ОБГОВОРІМО
Які способи збереження інформації використовували наші предки?
Наші предки використовували такі способи збереження інформації, як запам’ятовування та усна передача знань у формі казок і легенд, створення наскельних малюнків, винайдення писемності на різних матеріалах, а пізніше — книгодрукування.
Де зберігали цінні відомості в давнину?
У давнину цінні відомості зберігали в людській пам’яті, на глиняних табличках, папірусі, пергаменті, у формі сувоїв, а з часом у перших рукописних і друкованих книгах.
Які сучасні способи та місця зберігання інформації ви знаєте?
Сьогодні інформацію зберігають в інтернеті, електронних бібліотеках, хмарних сховищах, на цифрових носіях, а також у традиційних установах: архівах, музеях та бібліотеках.
Як комп’ютери та інтернет вплинули на пошук і збереження інформації?
Комп’ютери та інтернет зробили знання значно доступнішими, дозволивши зберігати величезні обсяги даних у цифровому вигляді та миттєво знаходити потрібні відомості, проте це вимагає вміння відрізняти достовірні джерела від сумнівних.
Як ви зазвичай зберігаєте важливу для вас інформацію?
Важлива інформація зазвичай зберігається у формі цифрових файлів, таких як фотографії, відео, текстові нотатки або презентації, які розміщуються в пам’яті смартфонів, на персональних комп’ютерах або у хмарних сервісах.
ДІЙМО РАЗОМ
Як ви могли б дізнатися про минуле, якщо не залишилося жодного документа чи фотографії?
Дізнатися про минуле без письмових джерел та фотографій можна за допомогою археологічних досліджень матеріальних залишків, аналізу усних переказів і фольклору, а також через вивчення особливостей ландшафту та генетичної пам’яті.
Які предмети, місця або природні об’єкти могли б «розповісти» щось про життя людей у давнину?
Про побут та культуру людей у давнину свідчать археологічні знахідки, такі як знаряддя праці, кераміка та прикраси, а також місця давніх поселень, кургани, наскельні малюнки та природні об’єкти, наприклад, вікові дерева чи поклади корисних копалин у місцях розробок.
Як, на вашу думку, можна запобігти зникненню знань у майбутньому?
Запобігти зникненню знань можна через створення дубльованих цифрових копій інформації на різних серверах, використання довговічних фізичних носіїв, підтримку мережі архівів та бібліотек, а також шляхом постійної передачі досвіду наступним поколінням через освіту.
Де сьогодні можна знайти достовірні відомості про історію, культуру чи події — вдома, в інтернеті чи деінде?
Достовірні відомості зберігаються у фондах державних архівів, бібліотек і музеїв, а також на перевірених наукових інтернет-ресурсах, що публікують оцифровані першоджерела та результати академічних досліджень.
Чому важливо мати місця, де інформацію зберігають і впорядковують — наприклад, бібліотеки, архіви, музеї?
Наявність спеціалізованих установ дозволяє не лише захистити інформацію від знищення та втрати, а й забезпечує її систематизацію та верифікацію, що дає можливість відрізнити достовірні факти від вигадок.
ДІЙМО РАЗОМ
Чи потрібні вони зараз, коли є інтернет? Чому?
Бібліотеки, архіви та музеї залишаються необхідними в епоху інтернету. Вони є центрами збереження оригінальних історичних пам’яток і першоджерел, які надають доступ до достовірної, перевіреної інформації на відміну від багатьох ресурсів у мережі.
ПОМІРКУЙМО
Прочитай текст, підкресли в ньому ключові слова. Склади з ними три запитання і запропонуй їх класові.
Ключові слова: збереження знань, писемність, друкарський верстат, бібліотеки, архіви, музеї, інтернет, достовірні джерела.
- Як винайдення друкарського верстата Йоганном Гутенбергом вплинуло на швидкість поширення знань у Європі?
- Які саме пам’ятки та документи зберігають архіви на відміну від бібліотек і музеїв?
- Чому в умовах надлишку інформації в інтернеті важливо вміти знаходити достовірні джерела?
ДІЙМО РАЗОМ
1. Уяви, що твій друг / твоя подруга не любить читати і ніколи не був / не була в музеї. Напиши три короткі поради або переконливі аргументи, чому варто спробувати читати книжки й відвідувати музеї. Поділися напрацюваннями з класом.
- Читання книг розвиває критичне мислення та дозволяє прожити сотні життів через досвід героїв, що розширює твій власний світогляд.
- У музеях можна побачити справжні артефакти минулого, які «оживляють» історію та дають відчуття реального зв’язку з попередніми епохами.
- Ці заняття допомагають краще розуміти культуру та сучасний світ, роблячи тебе цікавим співрозмовником у будь-якій компанії.
2. Вибери три «сліди» свого цифрового життя: фото, відео, повідомлення, презентації, меми, нотатки, малюнки на планшеті тощо. Працюючи в парах, придумайте цим «слідам» яскраві назви. Зазначте, де ви це створюєте, як зберігаєте та кому це доступно.
| Назва цифрового «сліду» | Де створено | Де зберігається | Кому доступно |
|---|---|---|---|
| «Командний успіх» (Фото з перемоги на змаганнях) | Смартфон | Google Фото | Мені та друзям у соціальних мережах |
| «Науковий прорив» (Презентація з біології) | Ноутбук (Canva) | Особиста хмара (Google Drive) | Мені та вчительці |
| «Мемна підтримка» (Смішне повідомлення другу) | Смартфон (Telegram) | Пам’ять телефону / чат | Тільки мені та моєму другу |
Чому саме ці сліди важливі для вас?
Ці цифрові сліди є важливими, оскільки вони документують особисті досягнення, фіксують результати навчальної праці та підтримують емоційний зв’язок із друзями. Вони складають цифрову біографію, яка відображає інтереси та розвиток особистості в сучасному світі.
ДІЙМО РАЗОМ
Чи хотіли б ви щось змінити у способі зберігання або доступності цієї інформації?
Для підвищення надійності зберігання цифрової інформації доцільно використовувати автоматичне резервне копіювання на незалежні фізичні носії та обмежувати доступ сторонніх осіб до приватних хмарних сховищ.
Чи багато інформації ви створюєте щодня? Що зі створеного для вас найцінніше?
Щодня створюється значний обсяг даних у вигляді повідомлень, медіафайлів та пошукових запитів. Найбільшу цінність мають особисті цифрові фотоархіви та власні навчальні напрацювання.
Якщо треба було б зберегти тільки одну річ зі своєї «інфостежки» для майбутнього, що це було б і чому?
Найважливішим об’єктом для збереження є сімейний цифровий фотоархів, оскільки він є унікальним історичним джерелом, що відображає життя та досвід конкретної родини для наступних поколінь.
Наскільки безпечно ви зберігаєте свої цифрові сліди?
Цифрові сліди зберігаються з високим рівнем безпеки завдяки використанню складних паролів, двофакторної автентифікації та регулярному перегляду параметрів приватності в онлайн-сервісах.
Які дані краще не залишати у відкритому доступі?
У відкритому доступі заборонено залишати персональні дані, зокрема номери телефонів, домашню адресу, паролі, фінансову інформацію та дані документів, що посвідчують особу.
ДІЙМО РАЗОМ
Чому варто бути уважним / уважною зі своїми фото, повідомленнями чи відео?
Бути уважними з власним цифровим контентом необхідно, оскільки будь-яка інформація в інтернеті стає частиною незмивного цифрового сліду, який майже неможливо повністю видалити. Опубліковані матеріали можуть бути використані сторонніми особами для шахрайства чи кібербулінгу, а також можуть негативно вплинути на майбутню репутацію під час вступу до закладів освіти або прийому на роботу.
3. Об’єднайтеся в групи і проведіть інформаційне дослідження. Спробуйте знайти інформацію з різних джерел, щоб відповісти на запитання, наведені нижче. Скористайтеся підручником, інтернетом, запитайте в учителя чи бібліотекаря.
1 Де зберігаються державні документи України?
Державні документи України зберігаються в системі архівних установ під керівництвом Державної архівної служби України. Найважливіші матеріали зосереджені в Центральних державних архівах України, а також у державних архівах областей та міст.
2 Хто може користуватися архівом?
Користуватися архівом має право кожен громадянин України, який досяг повноліття, а також іноземці та особи без громадянства на підставі документа, що посвідчує особу. Доступ до документів надається безоплатно для проведення наукових досліджень або отримання довідок, за винятком інформації з обмеженим доступом.
3 Яку найдавнішу книгу можна знайти в бібліотеці вашого населеного пункту?
У найбільших бібліотеках України найдавнішими пам’ятками є рукописні книги часів Русі-України, як-от «Київські глаголичні листки» X століття, а серед друкованих книг — «Апостол» Івана Федорова 1574 року. У звичайних міських бібліотеках найстарішими виданнями найчастіше є книги кінця XIX або початку XX століття.
ДІЙМО РАЗОМ
4. Які музеї є у вашому регіоні?
У Києві та Київській області функціонують такі заклади, як Національний музей історії України, Національний художній музей України, Національний музей «Київська картинна галерея» та Національний музей народної архітектури та побуту України в Пирогові.
Презентуйте свої напрацювання класу. Оформте їх у вигляді постера або короткої презентації.
Постер: Де людство зберігає пам’ять?
- Державні документи: Головним місцем зберігання офіційних документів є Державна архівна служба України та Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.
- Доступ до архівів: Користуватися архівами мають право всі громадяни України, які досягли повноліття, а також іноземці за наявності документів, що посвідчують особу, для проведення наукових або особистих досліджень.
- Найдавніша книга регіону: У фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського зберігається Пересопницьке Євангеліє (1556–1561 рр.), яке є визначною пам’яткою української мови та культури.
- Музеї регіону: Провідними закладами є Національний музей історії України (археологічні та історичні артефакти) та Музей Ханенків (світове мистецтво).
4. Об’єднайтеся в групи: «Бібліотеки», «Музеї», «Архіви». Кожна група має 3 хвилини, щоб підготувати аргументи, чому саме їхнє місце зберігання знань є найціннішим для людства. Після цього проведіть коротке обговорення. Наприкінці проголосуйте, чия пропозиція здалася вам найпереконливішою, і поясніть, які аргументи вплинули на вашу думку.
Аргументи груп:
- Група «Архіви»: Архіви є найважливішими, оскільки вони зберігають першоджерела — оригінали документів, які є юридичним та історичним доказом подій. Без них неможливе встановлення об’єктивної істини.
- Група «Музеї»: Музеї мають найбільшу цінність, бо вони зберігають матеріальну культуру та візуальні образи минулого. Можливість побачити реальний предмет дозволяє краще зрозуміти побут та світогляд предків.
- Група «Бібліотеки»: Бібліотеки є найціннішими, тому що вони систематизують увесь накопичений людством досвід у формі книг та забезпечують масовий доступ до освіти й саморозвитку.
Найпереконливішою стала пропозиція групи «Архіви». На вибір вплинув аргумент про те, що саме архівні документи є фундаментом для створення музейних експозицій та написання книг, які згодом потрапляють до бібліотек.
ПІДСУМУЙМО
Що нового про архіви / бібліотеки / музеї я дізнався / дізналася на занятті? Що стало для мене відкриттям?
На занятті було встановлено, що кожна установа має свою специфічну роль: архіви фокусуються на документах, музеї — на експонатах, а бібліотеки — на систематизації знань у книгах. Відкриттям стало те, що перші книги мали форму сувоїв, а процес їхнього створення до винайдення друкарства тривав роками.
З якими проблемами я зіштовхнувся / зіштовхнулася?
Під час виконання завдань складність виникла при пошуку інформації про конкретні рідкісні видання у місцевих бібліотечних фондах та при розмежуванні функцій сучасних електронних архівів і цифрових бібліотек.
ПОВПРАВЛЯЙСЯ
1. Створи власну мінібібліотеку — на папері або в гугл-документі. 1. Вибери п’ять «книжок» або «папок» з різних тем (наприклад: природа, спорт, історія, музика, технології). 2. У кожну «папку» додай 2–3 джерела, де можна знайти достовірну інформацію із цієї теми (книги, сайти, музеї, архіви тощо). 3. Напиши коротку анотацію для кожного джерела: поясни, чому йому можна довіряти.
| Папка (Тема) | Джерела інформації | Чому можна довіряти |
|---|---|---|
| Історія | 1. Енциклопедія історії України (сайт). 2. Національний музей історії України. | 1. Статті підготовлені науковцями Інституту історії України НАНУ. 2. Заклад зберігає автентичні артефакти та первинні документи. |
| Природа | 1. National Geographic (сайт). 2. Природничий музей НАН України. | 1. Видання залучає до підготовки матеріалів провідних світових експертів та дослідників. 2. Наукова установа базує експозиції на реальних біологічних зразках. |
| Технології | 1. Офіційний сайт NASA. 2. Державний політехнічний музей. | 1. Є першоджерелом даних про аерокосмічні розробки та наукові місії. 2. Містить оригінальні технічні пристрої та архівні схеми винаходів. |
| Мистецтво | 1. Google Arts & Culture. 2. Національний художній музей України. | 1. Платформа співпрацює з найбільшими світовими музеями та надає оцифровані копії оригіналів. 2. Державна установа з професійною експертизою художніх творів. |
| Наука | 1. Науковий журнал Nature. 2. Велика українська енциклопедія (електронна версія). | 1. Публікує лише рецензовані дослідження, що пройшли сувору перевірку. 2. Створюється науковою редакцією за державними стандартами якості інформації. |
2. Перевір правдивість певного твердження (наприклад, «Першу бібліотеку створили в Давньому Вавилоні» або «У музеї можна знайти тільки картини»).
Твердження для перевірки: «У музеї можна знайти тільки картини».
Інформація з підручника: На сторінці 102 зазначено, що музеї зберігають різноманітні пам’ятки культури та історії — від археологічних знахідок до витворів мистецтва.
Інформація з інтернету: Згідно з даними офіційного сайту Національного музею історії України, у фондах зберігаються археологічні артефакти, зброя, етнографічні предмети, стародруки та цінні документи.
Порівняння даних: Обидва джерела підтверджують, що в музеях зберігаються не лише картини, а й інші матеріальні пам’ятки людства. Інформація з інтернету є більш детальною, оскільки вона перелічує конкретні групи об’єктів.
Висновок: Твердження «У музеї можна знайти тільки картини» є хибним. Найбільш надійним джерелом у цьому випадку є офіційний сайт музею, оскільки він надає точний опис складу власних колекцій, що базується на реальному обліку фондів.
ПОВПРАВЛЯЙСЯ
1 Знайди цю інформацію у двох різних джерелах — у підручнику та в інтернеті (твердження для перевірки: «Першу бібліотеку створили в Давньому Вавилоні»).
У підручнику на сторінці 101 зазначено, що з винайденням писемності знання почали зберігати на глиняних табличках, папірусі та пергаменті, проте конкретна назва чи місце розташування першої у світі бібліотеки не вказані. Згідно з історичними даними в інтернеті, найдавнішою відомою систематизованою бібліотекою вважається бібліотека ассирійського царя Ашшурбаніпала в місті Ніневія, хоча найдавніші архіви глиняних табличок були знайдені в шумерських містах, а не у Вавилоні.
2 Порівняй отримані дані.
Підручник надає загальну інформацію про перехід до письмових джерел у Месопотамії без уточнення назви першої установи. Інтернет-джерела подають конкретні факти: бібліотека була створена в Ассирії (Ніневія), а не у Вавилоні, хоча обидві держави розташовувалися в одному регіоні — Межиріччі.
3 Запиши, чи була інформація однаковою, і зроби висновок, яке джерело виявилося надійнішим та чому.
Інформація була частково однаковою щодо регіону та матеріалів носіїв (глиняні таблички), проте твердження про створення першої бібліотеки саме у Вавилоні виявилося помилковим. Інтернет-джерела (наукові статті та енциклопедії) виявилися надійнішими для перевірки конкретної історичної деталі, оскільки підручник має на меті дати загальне уявлення про еволюцію збереження знань, а не висвітлити точну хронологію окремих установ.
Е-ДОДАТОК
Завдання 15.1. Заповни таблицю, використовуючи визначення термінів.
| Назва установи | Що саме зберігає та яку функцію виконує |
|---|---|
| Архів | Зберігає документи та матеріали, що мають історичну або суспільну цінність. |
| Бібліотека | Зберігає, систематизує і надає у користування книги та інші джерела знань. |
| Музей | Зберігає, вивчає і демонструє предмети історії, культури та мистецтва. |
Завдання 15.2. Віднови послідовність етапів розвитку способів збереження інформації, переписавши речення.
Першим сховищем інформації був людський мозок, згодом люди почали залишати наскельні малюнки, пізніше знання фіксували на глиняних табличках та папірусі, у XV столітті з’явився друкарський верстат, а сьогодні ми використовуємо інтернет та хмарні сховища.
Завдання 15.3. Перепиши речення, заповнивши пропуски інформацією про видатних діячів книгодрукування.
Революцію в поширенні інформації здійснив німецький винахідник Йоганн Гутенберг, який створив перший у Європі друкарський верстат. В Україні його справу продовжив Іван Федоров, який відкрив першу друкарню у місті Львові, а згодом — в Острозі.
Завдання 15.4. Доповни текст про цифрову безпеку та «інформаційну стежку».
Кожна людина щодня залишає за собою інформаційну стежку, яка складається з цифрових об’єктів: фото, відео та повідомлень. Важливо пам’ятати, що особисті дані краще не залишати у відкритому доступі, а для збереження приватності варто використовувати особисті хмари або паролі. Відповідальне ставлення до інформації дозволяє зберегти пам’ять і мудрість для майбутніх поколінь.