§60. Іслам у Середньовіччі

Зміст Україна і світ 7 клас 

Пригадайте. Як і за яких обставин виник іслам? Хто був його засновником? Які догми існують в ісламі?

Іслам виник у VII столітті на Аравійському півострові серед арабських племен. Засновником ісламу був пророк Мухаммед, якому, за переказами, Аллах передав своє вчення через ангела Джабраїла. Основи віри були записані в Корані.

Основи ісламу називаються “П’ять стовпів ісламу”:

1. Віра в єдиного Бога Аллаха та визнання Мухаммеда його пророком (шахада).
2. Обов’язкова молитва п’ять разів на день (намаз).
3. Милостиня бідним (закят).
4. Дотримання посту під час місяця Рамадан (саум).
5. Паломництво до Мекки хоча б раз у житті (хадж).

Діємо: практичні завдання

У Корані міститься чимало повчань, що стосуються загальнолюдського устрою. Наприклад:

«Аллах дав перевагу одним над іншими в життєвому уділі»;

«Не заглядайтеся очами своїми на ті блага, що наділяємо ми деякі сім’ї…».

Подумайте, на основі яких норм чи звичаїв могли формуватися ідеї Корану. Знайдіть подібні настанови з Корану за допомогою мережі «Інтернет». Поясніть їх зміст

Ідеї Корану формувалися на основі традицій арабських племен, суспільних звичаїв того часу, а також впливу юдаїзму та християнства. У доісламській Аравії існували племінні закони, які регулювали стосунки між людьми. Коран узагальнив ці норми, додавши релігійні принципи та моральні настанови.

Знайдіть подібні настанови з Корану за допомогою мережі «Інтернет». Поясніть їх зміст.

«Ми розподілили між ними їхній прожиток у земному житті й піднесли одних над іншими за ступенями» (Коран 43:32).

Цей вірш пояснює, що різниця в достатку є частиною Божого задуму для суспільної гармонії. Багатші мають допомагати бідним через милостиню (закят), що сприяє соціальній рівновазі.

«Не заглядайтеся очима своїми на ті блага, що Ми даруємо іншим» (Коран 20:131).

Ця настанова закликає до задоволення тим, що маєш, і уникнення заздрощів. Вона спрямована на збереження внутрішнього миру та вдячності за Божі дари.

«Воістину, Аллах наказує бути справедливими, робити добро і допомагати родичам» (Коран 16:90).

Заклик до справедливості та доброчинності базується на необхідності підтримувати гармонію в суспільстві та сім’ї, що було важливим у племінному устрої Аравії.

Ці настанови демонструють прагнення ісламу створити суспільство, засноване на моральних цінностях та взаємодопомозі.

Діємо: практичні завдання

Проаналізуйте схему. Визначте основні ідеї, закладені у главі «П’ять стовпів ісламу». Чи могли вони набути поширення в християнських державах у результаті Конкісти?

Аналіз схеми: Основні ідеї, закладені у главі «П’ять стовпів ісламу»

1. Віра в єдиного Бога (шахада) — основа монотеїзму, визнання Аллаха єдиним Богом і Мухаммеда його пророком.
2. Молитва (намаз) — регулярне звернення до Бога 5 разів на день, що дисциплінує і нагадує про духовність.
3. Милостиня (закят) — обов’язок допомагати бідним, що сприяє соціальній рівності та справедливості.
4. Піст під час Рамадану (саум) — самодисципліна й очищення через утримання від їжі та поганих звичок у світлий час доби.
5. Паломництво до Мекки (хадж) — акт смирення та єднання мусульман з усього світу.

Чи могли ці ідеї набути поширення в християнських державах у результаті Конкісти?

Ідеї «П’яти стовпів ісламу» частково могли знайти відгук у християнських державах, адже вони мають певну схожість із християнськими принципами:

• Милостиня та допомога бідним присутні й у християнстві як акт милосердя.
• Пост як форма духовного очищення також практикується в християнських традиціях (наприклад, Великий піст).
• Молитва теж присутня у християн. Християнин молиться вранці й перед сном.
• Віра в єдиного Бога є спільною для обох релігій.

Однак повне поширення цих ідей було малоймовірним через значні відмінності між ісламом і християнством, зокрема в ритуалах, богослов’ї та культурних традиціях.

Запитання і завдання

📘 I. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Дайте визначення понять:

• Мечеть — мусульманський храм для молитви та богослужінь.
• Закят — обов’язкова милостиня на користь бідних, одна з основних релігійних практик ісламу.
• Рамадан — священний місяць мусульманського календаря, під час якого дотримується піст (саум).
• Хадж — паломництво до Мекки, яке мусульманин має здійснити хоча б раз у житті, якщо є можливість.
• Шаріат — система мусульманського права, яка регулює всі аспекти життя людини відповідно до ісламських принципів.
• Медресе — мусульманська школа або навчальний заклад, де вивчають Коран, шаріат і світські науки.

2. Які ідеї передбачало учення про «П’ять стовпів ісламу»?

Учення про «П’ять стовпів ісламу» встановлює основні принципи життя мусульманина:

• Віра в єдиного Бога (шахада) — основа монотеїзму.
• Регулярна молитва (намаз) — дисципліна та зв’язок із Богом.
• Милостиня (закят) — соціальна справедливість і допомога нужденним.
• Піст у Рамадан (саум) — духовне очищення та самоконтроль.
• Паломництво до Мекки (хадж) — об’єднання віруючих і покаяння за гріхи.

3. Порівняйте ідеї прихильників шиїтів і сунітів. Визначте ключові відмінності:

Суніти:

• Вважають, що правитель мусульман не обов’язково має бути з роду Мухаммеда.
• Правитель є намісником Пророка, але його влада залежить від дотримання шаріату.
• Вірять у прихід махді (ідеального правителя) перед кінцем світу.

Шиїти:

• Вважають, що лише кровні родичі Мухаммеда можуть бути правителями, бо вони святі й безгрішні.
• Імами (нащадки Пророка) мають божественну силу й право керувати громадою.
• До приходу махді громадою правлять аятолли (праведники).

Ключова відмінність: суніти визнають вибірність правителя, тоді як шиїти наполягають на спадковості влади.

4. У чому особливість ісламської культури в епоху Середньовіччя?

Ісламська культура Середньовіччя вирізнялася високим рівнем розвитку науки, мистецтва та освіти:

• Розвиток математики (алгебра), астрономії, медицини та географії (твори Ібн Сіни, аль-Біруні).
• Переклади античних творів арабською мовою та їхній вплив на європейську науку.
• Архітектура: мечеті, палаци з куполами, мінаретами й орнаментами без зображень людей і тварин.
• Література: «Тисяча і одна ніч», поезія Фірдоусі («Шах-наме»).

Особливістю було поєднання релігійних норм із повсякденним життям і розвитком культури на основі ісламських принципів.

🔍 II. Обговоріть у групі

1. Визначте із переліку спільні та відмінні особливості ісламу і християнства:

2. На початку ІХ ст. при дворі халіфа Манума була створена школа перекладачів — «Будинок мудрості», де здійснювали переклади арабською мовою текстів з латинської, давньогрецької. Переважно це були наукові трактати, філософські чи художні твори. Окрім цього, арабська наука суттєво збагатилася в галузі богослов’я, астрономії, математики, медицини, картографії та історії. Поміркуйте, чи є взаємозв’язок між арабською наукою і тією увагою, яка приділялася поширенню в халіфаті наукової інформації через переклад іноземних текстів.

Створення «Будинку мудрості» в IX столітті за правління халіфа аль-Мамуна стало ключовим етапом у розвитку арабської науки. У цій школі перекладачів здійснювали переклади текстів із грецької, латинської, перської та індійської мов арабською. Це мало кілька важливих наслідків:

1. Збереження античної спадщини: Завдяки перекладам праць Платона, Арістотеля, Евкліда та інших античних мислителів, араби зберегли знання, які пізніше стали основою для європейського Відродження.
2. Розвиток власних наукових дисциплін: Арабські вчені не лише перекладали, але й розвивали ідеї античних авторів. Наприклад: Аль-Хорезмі започаткував алгебру. Ібн Сіна (Авіцена) створив «Канон лікарської науки», який використовувався в Європі протягом століть. Аль-Біруні висловив припущення про геліоцентричну систему задовго до Коперника.
3. Поширення знань через ісламський світ: Переклади сприяли поширенню наукових знань від Індії до Іспанії, що зробило ісламський світ центром науки і культури в Середньовіччі.
4. Інтеграція різних культур: Переклади об’єднали знання різних цивілізацій (грецької, індійської, перської), створивши синтез нових ідей і підходів.

Взаємозв’язок між арабською наукою і перекладацькою діяльністю був надзвичайно тісним. Переклади іноземних текстів не лише зберегли античні знання, але й дали імпульс для розвитку нових наукових дисциплін і технологій. Це піднесло ісламський світ до рівня провідного культурного та наукового центру Середньовіччя.

✍️ III. Мислю творчо

Прочитайте легенду, подану в електронному додатку. Поміркуйте, як характеризує іранський історик Ібн-Ісфендіар цінності середньовічної людини? Які якості заохочувалися, а які, навпаки, засуджувалися? Чи існує подібний розподіл в сучасному світі?

Цінності, які заохочувалися:

1. Щедрість і великодушність. Властитель не лише прийняв подарунок, але й віддарував його, демонструючи свою щедрість.
2. Скромність і повага до влади. Чоловік, зрозумівши свою помилку, вибачився перед властителем, що свідчить про важливість скромності та поваги до авторитету.
3. Справедливість і вміння прощати. Властитель не покарав чоловіка за його похвальбу, а натомість подарував йому ще більше, показуючи свої чесноти.

Які якості засуджувалися:

1. Гординя та самовихваляння. Чоловік був покараний морально за свою похвальбу тим, що його подарунок виявився не таким унікальним.
2. Надмірна самовпевненість. Демонстрація своєї переваги була знецінена через мудрість і щедрість властителя.

Чи існує подібний розподіл у сучасному світі?

Так, подібні цінності зберігаються:

• Щедрість і великодушність залишаються важливими як у міжособистісних стосунках, так і в діяльності держав чи організацій (наприклад, благодійність).
• Скромність і повага до інших також високо цінуються в сучасному суспільстві.
• Засудження гордині та самовихваляння актуальне й нині, особливо у професійній етиці чи публічному житті.

Однак у сучасному світі акцент змістився на індивідуальні права та свободи, що робить менш актуальними жорсткі соціальні ієрархії, характерні для середньовіччя.