19-20.1. Як постало Польське королівство? Чим уславився король Казимир ІІІ?

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Васильків

19-20.1. Як постало Польське королівство? Чим уславився король Казимир ІІІ?

1. Назвіть 3–4 події з історії Русі-України, що відбувалися синхронно з польськими впродовж Х – середини ХІV ст. Виконайте завдання в парах.

Деякі події з історії Русі-України, що відбувалися синхронно з польськими в X – середині XIV ст.:

• Хрещення Русі князем Володимиром Святославовичем у 988 р. (хрещення Польщі – 966 р.)
• У 1199 року утворюється Волинько-Галицька держава. У 1238 році Данило Романович стає князем в Галичі.
• Правління боярина Дмитра Дедька в королівстві Русі в 1340-1349 рр. (правління Казимира III в Польщі – 1333-1370)

2. Покажіть на мапі територіальні зміни в польських князівствах, королівстві. Із якими тогочасними руськими землями межувала Польща?

На мапі можна показати розширення території Польщі за Мєшка І та Болеслава І Хороброго на захід і схід, приєднання земель на узбережжі Балтійського моря, в Сілезії та Малопольщі. Потім – роздробленість на окремі князівства в XII-XIII ст. і поступове об’єднання земель за Владислава І Локетека та Казимира ІІІ в XIV ст.

Казимир III поступився Сілезією Чехії, Помор’ям – Тевтонському ордену, але захопив Галичину в 1349 р.

Польща межувала з Волинсько-Галицьким князівством.

3. Послуговуючись текстом параграфа та уривком із хроніки, складіть план розповіді про внутрішні та зовнішні заходи короля Казимира ІІІ. Чому його прозвали Великим?

IВнутрішня політика:

1. Упорядкування системи управління
2. Захист селян від свавілля феодалів
3. Карбування монет
4. Надання пільг містам
5. Заснування Краківського університету

Зовнішня політика:

1. Налагодження добросусідських відносин з Угорщиною
2. Пошук союзників у Західній Європі
3. Мирні угоди з Чехією та Тевтонським орденом
4. Захопив Львів і значні території Галичини в 1349 р.

Казимира ІІІ прозвали Великим за його значні досягнення у внутрішній та зовнішній політиці, які сприяли зміцненню та розвитку Польського королівства.

19-20.2. Як утворилося Велике князівство Литовське?

1. Назвіть 2–3 події з історії Русі-України, що відбувалися синхронно з литовськими впродовж середини ХІІІ–ХІV ст. Виконайте завдання в парах.

Події з історії Русі-України, синхронні з литовськими в середині XIII-XIV ст.:

• Коронування Данила Романовича королем Русі в 1253 р. Ця подія відбулася одночасно з коронацією литовського князя Міндовга, що було реакцією на монгольську загрозу.
• Боротьба за волинсько-галицький спадок з 1349 р. між Литвою і Польщею
• 1362 р. – битва на Синіх Водах, перемога литовсько-руського війська над монголами. Приєднання Києва до Великого князівства Литовського

2. Покажіть на мапі територіальні зміни у Великому князівстві Литовському. Із якими тогочасними руськими землями воно межувало?

У XIV столітті Велике князівство Литовське значно розширило свої кордони за рахунок приєднання руських земель. Зокрема, до його складу увійшли:

• Смоленщина (приєднана Ольгердом)
• Київ (приєднаний у 1362 році)
• Волинь та Галич (частково приєднані після боротьби за галицько-волинський спадок)

ВКЛ межувало з руськими землями Волині, Київщини, Чернігово-Сіверщини.

3. Згадавши знання з історії України, поясніть, що означав литовський принцип управління щодо підлеглих народів: «Старого не змінюємо, нового не вводимо»?

Принцип “старого не змінюємо, нового не вводимо” означав збереження на приєднаних руських землях дії старих законів, традицій, віри, мови, не запроваджуючи литовських порядків. Вони не нав’язували своїх звичаїв і традицій. Це сприяло мирному підпорядкуванню руських князівств Литві.

19-20.3. Як постали і діяли рицарські ордени?

1. Через скільки років після заснування ордену мечоносці ввійшли до складу тевтонської держави?

Орден мечоносців увійшов до складу Тевтонського ордену в 1237 році, через 35 років після свого заснування в 1202 р.

2. Покажіть на мапі місця започаткування орденів: Мечоносців і Добжинського, напрямки походів їхніх рицарів.

Орден Мечоносців був заснований 1202 у місті Рига (сучасна Латвія). Їхні походи були спрямовані на завоювання територій сучасних Латвії, Естонії та Литви, а також на боротьбу з руськими та литовськими князівствами.

Добжинський орден був заснований (1227-1228) у місті Добжин (сучасна Польща, Мазовія). Їхні походи були спрямовані на схід, зокрема на території сучасної України (Волинь).

3. Послуговуючись пошуковим сервісом «Ґуґл», дізнайтеся докладніше про створення та діяльність Добжинського ордену, інші версії розгортання Дорогичинської сутички.

Добжинський орден, також відомий як Орден братів лицарів Христових з Добжина, був заснований у 1228 році мазовецьким князем Конрадом I для захисту його земель від нападів язичницьких пруссів. Орден отримав свою назву від міста Добжин (сучасний Добжинь-над-Віслою в Польщі), де він мав свою штаб-квартиру.

Його метою було захистити мазовецькі землі від нападів язичницьких племен, зокрема пруссів.

Орден складався з лицарів, які носили білі плащі з червоним хрестом. Вони були зобов’язані дотримуватися чернечих обітниць і брати участь у військових кампаніях.

Орден брав участь у військових кампаніях проти язичників, але не досяг значних успіхів. У 1235 році він був об’єднаний з Тевтонським орденом, що значно посилило останній.

Інші версії розгортання Дорогичинської сутички:

1. Контекст битви: Битва під Дорогичином відбулася у березні 1238 року між військами волинських князів Данила і Василька Романовичів та лицарями Добжинського ордену, які утримували місто Дорогичин. Місто належало руським князям, але з 1237 року перебувало під контролем Добжинського ордену з дозволу мазовецького князя Конрада.
2. Перебіг битви: Князі спочатку планували похід на ятвягів, але через повінь вирішили відвоювати Дорогичин. Данило підвів під стіни міста піхоту, а коли лицарі вийшли з міста, на них несподівано напала руська кіннота. Дорогочинці підняли повстання проти лицарів. Військо Добжинського ордену було розгромлене, Данило увійшов до міста і полонив магістра ордену Бруно.
3. Оцінки битви: Історіографія битви різниться. Одні вважають її знаковою перемогою православних русів над католиками-хрестоносцями, інші трактують її як локальний конфлікт за володіння отчиною без релігійного підтексту. Битва згадується лише в руських джерелах, що також впливає на її оцінку.

19-20.4. Як існувала держава тевтонців?

1. Скільки століть проіснував Тевтонський орден?

Тевтонський орден проіснував близько 4,5 століть (від заснування у 1196 році до входження до складу маркграфства Бранденбург у XVII столітті).

2. Покажіть на мапі місце створення Тевтонського ордену, територіальні володіння держави тевтонців. Із ким вона сусідила?

• Місце створення ордену – Палестина (1190 р.)
• Територіальні володіння в Пруссії – узбережжя Балтійського моря, землі між річками Вісла і Нарва
• Сусідні держави: Тевтонський орден межував з Польським королівством, Великим князівством Литовським, Руськими князівствами та іншими балтійськими племенами.

3. Розгляньте герб Германа фон Зальци та печатку великих магістрів Тевтонського ордену. Як їх символіка свідчить про діяльність ордену і його підлеглість католицькій церкві?

• Герб Германа фон Зальци: Герб містить хрест на білому тлі, що символізує християнську віру та військовий характер ордену.
• Печатка великих магістрів: Печатка також містить хрест, що підкреслює релігійну місію ордену. Символіка хреста свідчить про підлеглість католицькій церкві та участь у хрестових походах.

19-20.5. Як розвивався і занепав Тевтонський орден?

1. Намалюйте схему правління в тевтонській державі. Зіставте та порівняйте її з тими, що ілюструють особливості розподілу влади в інших державах Європи. Обговоріть у парах.

• Великий магістр – найвища влада, який керував орденом і приймав стратегічні рішення.
• Генеральний капітул – збори «братів-лицарів», які обговорювали та ухвалювали рішення щодо важливих питань.
• Ландмейстери – керівники провінцій, які відповідали за управління на місцях.
• Єпископи – духовні лідери, які володіли землями та впливали на політику.
• Брати-лицарі та брати-священники – еліта ордену, яка здійснювала військову та духовну владу.
• Сержанти та кнехти – наймані воїни та колоністи, які відпрацьовували повинності.

Порівняння з іншими державами Європи:

• У феодальних державах (наприклад, Франція чи Англія) влада була розподілена між королем, феодалами та церквою. Король мав централізовану владу, але залежав від підтримки феодалів.
• У Тевтонському ордені влада була більш централізована, але ґрунтувалася на військовій та релігійній ієрархії. Великий магістр мав значну владу, але залежав від рішень Генерального капітулу.

2. Що робили тевтонці для християнізації Східної Європи?

Тевтонський орден активно займався християнізацією балтійських народів, зокрема пруссів, литовців та інших язичників. Вони будували замки, церкви та монастирі, які слугували центрами поширення християнства.

Орден також вів численні військові кампанії проти язичників, змушуючи їх приймати християнство під загрозою зброї.

Однак їхня діяльність часто викликала опір місцевого населення, яке бачило в них загарбників, а не місіонерів.

Внутрішні суперечності, що спричинили падіння Тевтонського ордену:

• Етнічні конфлікти: Між корінними народами (пруссами, литовцями) та німецькими колоністами виникали напружені стосунки. Місцеві жителі часто відчували себе пригнобленими.
• Політичні конфлікти: Тевтонський орден втратив підтримку Папи Римського та інших європейських держав після поразки у Грюнвальдській битві (1410 рік).
• Економічні проблеми: Залежність від торгівлі та зовнішніх конфліктів призвели до фінансових труднощів.

3. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про дотичність історій Тевтонського ордену та Русі-України.

Історії Тевтонського ордену та Русі-України мають кілька точок дотику:

Контакти з Волинсько-Галицьким князівством: У XIII-XIV століттях Галицько-Волинські князі встановлювали дипломатичні зв’язки з Тевтонським орденом. Наприклад Данило Романович встановив союз з орденом, хоча були і конфлікти у 1227–1228 роках невелика група мечоносців, які пізніше увійшли до складу Тевтонського ордену, спробувала захопити волинське місто Дорогичин. Однак князь Данило Романович Галицький придушив цю спробу.

Грюнвальдська битва 1410 року: Руські війська у складі Великого князівства Литовського брали участь у розгромі Тевтонського ордену. Після цієї поразки, згідно з документом 1415 року, Русь-Україна тимчасово отримала адміністративно-релігійний контроль над орденом.

Ці події демонструють як дипломатичне співробітництво, так і військове протистояння між Руссю-Україною (але в складі Великого та Тевтонським орденом.

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. А. Розпочніть укладання синхроністичної таблиці подій, що відбувалися в Польському королівстві, Великому князівстві Литовському, інших державах Центрально-Східної Європи в середині ІХ–ХV ст.

Б. Обчисліть, коли відзначали 600- ліття Грюнвальдської битви. Коли відзначатимуть її 700-ліття?

600-ліття Грюнвальдської битви відзначали у 2010 році. 700-ліття відзначатимуть у 2110 році.

2. Покажіть на мапах: території Польського королівства, Великого князівства Литовського, Тевтонського ордену; місця подій з історії дипломатичних відносин чи протистоянь між цими державами.

• Польське королівство – сучасна Польща, частини України (Галичина), інші прилеглі території
• Велике князівство Литовське – сучасна Литва, Білорусь, частини України (Волинь, Київщина), частина Латвії.
• Тевтонський орден – території сучасної Польщі (Помор’я, Пруссія), Литви (Жемайтія), Латвії та Естонії

Місця подій:

• Грюнвальдська битва 1410 р. – поблизу міста Грюнвальд
• Місця укладення Кревської унії 1385 р., Городельської унії 1413 р., Торунського миру 1466 р.
• Захоплення Львова Казимиром ІІІ у 1349 р.

Працюємо з історичною інформацією.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли було засновано Тевтонський орден?
• Що означав литовський принцип управління «Старого не змінюємо, нового не вводимо»?
• Хто був першим правдивим польським правителем, який хрестив Польщу?
• Де відбулася Грюнвальдська битва?
• Звідки ми можемо дізнатися про роль рицарських орденів у християнізації Східної Європи?
• Чому тевтонці не змогли захопити Дорогичин у 1227–1228 роках?
• Як Казимир ІІІ Великий забезпечив розвиток своєї держави?
• Який результат мала Кревська унія 1385 року для Литви та Польщі?

4. А. Розкажіть про політичні заходи короля Казимира ІІІ Великого, короля-князя Владислава ІІ Ягайла.

Казимир III Великий:

• Об’єднав польські землі
• Провів адміністративну та судову реформи
• Сприяв розвитку міст, надаючи їм магдебурзьке право
• Заснував Краківський університет
• У 1349 році захопив Львів та значні території Галичини

Владислав II Ягайло:

• Уклав Кревську унію, об’єднавши Польщу і Литву
• Прийняв католицтво, що сприяло інтеграції Литви в європейський християнський простір.
• Очолив польсько-литовське військо у Грюнвальдській битві
• Сприяв зближенню польської та литовської знаті
• Зберіг незалежність Великого князівства Литовського, передавши керівництво у Литві двоюрідному братові Вітовту.

Б. Поясніть значення слова «християнізація». Яку роль відігравали рицарські ордени (Тевтонський, Мечоносців, Лівонський) у християнізації Східної Європи?

Християнізація – процес поширення християнства серед язичницьких народів.

Рицарські ордени відігравали важливу роль у християнізації Східної Європи:

• Вели військові походи проти язичницьких племен
• Будували замки і монастирі на завойованих землях
• Насильно навертали місцеве населення у християнство
• Створювали церковну організацію на нових територіях
• Поширювали західноєвропейську культуру

Ці ордени були інструментами не лише релігійного, але й політичного та культурного впливу, що сприяло зміцненню католицької церкви у Східній Європі. Однак їхня діяльність часто супроводжувалася конфліктами з місцевим населенням та сусідніми державами, такими як Литва та Русь-Україна.

Виявляємо повагу до людей та громадянську активність.

5. У парах обґрунтуйте думку про взаємодію на теренах Центральної, Східної Європи західноєвропейської (католицької), візантійської і руської (православних) культур.

Для обґрунтування взаємодії культур у Центральній та Східній Європі можна звернути увагу на такі аспекти:

• Поширення католицизму через діяльність рицарських орденів та польську експансію.
• Вплив візантійської культури через православну церкву та культурні зв’язки з Константинополем.
• Збереження руської православної культури на українських землях у складі Литви.
• Культурний обмін між цими традиціями в архітектурі, мистецтві, літературі.

6. А. Об’єднайтеся в групи. Послуговуючись різними джерелами інформації, за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Office Publisher створіть буклет на тему: «Кревська унія і Русь-Україна».

Обкладинка:

• Заголовок: «Кревська унія і Русь-Україна: історія зближення»
• Зображення: герби Польщі, Литви, Русі-України; карта територій того часу.

Перша сторінка: Що таке Кревська унія?

• Короткий опис: у 1385 році було укладено угоду між Литвою та Польщею.
• Умови унії: Литва входить до складу Польського королівства, Ягайло приймає католицтво, об’єднані війська протистоять Тевтонському ордену.

Друга сторінка: Вплив на Русь-Україну

• Литва контролювала значні території руських земель (Галичина, Волинь, Київщина).
• Принцип «Старого не змінюємо, нового не вводимо» дозволив зберегти православну ідентичність.
• Початок культурного зближення з Польщею, але збереження православної традиції.

Третя сторінка: Наслідки Кревської унії

• Політичне об’єднання Литви та Польщі.
• Зростання впливу католицької церкви на українські землі.
• Формування передумов для подальших конфліктів між православним і католицьким світами.

Зворотна сторінка:

Цікаві факти:

• Ягайло став королем Польщі під іменем Владислава ІІ.
• У 1434 році було утворено Руське воєводство в складі Польської корони.

Б. У парах або групах укладіть запитання для уявного інтерв’ю з учасником Грюнвальдської битви.

1. Хто ви за походженням? Звідки ви прибули на Грюнвальд? (Наприклад: “Я — руський ратник із Волині. Прибув разом із військом великого князя Вітовта.”)
2. Чому ви вирішили взяти участь у бою? Які ваші особисті мотиви? (Наприклад: “Хотів захистити свою землю від тевтонських загарбників, які постійно нападали на наші села.”)
3. Які враження у вас залишилися від битви? Як все розгорталося? (Наприклад: “Було важко. Тевтонці були добре озброєні, але наша чисельність і хоробрість принесли перемогу.”)
4. Які ролі відіграли руські ратники у цій битві? (Наприклад: “Ми допомагали литовським та польським військам, особливо в критичні моменти бою.”)
5. Що сталося після перемоги? Як ви відчували себе після битви? (Наприклад: “Було почуття гордості. Ми показали, що можемо об’єднатися проти спільного ворога.”)
6. Як ви вважаєте, які наслідки матиме ця битва для вашої землі? (Наприклад: “Тепер Тевтонський орден слабший. Це дасть нам шанс жити без страху перед їхніми набігами.”)

Інсценізація: Один учень виконує роль журналіста, який проводить інтерв’ю. Другий учень грає роль учасника битви (наприклад, руського ратника, польського лицаря або литовського воїна). Інтерв’ю можна провести у формі діалогу, додаючи емоційні акценти та деталі.