Цей розділ присвячений періоду реставрації в історії Франції, який наступив після Наполеонової епохи. У даний період стабілізувалась політична ситуація в країні, але більшість населення не була задоволена правлінням монархії.
У 1830 році відбулась Липнева революція, яка призвела до падіння короля Шарля Х і появи на троні нащадка людського правителя – Луї-Філіппа Орлеанського. Його правління стало відоме як Липнева монархія.
Водночас у добу Меттерніха Австрійська імперія зазнавала великих змін. Під час правління Меттерніха були проведені реформи, які спрямовувалися на модернізацію країни та зміцнення її позицій у Європі.
Відомо, що з приходом до влади Луї-Філіпп став називати себе «королем-громадянином». Поміркуйте, який зміст він вкладав у ці слова.
Король іноді намагався виглядати, як звичайний міський житель для тих, хто його оточував. Він гуляв вулицями, вітав людей чемно і вклонявся, коли зустрічався з ними.
Крім того, він особисто займався своїми майновими справами, використовуючи чинне законодавство, як і звичайні громадяни. Він вважав, що це дозволяє бути ближче до народу. Тому його і називали “король-громадянин”.
Як Ви вважаєте, чи важливою для суспільства була сатирична робота Ш. Філіпона? Наскільки є важливою свобода слова для сучасного світу? Чи існує вона в нашій країні?
Робота карикатуриста сприяла демократизації суспільства та критикувала його недоліки, такі як корупція, безлад та соціальна несправедливість. Сатиричні твори художника були спрямовані на соціальну еліту, духовенство, політиків та інших громадських діячів. Художник використовував гостру політичну сатиру, щоб висміятися з негативних явищ, які спостерігалися у французькому суспільстві.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
1. У чому полягали особливості індустріальної революції у Франції?
Уряд допоміг розвитку бізнесу та фінансового капіталу. Кількість промислових товарів зросла на 60% протягом 1815-1847 років, а кількість парових машин досягла 5000, що дозволило розвивати металургію та машинобудування, а також збільшувати кількість залізничних перевезень.
Більшість людей, що працювали, залишалися в сільському господарстві, де робоча сила була дешевою. Тому виробникам сільськогосподарської техніки не доводилося стикатися з проблемою продажу. Проте відставання сільського господарства сповільнювало індустріальний розвиток.
2. Назвіть причини і рушійні сили Липневої революції.
Причини:
- Економічна криза 1826–1830 рр.;
- Порушення владою країни конституції;
- Спроби Карла Х відновити управління за допомогою «старого порядку»;
- Обмеження інтересів широких верств населення;
- Розпуск 1827 р. Національної гвардії.
Рушійні сили:
- Ліберальна опозиція (підприємці, банкіри, великі торговці, представники інтелігенції).
3. Чим була викликана поява опозиції до Липневої монархії?
Опозиція виникла через дії влади, такі як порушення конституції, спроби повернення управління Францією до «старого порядку», а також обмеження інтересів широких верств населення.
4. Чим Липнева революція 1830 р. відрізнялася від Французької революції кінця XVIII ст.?
Липнева революція тривала “три славетних дні”, тобто була короткою в часі. Французька революція кінця XVIII ст. тривала десять років (1789 – 1799 рр.).
Липнева революція перешкодила відновленню абсолютистських порядків та домінуванню феодальної земельної аристократії, замість цього відновивши конституційну монархію, орієнтовану на інтереси буржуазії.
Французька революція кінця XVIII ст. знищила феодальні та абсолютистські порядки, в подіях були залучені значно ширші верстви населення порівняно з Липневою революцією. Революція кінця XVIII ст. мала більший вплив на події в Європі, вона була більш масштабною, ніж Липнева.
Обидві революції відіграли важливу роль у розвитку французького та європейського суспільства, але в різний спосіб та в різні періоди історії.
5. Визначте особливості економічного та політичного розвитку Австрії в першій половині ХІХ ст.
Процес індустріалізації відбувався дуже повільно. Влада не приділяла належної уваги розвитку буржуазних відносин та капіталізації господарства.
Австрія була державою з консервативними “старими” порядками: абсолютизм, що опирався на армію, чиновницький апарат та церкву.
ІІ. Обговоріть у групі
1. Чому Липнева монархія виявилася нежиттєздатною й була повалена в ході революції 1848 р.?
Липнева монархія була підтримана лише верхівкою суспільства. Політичні сили французького суспільства не були задоволені низьким рівнем політичних свобод та відсутністю можливостей участі широких мас населення в політичних процесах. Крім того, не були вирішені соціальні проблеми: низький рівень життя робітників, безробіття та економічна нерівність. Несправедливий розподіл багатств та соціальних пільг спричинював обурення серед населення та незадоволення владою.
2. Чому Австрію називали «клаптиковою імперією»?
У Австрійській імперії жило 8 мільйонів австрійських німців та 17 мільйонів людей слов’янського та іншого походження, зокрема чехи, угорці, словаки, словенці, поляки, італійці, румуни, серби, хорвати та інші національності, а також українці. Кожна з груп мала свою мову, культуру, традиції та інтереси. Відбувалися процеси асиміляції залежних народів.
Політична організація імперії також була складною. Австрія складалася з різних коронних земель. Кожна з них мала свою систему управління, законодавство та політичні структури. Ця фрагментарність країни створювала враження, ніби вона складалася з “шматків” землі, об’єднаних спільною королівською владою.
3. К. Меттерніх писав: «Представницьке правління — це інструмент, на кому можуть грати лише чудові музиканти, настільки він є важким і капризним». Чи погоджуєтесь ви із цією думкою? Чи вважаєте ви, що сам К. Меттерніх був «чудовим музикантом», який використовував «інструмент» представницького правління?
Так, згоден. Щоб прийняти рішення, завжди потрібен компроміс. Меттерніх був впливовим австрійським дипломатом та політиком, який займав високі посади, включаючи міністра закордонних справ та канцлера Австрійської імперії. Він захищав свої політичні інтереси, боротьбу з ліберальними, революційними та національними рухами не лише в Австрії, а й у всій Європі.
Меттерніх сприяв міжнаціональним конфліктам між різними народами імперії, зокрема між поляками та українцями в Галичині, використовуючи принцип “розділяй і владарюй”. Це став прикладом його вміння бути “чудовим музикантом” на “інструменті представницького правління”.
III. Мислю творчо й самостійно
1. Коли в липні 1830 р. була здобута перемога над Карлом Х, на стінах будинків Парижа розклеїли текст маніфесту: «Карл Х не зможе повернутися до Парижа: він пролив народну кров. Встановлення республіки збудило б серед нас згубні розбрати й посварило б нас із Європою. Герцог Орлеанський — король-громадянин… Він чекає виявлення нашої волі. Оголосимо ж її… Йому вручить корону французький народ». Хто міг бути автором цього маніфесту? Кому вдалося здобути перемогу в липні 1830 р., а кому — скористатися цією перемогою?
Автором маніфесту могли бути знатні люди, які підтримували Луї-Філіппа Орлеанського. У липні 1830 року перемогу здобула буржуазія, і встановлено буржуазну монархію в Франції. Нова Конституція знизила майновий ценз і вік для виборців, а також провела інші демократичні зміни. Багаті промисловці та фінансисти скористалися результатами революції, а уряд діяв на користь їх інтересів. Це створило соціальну напругу, яка призвела до повстань ліонських ткачів у 1831 та 1834 роках.
2. Багато істориків вважають, що без допомоги К. Меттерніха Австрія не змогла б проіснувати до 1918 р. Чи погоджуєтесь ви із цією думкою?
Це твердження можна підтримати. Меттерніх ставився до революційних, ліберальних та національних рухів як загрозі імперії. Для забезпечення стабільності інтересів імперії він використовував дипломатичні зв’язки та союзи. Він також зміцнював центральну владу і згуртовував різні національності в межах імперії. Його стратегія допомагала уникнути великих конфліктів та розпаду імперії. Однак деякі вважають, що Меттерніх не зміг вирішити етнічні та національні конфлікти, які, кінець кінцем, призвели до розпаду Австрійської імперії. Це, однак, не є абсолютною думкою.
3. Політично активні поляки в Австрії мали значно ширші права, ніж українці. Чому такий хід подій був на руку Австрійській державі, яка всіляко експериментувала такою політикою й з іншими народами?
Це давня імперська стратегія, яка була відома ще з часів Римської імперії – “розділяй і володарюй”. Австрія застосовувала її, щоб зберігати контроль над різними народами. Це означало, що окремі групи отримували певні права та привілеї, які сприяли їхній підтримці та лояльності до імперії.
Джерела: