МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПУНКТУ 19.1)
1. Доведіть або спростуйте твердження, що система європейської рівноваги, закріплена рішеннями Віденського конгресу, виявилася дієвою.
Твердження про дієвість системи європейської рівноваги є справедливим для більшої частини XIX ст. З 1815 р. у Європі не відбувалося загальноконтинентальних масштабних війн, а збройні конфлікти мали переважно локальний характер і швидко завершувалися. Ідея рівноваги, втілена в домовленостях Священного союзу за участі п’яти провідних держав (Великої Британії, Франції, Росії, Австрії та Пруссії), успішно стримувала великі зіткнення аж до порушення балансу сил унаслідок франко-прусської війни 1870–1871 рр. та об’єднання Німеччини.
2. Розгляньте алегоричні мапи Фредеріка Вільяма Роуза і Волтера Крейна. Якими символами художники відобразили внутрішні особливості й зовнішньополітичні наміри провідних держав світу?
На мапі Волтера Крейна («Імперська федерація…», 1886 р.) Британську імперію уособлює велична постать Британії на вершині земної кулі в оточенні підвладних народів і символічних тварин з усіх континентів (індійського слона, кенгуру, канадського бобра), що демонструє статус «володарки морів» та неозорість її колоніальних володінь.
На мапі Фредеріка Вільяма Роуза («Серйозно-гумористична військова мапа на 1877 рік») Російську імперію зображено у вигляді велетенського агресивного восьминога, чиї щупальця тягнуться до Балкан, Чорного моря, Османської імперії та Центральної Азії, що підкреслює її експансіонізм і загарбницькі наміри. Інші європейські держави зображено у вигляді пильних національних персонажів (наприклад, Джон Булл уособлює Велику Британію), які намагаються протидіяти російському натиску та захистити свої володіння.
3. Чому розвалився Союз трьох імператорів? У зошиті схематично відобразіть подальші можливі міжнародні союзи та військово-політичні блоки.
Союз трьох імператорів розвалився через надто глибокі суперечності між його учасниками:
- Загострення протистояння між Росією та Австро-Угорщиною через сфери впливу на Балканах після Балканської кризи та російсько-турецької війни 1877–1878 рр.
- Небажання Росії допустити остаточний розгром і знищення Франції Німеччиною, через що Петербург пішов на зближення з Парижем.
- Митна війна та наростання економічного суперництва між Росією та Німеччиною.
Схема подальших військово-політичних блоків:
[ РОЗКОЛ ЄВРОПИ НА ДВА БЛОКИ ]
|
+------------------------+------------------------+
| |
v v
[ ТРОЇСТИЙ СОЮЗ ] [ АНТАНТА ]
(Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) (Велика Британія, Франція, Росія)
МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПУНКТУ 19.2)
1. Поміркуйте, чому процес формування військово-політичних блоків розтягнувся на понад три десятиліття. Які чинники перешкоджали досягненню негайних домовленостей між державами?
Процес формування блоків тривав понад три десятиліття через необхідність подолання давніх протиріч і зміну зовнішньополітичних пріоритетів країн:
- Велика Британія тривалий час дотримувалася політики «блискучої ізоляції», уникаючи тривалих союзів, і мала гострі колоніальні конфлікти з Францією в Африці та з Росією в Азії.
- Росія та Франція належали до протилежних політичних систем (самодержавство та республіка) і ще нещодавно ворогували у Кримській війні.
- Держави намагалися вирішувати поточні суперечності через тимчасові компроміси й лише зростання військово-економічної загрози з боку мілітаризованої Німеччини змусило їх піти на взаємні поступки.
2. Обидва військово-політичні блоки заявляли про свій оборонний характер. Чи так було насправді? Доведіть фактами з попередніх параграфів.
Оборонний характер блоків був лише формальним прикриттям, оскільки обидві сторони вели активну підготовку до перерозподілу світу та розширення своїх сфер впливу:
- Витрати на військові потреби впродовж 1883–1903 рр. зросли вдвічі, а чисельність армій збільшилася на 25%.
- Промисловість розробляла новітні наступальні засоби масового знищення (далекобійну артилерію, фугасні снаряди, кулемети, хімічну зброю).
- Учасники блоків провокували загарбницькі війни та міжнародні кризи (англо-бурська війна, загарбання Італією Триполітанії, Марокканські та Боснійська кризи).
3. Розгляньте карикатуру і плакат на с. 150, що ілюструють створення Троїстого союзу й Антанти. Упізнайте постаті, які символізують держав-учасниць. Поясніть свої міркування.
- На карикатурі «Друзі миру» (Троїстий союз) у центрі зображено німецького канцлера Отто фон Бісмарка в шоломі, який тримає в руках прапори миру та керує союзом; ліворуч сидить імператор Австро-Угорщини Франц-Йосиф І, а праворуч — король Італії Умберто І.
- На плакаті «Сердечна згода» (Антанта) зображено жіночі алегорії союзних країн: ліворуч — символ Французької республіки Маріанна у фригійському ковпаку; у центрі з піднятим щитом — Британія у шоломі (символ Великої Британії); праворуч — жіноча постать у традиційному вбранні з православним хрестом, яка уособлює Росію.
МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПУНКТУ 19.3)
1. Розпочніть укладання хронологічно-тематичної таблиці «Міжнародні конфлікти кінця ХІХ – початку ХХ ст.». Кількість секторів і їхні назви визначте самостійно.
| Дата (роки) | Назва конфлікту / події | Країни-учасниці | Основні результати та наслідки |
|---|---|---|---|
| 1898 р. | Іспансько-американська війна | США, Іспанія | Поразка Іспанії. США захопили Пуерто-Рико, Гуам, Філіппіни та встановили контроль над Кубою. |
| 1899–1902 рр. | Англо-бурська війна | Велика Британія, бурські республіки (Трансвааль, Оранжева) | Перемога Великої Британії; захоплення південноафриканських територій з покладами золота й алмазів (у 1910 р. утворено домініон ПАС). |
| 1903 р. | Панамська криза | США, Колумбія, Панама | Відокремлення Панами від Колумбії за підтримки США; отримання США ексклюзивних прав на будівництво та зону Панамського каналу. |
| 1905–1906 рр. | Перша Марокканська криза | Франція, Німеччина, Велика Британія | Німеччина спробувала перешкодити закріпленню Франції в Марокко, проте зазнала дипломатичної поразки на конференції в Альхесірасі. |
| 1911 р. | Друга Марокканська криза («стрибок Пантери») | Франція, Німеччина, Велика Британія | Залагоджено компромісом: Франція встановила протекторат над Марокко, віддавши Німеччині частину території в Конго. |
| 1911–1912 рр. | Італійсько-турецька війна | Італія, Османська імперія | Поразка Османської імперії; Італія загарбала Триполітанію та Киренаїку (Лівію) в Північній Африці. |
2. Як досягнення наук і винаходи впливали на мілітаризацію? Чому на початку ХХ ст. миротворчі рухи не поширювались у країнах світу?
Наукові відкриття та технічні новинки кінця XIX – початку XX ст. призвели до якісного переозброєння армій та воєнізації економіки. Винаходи у сфері хімії дали змогу створити бездимний порох та отруйні гази; у металургії та машинобудуванні — далекобійні нарізні гармати, скорострільні кулемети, броньовані кораблі та авіацію.
Миротворчі рухи не набули масового впливу через домінування шовіністичної пропаганди, імперіалістичних ідей, агресивного націоналізму та впевненості урядів провідних країн у тому, що будь-які зовнішньополітичні питання можна вигідно розв’язати силою зброї.
3. Розгляньте карикатури (с. 152–153). Послуговуючись логічним мисленням, а за потреби — пошуковими системами інтернету, дізнайтеся, які події, явища чи процеси відобразили художники.
- Карикатура Бернхарда Гіллама «Обставини впливають на справи!» (1882 р.) відображає встановлення контролю Великої Британії над Єгиптом і Суецьким каналом: Джон Булл займає ключові позиції, попри протести суперників.
- Карикатура Едварда Лінлі Самборна «Родоський колос» («Прогулянка від Кейптауна до Каїра», 1892 р.) символізує плани британського колоніального діяча Сесіля Родса об’єднати суцільною смугою британських володінь і залізницею весь Африканський континент від півдня до півночі.
- Карикатура «Десять тисяч миль між кінчиками крил» (1898–1899 рр.) показує стрімке перетворення США на світову колоніальну імперію після перемоги над Іспанією: американський орел розпростер крила від Філіппін у Тихому океані до Пуерто-Рико в Карибському морі.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
Орієнтуємося в історичному часі і просторі
1. Послуговуючись мапою, розкажіть про колоніальні володіння і сфери впливу великих держав на межі ХІХ–ХХ ст. Покажіть держави Троїстого союзу й Антанти; території розгортання гучних міжнародних конфліктів.
На межі ХІХ–ХХ ст. Велика Британія утримувала володіння в Індії, Канаді, Австралії, Південній та Східній Африці; Франція володіла величезними колоніями в Західній і Центральній Африці та Індокитаї; Російська імперія колонізувала Середню Азію, Кавказ та Сибір.
У центрі Європи розміщувалися держави Троїстого союзу: Німецька імперія, Австро-Угорщина та Італія. По їхньому периметру формувалася коаліція Антанти: Велика Британія, Франція та Росія.
Головними осередками конфліктів були: Південна Африка (англо-бурська війна), Карибський басейн і Філіппіни (іспансько-американська війна), Марокко та Лівія в Північній Африці, а також Балканський півострів («порохова діжка» Європи).
Працюємо з історичною інформацією
2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
- Коли було остаточно підписано угоду, що завершила створення союзу Антанта?
- Що означає поняття «мілітаризація»?
- Хто був ініціатором утворення Союзу трьох імператорів у 1873 р.?
- Де відбувалася битва біля Седана, яка вплинула на зміну балансу сил у Європі?
- Звідки ми можемо дізнатися про інтерес Німеччини до природних багатств українських земель наприкінці XIX ст.?
- Чому Велика Британія на початку XX ст. була змушена відмовитися від політики «блискучої ізоляції»?
- Як утворення Німецької імперії вплинуло на взаємини між Францією та Росією?
- Який результат мала війна 1898 р. між США та Іспанією?
3. Поясніть, як ви розумієте поняття «військово-політичний союз», «глобалізація», «мілітаризація», «метрополія». Складіть із ними речення у вигляді запитань до кросворда.
- Військово-політичний союз — це об’єднання двох або більше держав для спільних дій у розв’язанні політичних і воєнних проблем: підготовки війни чи запобігання їй, захисту спільних інтересів, підтримання безпеки.
Запитання до кросворда: Як називається союз держав, створений для спільних політичних і оборонних дій або підготовки до війни? - Глобалізація — процес усесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції і взаємозв’язку між країнами світу.
Запитання до кросворда: Яким терміном позначають процес перетворення світу на єдину взаємопов’язану систему? - Мілітаризація — воєнізація промисловості, поширення військових правил і дисципліни на цивільне життя, діяльність влади щодо зміцнення військової потужності держави.
Запитання до кросворда: Як називається підпорядкування економіки та суспільного життя потребам війни й нарощуванню збройних сил? - Метрополія — держава, що володіє колоніями та використовує їхні природні й людські ресурси у власних інтересах.
Запитання до кросворда: Як називають державу щодо підпорядкованих їй колоніальних територій?
4. Послуговуючись різновидовими джерелами інформації, підготуйте нетривале (до 3 хв) усне повідомлення про місце України в зовнішньополітичних планах держав Європи.
На зламі ХІХ–ХХ ст. українські землі, розділені між Російською та Австро-Угорською імперіями, посідали важливе місце в геополітичних планах європейських країн. Завдяки родючим ґрунтам, значним запасам залізної руди й вугілля, виходу до Чорного моря та розвиненій мережі залізниць Україна розглядалася як цінний ресурсний плацдарм.
Німецька імперія бачила Україну як перспективну продовольчу й сировинну базу та буферну зону для відтіснення Росії на Схід. У 1897 р. при німецькому МЗС навіть створили спеціальний відділ для вивчення українського регіону. Австро-Угорщина прагнула поширити вплив на Волинь і Поділля та використовувала галицьких діячів для протидії проросійським настроям. Російська імперія заперечувала існування української нації та прагнула захопити Східну Галичину, Північну Буковину і Закарпаття, щоб ліквідувати осередок українського національного руху під гаслом «збирання руських земель». Таким чином, українські терени перебували в центрі геополітичного протистояння майбутніх супротивників у Першій світовій війні.
Співпрацюємо, виявляємо толерантність і громадянську позицію
5. Взаємонавчаючись у парах, проаналізуйте особливості глобалізації наприкінці ХІХ ст., причини створення військово-політичних блоків.
Глобалізація наприкінці ХІХ ст. відбувалася під знаком економічного та технологічного єднання світу за лідерства європейської цивілізації (розбудова світових торговельних шляхів, пароплавства, телеграфних ліній), проте здійснювалася через примусове колоніальне підпорядкування неєвропейських народів.
Основними причинами формування військово-політичних блоків стали:
- Нерівномірність економічного зростання держав після завершення промислового перевороту й вихід Німеччини та США на провідні позиції;
- Боротьба за колонії, ринки збуту й сировину, що призвела до сутичок імперських інтересів;
- Франко-німецьке протистояння за Ельзас і Лотарингію та російсько-австрійське суперництво на Балканах;
- Гонка озброєнь і потреба кожної держави мати гарантованих союзників у разі війни на кілька фронтів.
6. У групах обміркуйте наслідки змагань провідних європейських держав, США та Японії за перерозподіл світу.
Змагання за перерозподіл світу на межі століть мало такі наслідки:
- Остаточний територіальний поділ Африки, Океанії та значної частини Азії між великими метрополіями;
- Порушення стабільності міжнародних відносин через низку локальних воєн (іспансько-американська, англо-бурська, російсько-японська) та небезпечних регіональних криз;
- Формування двох ворогуючих коаліцій — Троїстого союзу й Антанти, що позбавило європейську дипломатію гнучкості;
- Масштабна мілітаризація суспільств та неминучість загальносвітового воєнного зіткнення, яке вибухнуло в 1914 році.