§58. Виникнення та поширення християнства. Кризові явища в Римській імперії

Головна сторінка (зміст) – Гісем 6 клас

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ

Назвіть основні ознаки кризи Римської республіки. Висловіть припущення, у чому могла полягати криза Риму доби імперії

• Соціальна нерівність. Зростання багатства олігархії та зубожіння плебсу призвели до соціальної напруги та заворушень.
• Політична нестабільність. Боротьба за владу між різними політичними угрупованнями призвела до громадянських війн.
• Зниження авторитету республіканського ладу. Народ все частіше звертався до військових диктаторів, які обіцяли навести порядок.

1. Виникнення християнства

У І ст. в Палестині з’явилося християнство, яке поширилося в Римській імперії. Ісус проповідував любов до Бога і ближнього, а його учні поширили його ідеї. Християн було переслідувано, але вони все одно набули популярності. Християнські спільноти впливали на життя в Римській імперії, і переслідування були зупинені в 311 році.

Як римська влада тривалий час ставилася до християн? Чому?

Римська влада спочатку ставилася до християн вороже та переслідувала їх, оскільки:

1. Християнство суперечило традиційній римській релігії – поклонінню багатьом богам. Християни були монотеїстами й відмовлялися поклонятися римським богам, за що їх вважали безбожниками.
2. Раннє християнство поширювалося переважно серед бідних верств населення, рабів та вільновідпущеників. Це викликало підозри з боку влади, яка бачила в християнах загрозу суспільному ладу та політичній стабільності.
3. Християни відмовлялися брати участь у державних релігійних церемоніях, що вважалося проявом непокори імператорській владі.
4. Існували чутки, що християни практикують канібалізм під час своїх таємних зборів, що викликало страх і ненависть до них.

Отже, християнство сприймалося в Римі як небезпечна секта, яку потрібно придушувати. Це призвело до кількох хвиль жорстоких гонінь на християн у 1-3 століттях н.е.

2. Криза Римської імперії

Після періоду “п’яти добрих імператорів” Римська імперія стала мати кризові явища, включаючи зміну правителів, кризу управління, зменшення територіального зростання, повстання місцевого населення, напади сусідів, втрату провінцій та формування нової верстви – колонів. Однак, це також призвело до покращення становища рабів та більшої ефективності в суспільстві.

Що стало причиною виникнення верстви колонів?

1. Нестача рабів. Раніше економіка Риму трималася на рабській праці, але в 3 столітті приплив рабів різко скоротився через припинення територіальної експансії імперії. Нікому було обробляти землі та працювати на копальнях.
2. Втрата землі селянами. Частина селян втратила свої земельні наділи через свавілля римської адміністрації та податковий тягар.
3. Потреба ефективнішої системи. Колони, на відміну від рабів, були особисто вільними й більш зацікавлені в результатах своєї праці. Система з прикріпленими до землі колонами виявилася продуктивнішою.

Отже, основною причиною стала криза рабовласницької системи господарювання та необхідність її трансформації задля підвищення ефективності в складних умовах 3 століття.

Як ви зрозуміли відповідь Діоклетіана?

У своїй відповіді Діоклетіан виявив небажання повертатися до влади та політичних справ.

Вислів про вирощену капусту є метафорою. Насправді Діоклетіан не мав на увазі буквально вирощування овочів. Цим образом він підкреслив, що тепер присвятив себе мирному та розміреному життю простої людини, яка насолоджується плодами власної праці.

Тобто фраза “Якби ви бачили, яку я виростив капусту” означає приблизно: “Ви бачили б, як я тепер щасливо і спокійно живу, займаючись своїм городом та насолоджуючись плодами власних зусиль”.

Отже, відповідь Діоклетіана демонструє його бажання залишитися осторонь від політики і влади, насолоджуючись простим життям пенсіонера у своєму маєтку. Він дає зрозуміти, що не має наміру повертатися.

3. Спроби реформування

Імператор Діоклетіан приборкав кризові явища в Римській імперії шляхом проведення реформ, але спроби запровадити культ особи імператора зустріли опір християн. Пізніше імператор Константин намагався об’єднати Рим за допомогою християнства, видавши Міланський едикт і організувавши Нікей-ський собор. У 380 році імператор Феодосій І проголосив християнство державною релігією.

За допомогою методу «Мозковий штурм» висловіть припущення, чому римська влада змінила ставлення до християн

Ось кілька припущень, чому римська влада змінила ставлення до християн, згенеровані методом “мозкового штурму”:

1. Зростання кількості християн змусило владу рахуватися з ними як із значною силою в суспільстві.
2. Влада побачила в християнстві потенціал для об’єднання імперії, оскільки воно швидко поширювалося.
3. Потрібна була нова об’єднуюча ідеологія замість традиційної римської релігії.
4. Християнство мало чіткі моральні норми, корисні для управління суспільством.
5. Влада сподівалася отримати підтримку з боку християн в обмін на привілеї.
6. Окремі імператори самі навернулися в християнство і сприяли його поширенню.
7. Тривала боротьба з релігією виявилася безперспективною, тому вирішили піти на компроміс.

Це лише припущення, звичайно ж, причин могло бути декілька. Але сподіваюсь ці ідеї допоможуть краще зрозуміти зміну ставлення Риму до християнства.

Що змінилося у ставленні Римської імперії до християн відповідно до цього документа?

Відповідно до Міланського едикту 313 року, виданого імператорами Константином і Ліцинієм, відбулися такі зміни у ставленні Римської імперії до християн:

1. Християнам гарантувалося право вільно сповідувати свою релігію. Раніше християнство жорстоко переслідувалося.
2. Християнство фактично визнавалося рівноправною релігією в імперії нарівні з іншими культами.
3. Держава відмовлялася від релігійних переслідувань і надавала свободу віросповідання всім підданим незалежно від їхньої релігії.

Отже, християнство юридично легалізувалося, а християни отримали можливість відкрито сповідувати свою віру, чого раніше позбавлялися протягом кількох століть. Це стало важливою віхою у ставленні Риму до цієї релігії.

Запитання та завдання

1. Гра «Правда — неправда». Визначте, які твердження є правдивими, а які — ні.

1. Неправда. У 3 столітті Римська імперія припинила територіальне зростання.
2. Неправда. Християнство зародилося на Близькому Сході.
3. Неправда. Спочатку римська влада переслідувала християн.
4. Правда. Реформи Діоклетіана частково стабілізували ситуацію в імперії.
5. Правда. Константин заснував Константинополь як нову столицю імперії.

2. Укажіть хронологічні межі періоду кризи Римської імперії

Згідно з наданим текстом, період кризи Римської імперії розпочався у II-III століттях н.е., коли спостерігався глибокий занепад економіки, зупинився розвиток техніки і господарства, почалася економічна криза.

Гостра фаза кризи тривала приблизно до кінця III – початку IV століття, коли реформи Діоклетіана та Костянтина частково стабілізували ситуацію.

Отже, хронологічні рамки періоду кризи Римської імперії:

Початок – II-III століття н.е.

Завершення гострої фази – кінець III – початок IV століття н.е.

• І-III ст. – кризові явища в Римській імперії.
• 192-197 рр. – громадянська війна в Римській імперії.
• 235-284 рр. – криза в Римській імперії.
• 284-305 рр. – правління солдатського імператора Діоклетіана.
• 306-337 рр. – правління імператора Константина Великого.
• 395 р. – поділ Римської імперії на Західну Римську імперію та Східну Римську імперію.

3. Чиє вчення лягло в основу християнства? У якому регіоні воно зародилося?

Християнство зародилося в I столітті нашої ери на основі вчення Ісуса Христа. в Палестині на Близькому Сході. Саме там з’явилися перші християнські громади.

4. Укажіть причини та наслідки кризи Римської імперії

Основні причини кризи Римської імперії:

• Економічний занепад, пов’язаний із кризою рабовласницької системи господарювання
• Припинення територіальної експансії, скорочення припливу ресурсів і рабів
• Посилення майнового розшарування, зубожіння населення
• Зростання податкового тиску на провінції
• Ослаблення централізованої влади, часта зміна імператорів

Наслідки:

• Посилення сепаратистських тенденцій в провінціях
• Масове переведення вільних селян і ремісників у стан колонів
• Занепад міст, скорочення торгівлі
• Посилення варварської загрози кордонам імперії
• Втрата Римом частини територій, остаточний поділ на Західну та Східну імперії
• Захоплення Риму варварами у 410 році
• Падіння Західної Римської імперії у 476 році

5. Хто такі колони? Яким було їхнє становище в римському суспільстві? Як поява колонів пов’язана із кризою Римської імперії?

Колони – це особисто вільні селяни та ремісники в пізній Римській імперії, які були юридично закріплені за землею, яку обробляли.

Становище колонів:

• Вони були зобов’язані обробляти землю свого поміщика та сплачувати йому частину врожаю чи відпрацьовувати певну кількість днів.
• Колони не могли покинути землю, за якою були закріплені, та змінити свого власника. Фактично вони були прикріплені до землі.
• Разом з тим, колони зберігали особисту свободу, на відміну від рабів. Вони мали певні майнові права.

Поява колонату була пов’язана з кризою рабовласницького господарства та загальною кризою Римської імперії в 3 столітті. Колонат був спробою ефективніше організувати сільськогосподарське виробництво в нових умовах.

6. За допомогою методу «Синтез думок» обговоріть, яку релігійну політику проводив імператор Константин. Якою була її мета?

Імператор Константин проводив політику зближення з християнством та підтримки християнської церкви.

По-перше, він легалізував християнство, надавши йому статус дозволеної релігії (313 рік).

По-друге, Константин надавав християнам різноманітні пільги та привілеї, зокрема повертав конфісковане майно громад, звільняв священнослужителів від податків.

По-третє, імператор активно будував християнські храми, зокрема в новій столиці Константинополі.

По-четверте, він скликав Перший Нікейський собор, який уніфікував основи християнської доктрини.

7. Як змінилося становище християн у Римській імперії протягом І—IV ст.? Відповідь подайте у вигляді схеми

Становище християн у Римській імперії протягом I-IV століть змінювалось таким чином:

I століття:

• Зародження християнства
• Гоніння на християн з боку римської влади як на “секту”

II-III століття:

• Поширення християнства, зростання кількості громад
• Періодичні гоніння на християн, найбільш жорстокі за Діоклетіана

Початок IV століття:

• Припинення гонінь на християн
• 313 рік – Видання Міланського едикту, легалізація християнства

Середина IV століття:

• Підтримка християнства з боку імператора Костянтина
• Пільги та привілеї християнам
• Будівництво християнських храмів

Кінець IV століття:

• Християнство проголошено державною релігією Римської імперії

Отже, становище християн змінилося від переслідувань до панівного становища протягом IV століття.

8. Яке значення для християн мав Нікейський собор?

Нікейський собор мав велике значення для християн. Він був першим вселенським собором в історії християнства і скликався з метою вирішення суперечки між єпископом Александром і Арієм щодо природи Христа. На соборі було прийнято Нікейське Символ Віри, яке встановило правильне тлумачення християнської віри і відкинуло аріанство. Також на соборі були обговорені і прийняті інші важливі питання, включаючи дату святкування Великодня та правила поведінки для духовенства. Завдяки Нікейському собору була встановлена основа для подальшого розвитку християнства.