Республіки), яка відображає її основні засади, форму правління, структуру влади та права громадян.

[!NOTE]
Промпт для створення зображення:
A detailed educational mindmap about the French Jacobin Constitution of 1793. The central node is a vintage parchment labeled ‘Конституція 1793 року’. Branching out from the center are colorful curved lines leading to major nodes. Branch 1 is labeled ‘Форма правління’ which points to ‘Республіка’. Branch 2 is labeled ‘Виборче право’ which points to ‘Загальне для чоловіків від 21 року (без майнового цензу)’. Branch 3 is labeled ‘Права і свободи’ which points to ‘Свобода слова, друку, віросповідання, право на працю та освіту, право на повстання’. Branch 4 is labeled ‘Органи влади’ which points to ‘Однопалатний Законодавчий корпус та Виконавча рада’. The layout is clean and logical on a solid light gray background. All text labels on the image must be written entirely in Ukrainian language.