2–3. Консульство та імперія у Франції. Наполеонівські війни. Віденський конгрес і Священний союз

Зміст

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Що вам відомо про цього історичного діяча (Наполеона Бонапарта)?

Наполеон Бонапарт був видатним французьким полководцем та державним діячем, який прийшов до влади внаслідок державного перевороту 1799 року. Він обіймав посаду Першого консула, а в 1804 році був проголошений імператором французів. За його ініціативи було ухвалено Цивільний кодекс, який закріпив принципи рівності громадян перед законом та недоторканності приватної власності. Наполеон провів низку успішних військових кампаній, встановивши контроль над більшою частиною Європи, проте після поразки в Росії та битві під Ватерлоо його імперія розпалася. В історії він залишився суперечливою постаттю: як реформатор, що заклав фундамент сучасної держави, і як завойовник, чиї амбіції призвели до масштабних кровопролитних воєн.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

З якими історичними міфами пов’язано його ім’я?

Ім’я Наполеона Бонапарта пов’язане з міфом про його надзвичайно низький зріст, хоча насправді він мав середній зріст для своєї епохи, а візуальна різниця виникала через порівняння з високими гвардійцями. Також існують міфи про його виняткову “непереможність”, які спростовуються поразками у Росії та під Ватерлоо, а також легенда про Наполеона як про “рятівника революції”, хоча він фактично встановив одноосібну диктатуру та відновив монархічні атрибути влади.

ПОМІРКУЙТЕ

Чому чимало французів підтримало наполеонівський переворот?

Багато французів підтримали переворот 18 брюмера, оскільки вони були розчаровані в режимі Директорії, який виявився неефективним, корумпованим та неспроможним забезпечити економічний добробут. Населення вбачало в Наполеоні “сильну руку” — авторитетного лідера, здатного припинити політичний хаос, захистити країну від зовнішніх ворогів та гарантувати збереження прав власності, здобутих під час революції.

Які особливості революційного періоду зумовили прагнення населення до стабільності та порядку?

До прагнення стабільності призвели постійні політичні коливання між прихильниками монархії та радикальними якобінцями, що створювало атмосферу невизначеності. Також суттєвим чинником стала економічна криза, високий рівень корупції серед тогочасних чиновників та тривалий період внутрішніх конфліктів і війн, які виснажили суспільство.

ДОСЛІДІТЬ

1. Прочитайте положення Цивільного кодексу Наполеона. Чиї інтереси вони захищають? Чи відповідають ці норми сучасним уявленням про права людини? Чому?

Положення Цивільного кодексу Наполеона насамперед захищають інтереси власників, приватних підприємців та чоловіків як голів родин. Ці норми лише частково відповідають сучасним уявленням про права людини: з одного боку, вони утверджують прогресивний принцип недоторканності приватної власності та рівності чоловіків перед законом, але з іншого — вони прямо суперечать сучасним принципам гендерної рівності, оскільки закріплювали безправне становище жінок.

2. Порівняйте портрети Наполеона, створені до і після проголошення його імператором. Що змінилося?

На портреті 1796 року Наполеон зображений як молодий, худий та енергійний генерал з довгим волоссям, що символізує революційний запал та динаміку бою. На портреті 1812 року його образ суттєво змінився: він виглядає як зрілий, статний державний діяч із короткою зачіскою, одягнений в імператорський мундир у спокійній кабінетній обстановці, що підкреслює його статус абсолютного монарха та стабільність його влади.

ПОМІРКУЙТЕ

Чому від захисту своїх територій на початку революції Франція перейшла до завойовницьких війн?

Франція перейшла до загарбницьких війн після 1795 року під час правління Директорії. Спочатку оборонні війни проти антифранцузьких коаліцій перетворилися на експансію через прагнення розширити підвладні території, здобути нові ресурси для виснаженої французької економіки та зміцнити вплив у Європі.

Чому Наполеон продовжив цей напрям зовнішньої політики?

Наполеон продовжив політику завоювань через власні амбіції щодо створення світової імперії та необхідність остаточного розгрому головного економічного суперника — Великої Британії. Військові перемоги забезпечували підтримку його влади всередині країни, а територіальні здобутки дозволяли нав’язати європейським державам вигідну Франції Континентальну блокаду.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте карту і знайдіть на ній позначені походи Наполеона, про які йшлося в тексті параграфа.

На карті відображені основні напрямки походів Наполеона, зокрема масштабний похід на Росію 1812 року, позначений червоними стрілками, що пролягав через Вільно, Смоленськ до Москви. Також на мапі представлені походи територією Центральної Європи (битва під Аустерліцом 1805 р., битва під Лейпцигом 1813 р.), воєнні дії на Піренейському півострові та похід Наполеона в період «Ста днів» у 1815 році.

Поміркуйте, чи мав французький імператор шанс здійснити свої грандіозні наміри. За яких умов?

Наполеон міг реалізувати свої наміри лише за умови повної економічної ізоляції Великої Британії та відсутності військового протистояння на два фронти. Його успіх залежав від здатності зберегти союз із Російською імперією, ефективного функціонування Континентальної блокади та швидкого придушення національно-визвольних рухів у підкорених країнах, як-от в Іспанії чи німецьких землях.

ПОМІРКУЙТЕ

Чи вирішила перемога над Францією політичні проблеми на Європейському континенті? Чому?

Перемога над Францією не вирішила політичних проблем, оскільки рішення Віденського конгресу спиралися на відновлення монархічних династій та неврахування інтересів народів. Створення Священного союзу стало спробою придушувати революційні й національно-визвольні рухи, що викликало нові конфлікти протягом XIX століття.

ПОМІРКУЙТЕ

Звірте ваші припущення з текстом параграфа.

Перемога над Францією не вирішила політичних проблем Європи, оскільки між країнами «великої п’ятірки» виникли гострі суперечності щодо нового територіального устрою та сфер впливу. Кожна держава прагнула реалізувати власні амбіції: Росія — домінувати в Європі, Австрія — стримати зростання впливу Пруссії, а Велика Британія — зміцнити свій економічний вплив і встановити стабільний баланс сил на континенті.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте анонімну карикатуру 1815 р., де зображено перебіг Віденського конгресу. Які події висміює автор?

Автор висміює запеклі суперечки, жадібність та корисливі інтереси монархів провідних європейських держав під час перекроювання кордонів на Віденському конгресі. Карикатура демонструє, що учасники почали ділити сфери впливу та сваритися між собою ще до того, як формально були затверджені остаточні рішення.

Що він мав на увазі під словами «розрізано торт»?

Під словами «розрізано торт» автор мав на увазі насильницький та довільний територіальний поділ Європи та колоніальних володінь між державами-переможницями. Землі та народи сприймалися учасниками конгресу не як самостійні суб’єкти, а як пасивні об’єкти (частини «торта»), які можна ділити задля задоволення імперських апетитів великих держав.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Назви дати наполеонівського перевороту у Франції, проголошення Імперії Наполеона, Віденського конгресу й утворення Священного союзу.

Державний переворот Наполеона Бонапарта (18 брюмера) відбувся 9 листопада 1799 року. Урочисте проголошення Наполеона І імператором французів відбулося у 1804 році. Віденський конгрес тривав протягом дев’яти місяців з вересня 1814 року по червень 1815 року. Акт про створення Священного союзу був підписаний монархами Австрії, Пруссії та Росії 26 вересня 1815 року.

2. Визнач основні напрямки походів Наполеона.

Основними напрямками воєнних походів Наполеона були центральноєвропейський (проти Австрії та Пруссії), італійський (укріплення влади в італійських землях), піренейський (військові дії в Іспанії та Португалії) та східний (масштабний похід на Російську імперію у 1812 році). Також стратегічним напрямком була боротьба проти Великої Британії, що реалізувалася через морські битви та запровадження континентальної блокади.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

3. Перелічи країни, які в різний час входили до антифранцузьких коаліцій.

До антифранцузьких коаліцій у період кінця XVIII — початку XIX століття входили Велика Британія, Російська імперія, Австрійська імперія, Пруссія, Швеція, Османська імперія, Неаполітанське королівство, Португалія та Іспанія.

4. З якими особливостями зовнішньої політики Наполеона пов’язані його слова: «Я хочу завоювати море могутністю землі»? Чи вдалося ему здійснити бажане? Чому?

Ці слова пов’язані із запровадженням Континентальної блокади проти Великої Британії, оскільки Наполеон не міг перемогти британський флот на морі й намагався задушити країну економічно, заборонивши всім підконтрольним йому європейським державам торгувати з нею. Здійснити бажане йому не вдалося, тому що європейські країни самі потерпали від відсутності британських товарів, процвітала контрабанда, а Російська імперія згодом відкрито порушила умови блокади, що змусило Наполеона розпочати війну 1812 року.

5. Визнач основні причини краху Імперії Наполеона.

Основними причинами краху імперії були виснаження людських та фінансових ресурсів Франції через безперервні війни, негативний вплив Континентальної блокади на економіку європейських країн, поразка «Великої армії» в Росії 1812 року та посилення національно-визвольної боротьби підкорених народів Європи.

6. Накресли схему «Наслідки рішень Віденського конгресу».

7. Розглянь карикатуру. Визнач, хто із зображених на ній правителів — імператор Олександр I, хто — імператор Франц I, а хто — король Фрідріх Вільгельм III. Що символізує їхнє об’єднання?

На карикатурі зображені лідери держав-переможниць: Олександр I (імператор Росії), Франц I (імператор Австрії) та Фрідріх Вільгельм III (король Пруссії). Їхнє об’єднання символізує створення Священного союзу, метою якого була солідарність європейських монархів у збереженні непорушності тогочасних кордонів та спільне придушення будь-яких революційних виступів на континенті.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Уяви, що ти журналіст чи журналістка, що працює у Європі в 1815 р. Ти маєш підготувати шпальту (колонку на сторінці) газети, у якій висвітлити події останніх років. Вибери тему із запропонованих або сформулюй власну й оформи свій матеріал у форматі ілюстрованої статті.

Створення Священного союзу: Європа під владою трьох монархів

26 вересня 1815 року у Парижі відбулася подія, що визначатиме політичний клімат нашого континенту на роки вперед. Правителі Росії, Австрії та Пруссії уклали акт про створення Священного союзу. Цей альянс, ініційований імператором Олександром I, має на меті підтримання непорушності кордонів, встановлених Віденським конгресом, та захист монархічного ладу від будь-яких революційних загроз.

Імператор Олександр I, імператор Франц I та король Фрідріх Вільгельм III проголосили, що відтепер керуватимуться принципами християнського братства. Проте за релігійними гаслами стоїть цілком прагматична мета — створення дієвого механізму для придушення національно-визвольних рухів. Для європейських народів це означає настання епохи відносної стабільності, але водночас — і жорсткого контролю над спробами встановити конституційне правління. Будь-які прояви непокори старій системі будуть придушуватися об’єднаними силами союзних монархій.

Нові кордони — новий порядок? (Кому вигідні рішення Віденського конгресу?)

Рішення Віденського конгресу, що завершився цього року, зафіксували новий політичний устрій Європи після розгрому Наполеона. Найбільші територіальні вигоди отримали держави-переможниці: Росія, Пруссія та Австрія. Російська імперія приєднала Королівство Польське, Пруссія розширила свої володіння за рахунок частини Саксонії та Рейнської області, а Австрія відновила контроль над Північною Італією. Велика Британія закріпила своє панування на морі, отримавши стратегічно важливі острови та колонії.

Попри формальне відновлення «справедливості» та повернення на престоли легітимних династій, інтереси малих народів були проігноровані. Італія та Німеччина залишилися роздробленими, а Бельгія була примусово об’єднана з Нідерландами. Такий порядок вигідний великим монархіям, проте він закладає підвалини для майбутніх конфліктів, оскільки не враховує прагнення народів до самовизначення.

Битва біля Ватерлоо: останній шанс Бонапарта

18 червня 1815 року сталася подія, що остаточно поставила крапку в епосі Наполеонівських війн. Після повернення з Ельби та тріумфального маршу на Париж, Наполеон знову зустрівся з об’єднаними силами Європи. На полях поблизу бельгійського селища Ватерлоо французька армія зіткнулася з військами герцога Веллінгтона та фельдмаршала Блюхера.

Попри особистий геній імператора, втома армії та кількісна перевага сьомої коаліції виявилися сильнішими. Поразка під Ватерлоо призвела до другого зречення Бонапарта та його заслання на острів Святої Єлени. Це була не просто програна битва, а кінець цілої епохи, що змінила обличчя Європи назавжди. Відтепер Віденська система та Священний союз диктуватимуть нові правила міжнародного порядку.

2-3.2. Працюємо з відео «Наполеонівські війни та їх наслідки»

Перегляньте відео і заповніть хронологічну таблицю