4. Становлення Pyсі-України за Олега та Ігоря

Назад до змісту

1. ЛІНІЯ ЧАСУ «ПЕРШІ РУСЬКІ КНЯЗІ»

Упорядкуй лінію часу: розташуй події в хронологічній послідовності (впиши у клітинки відповідні номери) й зазнач їхні дати.

  1. Похід Аскольда на Константинополь — 860 рік.
  2. Захоплення Києва Олегом — 882 рік.
  3. Похід Олега на Константинополь — 907 рік.
  4. Початок княжіння Ігоря — 912 рік.
  5. Убивство Ігоря деревлянами — 945 рік.

2. КРОСВОРД «РУСЬ-УКРАЇНА ЗА ПЕРШИХ КНЯЗІВ»

Розгадай кросворд. Склади задачу на лічбу часу за інформацією кросворда (на вибір).

По горизонталі:

  1. Полюддя
  2. Печеніги
  3. Старий
  4. Радимичі
  5. Щит

По вертикалі:

  1. Олег
  2. Древляни
  3. Візантія
  4. Рюрик

Задача на лічбу часу

Князь Ігор уклав угоду з печенігами у 915 році, а його загибель від рук деревлян сталася у 945 році. Скільки років минуло між цими подіями?

Розв’язання:

945 – 915 = 30 років.

Відповідь: Між укладенням угоди з печенігами та загибеллю князя Ігоря минуло 30 років.

3. ПОЛІТИКА ОЛЕГА ТА ІГОРЯ

Продовження таблиці «Політика перших руських князів (у другій половині IX — наприкінці X ст.)»

Князь Олег (882–912 рр.):

  • Захоплення Києва (882 р.), об’єднання північних і південних земель Русі.
  • Підкорення деревлян, сіверян, радимичів, уличів, тиверців.
  • Похід на Константинополь (907 р.), укладення вигідної торговельної угоди (911 р.).
  • Контроль над торговельним шляхом «із варягів у греки».

Князь Ігор (912–945 рр.):

  • Союз із печенігами (915 р.).
  • Похід на Візантію (941 р.) — поразка через «грецький вогонь».
  • Успішний похід на Візантію (944 р.) — нова торговельна угода.
  • Збільшення полюддя, що призвело до повстання деревлян і його загибелі (945 р.).

Розфарбування князя Олега та продовження його думок

Захоплення Києва — це надзвичайно розумне рішення, тому що воно дозволило об’єднати північні й південні землі Русі, створивши сильну державу з центром у Києві.

А походи на Царгород! Як захоплююче було! А головне, корисно для держави, адже це показало силу нашого війська та принесло вигідні торговельні угоди.

4. СКАРБНИЦЯ РУСІ-УКРАЇНИ

Одним із важливих засобів функціонування держави є державна скарбниця. Працюючи з матеріалами §4 у підручнику, визнач, звідки князь поповнював скарбницю держави і куди він міг витрачати її (запиши знайдену інформацію у відповідні поля схеми).

Доходи князя:

  • Полюддя — збирання натуральної данини з підлеглого населення.
  • Торговельне мито — збори з купців, які проходили шляхами через Київ.
  • Воєнна здобич — багатства, отримані під час походів, зокрема на Константинополь.
  • Данина від підкорених племен — деревлян, сіверян, радимичів тощо.

Витрати князя:

  • Утримання дружини — оплата воїнам за службу.
  • Військові походи — спорядження війська та флоту.
  • Будівництво укріплень і міст — захист держави.
  • Дипломатичні подарунки — для укладення угод із сусідніми державами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *