Галльська навала на Рим 390 року до н.е. стало однією з найбільших катастроф в історії міста.
Того літа величезна орда кельтських племен галлів, які населяли Північну Італію, раптово форсувала Апенніни й увірвалася на рівнини Центральної Італії. Спочатку галли розграбували етруське місто Клузій, а потім попрямували до Риму.
Дізнавшись про наближення ворога, римляни поспіхом зібрали військо та виступили назустріч. Проте 18 липня на річці Алії їх спіткала нищівна поразка. Римське військо було майже повністю знищене. Залишки римлян тікали до сусіднього міста Вейї.
Дорога на Рим для галлів була відкрита. Через кілька днів після битви на Аллії вони увійшли до міста і почали повне та безжальне пограбування. Римляни намагалися чинити опір, засівши на Капітолійському пагорбі, але марно. Галли спалили всі будівлі, пограбували храми, перебили частину жителів.
Зрештою галли покинули Рим, отримавши величезний викуп золотом. За легендою, їх вигнав диктатор Камілл на чолі новосформованого війська, але це малоймовірно. Так чи інакше, Рим зазнав жахливих руйнувань та втрат.
Однак місто досить швидко оговталося. Вже за кілька років Рим знову став потужною регіональною державою та продовжив експансію в Центральній Італії.
Битва на річці Алії
Битва на річці Аллія відбулася 18 липня 390 року до н.е. під час вторгнення галлів до Італії. Це була вирішальна битва, в якій римське військо зазнало нищівної поразки.
Дізнавшись про наближення галлів до Риму, римський сенат поспіхом зібрав усі наявні військові сили для оборони міста. Було сформовано армію чисельністю близько 40 тисяч вояків на чолі з військовими трибунами.
Римляни вийшли назустріч ворогові та зупинилися табором на річці Аллія, що протікала за 11 миль від Риму. Проте їхні сили були розташовані хаотично і не змогли протистояти раптовій атаці галлів.
Галли атакували римський табір зненацька і з великою люттю. Попри чисельну перевагу, римляни прийшли в повний розлад і почали в паніці тікати з поля бою, кидаючи зброю та обози. Галли переслідували їх, вбиваючи безжально.
Залишки розбитого римського війська розсіялися по околицях. Частина втекла до Вейїв. Рим опинився беззахисним перед загарбниками. Ця катастрофічна поразка назавжди закарбувалася в пам’яті римлян як символ ганьби та безчестя.
Наслідки галльського нашестя
Наслідки галльського нашестя на Рим у 390 році до н.е. виявилися руйнівними, але не фатальними для міста.
По-перше, Рим зазнав величезних матеріальних втрат. Галли розграбували більшість будівель і храмів, забравши все цінне майно. Було знищено чимало стародавніх документів та історичних записів. Місто лежало в руїнах.
По-друге, римляни понесли важкі людські втрати як під час битви на Аллії, так і внаслідок різанини та пожеж в самому місті. Загинула значна частина боєздатних чоловіків.
По-третє, Рим втратив контроль над частиною своїх володінь. Деякі з підкорених міст і племен скористалися ситуацією, щоб повернути незалежність.
Однак Рим швидко оговтався від лиха. Вже за кілька років він знову став сильною регіональною державою, відновив контроль над втраченими територіями й невдовзі продовжив експансію в Центральній Італії. Тому наслідки галльського нашестя виявилися не настільки фатальними, як можна було очікувати.