Ієрогліфи – це символи, що використовувалися у письмі в Стародавньому Єгипті.
Слово “ієрогліф” походить від грецького слова “ἱερός” (ierós), що означає “священний”, і “γλύφω” (glýphō), що означає “вирізати”. Таким чином, ієрогліфи були священними символами, які використовувались для запису релігійних текстів, церемоній та інших святкових подій.
Ієрогліфи були складні в написанні й мали велику кількість символів, більшість з яких були зображенням тварин, рослин та інших предметів. Наприклад, зображення сонця було символом божества Ра, а зображення птаха Ібіса – символом божества Тота. Ієрогліфи також могли виражати звуки, іноді у вигляді сполучення двох або більше символів.
Історія розшифрування
У 1820-х роках вчений Жан-Франсуа Шампольйон зміг розшифрувати ієрогліфи, досліджуючи надписи на Розетському камені, який містив один і той же текст, написаний трьома мовами – давньогрецькою, демотичним письмом (поширеним у тодішню епоху скорописом) та ієрогліфічною. Шампольйон відтворив алфавіт ієрогліфів, що дозволило розшифрувати багато текстів, які раніше були незрозумілими.