Узагальнення за розділом “Україна в роки Другої світової війни”

Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська

1. Складіть хронологічну таблицю.

Ось хронологічна таблиця основних подій Другої світової війни, пов’язаних з Україною:

2. Попрацюйте з логічними ланцюжками. З’ясуйте, яке з понять зайве і чому.

• А) бліцкриг; Голокост; остарбайтери; «новий порядок».
• Б) мобілізація; евакуація; «похідні групи»; «тактика випаленої землі».
• В) оборона Києва; Букринський плацдарм; «східний вал»; Лютізький плацдарм.
• Г) Корсунь-Шевченківська операція; Яссько-Кишинівська операція; битва за Дніпро; танкова битва Луцьк-Рівне-Дубно-Броди.

А) Зайве поняття – Голокост. Бліцкриг, остарбайтери й “новий порядок” стосуються нацистської окупаційної політики, а Голокост – це геноцид євреїв нацистами.

Б) Зайве – “похідні групи”. Це підрозділи ОУН, відправлені на схід України, а інші поняття пов’язані з відступом Червоної армії 1941 року.

В) Зайве – “східний вал”, це німецька оборонна лінія, а решта – операції Червоної армії з визволення України.

Г) танкова битва Луцьк-Рівне-Дубно-Броди. Усі інші це комплексні операції.

3. Виконайте завдання за історичними картами (с. 250, с. 261):

а) Основні напрямки німецького наступу – Київ, Одеса, Крим, Донбас, Харків.

б) Райхскомісаріат “Україна” охоплював більшу частину центральної, східної та південної України. Дистрикт “Галичина” – це територія Західної України у складі Генерал-губернаторства. “Трансністрія” – південно-західна Україна між Дністром і Південним Бугом під управлінням Румунії.

в) Найдовше оборонялися Одеса, Київ. Севастополь оборонявся найдовше – від 30 жовтня 1941 року до 4 липня 1942 року.

г) Основні наступальні операції 1943-44 рр. – битва за Дніпро, Корсунь-Шевченківська, Рівненсько-Луцька, Проскурівсько-Чернівецька, Одеська, Кримська.

4. Пригадайте зміст поняття «воєнний злочин». Які воєнні злочини скоїли радянська влада і нацистський режим під час Другої світової війни?

Воєнні злочини – це серйозні порушення міжнародного гуманітарного права під час збройних конфліктів, такі як вбивства, жорстоке поводження чи депортація цивільного населення, вбивства військовополонених, захоплення заручників, руйнування міст і сіл тощо.

Радянська влада під час відступу в 1941 році здійснювала масові розстріли політичних в’язнів у тюрмах Західної України.

Нацистський режим в Україні проводив масові розстріли євреїв та інших цивільних, знищував міста і села, примушував населення до рабської праці. Одним з найбільших злочинів був Голокост – систематичне винищення єврейського населення

5. Порівняйте, як розглядали «українське питання» напередодні Другої світової війни та на стадії її завершення.

Напередодні війни “українське питання” розглядалося в контексті боротьби між СРСР і Німеччиною за вплив у Східній Європі. Обидві сторони намагалися використати українські національні прагнення у своїх інтересах.

На завершальному етапі війни союзники по Антигітлерівській коаліції вирішували долю українських земель на міжнародних конференціях. Зокрема, на Ялтинській конференції 1945 року “українське питання” розглядалося в контексті повоєнного облаштування Європи й закріплення територіальних змін.

6. Проаналізуйте діяльність Руху Опору на українських землях за критеріями: течії, джерела формування, мета, результати діяльності

В русі Опору на українських землях можна виділити такі основні течії:

• Радянські партизани – формувалися з військовослужбовців Червоної армії, які опинилися в тилу ворога. Їхньою метою була боротьба з нацистами й відновлення радянської влади.
• Українська повстанська армія (УПА) – створена у 1942 році Організацією українських націоналістів (ОУН). Боролася як проти нацистів, так і проти радянської влади, за незалежність України.
• Польська Армія Крайова – діяла переважно на заході України, боролася за відновлення довоєнних кордонів Польщі.

Результатом їхньої діяльності стало суттєве послаблення окупаційного режиму, проте стратегічних цілей (незалежності чи зміни кордонів) досягнуто не було.

7. Поміркуйте, якою була ціна війни для українців, за алгоритммом: а) участь українців у збройних формуваннях воюючих країн; б) людські й матеріальні втрати внаслідок війни; в) внесок діячів української культури і науки в переможне завершення війни.

Ціна Другої світової війни для українців була надзвичайно високою:

а) Українці воювали у складі Червоної армії, Вермахту, УПА, польських і чехословацьких військових формувань. Загалом було мобілізовано понад 7 млн українців.

б) Загальні людські втрати України оцінюються у 8-10 млн осіб, з них понад 5 млн цивільних. Було зруйновано 700 міст і 28 тисяч сіл, знищено 16 тис. промислових підприємств.

в) Українські вчені, конструктори, митці зробили вагомий внесок у розробку нових видів озброєнь, військової техніки, забезпечення армії й населення. Письменники й журналісти вели активну пропагандистську роботу, підтримували бойовий дух військ.

8. Попрацюйте з характеристиками історичних особистостей, поданими далі та у § 43 (Андрій Мельник, Степан Бандера), § 46 (Олена Вітер), § 47 (Тарас Боровець (Бульба), Роман Шухевич, Кирило Осьмак, Сидір Ковпак), § 49 (Іван Кожедуб, Кузьма Дерев’янко, Амет-Хан Султан). Стисло, одним реченням, вкажіть, який внесок зробили у вітчизняну історію ці історичні постаті.

• Ігор Сікорський зробив значний внесок у розвиток світової авіації, створивши перші у світі багатомоторні літаки та серійні гелікоптери, які використовувалися під час Другої світової війни та забезпечили регулярні рейси через океани.
• Олена Теліга була видатною українською поетесою та громадсько-політичною діячкою, яка внесла вагомий вклад у розвиток української літератури та національного руху, ставши символом жертовності за ідеали волі та незалежності України.
• Іван Багряний відомий як український письменник, автор романів “Сад Гетсиманський” та “Тигролови”, а також як громадсько-політичний діяч, що боровся за незалежність України та очолював українські політичні організації в еміграції.
• Василь Порик став героєм як у СРСР, так і у Франції, за свою відважну боротьбу проти нацистських окупантів, очолюючи підпільну організацію у концтаборі та співпрацюючи з французьким Рухом Опору.
• Андрій Мельник – очолював ОУН(м), сприяв формуванню українського національного руху.
• Степан Бандера – лідер ОУН(б), ідеолог боротьби за незалежність України.
• Олена Вітер – активна учасниця українського національного руху, педагог і громадська діячка.
• Тарас Боровець (Бульба) – засновник і командир поліської Січі, одного з перших партизанських формувань.
• Роман Шухевич – командир УПА, ключова фігура у боротьбі за незалежність України.
• Кирило Осьмак – діяч ОУН, займався підпільною діяльністю та пропагандою.
• Сидір Ковпак – радянський партизанський командир, відомий своїми рейдами проти нацистських окупантів.
• Іван Кожедуб – найбільш відомий радянський ас Другої світової війни, тричі Герой Радянського Союзу.
• Кузьма Дерев’янко – учасник Ялтинської конференції, підписав акт про беззастережну капітуляцію Японії від імені СРСР.
• Амет-Хан Султан – радянський льотчик-винищувач та льотчик-випробувач, двічі Герой Радянського Союзу.