1. ДІЯЛЬНІСТЬ ЯРОСЛАВА МУДРОГО
1. Працюючи з § 8 підручника, доповни таблицю «Діяльність руських князів наприкінці X — у першій половині XI ст.» (с. 18).
| Князь (роки правління) | Внутрішня політика | Зовнішня політика |
|---|---|---|
| Ярослав Мудрий (1019-1054) | Завершив об’єднання Русі після міжусобиць. | Розширення кордонів Русі-України. |
| Побудував Софійський собор, Золоті ворота, розширив Київ («місто Ярослава»). Створив перший писаний збірник законів — «Руську правду». | Підтримка добрих відносин зі Скандинавією. Повернення Червенських міст (Белз, Перемишль) від Польщі. Розгром печенігів у 1036 р. | |
| Призначив першого русина-митрополита Іларіона. | Активно укладав династичні шлюби, отримав прізвисько «тесть Європи». | |
| Залучення деяких родів печенігів і торків до охорони південного кордону. | Активне укладання династичних шлюбів (отримав прізвисько “тесть Європи”) | |
| Складання заповіту для синів з настановами щодо управління країною |
2. Визнач і запиши до таблиці спільні й відмінні риси правління князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
Спільне
- Зміцнювали державу та розширювали її території.
- Проводили активну зовнішню політику, укладали союзи, вели війни.
- Розвивали культуру, освіту, підтримували християнство.
- Централізували владу князя, проводили реформи.
Відмінне
| Правління Володимира Великого | Правління Ярослава Мудрого |
|---|---|
| Запровадив християнство як державну релігію. | Створив перший писаний збірник законів — «Руська правда». |
| Почав будівництво перших кам’яних храмів (Десятинна церква). | Побудував Софійський собор, Золоті ворота, розширив Київ. |
| Провів адміністративну реформу: посадив синів у різних містах. | Призначив першого русина-митрополита Іларіона. |
| Почав карбувати перші монети (златники, срібники). | Активно укладав династичні шлюби, отримав прізвисько «тесть Європи». |
| Остаточно об’єднав Русь після міжусобиць, склав заповіт для синів. |
2. ЖИТТЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО В ДОКУМЕНТАХ
Визнач, про які історичні події йдеться в уривках з літопису та виконай завдання:
2. Ключові слова:** «Преставився великий князь руський Ярослав», «наставив він синів своїх», «майте межи собою любов», «заповіт», «розділив він городи» — допомагають визначити подію: смерть Ярослава Мудрого та його заповіт.
Назва події: Смерть Ярослава Мудрого. Заповіт Ярослава
Коли відбулася: 1054 рік
Наслідки: Передача влади синам, поділ земель між ними, спроба уникнути міжусобиць, початок періоду князівських чвар.
1. Ключові слова: «А було ж печенігів без числа», «Ярослав тоді виступив із города», «зступилися вони на [тім] місці, де ото є нині свята Софія», «січа люта», «побігли печеніги в різні боки» — допомагають визначити подію: розгром печенігів під Києвом.
Назва події: Розгром печенігів під Києвом
Коли відбулася: 1036 рік
Наслідки: Остаточна поразка печенігів, припинення їхніх нападів на Русь, будівництво Софійського собору на місці битви, зміцнення безпеки держави.
3. ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ «МОНЕТА ЯРОСЛАВА МУДРОГО»
Уяви, що ти живеш у часи Ярослава Володимировича, і він попросив тебе вдосконалити вигляд його монет. Запропонуй дизайн однієї зі сторін монети. Зверни увагу, що найчастіше на середньовічних монетах карбували зображення правителя.
4. «РУСЬКА ПРАВДА» ПРО СУСПІЛЬСТВО РУСІ-УКРАЇНИ
Схарактеризуй в таблиці правове становище різних верств населення Русі-України, спираючись на текст «Руської правди» й матеріал підручника.
| Верства населення | Правове становище |
|---|---|
| Князів муж, княжий тіун (управитель) | Найвищий рівень захисту: за вбивство — 80 гривень віри (штрафу); мали особливі права та привілеї. |
| Гридень, мечник (молодший дружинник) | Вартість життя – 40 гривень за вбивство. Належали до військової знаті, але мали нижчий статус, ніж князеві мужі |
| Городянин (міський житель), простолюдин | Вартість життя простолюдина – 40 гривень. Вільні люди, які мали певні права, але нижчі за знать |
| Челядник (холоп) | Не мав особистої свободи, прирівнювався до майна. Холопи не підлягали князівським штрафам, за їхні злочини відповідав власник. |
| Ізгой | Людина, що втратила свій соціальний стан; за вбивство — 40 гривень, як і простолюдина. |
Висновок:
«Руська правда» відображає соціальну нерівність суспільства Русі-України, закріплюючи нерівність між різними верствами населення. Найвищу цінність мало життя представників князівської адміністрації (80 гривень), тоді як життя інших вільних людей оцінювалося у 40 гривень. Челядь (холопи) розглядалися лише як майно своїх власників. Така система штрафів («вир») юридично закріплювала соціальну нерівність у суспільстві. Відмова від кровної помсти і заміна її грошовими штрафами свідчить про розвиток правової системи.