§8. Китай

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Гісем

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як стародавні китайці називали свою країну та її правителя?

Стародавні китайці називали свою країну “Тянься” – “Піднебесна” або “Чжун-Го” – “Серединне царство”, бо вважали свою країну центром світу. Правителя називали “Син Неба”.

2. Що вам відомо про вчення Конфуція, буддизм та даосизм?

• Конфуціанство, засноване Конфуцієм, базувалося на традиційній китайській культурі. Воно вимагало дотримання ритуалів і церемоній, шанування старших.
• Буддизм прийшов до Китаю з Індії й поширився, попри деякі протиріччя з конфуціанством і даосизмом. Його унікальність полягала в ідеї карми і досягнення нірвани.
• Даосизм, заснований Лао-цзи, вчив про шлях “дао” – досягнення гармонії через слідування своїй долі без спротиву. Головний принцип – рівновага чоловічого (ян) і жіночого (інь) начал.

3. Коли і з якою метою збудували Велику Китайську стіну?

Будівництво Великої Китайської стіни почалося за наказом імператора Цинь Ши Хуан-ді у 218 р. до н.е. з метою захисту північних кордонів імперії від нападів кочівників. Пізніше династії продовжували розширювати і добудовувати стіну.

4. Якими стали здобутки китайської культури за часів історії Стародавнього світу?

• Винайдено компас, папір, книгодрукування, порох, сейсмограф
• Розвивалися математика, астрономія, медицина
• Побудовано Велику Китайську стіну довжиною 4000 км
• Створено ієрогліфічну писемність і календар
• Процвітали мистецтва – бронзове литво, лакування, кераміка, музика

1. Особливості розвитку країн Сходу

Якими були особливості розвитку країн Сходу?

1. На відміну від Європи, у країнах Сходу (Азія, Північна Африка та Океанія) встановити чітку межу переходу від доби стародавнього світу до середньовіччя складно. Ці регіони продовжували розвиватися власним шляхом, як і в попередні століття.
2. Люди об’єднувалися в громади для роботи на землі і спільного користування природними ресурсами, такими як водойми, ліси та пасовища.
3. Право володіти і розпоряджатися землею та її багатствами належало державі.
4. Існував добре налагоджений зв’язок між громадою та державним апаратом. Надлишок вироблених продуктів громада передавала як податок державі.
5. Держава перерозподіляла зібрані податки на користь державного апарату і громадських потреб, таких як будівництво каналів, доріг, храмів тощо.

У чому полягала система влади-власності в країнах Сходу?

1. Вся земля і ресурси належали державі в особі правителя (монарха, деспота). Монарх уособлював державу, його влада обожнювалася і була практично необмеженою.
2. Селяни мали право працювати на державній землі, але надлишки продукції віддавали державі як податок. Вони також виконували громадські роботи (будівництво каналів, палаців тощо) і служили у війську.
3. Привілейовані верстви (чиновники, жерці, військові) отримували від монарха землі та рабів у власність як нагороду за службу. Маючи доступ до розподілу благ, вони ставали власниками.
4. Зберігалися залишки общинного ладу – сільська община була перехідною формою від первісного колективного господарства до приватної власності. Общинники спільно володіли землею.
5. Раби перебували поза системою соціальних рангів і були позбавлені будь-яких прав власності. Джерелами рабства були військовий полон, боргове рабство, покарання за злочини.

Отже, система влади-власності передбачала зосередження всіх ресурсів у руках держави на чолі з деспотичним правителем. Доступ до власності мали лише наближені до монарха привілейовані стани, тоді як основні виробники – селяни і раби – були позбавлені прав власності.

2. Держава і суспільство в середньовічному Китаї

Чи відбулися зміни в державі й суспільстві Китаю в Ранньому середньовіччі порівняно з добою Стародавнього світу?

У цілому, основні риси китайської держави та суспільства зберегли спадкоємність від Стародавнього світу до Середньовіччя. Проте відбулися певні зміни та еволюція:

1. Китай залишався централізованою імперією з часів III століття до н.е., на чолі якої стояв імператор, відомий як Син Неба. Його влада була спадковою і офіційно необмеженою, а сам імператор вважався священною особою та посередником між Небом і «Піднебесним світом».
2. У китайському суспільстві існувала чітка система підпорядкування. Найближче до імператора були вищі урядовці та міністри, зазвичай його родичі. Далі йшли чиновники, відомі як «мандарини», які допомагали управляти імперією. Щоб стати чиновником, потрібно було здобути відповідну освіту та скласти іспит.
3. Суспільство було поділене на різні соціальні верстви, включаючи «добрих людей» (особисто вільних селян, ремісників, купців) та «підлих людей» (особисто залежних слуг і рабів).
4. У середньовічному Китаї панувала релігійна терпимість. Конфуціанство залишалося основою суспільного життя, але також поширювався буддизм, який взаємодіяв з конфуціанством, а також даосизм.
5. Могутність держави залежала від праці селян і ремісників. Проблеми виникали через надмірні податки або вороже вторгнення, що руйнувало традиційну систему життя.

Чому монастирі часто будували у віддалених і важкодоступних місцях?

Монастирі часто будували у віддалених і важкодоступних місцях з кількох причин:

• Прагнення до усамітнення та відокремлення від мирського життя для духовного зростання.
• Захист від нападів та пограбувань у неспокійні часи.
• Створення нових духовних центрів для поширення християнства на нових територіях.
• Використання природних умов для самозабезпечення монастиря.
• Продовження традиції заснування монастирів поблизу давніх святинь чи городищ.
• Символічне значення важкодоступності як шляху до духовного очищення та наближення до Бога.

Таке розташування дозволяло монахам зосередитися на духовних практиках, забезпечувало певний захист і створювало особливу атмосферу відірваності від світу.

3. Становище жінки

Яким було становище жінок у тогочасному Китаї?

1. Жінки підпорядковувалися чоловікам згідно з конфуціанською мораллю.
2. Діяв принцип “трьох послухів”: до одруження жінка мала слухатися батька, після одруження – чоловіка, після смерті чоловіка – синів.
3. Жінки мали дотримуватися “чотирьох чеснот”: доброчесність, правильна мова, відповідний вираз обличчя і належна поведінка.
4. Жінкам заборонялося успадковувати майно або справу чоловіка чи батька.
5. Якщо у чоловіка не було сина, він мав усиновити хлопчика як спадкоємця.

Які особливості мав одяг заможних китайських жінок?

1. Одяг був показником соціального статусу та багатства.
2. Заможні жінки носили шовковий одяг яскравих кольорів з вишивкою.
3. Популярним елементом був халат-ципао, який підкреслював фігуру.
4. Використовувались дорогі прикраси – нефритові браслети, золоті шпильки для волосся.
5. Взуття було маленького розміру через традицію бинтування ніг.
6. Зачіски були складними, з використанням шпильок та гребенів

4. Китай за династій Суй і Тан

Які зміни в житті Китаю відбулися за правління династій Суй і Тан?

Династія Суй (581–618 рр.)

1. Полководець Ян Цзянь відновив єдність Китаю після періоду кризи, заснувавши династію Суй. Це дозволило відновити централізовану імперію.
2. Імператор Ян-ді продовжив будівництво Великого китайського каналу, що з’єднав річки Хуанхе та Янцзи, сприяючи економічній інтеграції півночі та півдня Китаю. Також було зміцнено Велику Китайську стіну.
3. Столиця була перенесена до міста Лоян, куди переселили 10 тисяч найбагатших сімей, підпорядковуючи їх владі імператора.

Династія Тан (618–907 рр.)

1. Династія Тан, заснована Лі Юанем, стала періодом розквіту для Китаю. Перші правителі, Лі Юань і Лі Шимінь, сприяли економічному та культурному розвитку.
2. Вдосконалена податкова система забезпечила стабільні прибутки державі. Поширилося вирощування рису та чаю, які стали традиційними продуктами харчування. Виготовляли цукор із цукрової тростини та використовували вдосконалену сільськогосподарську техніку.
3. Імперія Тан вела активні війни з сусідами, завдавши поразки тюркам-кочівникам і встановивши контроль над Великим шовковим шляхом.
4. Під час правління династії Тан Китай встановив широкі економічні та культурні зв’язки з іншими країнами, такими як Японія, Корея, Індія та Персія.
5. Застосовували вдосконалену сільськогосподарську техніку: селянство користувалося 11 типами плугів.
6. З’явилися перші вироби з порцеляни, а водяні млини стали звичним явищем.

Ці зміни відзначають перехід Китаю до нових соціальних і економічних умов під час правління династій Суй і Тан.

Чому, на вашу думку, у Китаї вважають появу цього торговельного маршруту гідною подією, щоб відзначити її створенням пам’ятника?

У Китаї вважають появу Великого шовкового шляху гідною подією для створення пам’ятника з таких причин:

• Шовковий шлях відіграв ключову роль у розвитку торгівлі та економіки Китаю.
• Він сприяв культурному обміну між Китаєм та іншими цивілізаціями, збагачуючи китайську культуру.
• Шлях став символом відкритості Китаю до зовнішнього світу та його важливої ролі в міжнародній торгівлі.
• Він сприяв поширенню китайських винаходів та культурних досягнень на Захід.
• Великий шовковий шлях є важливою частиною історичної спадщини Китаю, що підкреслює його давні зв’язки з іншими цивілізаціями.

Отже, пам’ятник символізує гордість Китаю за свою історичну роль у розвитку міжнародної торгівлі та культурного обміну.

5. Розвиток культури Китаю в середні віки

Якими стали основні здобутки культури тогочасного Китаю?

Основні здобутки культури тогочасного Китаю включають:

1. Ієрогліфічне письмо: Ієрогліфічне письмо залишалося основою китайської культури і стало взірцем для писемності корейців, в’єтнамців та японців.
2. Освіта і бюрократія: Для отримання посади потрібно було складати іспити, що сприяло збільшенню кількості освітніх закладів. Китайські чиновники часто були поетами, художниками та майстрами каліграфії.
3. Винахід паперу і книгодрукування: Китайці першими у світі винайшли папір і розпочали книгодрукування, вирізаючи текст на дерев’яних дошках і роблячи відтиски на папері.
4. Порцеляна: В епоху Тан було винайдено спосіб виробництва білої напівпрозорої порцеляни, що стало важливим культурним досягненням.
5. Поезія: Період VIII—IX століть називають «золотим віком» китайської поезії. Відомими стали поети Лі Бо і Ду Фу, а збірка віршів «Тан» містила 48,900 творів 2200 поетів Китаю.
6. Паперові гроші та друкарський верстат: У «епоху п’яти династій і десяти царств» у Китаї вперше у світі запровадили в обіг паперові гроші й винайшли друкарський верстат.
7. Архітектура та образотворче мистецтво: Архітектори виробили стиль з дахами із загнутими догори краями. Художники створювали твори на шовковій тканині або папері, які згортали в сувої.

Ці досягнення відображають багатство і різноманітність культурного розвитку Китаю в той період.

Сформулюйте судження про:

Щодо відмінностей у розвитку країн і народів Сходу та Заходу за доби Раннього середньовіччя:

• На Сході, зокрема в Китаї, зберігалася спадкоємність з попередніми епохами, тоді як на Заході відбувся різкий перехід від античності до середньовіччя.
• Східні держави, особливо Китай, мали більш централізовану владу та розвинену бюрократичну систему порівняно з феодально роздробленим Заходом.
• На Сході спостерігався вищий рівень економічного та культурного розвитку, ніж на Заході в цей період.

Щодо особливостей становища держави і суспільства в середньовічному Китаї:

• Зберігалася сильна централізована імперська влада на чолі з імператором.
• Існувала розвинена бюрократична система з чиновниками-мандаринами, які відбиралися через систему державних іспитів.
• Суспільство мало чітку ієрархічну структуру, але система іспитів дозволяла певну соціальну мобільність.

Щодо розвитку Китаю за панування династій Суй і Тан:

• Династія Суй (581-618) відновила єдність Китаю після періоду роздробленості та заклала основи для розквіту династії Тан.
• За династії Тан (618-907) Китай досяг значного економічного та культурного розквіту, розширив свої кордони.
• Було вдосконалено систему державного управління, розвинуто інфраструктуру (Великий канал), впроваджено важливі реформи.

Щодо внеску китайської культури цього періоду в розвиток людства:

• Розвиток поезії та літератури, особливо за династії Тан, що вважається “золотим віком” китайської поезії.
• Досягнення в образотворчому мистецтві, особливо в живописі та скульптурі.
• Технологічні інновації: вдосконалення виробництва паперу, розвиток книгодрукування, виготовлення порцеляни.
• Розвиток філософської думки.
• Синтез та взаємодія різних релігійних та філософських течій (конфуціанство, даосизм, буддизм).

Запитання і завдання

Знаємо

1. Як називали чиновників у Китаї?

А «мандарини»

2. Коли розпочалося правління династії Тан у Китаї?

Правління династії Тан у Китаї розпочалося 18 червня 618 року

3. Прочитайте назву терміна, переставивши сукупності літер. Поясніть його значення.

Каліграфія – це мистецтво красивого письма, уміння писати чітким, рівним і гарним почерком. У середньовічному Китаї каліграфія вважалася важливим мистецтвом, яким мали володіти освічені люди, особливо чиновники.

Аналізуємо і пояснюємо

4. Розкрийте спільні або відмінні риси розвитку країн Сходу і Заходу в Ранньому середньовіччі.

Спільні та відмінні риси розвитку країн Сходу і Заходу в Ранньому середньовіччі:

Спільні риси:

• Феодальні відносини та ієрархічна структура суспільства
• Важлива роль релігії (християнство на Заході, буддизм та конфуціанство на Сході)
• Розвиток сільського господарства та ремесел

Відмінні риси:

• На Сході (особливо в Китаї) зберігалася сильна централізована влада, на Заході – політична роздробленість
• На Сході більш розвинена бюрократична система управління
• На Заході більший вплив церкви на державні справи
• На Сході вищий рівень розвитку науки, технологій та культури в цей період

5. Порівняйте розвиток Китаю за династії Суй і Тан.

Порівняння розвитку Китаю за династій Суй і Тан:

Спільні риси:

• Об’єднання країни після періоду роздробленості
• Розбудова інфраструктури (Великий канал)
• Розвиток системи державних іспитів для чиновників

Відмінності:

• Династія Суй правила коротко (581-618), Тан – довше (618-907)
• За Тан відбувся більший культурний розквіт (“золота доба” поезії)
• Тан вела активнішу зовнішню політику, розширила кордони імперії
• За Тан більше розвинулися міжнародна торгівля та культурний обмін

6. Проаналізуйте розвиток культури Китаю в цей період. Що в ньому стало найбільш важливим? Поясніть свою думку.

1. Винахід книгодрукування під час династії Тан став важливим для збереження та поширення знань. Китайці першими у світі винайшли папір, що стало основою для розвитку літератури та освіти.
2. Період династії Тан вважається “золотим віком” китайської поезії. Відомі поети, такі як Лі Бо і Ду Фу, створили твори, які стали класикою китайської літератури.
3. Китайці винайшли білу напівпрозору порцеляну, яка стала символом високої майстерності. Образотворче мистецтво, зокрема живопис на шовку і папері, досягло нових висот.
4. Ієрогліфічне письмо залишалося основою китайської культури, а каліграфія стала високо цінованим видом мистецтва.
5. Китайці зробили значні наукові відкриття, включаючи компас, порох та механічний годинник, що мали великий вплив на розвиток технологій у світі.

На мою думку, найбільш важливим досягненням цього періоду є розвиток книгодрукування та поширення освіти. Це дозволило зберегти культурну спадщину, сприяло поширенню знань і стало основою для подальших наукових і культурних досягнень не лише в Китаї, але й у всьому світі. Книгодрукування значно полегшило доступ до інформації, що сприяло освітньому прогресу та культурному обміну між різними регіонами.

7. Яким було становище жінки в Китаї? Для чого, на вашу думку, можуть знадобитися знання з цієї проблеми сучасній людині?

Становище жінки в Китаї:

• Підпорядковане становище відносно чоловіків
• Обмежені права на спадок та власність
• Дотримання принципу “трьох послухів” (батькові, чоловікові, синові)
• Можливість займатися ремеслами та домашнім виробництвом
• Обмежений доступ до освіти, але можливість неформального навчання

Знання про становище жінок у середньовічному Китаї важливі для сучасної людини, оскільки вони:

• Допомагають зрозуміти історичні корені гендерної нерівності
• Дозволяють оцінити прогрес у правах жінок
• Сприяють міжкультурному розумінню
• Дають матеріал для роздумів про універсальність прав людини
• Допомагають критично осмислювати сучасні гендерні стереотипи

Застосовуємо і творимо

8. Визначте за картою (с. 53), яку інформацію можна отримати про розвиток Китаю в цей період.

На основі наданої карти можна отримати таку інформацію про розвиток Китаю в середні віки:

1. Територіальне розширення: Карта показує, що територія Китаю в цей період була досить обширною, охоплюючи не лише сучасні китайські землі, але й частину Центральної Азії.
2. Династичні зміни: На карті позначені кордони імперії Тан у VII столітті та імперії Мін наприкінці XIV століття, що дозволяє простежити зміни в територіальному контролі різних династій.
3. Оборонні споруди: Велика Китайська стіна чітко позначена на півночі країни, що свідчить про важливість захисту від північних кочових племен.
4. Торгові шляхи: Великий шовковий шлях проходить через територію Китаю, вказуючи на важливу роль країни в міжнародній торгівлі.
5. Річкові системи: Видно основні річки Китаю – Хуанхе і Янцзи, які відігравали ключову роль у розвитку сільського господарства та транспорту.
6. Урбанізація: На карті позначені важливі міста, зокрема Чан’ань (сучасний Сіань), що був столицею династії Тан, що свідчить про розвиток міських центрів.
7. Зовнішні впливи: Показано володіння монголів.
8. Культурний вплив: Розширення території Китаю свідчить про поширення китайської культури та цивілізації на сусідні регіони.

Ця інформація дозволяє зробити висновок про динамічний розвиток Китаю в середні віки, його територіальне розширення, економічний розвиток через торгівлю, та постійну взаємодію з сусідніми народами та культурами.

9. Працюємо в парах. Розв’яжіть хронологічні задачі.

1) Підрахуйте тривалість правління в Китаї династій Суй і Тан.

Тривалість правління династій:

• Династія Суй: 618 – 581 = 37 років
• Династія Тан: 907 – 618 = 289 роківЗагальна тривалість: 37 + 289 = 326 років

2) Визначте, скільки часу вже тривало будівництво Великого китайського каналу на момент, коли до влади в Китаї прийшла династія Тан.

На момент приходу до влади династії Тан (618 р.) будівництво Великого китайського каналу тривало вже понад 1200 років, оскільки його будівництво розпочалося у VI ст. до н.е.

10. Працюємо в малих групах. Підготуйте добірку експонатів до віртуального музею «Китай у середньовіччі», присвячених розвитку країни за доби династії Суй або Тан. Поясніть доцільність експонатів у вашій добірці.

Для віртуального музею “Китай у середньовіччі” можна запропонувати такі експонати:

Для династії Суй:

• Макет Великого китайського каналу
• Зразки зброї та обладунків того періоду
• Карта об’єднаного Китаю

Для династії Тан:

• Зразки порцеляни
• Сувої з поезією “золотого віку” китайської літератури
• Макет столиці Чан’ань
• Зразки паперових грошей
• Карта Великого шовкового шляху

Ці експонати допоможуть відобразити ключові досягнення та особливості розвитку Китаю за цих династій, включаючи економічний розвиток, культурний розквіт та територіальне розширення.

11. Виконайте завдання (на вибір). 1) Складіть опис екскурсійного туристичного маршруту «Великий шовковий шлях».

Наш маршрут простягається на понад 7000 км від стародавньої столиці Китаю Сіань до Середземного моря, слідуючи історичним шляхом торгових караванів.

Основні пункти маршруту:

1. Сіань (Китай) – початкова точка, огляд Теракотової армії.
2. Дуньхуан (Китай) – буддійські печерні храми Могао.
3. Турфан (Китай) – руїни древнього міста Гаочан.
4. Кашгар (Китай) – найзахідніше місто Китаю, знаменитий недільний ринок.
5. Самарканд (Узбекистан) – площа Регістан, мавзолей Гур-Емір.
6. Бухара (Узбекистан) – стародавнє місто-музей.
7. Мерв (Туркменістан) – руїни стародавнього міста.
8. Тегеран (Іран) – Національний музей Ірану.
9. Стамбул (Туреччина) – кінцева точка, Топкапи, Айя-Софія.

Маршрут дозволяє ознайомитися з багатою історією та культурною спадщиною Шовкового шляху, відвідати унікальні археологічні пам’ятки та відчути атмосферу стародавніх караванних міст.

2) Підготуйте в усній або письмовій формі розповідь від імені купця, караван якого прямує Великим шовковим шляхом

Я, купець Лі Вей, здійснюю торгову експедицію Великим шовковим шляхом з метою реалізації шовкових тканин та порцеляни виробництва династії Тан та придбання екзотичних товарів західних країн. Мій караван, що складається з 50 верблюдів, навантажених товарами, та 20 охоронців, вирушив з Чан’аня і прямує до Самарканду.

Маршрут пролягає через пустелю Такла-Макан, що становить значні ризики через екстремальні кліматичні умови та можливі напади розбійників. Для мінімізації ризиків ми рухаємося виключно вночі, орієнтуючись за зірками, а вдень відпочиваємо в оазисах. У кожному великому місті на шляху я планую здійснювати торгові операції, обмінюючи частину товарів на місцеві вироби. Особливий інтерес для мене становлять килими, ювелірні вироби та породисті коні з Середньої Азії.

Подорож триватиме близько шести місяців в один бік. По завершенні експедиції я розраховую отримати значний прибуток, що дозволить компенсувати всі ризики та витрати на організацію каравану.

12. Навчальна гра «Перекладачі». Правила гри. У грі беруть участь дві команди: перша наводить фразу, словосполучення, термін науковим стилем, а друга — переказує почуте своїми словами. Учнівське журі оцінює відповіді.

Для навчальної гри “Перекладачі” можна запропонувати такі приклади наукових термінів та їх пояснень простими словами:

1. Наукова фраза: “Династія Тан здійснювала експансіоністську зовнішню політику” Простими словами: “Правителі Тан намагалися захопити нові землі”
2. Науковий термін: “Централізована бюрократична система” Простими словами: “Управління країною через чиновників, які підпорядковуються центральній владі”
3. Наукове словосполучення: “Конфуціанська етична доктрина” Простими словами: “Правила поведінки, засновані на вченні Конфуція”
4. Науковий термін: “Ієрогліфічна писемність” Простими словами: “Письмо, де кожен знак означає ціле слово або поняття”
5. Наукова фраза: “Великий шовковий шлях сприяв міжкультурному обміну” Простими словами: “Торговий шлях допомагав різним народам знайомитися з культурою одне одного”
6. Науковий термін: “Система іспитів для чиновників” Простими словами: “Перевірка знань для тих, хто хотів стати державним службовцем”

Ці приклади допоможуть учням практикуватися у “перекладі” наукових термінів на більш зрозумілу мову, розвиваючи навички комунікації та розуміння історичних понять.