ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте, коли і в який спосіб відбувалося підпорядкування українських земель владі Московії / Російської імперії. Для підказки скористайтеся хронологічною хмаринкою.
Підпорядкування українських земель Московії, а згодом Російській імперії, розпочалося у XVII столітті та здійснювалося через військові конфлікти, укладання міждержавних угод і поступову ліквідацію автономних прав українських територій.
Основні етапи підкорення, згідно з хронологічною хмаринкою, відбувалися в такий спосіб:
- 1654 рік — укладення Переяславського договору між гетьманом Богданом Хмельницьким та московським царем Олексієм Михайловичем («Березневі статті»), що започаткувало процес поглинання українських земель Московією.
- 1667 рік — підписання Андрусівського перемир’я між Московською державою та Річчю Посполитою, яке юридично закріпило поділ України по річці Дніпро на Лівобережну (відійшла під контроль Московії) та Правобережну (залишилася за Польщею).
- 1686 рік — укладення «Вічного миру» між Московією та Річчю Посполитою, який остаточно затвердив завоювання Лівобережжя та Києва, а також підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату.
- 1709 рік — поразка гетьмана Івана Мазепи у Полтавській битві, яка призвела до суттєвого обмеження автономії Гетьманщини та посилення репресій з боку царату.
- 1764 рік — остаточна ліквідація інституту гетьманства імператрицею Катериною II.
- 1775 рік — остаточне руйнування Запорозької Січі російськими військами за наказом Катерини II та ліквідація козацького устрою.
- 1783 рік — анексія Кримського ханства Російською імперією.
- 1791 р. — Ясський мирний договір після чергової російсько-турецької війни, за яким Росія закріпила за собою землі між Південним Бугом і Дністром;
- 1793, 1795 рр. — другий і третій поділи Речі Посполитої, у результаті яких Правобережна Україна та Волинь перейшли під владу Російської імперії.
ЗАВДАННЯ
Опрацюйте навчальний текст та упорядкуйте інформацію про адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської імперії в структурно-логічну схему.
Правобережні губернії (Київське генерал-губернаторство):
- Київська губернія;
- Подільська губернія;
- Волинська губернія.
Лівобережні губернії (Малоросійське генерал-губернаторство):
- Чернігівська губернія;
- Полтавська губернія;
- Харківська (Слобідсько-Українська) губернія.
Південні губернії (Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторство):
- Катеринославська губернія;
- Таврійська губернія;
- Херсонська (Миколаївська) губернія.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
1. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, за яких обставин у новітній історії України з’явився проєкт «Новоросія». Про які загрози для України свідчила поява цієї ідеї в урядових колах сучасної Росії?
У новітній історії України проєкт «Новоросія» з’явився у 2014 році під час початку збройної агресії Російської Федерації проти України після Революції Гідності. Кремль використав цей імперський конструкт для спроби розколоти державу, анексувати Крим і штучно підбурити сепаратистські рухи на території східних і південних областей України (Харківської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської).
Поява цієї ідеї свідчила про неприховане невизнання суверенітету, кордонів і державності України з боку російського керівництва, пряму загрозу повної втрати Україною територіальної цілісності, а також про намір Росії використати перекручену імперську історію для виправдання окупації українських земель.
2. Доберіть з відкритих джерел факти «переписування» історії півдня України на користь імперської ідеології Росії.
Російська імперська ідеологія насаджувала міф про так звані «дикі й безлюдні землі», стверджуючи, що розвиток і цивілізація прийшли на південь лише за правління Катерини ІІ. Для стирання пам’яті про козацьке та кримськотатарське минуле давні міста й поселення масово перейменовували на імперський або псевдогрецький манер: місто-фортецю Хаджибей назвали Одесою, козацький Новий Кодак — Катеринославом, Самарчик — Новомосковськом, а кримський Ак’яр — Севастополем. Крім того, імперські історики свідомо замовчували ключову роль запорозьких козаків і місцевих народів у господарському освоєнні та обороні краю задовго до приходу російської адміністрації.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
1. Про які причини створення генерал-губернаторств свідчить науковець?
Згідно з висловлюванням історика Кирила Галушка, головною причиною створення генерал-губернаторств у Російській імперії була наявність та локалізація зовнішніх воєнно-політичних загроз. Зокрема, Новоросійське (Таврійське) генерал-губернаторство охоплювало чорноморське узбережжя для протистояння Османській імперії у боротьбі за панування на Чорному морі, у протоках Босфор і Дарданелли та на Балканах. Водночас Київське генерал-губернаторство було орієнтоване на ймовірний військовий конфлікт із Австрійською імперією.
2. На основі знань про історію підкорення українських земель Російською імперією висловіть припущення, які ймовірні внутрішні загрози могли змусити російських імперців створити в кожному з регіонів України генерал-губернаторства.
Головними внутрішніми загрозами для імперії були антиросійські повстання польської шляхти на Правобережжі, постійні селянські бунти у відповідь на масове запровадження кріпацтва, а також невдоволення козацьких нащадків та місцевого населення ліквідацією автономії Гетьманщини, Січі та Кримського ханства. Наявність генерал-губернатора з надзвичайними військовими повноваженнями дозволяла швидко придушувати будь-який спротив і тримати підкорене населення в повній покорі.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Схарактеризуйте за картою національний склад населення українських земель на початку ХІХ ст.
На початку XIX ст. абсолютну більшість населення на українських землях становили українці. Найбільш однорідними за етнічним складом були Лівобережжя та Слобожанщина (Чернігівська, Полтавська та Харківська губернії), де частка українців сягала 90–95 %. На Правобережжі поряд з українським селянством значну частку міського населення складали євреї, а серед землевласників і шляхти переважали поляки. Найстрокатішим за етнічним складом був Південь України та Крим, де поруч з українцями мешкали кримські татари, ногайці, росіяни, греки, німці, болгари, молдовани, караїми, вірмени та представники інших народів.
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
Опрацюйте навчальний текст п. 2 та визначте, як змінювався національний склад населення українських земель під владою російської імперії. Які чинники впливали на ці зміни? Визначте ознаки дискримінаційної політики російського уряду щодо окремих народів.
Етнічний склад українських земель під владою Російської імперії ставав дедалі строкатішим, особливо на Півдні та в містах, де зростала частка російського дворянства, чиновників, купців, а також іноземних переселенців.
На ці зміни впливали такі чинники:
- Цілеспрямована колонізаційна та міграційна політика імперського уряду, спрямована на формування лояльного до імперії населення;
- Залучення іноземних колоністів (німців-менонітів, греків, болгар, сербів) через надання їм пільг, земель та звільнення від податків;
- Примусове виселення і витіснення місцевих корінних народів з південних регіонів.
Ознаками дискримінаційної політики царського уряду були:
- Запровадження для євреїв у 1791 році «смуги осілості», що позбавляло їх права вільного вибору місця проживання та забороняло записуватися до купецтва у внутрішніх російських містах;
- Примусове виселення ногайців, кримських татар, греків і вірмен з їхніх історичних земель на Півдні та в Криму;
- Політика русифікації, стирання історичної пам’яті підкорених народів і перейменування давніх поселень на російський лад.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
Перегляньте відео та визначте, яким був внесок родини Фальц-Фейнів у розвиток Півдня України. https://qr.orioncentr.com.ua/YZq4d
Родина Фальц-Фейнів зробила вагомий внесок у господарський та науковий розвиток Півдня України, створивши на Херсонщині передове степове вівчарство, кінні заводи та зрошувальні системи. Головним їхнім здобутком стало заснування Фрідріхом Фальц-Фейном унікального природного заповідника «Асканія-Нова» з дендропарком, зоопарком та збереженою ділянкою цілинного степу, де проводилася успішна акліматизація рідкісних видів тварин.
ПОМІРКУЙТЕ
Проаналізуйте зміст російської політики щодо українських земель і спрогнозуйте її наслідки для розвитку господарства України та національного розвитку українців.
Російська імперська політика полягала в повній уніфікації устрою, ліквідації традиційних прав і самоврядування, закріпаченні селянства, переорієнтації торгівлі на внутрішній імперський ринок та цілеспрямованому зросійщенні українського населення.
Для економіки це призвело до перетворення українських земель на аграрно-сировинний придаток імперії та гальмування вільного підприємництва через ліквідацію магдебурзького права і кріпосний гніт. У національній сфері жорстка русифікація, цензура й заборони намагалися стерти самобутність українців, однак імперський тиск водночас став каталізатором для розгортання українського національного відродження і формування модерної нації протягом «довгого» ХІХ століття.
ЗНАЮ МИНУЛЕ ➔ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ➔ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
Можу пояснити значення понять «губернія», «смуга осілості» євреїв.
Губернія — це основна адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії, що керувалася губернатором, призначеним імператором, і створювалася без урахування історичних чи етнічних кордонів підкорених народів.
Смуга осілості євреїв — это територія, що охоплювала західні та південно-західні губернії Російської імперії (включаючи українські землі), за межами якої законодавчо заборонялося постійне проживання особам єврейського віросповідання (за винятком окремих привілейованих категорій).
Можу за картою розповісти про адміністративно-територіальний устрій Наддніпрянщини.
За картою адміністративно-територіального устрою Наддніпрянщини в складі Російської імперії можна встановити, що ці території були поділені на дев’ять губерній, які географічно об’єднувалися у три великі регіони:
- Правобережжя (Київська, Подільська та Волинська губернії), які з 1832 року входили до Київського генерал-губернаторства.
- Лівобережжя (Чернігівська та Полтавська губернії, які разом із Харківською губернією на Слобожанщині до 1856 року підпорядковувалися Малоросійському генерал-губернаторству).
- Південна Україна (Катеринославська, Таврійська та Херсонська губернії), які з метою інтеграції до імперії у 1822 році були об’єднані в Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторство.
Керували цими адміністративними одиницями цивільні губернатори, а генерал-губернаторствами — військові адміністратори (генерал-губернатори), які призначалися безпосередньо імператором і мали надзвичайні повноваження для придушення будь-якого опору та здійснення русифікації.
Можу схарактеризувати етнічний склад та соціальну структуру населення підросійської України.
Етнічний склад населення українських земель у складі Російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX століття був строкатим, проте українці становили абсолютну більшість (90–95 % у межах Чернігівської та Полтавської губерній, а на Півдні — близько 65–75 %). Іншими великими етнічними групами були росіяни (чисельність яких зростала через приплив чиновників, військових та поміщиків), поляки (переважали серед поміщиків на Правобережжі), євреї (проживали переважно в містах і містечках Правобережжя та Півдня в межах визначеної імперією «смуги осілості»), а також німці-колоністи, греки, болгари, вірмени та кримські татари на Півдні.
Соціальна структура населення мала чітко виражений становий характер, де більшість становило селянство (державні селяни та кріпаки), яке зазнавало посиленого визиску та запровадження кріпосного права (на Лівобережжі та Слобожанщині з 1783 року). Привілейовану верству становило дворянство, яке на Лівобережжі сформувалося з козацької старшини, на Правобережжі було представлене польською шляхтою, а також поповнювалося російськими чиновниками. У містах провідну роль відігравало міщанство та купці, де стрімко зростала частка єврейського та російського населення.
Можу довести, що політика царського уряду щодо українських земель мала імперський характер.
Політика царського уряду на українських землях мала виражений імперський характер, що підтверджується такими фактами:
- Було скасовано рештки гетьманського самоврядування, поділено територію за загальноросійським зразком на губернії та ліквідовано чинність Литовських статутів і магдебурзького права.
- Поширення кріпосного права на лівобережні та слобідські землі, перетворення українських селян на безправних кріпаків, а також штучне обмеження зовнішньої торгівлі та викачування фінансових ресурсів на користь імперського центру.
- Насадження концепції про те, що українці («малороси») є частиною «єдиного руського народу», витіснення української мови з ужитку, заборона будівництва храмів у стилі українського бароко та впровадження жорсткої цензури на україномовні видання.
ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Обговоріть у групі характер політики Російської імперії на українських землях. Доберіть аргументи на користь тези про те, що російська політика суперечила інтересам місцевого населення.
Політика Російської імперії мала відверто колоніальний, уніфікаторський та асиміляторський характер. На користь цієї тези свідчить повна ліквідація традиційного самоврядування, норм магдебурзького права і Литовських статутів, а також запровадження кріпацтва на Лівобережжі та Слобожанщині в 1783 році й на Півдні в 1796 році. Крім того, імперія підпорядкувала місцеву економіку власним потребам, штучно обмежила торгівлю із Західною Європою, вивела з обігу європейську монету та проводила жорстку русифікацію через цензуру, підпорядкування церкви й заборону національної архітектурної традиції.
3. Доберіть приклади дискримінаційної політики російської влади щодо етнічних спільнот українських земель. Чим була зумовлена така політика?
Яскравим прикладом дискримінації стало запровадження в 1791 році «смуги осілості» для єврейського населення із забороною вільного розселення та запису в купецький стан у внутрішніх російських містах, а також примусове виселення з Півдня України та Криму кримських татар, ногайців, греків і вірмен. Така політика була зумовлена намаганням захистити російських підприємців від конкуренції, прагненням змінити етнічний склад регіонів на користь лояльного до імперії населення та шовіністичним курсом на повну уніфікацію підкорених земель.
4. Українська історикиня Валентина Шандра так характеризувала російську політику щодо українських теренів: «Аналіз інституту генерал-губернаторської влади на українських територіях дає змогу відмовитися від простих історіографічних стереотипів і кліше, за якими Російська імперія трималася лише на репресіях та насиллі. Її можливості були набагато різноманітнішими і складнішими, а форми утримання народів в імперській орбіті — мозаїчнішими: практичними, гнучкими та обережними…». Доберіть у тексті параграфа факти, що підтверджують думку вченої.
Думку вченої підтверджує політика залучення місцевої козацької еліти та польської шляхти до імперського дворянського стану й державної служби, що зменшувало опір з боку місцевої верхівки. Також практичність імперії проявилася в наданні особливих пільг (звільнення від податків, позики, земельні наділи та релігійна терпимість) іноземним колоністам для швидкого господарського освоєння Півдня. Крім того, сама система генерал-губернаторств гнучко підлаштовувалася під воєнно-політичні потреби: їх створювали на напрямках зовнішніх загроз і скасовували після стабілізації ситуації, як це відбулося з Новоросійським генерал-губернаторством у 1874 році.
МИСЛЮ ТВОРЧО
5. У пізніші часи доля нащадків іноземців-мігрантів склалася драматично. Під час Другої світової войны усіх німців совєтський режим у 1941 р. депортував з України у Сибір та Центральну Азію, знищуючи пам’ять про них, називаючи їхні поселення на комуністичний лад. Тоді Україна втратила чимало добрих господарів краю. У наші дні німецькі назви після декомунізації відроджуються на півдні України. Зокрема Люстдорф, розвинуте поселення, що нині має кілька торговельних брендів під відновленою назвою. За допомогою додаткових джерел підготуйте і проведіть віртуальну екскурсію «Спадщина іноземних колоністів на карті України». Під час екскурсії розкажіть про історію заснування населених пунктів України іноземними мігрантами у другій половині XVIII — на початку ХІХ ст.
Віртуальна екскурсія: «Спадщина іноземних колоністів на карті України»
Віртуальна екскурсія «Спадщина іноземних колоністів на карті України» розпочинається з Кіровоградщини, де в 1787 році виникло перше німецьке поселення Альт-Данциг. Наступною зупинкою є острів Хортиця та прилеглі землі Запоріжжя, куди в 1789 році прибули німці-меноніти, заснувавши успішні колонії, запровадивши передові методи землеробства, млинарства й ремесла. Далі маршрут веде на південь, до Одещини: у 1805 році вихідці з Німеччини створили тут приморське поселення Люстдорф («Веселе село»), яке швидко перетворилося на квітуче курортне та сільськогосподарське містечко, а на півдні Бессарабії швейцарські переселенці в 1822 році заснували колонію Шабо, заклавши основу високоякісного виноробства. Завершується екскурсія в степах Херсонщини, де колоністи створили маєток Асканія-Нова, перетворений родиною Фальц-Фейнів на всесвітньо відомий природоохоронний заповідник. Завдяки наданню земельних наділів, звільненню від податків і релігійній свободі, іноземні переселенці за короткий час перетворили посушливі південні степи на розвинений аграрний і торговельний край, чиї історичні назви та культурна спадщина повертаються на карту України сьогодні.