І. Поява перших людей
Homo habilis в Африці (2,4 млн років тому)
За даними вчених, перші представники роду людського з’явилися в Східній Африці приблизно 2,4 мільйона років тому. Рештки найдавнішої пралюдини, яку називають Homo habilis, тобто “Людина вміла”, було знайдено у Танзанії.
Homo habilis була прямоходячою істотою з добре розвиненим головним мозком, на відміну від тварин. Вона була всеїдною, як і сучасні люди, та виготовляла примітивні кам’яні знаряддя праці. Деякі вчені вважають Homo habilis окремим біологічним видом, а інші – лише різновидом австралопітеків, які еволюційно посідають проміжне місце між мавпами та людьми.
Homo habilis виготовляли грубі кам’яні знаряддя для полювання та обробки шкур тварин. Ці люди жили невеличкими групами й харчувалися м’ясом уполюваних тварин, а також плодами та корінням.
Таким чином, саме Homo habilis приблизно 2,4 млн років тому започаткували людську цивілізацію в Африці. Вони стали першим біологічним видом нашого роду та заклали основи для подальшої еволюції людини. Їхній спосіб життя значно відрізнявся від тварин і характеризувався використанням перших знарядь праці та колективним полюванням і проживанням.
Перші стоянки в Європі. Заселення Європи архантропами
У французьких Альпах виявлено стоянку Homo habilis віком близько 2 мільйонів років у гроті Валоне. Це одне з найдавніших свідчень перебування людини на території Європи. Проте вчені вважають це радше винятком, аніж підтвердженням масового розселення пралюдей у Європі в той час.
Адже справжнє тривале заселення Європи розпочалося набагато пізніше, приблизно 1 мільйон років тому, коли сюди прийшли більш розвинені види архантропів, зокрема Homo erectus та Homo ergaster. Вони залишили численні стоянки на території Франції та інших країн.
Отже, саме архантропи стали першими “старими людьми”, які тривалий час населяли Європу.
Ашельська культура
Ашельська культура пов’язана з архантропами, які заселили Європу близько 1 мільйона років тому.
Вперше стоянки цих пралюдей було знайдено у Франції біля містечка Сент-Ашель, тому їхні кам’яні інструменти й дістали назву ашельської культури.
Ашельська культура представлена примітивними кам’яними знаряддями праці, які виготовляли архантропи. Це були переважно ручні рубила, скребла, ножі тощо.
Оскільки разом зі знаряддями ашельської культури майже не знаходять решток самих людей, не можна з впевненістю стверджувати, який конкретно вид пралюдей їх робив.
Можливо вони належали іншому виду пралюдей, яких називають гейдельберзькими людьми. Їх вперше виявили біля німецького міста Гайдельберг. Гейдельберзьких людей відносять до палеоантропів, які еволюційно ближчі до Homo sapiens. Вони першими почали будувати житла. Проте поширенню гейдельберзьких людей у Європі перешкоджали льодовики, які періодично насувалися з півночі, попри поступове відступання. Тому ці пралюди не змогли надовго закріпитися на європейських територіях
II. Неандертальці – давні європейці
Приблизно 150 тисяч років тому на півночі Європи з’явився новий вид людей – неандертальці. Їх назвали так за місцем першої знахідки решток – долиною річки Неандерталь у Німеччині.
Неандертальцям вдалося адаптуватися до суворого клімату льодовикової Європи. Вони виготовляли різноманітні кам’яні знаряддя для полювання та обробки шкур, вміли добувати й використовувати вогонь. Також неандертальці будували житла, полювали на великих тварин.
Археологічну культуру неандертальців називають мустьєрською. Вона представлена кам’яними рубилами, скребками, ножами, списами, які знаходять на стоянках поряд з кістками великих тварин.
Неандертальці першими почали ховати померлих, дотримуючись певних ритуалів. Це свідчить про наявність у них первісних релігійних вірувань.
III. Кроманьйонці – перші сучасні люди
Приблизно 40 тисяч років тому в Європі з’явився новий вид людей – кроманьйонці. Їх назвали так за місцем першої знахідки – печерою Кро-Маньйон у Франції. Кроманьйонці конкурували з неандертальцями за території та ресурси. З часом неандертальці зникли, а кроманьйонці стали домінуючим видом людей у Європі. Саме від них походять сучасні люди – Homo sapiens.
Кроманьйонців також називають “Людиною розумною”, на відміну від неандертальців. Вони мали сучасну будову тіла, були вищими за зростом. Також у них був більший мозок.
Кроманьйонці полювали на великих тварин, збирали їстівні рослини. Вони вдосконалили технології виготовлення знарядь з каменю, кістки та рогу. Також почали створювати перші витвори мистецтва у печерах.
Останні сліди чистих неандертальців зникають близько 30 тисяч років тому. Тому в пізніших археологічних знахідках вчені вже розрізняють різні види людей. Всіх їх об’єднують під назвою “Сучасна людина”.
IV. Кам’яна доба – початок цивілізації
Оскільки наші пращури у період близько 2,5 млн – 8 тис. років тому виготовляли знаряддя переважно з каменю, цю епоху називають кам’яною добою.
Історики нараховують близько 100 різновидів кам’яних виробів того часу. Це були знаряддя для полювання, обробки шкур тварин, видобутку їжі. Окрім каменю, використовували також дерево, кістку, ріг.
Приблизно 10-12 тисяч років тому відбулося глобальне потепління, внаслідок якого розтанула величезна крижана гребля на півночі Європи. Ця гребля відокремлювала від Атлантичного океану глибоке прісноводне озеро, розташоване на місці сучасної Балтійського моря. Після танення крижаної греблі, солона вода з океану наповнила це озеро, що спричинило різке потепління та зволоження клімату Європи. Фактично саме тоді сформувався сучасний європейський клімат. Ці кліматичні зміни дали поштовх до активного розселення людей територією Європи
Приблизно 8 тисяч років тому люди навчилися виготовляти штучний камінь – кераміку. Також з’явилися лук і стріли, було приручено собаку. Це ознаменувало початок новокам’яної доби, або неоліту.
Отже, саме кам’яна доба стала початком розвитку людської цивілізації. У цей час заклалися основи мисливства, землеробства, скотарства, ремесел. Також з’явилися перші винаходи, що полегшили життя людей.
VI. Неолітична революція: перехід до продуктивного господарства
Приблизно 8 тисяч років тому відбулася революція у способі життя людей, яку називають неолітичною. До цього люди жили переважно полюванням, збиральництвом та рибальством. Але в неоліті вони почали самі відтворювати необхідні продукти.
Зокрема, люди приручили тварин, навчилися їх розводити та доглядати за ними. Так з’явилося скотарство. Також почалося вирощування культурних злаків та овочів, тобто землеробство. Це дозволило отримувати значно більше їжі, ніж полювання та збиральництво.
Наслідками неолітичної революції стали осілість населення, зростання його чисельності, утворення постійних поселень. Також з’явилися надлишки продуктів і можливість їх обмінювати, що сприяло розвитку ремесел і торгівлі.
Отже, саме завдяки неолітичній революції 8 тисяч років тому людство перейшло від привласнювального господарства до відтворювального, продуктивного. Це докорінно змінило спосіб життя людей.
VII. Енеоліт і мідна доба
Приблизно 4 тисячі років до н.е. люди навчилися обробляти перший метал – мідь. Вона часто трапляється у вигляді самородків, які, на відміну від каміння, під ударами деформуються. Так почали кувати мідь нахолодно.
Крім того, гончарні печі для випалювання кераміки могли дати достатньо високу температуру, щоб мідна руда почала плавитися. З міді виготовляли інструменти та побутові речі.
Цю добу називають мідною, мідно-кам’яною або енеолітом. Вона стала перехідною від кам’яної доби до бронзової. Саме тоді землеробство перетворилось на масштабне явище. Люди почали більше пересуватися, торгувати, тому археологи знаходять сліди однієї й тієї ж культури на великих територіях. Яскравим прикладом цього служать Ямна культура, Кукутень-трипілля, культури лійчастого посуду та дзвоноподібних келихів. Деякі з них археологи навіть називають не просто культурами, а культурно-історичними спільнотами.
Саме в цей період люди приручили велику рогату худобу і коней. Водночас відбувся процес остаточного формування та розподілу способу життя давніх людей. Вони розділилися на кочових скотарів та напівкочовиків, які згодом стали осілими землеробами. Водночас продовжували існувати, а навіть отримали певний розвиток, люди, що жили з промислів – мисливства, рибальства, видобутку солі, руди та вугілля.
З’явилися також ремісничі центри, які спеціалізувалися на виробництві. Люди почали видобувати чи виробляти сировину, знаряддя, харчі та побутові предмети не лише для власних потреб, а й для обміну. Це стало масовим явищем. В результаті почали утворюватися сталі ланцюги перевезення й обміну товарів, з’явилися перші професійні торговці.
Торгівля зробила революцію у побуті людей та виробництві. Якщо раніше не було сенсу виробляти надлишки, бо вони пропадали, то торгівля дозволяла обміняти їх на потрібні товари. А торговці залишали частину товарів собі й з цього жили. Крім того, вони багато подорожували та спілкувалися, створюючи перші канали комунікації між племенами.
Тоді ж з’явилися велетенські споруди з каменю – мегаліти. Найвідомішим європейським мегалітом є англійський Стоунгендж.
Відбулася чергова революція у способі життя людей. Археологічні пам’ятки часів до цієї революції називають Старою Європою. Бо надалі життя людей радикально змінилося. Один рід вже не міг існувати автономно, бо виникла потреба у співпраці більшої кількості людей. Тому почали утворюватися сусідські громади й формуватися абсолютно новий досвід мирного співіснування та взаємодії людей з різних родів і родин.
VIII. Найдавніші люди на території України
Найдавніші люди з’явилися на території сучасної України приблизно 1.4 млн років тому, у добу раннього палеоліту. Це були представники виду Homo erectus, які мігрували сюди з території Центральної Європи та Балкан (чи Закавказзя). Вони ще суттєво відрізнялися від сучасної людини за будовою тіла – мали низький лоб, невеликий мозок, масивні щелепи та зуби. Проте вже ходили прямо, мали вправні руки, виготовляли примітивні знаряддя з каменю та кісток для полювання та обробки шкур тварин.
Найдавнішою пам’яткою в Україні є стоянка біля с. Королевого в Закарпатті. На лівому березі Тиси, на терасі заввишки 100—120 м, археологи виявили численні кам’яні знаряддя праці — оббиті гальки, ручні рубила, гостроконечники, скребла, вістря рогатин, ножі. Інші стоянки були знайдені також виявлені на Донбасі (біля Амвросіївки), на Подністров’ї (Лука-Врублевецька).
На стоянці Королево люди мешкали безперервно впродовж майже мільйона років. Там знайдені кам’яні знаряддя, кістки тварин зі слідами обробки. Це свідчить, що люди вже освоїли використання вогню, мали колективний спосіб життя та праці.
Печера Киїк-Коба, відома також як Дика Печера, служила притулком для неандертальців близько 70 тисяч років тому.
У Києві, на Кирилівській стоянці, мисливці на мамонтів знаходили притулок у 25 тисячолітті до нашої ери.
Стоянка біля села Мізин на Чернігівщині, яка датується 18 тисячами років до нашої ери, відома тим, що її мешканці не лише будували житло, але й залишили після себе музичні інструменти.
Кам’яна Могила в Запорізькій області містить малюнки та руни, що належать до неоліту, віком від 3 до 9 тисяч років до нашої ери. До цього ж періоду належить і найбільший український мегаліт — Новоолександрівське кам’яне коло, а також пам’ятки Дніпро-донецької та Буго-дністровської культур.
Енеоліт в Україні відзначений Трипільською та Ямною культурами. Трипільська культура, яка поширилася у лісостеповій зоні країни, представляє напівкочових землеробів, які через кілька десятків років спалювали свої селища та переселялися на нові плодючі землі. Вони зводили будинки, придатні для проживання сучасної людини, а населення трипільських поселень іноді нараховувало кілька тисяч осіб. Трипільці використовували гончарне коло, вміли плавити та кувати мідь, орали землю, розводили худобу і знали колесо.
Ямна культура, в свою чергу, представляє скотарів, які залишили нам перші курганні поховання у степах. Ці племена залишили не так багато поселень, але розташування їхніх поховань свідчить про те, що вони жили поблизу річок. Їхні гончарні вироби були значно примітивнішими, ніж трипільські, але вони використовували мідні інструменти і іноді зброю.
Висновок
Основні етапи розвитку людства
| Дата | Зміни |
|---|---|
| 4 млн років тому | З’явилися людиноподібні істоти австралопітеки (південні мавпи) в Африці. Вони почали пересуватися на двох ногах. |
| 2,5-2 млн років тому | У Африці з’явилася людина вміла (Homo habilis) – перша розумна істота, яка виготовляла знаряддя праці. |
| 1,5 млн років тому | В Африці з’явилася людина випрямлена (Homo erectus) – перші люди, які почали користуватися вогнем і почали розселятися за межі Африки. |
| 150-100 тис. років тому | У Африці, Азії та Європі з’явилися неандертальці (палеоантропи) – перші люди, які ховали померлих. Остаточно приручили вогонь |
| 40-35 тис. років тому | Майже всюди з’явилися кроманьйонці (Homo sapiens) – люди сучасного типу. Це завершило формування Homo sapiens як біологічного виду. |
Життя й заняття найдавніших людей
- Основними заняттями були збиральництво та полювання – привласнювальні форми господарювання
- Перші знаряддя праці були дуже примітивними – це палиця-копачка, важке рубило з каменю, дрючок тощо. Вони використовували їх для полювання, риття корінців, обробки шкур тварин.
- Первісні люди об’єднувались у невеликі колективи, які називають “людськими стадами”.
Отже, первісні люди жили невеликими групами-стадами та вели кочовий спосіб життя в пошуках їжі. Їхнє життя було пов’язане зі здобуттям їжі та виживанням в складних природних умовах
Періодизація первісної історії людства
Кам’яний вік охоплює період приблизно з 2-2,5 млн років до н.е. до 5 тисяч років до н.е. і поділяється на три епохи, за ним йде енеоліт та залізний вік:
- Давній кам’яний вік, або палеоліт (2-2,5 млн років до н.е. – 10 тисяч років до н.е.) – люди почали виготовляти перші примітивні кам’яні знаряддя.
- Середній кам’яний вік, або мезоліт (10 – 8 тисяч років до н.е.) – удосконалення техніки обробки каменю, виготовлення більш досконалих знарядь.
- Новий кам’яний вік, або неоліт (8-5 тисяч років до н.е.) – люди навчилися виготовляти свердлені й шліфовані кам’яні знаряддя праці
- На Близькому Сході розпочався міднокам’яний вік, або енеоліт (5 тис. років до н. е.) Людина започаткувала виготовлення знарядь з металу. У Європі перші мідні знаряддя з’явилися в III тис. до н. е.
- 3 тис. років до н.е. – Початок бронзового віку на Близькому Сході. Виготовлення першого штучного металу – бронзи, отриманої в результаті сплавлення міді та олова. У Європі бронзу стали використовувати починаючи від II тис до н. е.
- 1 тис. років до н.е. – Початок раннього залізного віку в Європі. В Африці та на Близькому Сході поширення заліза як матеріалу для виготовлення знарядь праці розпочалося приблизно 700 років до н.е.
Карти поширення архелогічних культур і ДНК
Джерела:
- Історія Європи. Український погляд. брати Капранови 2021
- https://www.eupedia.com/
- Всесвітня історія. Наочний довідник. 6-7 клас Олександр Мартинюк Олександр Гісем