На головну сторінку (зміст) – Щупак 6 клас
1. Яку роль в історії Риму відігравали загарбницькі походи?
Загарбницькі походи сприяли розширенню володінь Римської імперії на великі території в Європі, північній Африці та Малій Азії. Внаслідок цього, до Рима надходили значні багатства із завойованих провінцій. Також походи забезпечували імперію великою кількістю рабів, які були головною робочою силою.
2. Що свідчило про могутність держави за часів Октавіана Августа?
Під час Октавіана Августа, Римська імперія демонструвала свою потужність через кілька факторів. Стабільний політичний устрій забезпечував тривалий період миру та стабільності. Октавіан Август успішно контролював всі аспекти управління, встановивши імператорську монархію.
Економіка Римської імперії процвітала за часів Октавіана Августа. Були проведені реформи, що підтримували сільське господарство, розвиток торгівлі. Це призвело до збільшення багатства та процвітання імперії.
Цивільні споруди, такі як дороги, акведуки та споруди, побудовані в цей час, стали символами римської величі та інженерних досягнень.
Культурний розвиток також свідчив про потужність Римської імперії. Були проведені значні будівельні проекти, включаючи храми, палаці та фортеці. Римська література та мистецтво також розквітали, з’являлися видатні поети, письменники та філософи.
Діємо: практичні завдання
Опрацюйте п. 2 і 3 параграфа та укладіть карту пам’яті «Кризові явища в Римській імперії». У карті відобразіть розуміння вами причин й ознак кризи та спроб подолання кризи римськими імператорами
Центральна тема: Криза в Римській імперії (ІІІ ст. н. е.)
1. Причини та ознаки кризи:
- Політична нестабільність:
- Все почалося із вбивства імператора Александра Севера у 235 році .
- Почалася тривала боротьба за владу, імператорами часто ставали командири, яких обирали солдати (“солдатські імператори”) . Протягом ІІІ століття змінилося понад 40 правителів .
- Ця боротьба призвела до тимчасового розпаду імперії .
- Економічний занепад:
- Спостерігався спад у господарстві, що призвів до збідніння звичайних громадян .
- Поширювалися голод та епідемії .
- Зовнішні загрози:
- Почастішали напади варварських племен, таких як готи, галли та бургунди .
- Імперія була змушена вести постійні оборонні війни .
2. Спроби подолання кризи римськими імператорами:
- Імператор Діоклетіан (284–305 рр.):
- Щоб покращити управління, ввів систему тетрархії — правління чотирьох співправителів .
- Провів податкову реформу та наказав карбувати монети з більшим вмістом дорогоцінних металів .
- Намагався зупинити зростання цін суворими методами .
- Жорстоко переслідував християн, залишаючись вірним традиційним римським богам .
- Імператор Константин (306–337 рр.):
- Продовжив реформи свого попередника .
- Впровадив золоту монету “солід”, що покращило фінансовий стан імперії .
- У 313 році видав Міланський едикт, яким надав християнам свободу віросповідання і припинив їх переслідування .
- Заснував нову столицю — Константинополь, куди у 330 році переніс столицю імперії з міркувань безпеки .
3. Наслідки кризи:
- Реформи лише частково мали успіх і не змогли повернути імперії її колишню велич .
- Зрештою, у 395 році, за нащадків Константина, Римська імперія була розділена на Західну та Східну .
Поміркуйте, чим можна пояснити відмову імператора від влади.
Хоча точні причини зречення імператора Діоклетіана невідомі, можна припустити кілька речей.
Можливо, він просто втомився від керування величезною імперією. Двадцять років він намагався навести лад, що було дуже важкою і виснажливою справою. Тому він міг захотіти провести залишок життя у спокої, у своєму палаці, займаючись улюбленою справою — вирощуванням овочів та квітів.
1. Чи можемо ми, ознайомившись із картою, стверджувати про кризові явища в Римській імперії? Свою думку обґрунтуйте.
Так, карта наочно демонструє кризові явища в Римській імперії у III столітті. Про це свідчать декілька позначень:
- Вторгнення варварських племен. Численні стрілки показують напади на імперію з різних боків, що говорить про постійну зовнішню загрозу.
- Відокремлення провінцій. Заштриховані на карті території на заході та сході, які тимчасово відкололися від імперії, вказують на внутрішню слабкість та політичну нестабільність.
- Територіальні втрати. Позначені ділянки, які імперія втратила, підтверджують її ослаблення.
- Поділ імперії на чотири частини (тетрархія). Сам факт, що імператору Діоклетіану довелося розділити управління державою, свідчить про те, що одна людина вже не могла впоратися з усіма проблемами.
2. З якою метою на північно-східних кордонах імперії базувалися табори римських легіонів?
Табори римських легіонів на північно-східних кордонах були розташовані для захисту держави від нападів варварських племен, таких як готи, франки, алемани та інші. На карті видно, що саме з цих напрямків відбувалися вторгнення, тому там була необхідна постійна військова присутність для оборони кордонів.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
І. Знаю й систематизую нову інформацію
Якими були ознаки розквіту Римської імперії?
Ознаками розквіту Римської імперії протягом І–II століть були її величезні володіння в Європі, Африці та Азії, з яких до Рима надходили значні багатства. Економіка базувалася на розвиненому сільському господарстві у великих маєтках (латифундіях), жвавій торгівлі завдяки мережі доріг і морських шляхів, а також на праці великої кількості рабів. Багатство держави дозволяло імператорам зводити величні споруди та підтримувати культуру.
Що свідчило про кризу в Римській імперії в ІІІ ст.?
Про кризу в III столітті свідчила політична нестабільність, що почалася з убивства імператора Александра Севера у 235 році й призвела до боротьби за владу та частої зміни правителів, яких називали «солдатськими імператорами». Також спостерігався спад у господарстві, що спричинило збідніння громадян, голод та епідемії.
Які заходи вживали імператори для подолання кризових явищ?
Для подолання кризи імператор Діоклетіан запровадив систему правління чотирьох співправителів (тетрархію), провів податкову реформу та намагався стабілізувати ціни. Його наступник Константин продовжив реформи, ввів нову золоту монету “солід”, а також видав Міланський едикт, яким дозволив християнство.
Яка зовнішня загроза з’явилася на кордонах імперії на початку нової ери?
На кордонах імперії посилилася загроза з боку варварських племен, яких римляни називали будь-якими чужинцями. У другій половині III століття напади готів, галлів, бургундів та інших народів настільки почастішали, що імперія була змушена вести постійні оборонні війни.
2. Перевірте, чи знаєте ви послідовність подій історії: розташуйте запропоновані події в хронологічній послідовності.
- Знищення Римом Карфагена.
- Встановлення диктатури Юлія Цезаря.
- Установлення влади Октавіана Августа в Римі.
- Поділ Римської імперії на Західну і Східну.
ІІ. Обговоріть у групі
Досить часто давньоримські політики, щоб привернути на свій бік громадян-виборців під час виборів, влаштовували безкоштовні роздачі хліба й організовували своїм коштом веселощі для громадян. Влада натомість намагалася заборонити такі вияви щедрості. Поміркуйте, чим були зумовлені дії щедрих кандидатів і органів влади. Чи зустрічаються подібні випадки в наш час?
Дії “щедрих” кандидатів були зумовлені бажанням заручитися підтримкою виборців. Роздаючи хліб і влаштовуючи розваги, політики намагалися завоювати прихильність бідних громадян, які становили значну частину населення. Це був простий та ефективний спосіб отримати голоси на виборах, по суті, прямий підкуп виборців.
Влада, своєю чергою, намагалася заборонити такі дії, оскільки вони підривали основи чесних виборів та ставили в нерівні умови кандидатів. Це давало перевагу багатим політикам, які могли собі дозволити такі витрати, і перетворювало виборчий процес на змагання гаманців, а не ідей. Крім того, це могло призвести до політичної нестабільності.
Так, подібні випадки зустрічаються і в наш час. Це явище відоме як “гречкосійство” або підкуп виборців. Перед виборами деякі кандидати можуть роздавати продуктові набори, гроші, організовувати безкоштовні концерти чи надавати інші послуги, щоб схилити людей голосувати за них. У більшості країн це вважається порушенням закону.
ІІІ. Мислю творчо
Розгляньте зображення сарматів на фрагменті колони Траяна. Проведіть мінідослідження і дізнайтеся, чому вони були зображені на пам’ятці.
Сармати зображені на колоні Траяна, тому що вони брали участь у Дакійських війнах як союзники даків, проти яких воював Рим. Колона була споруджена саме на честь перемог імператора Траяна в цих війнах.
Таким чином, рельєфи на колоні показують не тільки битви з даками, але й з їхніми союзниками, якими були сарматські племена. На зображенні, ймовірно, показана сцена бою, де римські воїни протистоять сарматській кінноті, яка вважалася грізним супротивником.