Перші державні утворення на території сучасної України
Найдавнішими народами, які проживали на території України, були кіммерійці, володіння яких розташовувалися між Дністром і Доном. Основними видами їх господарської діяльності були землеробство і скотарство. Проте у VII ст. до н. е. кіммерійців витіснили скіфські племена.
Водночас на узбережжі Чорного й Азовського морів з’явилися нові своєрідні державні утворення – грецькі міста-колонії, такі як Херсонес, Феодосія, Пантікапей, Тіра, Ольвія. Кожне з цих міст було окремою рабовласницькою республікою, які зосереджували свою увагу на торгівлі з сусідніми племенами та експорті місцевих товарів, таких як вино та хліб, до Греції.
У V ст. до н. е. міста навколо Азовського моря були об’єднані в Боспорську державу. Протягом епохи Великого переселення народів грецькі міста-держави фактично були знищені.
Після кіммерійців на територію, розташовану на північ від Чорного моря, прийшли скіфи, які заснували власну рабовласницьку державу. Рабами, як правило, ставали представники переможених племен. Проте скіфські скотарі та землероби, що становили більшість населення, також залежали від багатих землевласників.
Скіфія існувала приблизно до III ст. до н. е. Скіфське царство, яке на той час було дуже ослаблене через безперервні війни й загострення внутрішніх конфліктів, було захоплене сусідніми сарматськими племенами.
Приблизно з того самого часу розпочалися економічні, політичні та культурні зв’язки між рабовласницькими державними утвореннями та східнослов’янськими племенами. У VI-VIII ст. автохтонне населення – слов’яни – об’єдналося в союзи слов’янських племен, які стали князівствами.
| Дата | Подія | Зміст |
| 400 тис. р. — 100 тис. р. до н. е. | Ранній палеоліт | Стоянка біля с. Лука-Врублевська (р. Дністер). Вовчий грот (Крим) |
| 50 тис. р. — 10 тис. р. до н. е. | Пізній палеоліт | Мисливство — основний вид діяльності. Поява родового ладу — матріархату |
| IX-VI тисячоліття до н. е. | Мезоліт | Приручення тварин |
| VI-IV тисячоліття до н. е. | Неоліт | Нові види господарювання — землеробство та скотарство |
| IV—III ст. до н. е. | «Трипільська культура» | Найвідоміша зі стародавніх землеробських культур. Відома своїми особливостями розписів на глиняному посуді |
| II — ІІ тисячоліття до н. е. | Бронзова доба | Перший суспільний розподіл праці — відділення тваринництва від хліборобства |
| IX ст. до II. е. — IV ст. н. е. | Початок залізної доби | Відділення ремісництва від хліборобства — другий суспільний розподіл праці. Поява держави |
| IX-VII ст. до н. е. | Кіммерійці | Займалися кочовим скотарством. Використовували залізну зброю. Здійснювали завойовницькі походи на Близький Схід (до Ассирії, Урарту, Лідії) |
| VII-VI ст. до н. е. | Панування греків на північних берегах Чорного моря | Поява міст — окремих республік із давньогрецьким демократичним ладом, — засновниками яких стали купці, промисловці (Ольвія, Гіра, Херсонес, Феодосія, Пантікапей). Грецькі міста-держави сприяли поширенню античних знань. Завдяки грецькій цивілізації до наших часів дійшли істотні відомості про давніх слов’ян |
| VII-III тис. до н. е. | Скіфська держава | Столиця па Дніпрі — Кам’янське городище. Кургани — Чортомлик Солоха, Товста могила |
| 480 р. до н. е. | Заснування Боспорської держави | Об’єднання античних міст-держав на сході Криму зі столицею у Пантікапеї |
| III ст. до н. е. — III ст. н. е. | Панування сарматських племен у степах Причорномор’я | Вели кочовий спосіб життя. Постійно воювали з сусідами з метою пограбування |
| VI ст. н. е. | Велике розселення слов’ян | Утворення союзів слов’янських племен |