3. Україна в системі міжнародних відносин у першій половині XIX ст.

Зміст

ПОМІРКУЙМО!

Пригадайте, у чому полягала особливість українських земель як фронтиру? Чим, на вашу думку, українські землі могли зацікавити великі імперії?

Особливість українських земель як фронтиру полягала в тому, що вони становили прикордонну зону контакту та протистояння між різними цивілізаціями, культурами і державами — європейським християнським та східним мусульманським світом. Великі імперії розглядали українські території як стратегічний плацдарм для контролю над Чорноморським регіоном і протоками, а також прагнули оволодіти їхніми родючими землями та залучити місцеве населення для посилення власного військово-економічного потенціалу.

Пригадайте, яку роль відігравали українські землі у війнах Російської імперії проти османів. Як ці війни позначалися на становищі українського населення?

Українські землі відігравали роль головного плацдарму та матеріально-людської бази російської армії під час її наступу до Чорного моря та на Балкани. Війни лягали важким тягарем на українське населення, оскільки супроводжувалися мобілізацією до рекрутів та ополчення, масовими реквізиціями харчів, худоби і фуражу, а також обов’язком забезпечувати армію підводами для перевезення вантажів.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Уявіть, що ви османський дипломат. Як би ви аргументували свої вимоги на переговорах у Бухаресті? Напишіть монолог або сцену перемовин.

«Вельмишановні представники російського імператора! Ви наполегливо вимагаєте від нас поступок у Бессарабії та передачі під вашу руку фортець Хотин, Бендери, Акерман, Кілія та Ізмаїл. Проте закликаю вас тверезо поглянути на політичну шахівницю Європи. На західних кордонах вашої імперії велика армія французького імператора Наполеона вже готова до наступу. Війна на два фронти стане для вашої держави катастрофою, і ви це прекрасно розумієте. Блискуча Порта готова укласти мир, але ми вимагаємо поваги до наших кордонів. Кордон має проходити по річці Дністер, а Дунайські князівства повинні залишитися під суверенітетом султана. Наша поступливість має межі: якщо ви затягуватимете переговори безглуздими територіальними зазіханнями, ми змушені будемо продовжити воєнні дії на півдні, зв’язавши ваші армії саме тоді, коли французькі багнети загрожуватимуть вашій столиці. Підпишімо мир на наших умовах зараз, аби ви могли врятувати власну державу на півночі».

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

1. Які історичні міфи прагне розвінчати В. Ададуров?

В. Ададуров прагне розвінчати міф про те, що Наполеон мав особливу симпатію до українського народу як спадкоємець ідей Французької революції та цілеспрямовано планував створення незалежної української «буферної держави» для послаблення Росії.

2. Які аргументи він наводить, спростовуючи історичні міфи про ставлення Наполеона до українців?

Історик зазначає, що творець цих міфів Ілько Борщак був аматором, а не фаховим науковцем, не публікував повні тексти історичних документів мовою оригіналу з належними коментарями, а також допускав у своїх працях значний елемент вигадки й фантазії.

ПОМІРКУЙМО!

Яке ставлення до українців продемонстрував російський уряд після завершення війни з Наполеоном? Якою була роль українців у перемозі Російської імперії над Наполеоном?

Українці відіграли важливу роль у розгромі армії Наполеона, оскільки військові підрозділи з українських земель складали близько третини армії під командуванням М. Кутузова, брали участь у боях, партизанському русі та закордонному поході, а населення активно забезпечувало військо кіньми, провіантом і зброєю. Після перемоги царський уряд продемонстрував недовіру й невдячність: усі українські формування та козацькі полки були розформовані, а ополченців повернули до стану поміщицьких кріпаків.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте додатково біографію Йосипа Гладкого. Дайте оцінку діяльності кошового отамана як представника / представниці тогочасного суспільства та з сучасної точки зору.

З погляду тогочасного суспільства оцінка дій Йосипа Гладкого була неоднозначною: російська влада та частина козаків вважали його вчинок поверненням християнського козацтва з мусульманського підданства на батьківщину й порятунком від османів, тоді як для задунайських козаків, які не пішли за ним, це виглядало зрадою, що спричинила жорстоку помсту турецького уряду та зруйнування Задунайської Січі.

З позиції сьогодення діяльність Йосипа Гладкого можна оцінити як спробу зберегти козацтво та знайти для нього землю в складних умовах імперського протистояння. Проте його перехід до складу Російської імперії мав трагічні наслідки для задунайців і завершився тим, що царська влада використала козацькі формування у війні 1828–1829 років, а згодом ліквідувала створене Азовське козацьке військо та переселила козаків на Кубань.

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

Назвати, які війни першої половини XIX ст. зачепили українські землі

Українські землі зачепили російсько-турецька війна 1806–1812 років, війна з Наполеоном 1812 року та російсько-турецька війна 1828–1829 років.

Пояснити, як Російська імперія використовувала українців у своїх війнах

Російська імперія проводила набір рекрутів та ополченців з українців, сформувала Буджацьке, Азовське й інші козацькі війська, а також вилучала з українських земель харчі, фураж і худобу для забезпечення армії.

Схарактеризувати залученість українців до війни з Наполеоном

Влітку 1812 року було сформовано 100-тисячне українське козацьке військо, близько 60 тисяч осіб увійшли до земського ополчення, а українські підрозділи становили третину всієї російської армії М. Кутузова.

Визначити наслідки воєн першої половини XIX ст. для українських земель

Усі етнічні українські землі відійшли від Османської імперії до Російської імперії (зокрема приєднано Бессарабію), а козацькі й ополченські формування після воєн були розформовані царським урядом, а їхніх учасників знову перетворили на кріпаків.

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Обговоріть у групі, яку роль українські землі відігравали в міжнародних відносинах першої половини XIX ст. Чи були они самостійним суб’єктом міжнародних відносин, а чи виступали об’єктом зазіхань інших держав? Доберіть історичні факти на підтвердження своєї позиції.

Українські землі в першій половині ХІХ ст. не були самостійним суб’єктом міжнародних відносин, оскільки не мали власної держави та були поділені між Російською та Австрійською імперіями. Вони виступали виключно об’єктом територіальних зазіхань і плацдармом для воєнних дій великих держав.

Підтвердженням цієї позиції є такі історичні факти:

  1. За Бухарестським миром 1812 року та Адріанопольським миром 1829 року Російська та Османська імперії переділили причорноморські та придунайські землі (Бессарабію, Буджак, Задунав’я) без участі та врахування інтересів місцевого українського населення.
  2. Під час війни 1812 року плани Наполеона Бонапарта та Олександра І обмежувалися військово-стратегічними інтересами імперій і веденням воєнних дій (зокрема на Волині та Поділлі), а не наданням державності Україні.
  3. Російська імперія залучала ресурси й людей України (формування земського та козацького ополчення, вилучення провіанту), проте після завершення воєн ліквідувала українські військові полки й повернула селян до кріпацтва.

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

3. Поміркуйте, чому Російська імперія вдавалася до відновлення козацьких військ після зруйнування Запорозької Січі. Чи можливим було збереження українських козацьких військ в умовах Російської імперії?

Російська імперія відновлювала козацькі війська через гостру потребу у вправних, досвідчених і високомобільних воїнах для ведення війн проти Османської імперії, взяття турецьких фортець та освоєння й охорони новоприєднаних кордонів.

Збереження українських козацьких військ із традиційним устроєм в умовах Російської імперії було неможливим. Самодержавний імперський лад вимагав абсолютної централізації та ліквідації будь-яких автономних формувань, тому після завершення воєнних дій створені козацькі підрозділи або примусово розформовували, повертаючи козаків до стану кріпаків, або виселяли на Кубань, поступово інтегруючи їх у регулярну армійську систему імперії.

МИСЛЮ ТВОРЧО

4. Проведіть дослідження «Спадщина українських козаків поза межами України» (на основі інформації про історію Задунайської Січі та козаків, переселених на Кубань).

Після ліквідації Запорозької Січі козацька традиція продовжила існувати за межами підросійської України, адаптувавшись до нових умов.

Задунайські козаки у гирлі Дунаю зберегли традиційний січовий устрій, військову організацію, православні звичаї, рибальство та скотарство, виконуючи прикордонну службу на боці Османської імперії та підтримуючи прагнення до самоврядування.

Чорноморські козаки, яких імперський уряд згодом переселив на Кубань, перенесли на нові землі українські звичаї, пісенну культуру, мову та структуру курінних поселень (станиць). Завдяки своїй самовідданій праці та військовій майстерності українські козаки повністю освоїли степові простори Прикубання та створили міцну оборонну лінію на південних рубежах, залишивши глибокий етнокультурний слід в історії регіону.

5. Уявіть себе представником української еліти часів наполеонівських війн. Підготуйтеся до дискусії в одному із дворянських зібрань «Війна з Наполеоном: на чий бік пристати». Підготуйтеся під час дискусії аргументовано відстоювати позицію прибічників Російської імперії або табору Наполеона.

Аргументи на користь підтримки Російської імперії:

  1. Лояльність до російського імператора захищає становий дворянський статус української шляхти, земельні володіння та православну віру від іноземного вторгнення.
  2. Активна участь у формуванні земського ополчення та козацьких полків на боці імперії дає підстави сподіватися на відновлення козацьких прав і привілеїв після розгрому ворога.
  3. Французька армія несе спустошення та грабунки, а сам Наполеон керується виключно військовою стратегією і не має реальних намірів дарувати Україні суверенітет.

Аргументи на користь прихильності до Наполеона:

  1. Перемога Франції дає реальну можливість покласти край самодержавному російському гніту та вийти зі складу імперії.
  2. Прихід наполеонівської армії може принести впровадження норм прогресивного Цивільного кодексу та ліквідацію кріпацтва за зразком сусіднього Варшавського герцогства.
  3. Поразка Росії в Європі змусить Наполеона створити на її західних окраїнах буферні держави, що відкриє шлях до відновлення державної автономії України.

6. Змоделюйте у класі епізод козацької ради на Задунайській Січі щодо обговорення питання повернення до Російської імперії. Аргументовано висловте позиції прибічників і противників цієї переходу на бік Російської імперії.

Під час козацької ради 1828 року на Задунайській Січі розгорнулася гостра суперечка між козаками щодо пропозиції кошового отамана Йосипа Гладкого перейти на бік Російської імперії.

Прибічники переходу на чолі з отаманом аргументували свою позицію тим, що козакам важко жити на чужині під владою мусульманського султана, який змушував їх воювати проти одновірців — греків та інших православних народів. Вони прагнули повернутися на рідні українські землі та сподівалися на царську амністію, отримання власних земель у Причорномор’ї та збереження козацького самоврядування і військового устрою.

Противники переходу нагадували про підступність царського уряду, який у 1775 році зруйнував Запорозьку Січ і перетворив більшість українських селян та козаків на кріпаків. Вони переконували, що після завершення війни імперія знову ліквідує козацькі привілеї, тоді як Османська імперія тривалий час надавала їм захист і автономію. Також вони застерігали, що перехід спричинить жорстоку помсту турецької влади над тими, хто залишиться на Січі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *