Головна сторінка цього ГДЗ (Зміст) – 6 клас Бандровський
Міркуємо
Роздивіться ілюстрації. На основі зображених пам’яток висловіть припущення про побут, спосіб життя та релігійні уявлення давніх слов’ян на українських теренах
На основі зображених пам’яток можна припустити, що давні слов’яни на українських теренах мали осіле життя. Зображення реконструкції слов’янського помешкання показує, що вони мешкали у дерев’яних будинках з покрівлею з соломи. Збручанський ідол свідчить про наявність релігійних уявлень у давніх слов’ян. Вироби ремісників, такі як прикраси з виїмчастою емаллю і глечик із сільськогосподарським календарем, свідчать про розвиток ремесел серед слов’ян.
1. Що визначало господарське життя давніх слов’ян?
Які заняття були поширені в давніх слов’ян? Які ремесла розвивалися? З чим пов’язаний розквіт гончарного виробництва за часів черняхівської культури і чому гончарство занепало згодом? Який крам вивозили зі слов’янських земель, а який завозили?
Давні слов’яни займалися землеробством і скотарством. Вони вирощували різні злаки, льон і коноплі, а також городні культури. Полювання та рибальство були також важливими джерелами їжі та товарів. Ливарна справа, ковальство та гончарство були розповсюджені ремесла. На Подніпров’ї було розвинуте гончарне виробництво, а черняхівська кераміка була відома своїм сірим кольором та орнаментами. Ремісницькі центри свідчать про розвиток торгівлі.
Зі слов’янських земель вивозили хутро, мед, віск, шкури та зерно. Завозили посуд, вироби зі скла, бронзи, срібла й золота, вино та олію.
Досліджуємо
Прочитайте уривок з джерела. Як характер та звичаї давніх слов’ян пов’язані з їхнім способом життя? Що оповідач уважає провідною галуззю їхнього господарства? Поділіться припущеннями, чому давні слов’яни не тримали полонених, за свідченнями історика, у безстроковому рабстві? Про які звичаї давніх слов’ян довідалися з джерела?
Уривок з джерела розповідає про характер та звичаї давніх слов’ян, пов’язаних з їхнім способом життя. Давні слов’яни жили вільно і не дозволяли поневолити себе або підкорити. Вони були витривалими й переносили різні погодні умови. Живучи поміж лісів, рік, боліт і озер, вони полювали та рибалили, використовуючи тисячолітній досвід. У давніх слов’ян була гостинність, і якщо хтось скористався їхньою гостинністю, вони його захищали й забезпечували безпеку.
Вони не тримали полонених у рабстві безстроково, а обмежували рабство певним строком або відпускали вільними, як друзів.
З джерела можна припустити, що давні слов’яни мали жінок, які були готові пожертвувати своїм життям заради своїх чоловіків.
2. Яким було духовне життя давніх слов’ян?
У що вірили давні слов’яни? Кого шанували як богів? Якими були їхні релігійні обряди?
Давні слов’яни були язичниками й вірили в багатьох богів. Вони шанували божества, пов’язані з рільництвом і скотарством. Найвищим богом у їхній міфології був Даждьбог, бог сонця. Крім нього, вони поклонялися іншим богам, таким як Ярило (бог весняного сонця), Сварог (бог неба), Перун (бог грому та блискавки), Велес (бог худоби, родючості та добробуту) та іншим.
У давніх слов’ян також була віра в духів, таких як лісовики, водяники, домовики, русалки, берегині, вовкулаки та інші. Вони вірили в надприродні сили цих істот.
Релігійні обряди давніх слов’ян проводилися на капищах, де знаходилися жертовники та ідоли. Волхви, які були служителями язичницьких обрядів, виконували ритуали та були посередниками між людьми та богами. Усі ці вірування і обряди втратили панування після поширення християнства на цих землях.
Обговорюємо
Роздивіться ілюстрацію. Виберіть з тексту параграфа речення, яким можна прокоментувати малюнок-реконструкцію. Чим можна доповнити малюнок, аби він утілював ті риси духовного життя слов’ян, про які повідомляє візантійський історик VI ст. Прокопій Кесарійський: «…Одного бога, що надсилає блискавку, визнають єдиним володарем усіх і жертвують йому… Шанують вони річки, німф і деякі інші божества»?
Розглянувши ілюстрацію, можна прокоментувати її, доповнивши її згідно з рисами духовного життя слов’ян, про які повідомляє візантійський історик VI ст. Прокопій Кесарійський: “…Одного бога, що надсилає блискавку, визнають єдиним володарем усіх і жертвують йому… Шанують вони річки, німф і деякі інші божества”.
Малюнок може бути доповнений зображенням жертовника та ідола, що знаходяться на капищі. Також, можна відобразити людей, які здійснюють обряди та виконують жертвоприношення богам. Це допоможе відтворити атмосферу духовного життя давніх слов’ян, які шанували річки, німф та інших божеств.
Узагальніть тему уроку трьома реченнями. Який основний висновок зробили для себе з цієї теми?
Урок розповідає про господарське життя та духовний світ давніх слов’ян. Давні слов’яни мали багатий культурний спадок, включаючи гостинність, захист полонених, та готовність пожертвувати життям за коханих. Щодо духовного життя, вони були язичниками й шанували багатьох богів, проводили релігійні обряди на капищах, а волхви були посередниками між людьми та богами. Основний висновок з цієї теми полягає в тому, що давні слов’яни мали розвинену культуру та релігійні вірування, які впливали на їхнє господарське та духовне життя.
1. Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів
Що визначало господарське життя давніх слов’ян?
Господарське життя давніх слов’ян визначалося сільським господарством, рибальством, лісництвом та ремеслами. Вони займалися сільським господарством, вирощували різні культури та розводили худобу для своєї їжі та засобів підтримки життя.
Яким було духовне життя давніх слов’ян?
Духовне життя давніх слов’ян базувалося на природних віруваннях та поклонінні багатьом божествам, пов’язаним з природними явищами та життям. Вони також вірили в різні обряди та магію, і мали своїх волхвів, які були священиками та мудрецями. Ідол – це об’єкт, який використовується для віросповідання або шани у релігійному культі, часто у вигляді виготовленого образу божества або святого.
2. Складіть перелік понять, важливих для теми уроку
- Духовний світ: Уявлення, вірування і система цінностей, пов’язані з релігією та духовними практиками.
- Язичництво: Релігійна система, яка базується на віруваннях та обрядах, пов’язаних з природою та міфологією.
- Боги слов’ян: Божества, яким присвячували свої обряди і молитви давні слов’яни. Вони включали богів, пов’язаних зі стихіями, родинними та побутовими богами.
- Волхви: Віщун-жрець, який виконував ритуали, передбачав майбутнє та здійснював комунікацію з надприродними силами.
- Релігійні обряди: Церемонії, ритуали та практики, пов’язані з релігійними віруваннями.
- Капища: Святі місця, де проводилися релігійні обряди та поклоніння богам.
- Ідоли: Скульптури або зображення богів, які використовувалися в релігійних обрядах та молитвах.
- Ритуали: Послідовність дій, символічні жести та обрядів, які мають релігійне або святкове значення.
- Надприродні сили: Сили або істоти, які перебувають поза межами природного світу та відіграють важливу роль у язичницькій міфології та віруваннях.
3. Перейдіть за посиланням та виконайте завдання онлайн
З чим пов’язаний злет гончарних умінь у давніх слов’ян у III—IV ст., що підтверджують пам’ятки черняхівської культури?
З контактами слов ‘ян з іншими народами, вихідцями з римських придунайських провінцій, від яких і бую запозичено досконалу технологію.
Що з переліченого не вирощували давні слов’яни?
Оливки, виноград.
Чи правда, що провідною галуззю тваринництва в давніх слов’ян було конярство?
Ні.
Чи правда, що слов’яни були завзятими мисливцями й рибалками?
Так.
Чи правда, що найціннішим товаром, який слов’яни продавали сусіднім народам, було хутро?
Так.
Що таке капище?
Давньослов’янське святилище, де і стовп з ідолом.
Уособленням чого або кого є зображення на ілюстрації?
Божества.
У якому рядку наведене тлумачення слова «волхв», що стосується релігійних уявлень давніх слов’ян?
Чарівник, ворожбит
Кого давні слов’яни шанували як верховного бога?
Даждьбог.
Уособленням чого були давньослов’янські боги Даждьбог, Ярило, Поревит?
Сонця.
Опис якої міфічної істоти відповідно до давньослов’янських уявлень подано в уривкові з драми Лесі Українки «Лісова пісня»: «Виринає посеред озера. Він древній сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому – барви мулу, на голові корона із скойок. Голос глухий, але дужий»?
Водянка
Домашнє завдання
Підготуйте повідомлення про те, які уявлення давніх слов’ян про природу й світ бережуть українські народні казки, легенди, перекази. Намалюйте когось з героїв давньослов’янських міфів, пам’ять про яких бережуть фольклорні твори.
Українські народні казки, легенди й перекази розповідають про те, як давні слов’яни уявляли собі природу та світ. Одна з головних ідей – віра в природні сили та божества, які впливають на життя людей і навколишню природу. Казки та легенди мають різних героїв, які символізують різні природні явища та сили. Наприклад, Водяник відображає віру в водні духи й сили. Лісовик – це створіння, яке представляє лісову природу і її таємничі сили. Казкові змії, домовики та інші герої також відображають віру в різні аспекти природи та світу.
Отже, українські народні казки й легенди є важливим джерелом для збереження та передачі давніх уявлень про природу й світ. Герої цих казок живуть у колективній пам’яті народу і є символами цих уявлень.
Я спробую створити це. Ось малюнок, який я зробив для водяника, який є духом води, що живе в річках, озерах або ставках. Він часто зображується як зеленуватий чоловік з риб’ячим хвостом, вусами та лускою. Він може бути добрим або злим, залежно від того, як до нього ставляться люди. Він також може захоплювати дівчат або хлопців, які підходять занадто близько до води, і забирати їх до свого підводного царства. Водяник є одним з найпопулярніших персонажів слов’янського фольклору, про якого існує багато легенд, пісень та оповідань.