§8. Русь-Україна за Ярослава Мудрого. Руська правда

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Щупак 

1. Поясніть значення слів і дат історичної хмаринки. Про які зміни за часів Володимира Великого в розвитку Русі-України вони свідчать?

Ця хмаринка слів містить терміни та дати, які відображають важливі події та реформи за часів князювання Володимира Великого (Володимира Святославича), який правив Київською Руссю з 980 по 1015 роки.

• Володимир (Володимир Святославич) – князь Київської Русі, який правив з 980 до 1015 року. Він відомий своєю роллю в прийнятті християнства як державної релігії.
• 988 – рік хрещення Русі, коли Володимир Великий офіційно прийняв християнство і охрестив свій народ.
• Хрещення – акт прийняття християнства, яке стало важливим кроком у зміцненні держави та її інтеграції в європейське співтовариство.
• Корсунь (Херсонес) – місто, де Володимир Великий охрестився перед тим, як охрестити Київську Русь.
• Реформи – зміни, запроваджені Володимиром, які включали адміністративні, військові та церковні перетворення.
• Срібники, златники – перші руські монети, запроваджені Володимиром. Срібники і златники демонструють розвиток економічної системи і грошового обігу в Київській Русі.
• Десятина – податок, який складав десяту частину прибутку і йшов на користь церкви, що було нововведенням після хрещення.
• Тризуб – герб, символ влади Володимира, який став відомим символом Київської Русі.
• Василій – християнське ім’я, яке Володимир Великий прийняв після хрещення.
• Двовір’я – це стан релігійного життя в Київській Русі після прийняття християнства, коли поряд з новою християнською вірою тривалий час продовжували існувати й практикуватися язичницькі обряди та вірування.

Ці елементи свідчать про такі зміни за часів Володимира:

• Релігійна реформа: прийняття християнства як державної релігії.
• Економічні реформи: карбування власної монети.
• Адміністративні реформи: розбудова державного апарату.
• Культурний розвиток: поширення писемності, будівництво церков.

2. Які загрози могли постати перед країною внаслідок смерті князя?

Можливі загрози після смерті князя:

Смерть князя могла викликати кілька значних загроз для країни:

1. Політична нестабільність – можливі конфлікти за владу між спадкоємцями та боярами.
2. Зовнішні загрози – напад сусідніх держав або племен, які скористаються ослабленням держави.
3. Соціальні заворушення – народні повстання через невизначеність і нестабільність.
4. Економічний спад – порушення торгівлі та адміністративного управління, що призведе до економічного занепаду.

Діємо: практичні завдання

Продовжте заповнювати у своєму робочому зошиті таблицю «Діяльність руських князів наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.» (с. 44 ).

Звичайно, ось інформація у вигляді таблиці:

Діємо: практичні завдання

Літопис руський про внесок Ярослава Мудрого в розбудову Русі та розвиток її культури (перша половина ХІ ст.). Опрацюйте історичне джерело й дайте відповіді на запитання.

1. Перевірте за допомогою тексту параграфа, чи всі названі в літописі споруди були побудовані Ярославом Володимировичем.

Згідно з текстом параграфа, всі названі в літописі споруди дійсно були побудовані за часів Ярослава Володимировича:

• “Місто Ярослава” (розширення Києва)
• Золоті ворота
• Софійський собор (хоча його будівництво розпочав Володимир у 1011 р., але освячення відбулося за Ярослава)
• Церква на Золотих воротах

2. Як літописець оцінює «учення книжне»?

Літописець високо оцінює «учення книжне», називаючи його великою користю для людини. Він зазначає, що Ярослав Мудрий любив книги, багато з яких переписував і зберігав у церкві Святої Софії. Літописець стверджує, що знання з книг збагачують серця віруючих людей і приносять велику користь .

3. Яка, за літописом, заслуга князів Володимира і Ярослава? Чи згодні ви з точкою зору літописця? Обґрунтуйте свою думку.

За літописом:

• Заслуга Володимира: “землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив” – тобто підготував ґрунт для розвитку культури через прийняття християнства.
• Заслуга Ярослава: “засіяв книжними словами серця віруючих людей” – тобто розвинув освіту та писемність.

Я згоден з думкою літописця, оскільки:

• Прийняття християнства дійсно відкрило шлях до розвитку писемності та культури на Русі.
• Діяльність Ярослава щодо розвитку освіти та створення бібліотеки сприяла поширенню знань.
• Метафора “зорав – засіяв – пожинаєм” добре ілюструє послідовність культурного розвитку Русі-України.

Діємо: практичні завдання

Опрацюйте уривок із «Руської правди» про вири (відшкодування, штрафи) за злочин і знайдіть докази, що в збірнику законів закріплювалася соціальна нерівність руського суспільства. За потреби зверніться до схеми на с. 56.

Докази соціальної нерівності:

• Різні суми штрафів: Розмір штрафу (вири) залежить від соціального статусу вбитої людини. Це прямо вказує на нерівність цінності життя людей різних соціальних груп.
• Різниця між вільними й невільними: Штраф за вбивство смерда (вільного селянина) і холопа чи раба (невільників) майже однаковий, але все ж різний, що вказує на різницю в їхньому статусі.
• Цінність княжих слуг: Високі штрафи за вбивство княжих слуг (отроків, конюхів, кухарів) свідчать про їхній вищий статус порівняно з простими селянами чи рабами.

Ці положення “Руської правди” чітко демонструють, що закон закріплював соціальну нерівність у руському суспільстві, оцінюючи життя людей різних соціальних груп по-різному.

Свідчать документи. Літопис руський про розгром печенігів (1036 р.)

1. Де відбулася битва з печенігами?

Битва з печенігами відбулася на полі поза городом Києвом, на місці, де пізніше була збудована Свята Софія, митрополія руська.

2. Кого залучив Ярослав до війська в боротьбі з печенігами?

Ярослав залучив до війська:

• Варягів, яких поставив у центрі.
• Киян, яких розмістив на правому крилі.
• Новгородців, які стояли на лівому крилі.

Таким чином, Ярослав використовував різні частини свого війська, включаючи варягів (ймовірно, найманців), а також місцевих жителів з Києва і Новгорода для захисту від печенігів.

За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, у яких містах під час проєкту «Шлях королеви» установлено пам’ятники Анні Київській.

Проєкт «Шлях королеви» передбачає встановлення пам’ятників Анні Київській у різних містах Європи, що відображає її історичний шлях та значення. Нижче наведено перелік міст, де вже встановлено пам’ятники Анні Київській, а також деякі додаткові деталі про ці встановлення.

Франція

1. Ле Блан-Мені. У місті Ле Блан-Мені встановлено пам’ятник Анні Київській, доньці князя Київської Русі Ярослава Мудрого та королеві Франції. Це місто стало учасником міжнародного проєкту «Шлях Королеви».
2. Санліс. Пам’ятник Анні Київській також встановлено у французькому місті Санліс.
3. Тулуза. У місті Тулуза також встановлено пам’ятник Анні Київській.
4. Париж. Париж є одним з міст, де планується встановлення пам’ятника в рамках проєкту.

Польща

• Краків. У Кракові на території Палацу Вельопольські встановлено пам’ятник Анні Київській. Ця скульптура була передана місту під час “Днів Києва в Кракові” у 2018 році.

Бельгія

• Арлон. Пам’ятник Анні Київській відкрито в одному з найстаріших міст Бельгії – місті Арлон.

Україна

• Київ. У Києві, на Львівській площі, встановлено пам’ятник Анні Київській у 2016 році.

Свідчать документи. Літопис руський про «Заповіт Ярослава»

1. Яку пораду давав своїм синам Ярослав Мудрий?

Ярослав Мудрий радив своїм синам жити в любові та злагоді між собою. Він наголошував на важливості братньої любові, об’єднаності та взаємної підтримки. Ярослав підкреслював, що тільки в мирі та єдності вони зможуть успішно управляти державою та захищати її від ворогів.

2. Покажіть на карті (с. 61 ) міста, вказані в заповіті.

Ось міста, які згадуються в заповіті Ярослава Мудрого:

• Київ (найстаршому сину Ізяславу)
• Чернігів (Святославу)
• Переяславль (Всеволоду)
• Володимир (Ігорю)
• Смоленськ (Вячеславу)

3. Поміркуйте, чому Ярослав чітко визначив міста правління для синів.

Ярослав Мудрий чітко визначив міста правління для своїх синів, щоб запобігти можливим конфліктам та боротьбі за владу після його смерті. Розділяючи території між синами, він прагнув встановити стабільний порядок і зберегти єдність держави. Вказуючи конкретні міста для кожного сина, Ярослав намагався забезпечити мирне співіснування та ефективне управління Руссю. Він також заповідав своїм синам допомагати один одному в разі несправедливості, що мало зміцнити їхні взаємовідносини та сприяти збереженню єдності держави.

Це був мудрий крок, враховуючи складну політичну ситуацію того часу та потенційні загрози від зовнішніх ворогів і внутрішніх суперечок.

Діємо: практичні завдання

Проаналізуйте поштові знаки, присвячені Ярославу Мудрому, як джерела історичної інформації. Визначте, які факти з історії Русі-України вони «повідомляють». Коли були введені в обіг? Чим зумовлений вибір року випуску цих поштових знаків?

Факти з історії Русі-України, які “повідомляють” поштові знаки:

• Ярослав Мудрий був великим князем київським.
• За його правління було збудовано Софійський собор у Києві (зображений на марці).
• Ярослав Мудрий тримає макет собору, що символізує його роль у розбудові Києва.
• На марці зображено меч, що вказує на військові досягнення князя.
• Ярослав Мудрий зображений з книгою, що підкреслює його внесок у розвиток освіти та культури.

Дати введення в обіг:

• Одна марка була випущена 2 липня 1999 року.
• Інша марка була введена в обіг 20 вересня 2019 року.

Причини вибору років випуску:

• 1999 рік – ймовірно, це було пов’язано з відзначенням 980-річчя від початку правління Ярослава Мудрого в Києві (1019-1999).
• 2019 рік – це могло бути приурочено до 1000-річчя від початку княжіння Ярослава Мудрого в Києві (1019-2019).

Ці поштові знаки є важливими джерелами історичної інформації, оскільки вони відображають ключові аспекти правління Ярослава Мудрого та його значення для історії Русі-України.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Можу пояснити поняття «шлюбна дипломатія»

Шлюбна дипломатія – це політика укладання династичних шлюбів між представниками правлячих родів різних держав з метою зміцнення міжнародних зв’язків та союзів. Ярослав Мудрий активно використовував цей інструмент, одружуючи своїх дітей з представниками європейських монарших родин, що сприяло зміцненню міжнародного авторитету Русі-України.

Можу висловити судження про історичне значення створення «Руської правди»

“Руська правда” стала першим писаним збірником законів Русі-України. Її створення мало велике значення, оскільки:

• Закріплювало єдині правові норми на території держави
• Регулювало різні сфери суспільного життя
• Сприяло зміцненню державності
• Стало основою подальшого розвитку правової системи

Можу схарактеризувати зовнішню політику Ярослава Мудрого.

1. Ярослав Мудрий продовжив політику свого батька Володимира і розширив кордони Київської Русі.
2. У 1030-1031 роках він разом з братом Мстиславом відвоював у поляків червенські міста.
3. Ярослав розширив кордони Русі до Балтійського моря і заснував там місто Юр’єв (зараз це місто Тарту в Естонії).
4. У 1036 році він розгромив печенігів, які намагалися захопити Київ.
5. У 1043 році Ярослав здійснив останній похід на Візантію. Після цього було укладено мирну угоду.
6. Ярослав надавав перевагу дипломатії, а не війні.
7. Він підкорив деякі племена, такі як в’ятичі, радимичі, ятвяги, дуліби і білі хорвати

Можу дати аргументовану оцінку діяльності Ярослава Мудрого як правителя.

• Зміцнив єдність держави
• Сприяв розвитку культури та освіти
• Створив перший збірник законів
• Розширив міжнародні зв’язки
• Зміцнив оборону держави
• Розбудував Київ

2. Виконайте тренувальні онлайн-вправи.

Досліджую і аналізую

3. Завершіть роботу з таблицею «Діяльність руських князів наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.» (с. 44). Обговоріть у класі результати роботи: порівняйте політику Володимира Великого і Ярослава Мудрого та зробіть висновки.

Порівняння політики Володимира і Ярослава:

1. Обидва князі продовжували об’єднувати східнослов’янські землі навколо Києва.
2. Володимир більше уваги приділяв військовим походам, а Ярослав надавав перевагу дипломатії.
3. Обидва розбудовували Київ та інші міста, але Ярослав більше зосередився на культурному розвитку.
4. Володимир запровадив християнство, а Ярослав продовжив його поширення та зміцнення.
5. Ярослав створив перший писаний звід законів, розвинувши правову систему держави.

Висновок: Обидва князі зробили значний внесок у розвиток Київської Русі, але Володимир більше зосереджувався на військових та адміністративних реформах, а Ярослав – на культурному та правовому розвитку держави.

Мислю творчо

4. За часів Середньовіччя у Європі існували імперії: Ромейська (Східна Римська, або Візантійська), Франкська імперія Карла Великого, Священна Римська імперія. Чи можна вважати Русь-Україну імперією? Обґрунтуйте власну точку зору.

На мою думку, Київську Русь не можна вважати імперією в класичному розумінні цього терміну, хоча вона й мала деякі ознаки імперії. Ось аргументи на користь цієї точки зору:

1. Імперії зазвичай включали в себе різні етнічні та культурні групи. Київська Русь була переважно слов’янською державою, хоча й мала контакти з іншими культурами
2.  Імперії зазвичай мали централізовану владу з імператором на чолі, який контролював великі території та різні етнічні групи. Київська Русь була феодальною монархією, де влада була розподілена між численними князями, що часто ворогували між собою.
3. Імперії зазвичай вели активну експансіоністську політику, захоплюючи нові території. Київська Русь, хоча й розширювала свої кордони, не мала такої експансіоністської політики.

Разом з тим, Київська Русь мала деякі риси, що зближували її з імперіями:

• значну територію
• політичне та релігійне домінування Києва як столиці
• династію Рюриковичів, яка претендувала на зверхність над усіма руськими землями

Однак, на мій погляд, цих ознак недостатньо, щоб класифікувати Київську Русь як імперію. Вона була типовою середньовічною ранньофеодальною монархією з елементами федералізму. Імперські тенденції в ній тільки зароджувалися, але не набули завершеного вигляду.

5. Створіть ескіз гугл-дудла з нагоди ювілею Ярослава Мудрого. Ескіз має відображати основні досягнення Ярослава як державного діяча*.

*Прапори вигадані