Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак
Пригадайте. Що таке суспільні стани?
Суспільні стани — це групи людей, які відрізнялися за своїми правами, обов’язками та становищем у суспільстві. У середньовіччі основними станами були: духівництво («ті, хто молиться»), воїни («ті, хто воює») і селяни («ті, хто працює»).
Яку структуру мало суспільство середньовічної Європи?
Суспільство середньовічної Європи поділялося на три основні стани:
- Духівництво (“ті, хто молиться”) — займалося релігійними справами та освітою.
- Феодали (воїни) (“ті, хто воює”) — захищали країну й управляли землями.
- Селяни (“ті, хто працює”) — працювали на землі та забезпечували інших продуктами.
Ця структура називалася становим суспільством і була заснована на взаємозалежності між станами.
Діємо: практичні завдання
Одним із найвідоміших сьогодні митрополитів в Україні є Андрей Шептицький. Перейдіть за QR-кодом або покликанням і перегляньте відео про нього з циклу «Відомі львів’яни». Складіть історичний портрет цієї особистості і представте результати роботи у вигляді сторінки діяча у Твіттері або Інстаграм.
Instagram профіль: @AndreySheptytsky_official
📸 Фото профілю:
Ікона митрополита Андрея Шептицького або його портрет у митрополичому одязі.
📍 Біографія:
👤 Митрополит Галицький (1901-1944)
📖 Доктор права та богослов’я
🕊️ Духовний лідер, меценат, праведник народів світу
🇺🇦 Засновник ЗУНР, борець за єдність українського народу
🙏 “Любов до ближнього — це шлях до Бога”
Пости:
1️⃣ Пост
📸 Фото: Собор Святого Юра у Львові
📝 Підпис:
“Став митрополитом Галицьким у 1901 році. Моє покликання — служити Богу та українському народові. Виховання духовенства, підтримка культури та освіти — мої головні цілі. 🙏”
#УГКЦ #АндрейШептицький #Львів
2️⃣ Пост
📸 Фото: Карта ЗУНР
📝 Підпис:
“1918 рік. Як співзасновник ЗУНР, я вірив у незалежність України. Закликав до єдності та миру навіть у найважчі часи. 🇺🇦”
#ЗУНР #Україна #ІсторіяУкраїни
3️⃣ Пост
📸 Фото: Діти в монастирі
📝 Підпис:
“Під час Другої світової війни переховував понад 300 єврейських дітей і допомагав усім, хто потребував захисту. Любов до ближнього не має меж! ✝️”
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Українська історикиня Наталя Яковенко: «…У такий спосіб творилася своєрідна проміжна — між ‘‘латинським Заходом’’ і ‘‘грецьким Сходом’’ — церковна культура, набагато відкритіша для діалогу…, ніж Церква ортодоксальної Москви». Прокоментуйте думку дослідниці з огляду на сучасну політичну ситуацію в історії нашої країни.
Думка Наталі Яковенко про «проміжну церковну культуру» між Заходом і Сходом, яка була відкритішою до діалогу, ніж Московська православна церква, є актуальною для сучасної політичної ситуації в Україні.
З огляду на прагнення України до інтеграції з Європою та збереження власної ідентичності, ця відкритість до діалогу нагадує про історичну здатність української культури поєднувати різні впливи. Українська церква, зокрема Православна Церква України (ПЦУ), сьогодні демонструє незалежність від Москви, що підкреслює її роль у зміцненні національної єдності та протистоянні російській агресії.
Ця історична традиція відкритості до діалогу також сприяє формуванню сучасного українського суспільства як частини європейської спільноти, де цінуються толерантність і співпраця між різними культурами та релігіями.
Діємо: практичні завдання
За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео «Українське військо часів Русі-України» (частина 2). Як формувалася та з кого складалася княжа дружина? Яке походження має слово «князь»? Які функції виконували князі під час ведення війн?
Княжа дружина формувалася з професійних воїнів, які служили князю. Вона складалася зі старшої дружини (феодальна аристократія, бояри) та молодшої дружини (професійні воїни, гридь). Старша дружина брала участь у державних справах і керувала молодшою дружиною та народним ополченням. Молодша дружина виконувала військові, охоронні та адміністративні функції. Часто до складу дружини входили варяги або місцеві юнаки, які проходили підготовку.
Слово «князь» має готське походження, перед цим київського князя називали каганом.
Князі виконували такі функції:
- Організація війська: скликали дружину та народне ополчення.
- Командування: очолювали військові походи, керували битвами.
- Стратегічне планування: визначали тактику ведення війни та обирали напрямки атак.
- Дипломатія: укладали союзи або мирні угоди з іншими державами чи племенами.
Князі також брали участь у боях, демонструючи особисту хоробрість, що підвищувало їхній авторитет серед дружинників та народу.
Діємо: практичні завдання
Зіграйте в історичне лото. Розподіліть стани та категорії суспільства Русі-України за групами: «Привілейовані» та «Не привілейовані». Поясніть усно кожне поняття.
Привілейовані:
- Князі – правителі земель, які мали спадкові володіння, власне військо, судочинство та податки.
- Бояри – військова аристократія, що отримувала землі за службу князю і мала спадкову власність.
- Дружинники – воїни, які служили князю, отримували за це землю чи матеріальну винагороду.
- Духівництво (священники та ченці) – служителі церкви, які мали особливий статус у суспільстві та отримували десятини від князів.
Не привілейовані:
- Смерди – вільні селяни, які працювали на своїй землі та сплачували данину князю.
- Холопи – раби, які були власністю господаря і виконували різні роботи.
- Закупи – залежні селяни, які потрапляли в боргову кабалу і працювали на господаря до сплати боргу.
- Проміжні стани селян: прощеників — злочинців, що відробляли покарання, рядовичів — наймитів за договором.
- Ізгої – люди, які втратили зв’язок із громадою (наприклад, через вигнання) і не мали її підтримки.
Робота з джерелом
«Новогородци бо изначала, и Смолняне, и Кыяне, и Полочане и вся власти якоже на думу на веча сходятся; на что же старейшии сдумають, на том же пригороди стануть…» Прочитайте уривок з літопису.
Яке значення мало віче для міст та приміських громад?
Віче було органом народного самоврядування, де вирішувалися важливі питання життя міста та прилеглих громад. Воно об’єднувало вільних городян і дозволяло їм брати участь у прийнятті рішень, таких як вибір князя, укладання угод чи організація оборони. Віче також забезпечувало баланс між владою князя і громадою.
З якими сучасними органами влади можна порівняти віче?
Віче можна порівняти із сучасними місцевими радами або міськими громадами, які приймають колективні рішення на основі голосування. Це також нагадує загальні збори громадян у демократичних суспільствах.
Запитання і завдання
📘 I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Поясніть поняття:
- Десятина – десята частина доходів, яку віддавали на користь церкви. На Русі її сплачували князі з доходів скарбниці.
- Патронат – право світських осіб засновувати храми, утримувати їх і призначати священників, що робило церкву залежною від землевласників.
- Бенефіцій – умовне земельне володіння, яке надавалось за службу, зазвичай військову
- Займанщина – захоплення вільних земель для обробки чи заселення.
- Верв – сусідська громада, яка вирішувала питання життя села, розподіляла землю і виконувала судові функції.
- Волока – земельний наділ, що використовувався як одиниця вимірювання землі та податків.
- Посад – торгово-ремісничий район міста, розташований за межами укріпленого центру (града).
- Віче – народні збори в містах Русі, де вирішувалися важливі суспільні питання.
- Уходництво – сезонні промисли (мисливство, рибальство, бортництво) у прикордонних або лісових районах.
2. Упишіть поняття з довідки у відповідні колонки таблиці: «Ті, хто моляться» «Ті, хто воює» «Ті, хто працює» Довідка: митрополит, дружинник, смерд, єпископ, холоп, панцерні слуги, челядь, данник, закупи, священник, чернець.
| Ті, хто моляться | Ті, хто воює | Ті, хто працює |
|---|---|---|
| Митрополит | Дружинник | Смерд |
| Єпископ | Панцерні слуги | Холоп |
| Священник | Данник | |
| Чернець | Закупи | |
| Челядь |
🔍 II. Обговоріть у групі
1. Чому саме ці три стани («ті, хто моляться», «ті, хто воює», «ті, хто працює») були основними у середньовічному суспільстві? Чи був зумовлений такий поділ?
Ці три стани відповідали основним потребам середньовічного суспільства:
- «Ті, хто моляться» забезпечували духовне життя, підтримували релігійні традиції та моральні норми.
- «Ті, хто воює» захищали суспільство від зовнішніх ворогів і підтримували внутрішній порядок.
- «Ті, хто працює» забезпечували економічну основу суспільства, виробляючи їжу та інші необхідні ресурси.
Такий поділ був зумовлений економічними, політичними та соціальними умовами. Він відповідав системі, де кожен стан мав свої функції та обов’язки.
2. Чи справедливим був розподіл прав та обов’язків між станами у середньовічному суспільстві?
Розподіл прав і обов’язків був нерівним і часто несправедливим:
- Привілейовані стани (духівництво і воїни) мали більше прав. Вони отримували матеріальні блага (землі, податки) від залежних станів.
- Непривілейовані стани («ті, хто працює») несли основний тягар податків і повинностей, й мали обмежені права.
Таким чином, система була вигідною для верхівки суспільства і несправедливою для більшості населення.
3. У який спосіб урегульовувалися відносини між станами або усередині станів?
Відносини між станами регулювалися через:
- Закони та звичаї – наприклад, «Руська правда» визначала права та обов’язки різних груп населення.
- Релігію – церква пропагувала ідею божественного походження соціального порядку.
- Суди – князівські або копні суди вирішували конфлікти між людьми різних станів.
- Феодальні зобов’язання – васалітет і підданство встановлювали взаємні обов’язки між князями, боярами й селянами.
Усередині станів відносини регулювалися через традиції, громади (наприклад, верв у селян) або церковну ієрархію у духівництві.
✍️ III. Мислю творчо
Спираючись на середньовічні закони («Золота Булла», «Кодекс Юстиніана І», «Велика хартія Вольностей», «Руської Правди» та ін.), відтворіть слухання судових справ між станами. Розподіліть між собою ролі та проведіть судове засідання.
Сценарій судового засідання:
Справа: Смерд Сидір звинувачує боярина Гліба у незаконному захопленні землі (волоки) та побитті.
Джерела права: «Руська Правда», «Велика хартія вольностей», звичаєве право.
Ролі учасників:
- Суддя
- Позивач – смерд Сидір
- Відповідач – боярин Гліб
- Свідок – селянин Опанас
- Представник церкви (наглядає за дотриманням присяги)
Хід засідання:
1. Вступна частина
Суддя: – «Слухається справа смерда Сидора проти боярина Гліба. Звинувачення: захоплення землі та нанесення побоїв. Керуємося «Руською Правдою» та княжим правом».
2. Висловлення звинувачень
Позивач (Сидір): – «Пане судде! Боярин Гліб відібрав мою волоку, яку я обробляв 5 років. Коли я заперечив, він мене побив. Прошу повернути землю й сплатити «головщину» за знущання!».
3. Відповідь боярина
Відповідач (Гліб): – «Ця земля – моя отчина! Сидір – непохожий селянин, прикріплений до волоки. Він відмовився працювати на панщину, тому я його покарав».
4. Свідчення та докази
Свідок (Опанас): – «Бачив, як боярин ударив Сидора. Але земля справді належала його роду…».
Представник церкви: – «Сидір присягнув на хресті, що каже правду. Якщо боярин бреше – він відлучиться від церкви» .
5. Судове рішення
Суддя: – «За «Руською Правдою»:
- За побиття – штраф 12 гривень на користь князя.
- Земля залишається боярину, бо він надав грамоту на володіння.
- Сидір переводиться до категорії «закупа» – відпрацює борг за користування землею».
Пояснення:
- Земельні суперечки вирішувалися на підставі грамот або свідчень про давність володіння («Руська Правда» не дозволяла вільним селянам оскаржувати вотчини бояр).
- Побої каралися грошовим штрафом, але соціальний статус впливав на розмір покарання.
- Роль церкви: присяга на хресті була обов’язковою для підтвердження правдивості свідчень.
Висновок:
Суд середньовіччя підкреслював нерівність станів. Рішення часто ґрунтувалися на писаному праві («Руська Правда») та звичаях, але привілейовані стани (бояри, князі) мали переваги через володіння документами та вплив на суддів.