Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак
Як виникали міста?
Міста виникали біля замків для захисту, біля монастирів та єпископських резиденцій, у місцях переправ через річки та на перехрестях торгових шляхів.
Що таке урбанізація?
Урбанізація — це процес зростання кількості міст і переміщення населення з сіл до міст.
Які великі міста Стародавнього світу були центрами міжнародного життя і торгівлі?
Наприклад Рим, Афіни, Константинополь.
Діємо: практичні завдання
Що нового про середньовічні міста ви дізналися? Які особливості мали середньовічні міста Центральної Європи?
Середньовічні міста Центральної Європи мали вузькі вулиці, кам’яні мури для захисту, ринкові площі як центри торгівлі та життя. Вони були центрами ремесла і торгівлі, з цехами, які регулювали виробництво. Життя в містах було більш динамічним, ніж у селах, з розвинутою соціальною структурою та міським самоврядуванням.
Діємо: практичні завдання
Поміркуйте, як і де виникали середньовічні міста. Скористайтеся схемою, поданою в е-додатку, та картою «Культурне і духовне життя середньовічної Європи». Які географічні / соціальні чинники сприяли виникненню міст у середні віки?
Як і де виникали середньовічні міста?
Середньовічні міста виникали:
- Біля монастирів (релігійні центри).
- Біля замків феодалів (захист і безпека).
- На перехресті торговельних шляхів (торгівля).
- Біля річкових переправ, мостів і бродів (зручний транспорт і торгівля).
Які географічні та соціальні чинники сприяли виникненню міст?
Географічні:
- Зручне розташування біля річок, доріг, торговельних шляхів.
- Природний захист (гори, річки).
Соціальні:
- Розвиток ремесел і торгівлі.
- Потреба у безпеці під захистом замків чи стін.
- Зростання населення, нестача землі та переселення селян у міста.
Робота з джерелом
Як ви розумієте вислів: «Міське повітря робить людину вільною»?
Цей вислів означає, що в середньовічних містах людина ставала особисто вільною. У місті діяли закони, які забезпечували свободу міщанина, обмежуючи його обов’язки лише сплатою податків і виконанням громадських робіт.
Чому жителям міст надавалися певні привілеї?
Привілеї надавалися для залучення населення до міст. Міста потребували ремісників і купців для розвитку економіки. Крім того, самоврядування та свобода сприяли створенню активного й підприємливого суспільства, яке було основою міського життя.
Діємо: практичні завдання
Розгляньте схеми. З якою метою міські ремісники об’єднувалися в цехи? Як було організовано роботу та розподілялися обов’язки в майстерні ремісника? Подумайте, чому для функціювання цехів був потрібен суворий статут правил та обов’язків.
Ремісники об’єднувалися в цехи, щоб:
- Організувати виробництво та збут товарів.
- Захищати свої інтереси від конкуренції з інших міст.
- Забезпечувати рівність серед майстрів.
- Допомагати родинам у разі хвороби чи смерті ремісника.
- Брати участь в обороні міста.
Як було організовано роботу та розподілялися обов’язки в майстерні ремісника?
- Майстер керував роботою, виготовляв вироби та продавав їх у своїй лавці.
- Підмайстри допомагали майстру, виконуючи складніші завдання.
- Учні навчалися ремеслу, виконували підсобну роботу та жили в будинку майстра.
Чому для функціювання цехів був потрібен суворий статут правил та обов’язків?
Суворий статут забезпечував:
- Однакові умови для всіх членів цеху.
- Контроль якості виробів.
- Чіткий розподіл праці та обов’язків.
- Запобігання порушенням і конфліктам серед ремісників.
Діємо: практичні завдання
Розгляньте зображення і перейдіть за QR-кодом або покликанням. Як проходив робочий день в майстерні ремісника? Складіть коротку розповідь, використавши запропоновані терміни: ремісник, цех, майстер, підмайстр, статут, шедевр, ремесло.
Ремісник, який був майстром, працював у своїй майстерні, де також жили й працювали підмайстри та учні. Майстер виготовляв вироби на замовлення або для продажу в лавці, що знаходилася в його майстерні. Підмайстри допомагали майстру у складних роботах, а учні навчалися ремеслу, виконуючи прості завдання.
Цех, до якого входив ремісник, об’єднував майстрів однієї спеціальності. Він захищав їхні інтереси, слідкував за якістю виробів і встановлював правила роботи через статут. Щоб стати майстром, підмайстер мав створити шедевр — зразковий виріб, який демонстрував його майстерність.
Суворий статут цеху забезпечував рівність серед ремісників, контроль якості продукції та захист від конкуренції. Ремесло вимагало точності й дотримання традицій, тому правила були важливі для організації роботи в цеху та майстернях.
Діємо: практичні завдання
Розгляньте інфографіку, подану в е-додатку. За матеріалами параграфа доповніть її необхідною інформацією.
Чим займалися лихварі?
Лихварі давали гроші в борг під високий відсоток.
Що робили банкіри?
Банкіри зберігали гроші, проводили фінансові операції та надавали кредити.
Діємо: практичні завдання
За допомогою коду перегляньте відео «Львівська ратуша. Секрети сентенцій». Складіть коротку довідку про історію Львівської ратуші до української Вікіпедії. Яким є значення ратуші у наш час?
Історія Львівської ратуші
Перша згадка про ратушу датується 1381 роком. Тоді вона була дерев’яною. На початку XV століття на ратуші з’явився годинник, що свідчило про багатство міста. Протягом століть ратушу неодноразово перебудовували. У 1827 році було розпочато будівництво нової ратуші в стилі класицизму, яке завершилося у 1835 році.
Архітектура
Львівська ратуша має висоту 65 метрів і є найвищою ратушею в Україні. На її вежі розташований оглядовий майданчик, на який можна піднятися сходами. Головна сесійна зала ратуші декорована у стилі арт-деко.
Значення
Львівська ратуша є важливим символом Львова та його історичного центру. Вона виконує кілька функцій:
- Історична пам’ятка: Ратуша є популярним туристичним об’єктом та важливою пам’яткою архітектури.
- Сьогодні є резиденцією Львівської міської ради
- Символ місцевого самоврядування: Ратуша є символом місцевого самоврядування та місцем роботи органів місцевої влади.
Львівська ратуша є одним з найвідоміших символів Львова та важливою частиною його культурної спадщини.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
У чому ви бачите особливості середньовічного міста порівняно з селом?
- Місто було центром ремесла, торгівлі та обміну, тоді як село займалося переважно сільським господарством.
- У містах люди були більш вільними, мали можливість самоврядування та привілеї, наприклад, «міське повітря робить людину вільною».
- Життя в місті було динамічнішим, із розвиненими соціальними зв’язками та культурними традиціями.
- Міста були місцем скупчення освічених людей, які цінували час і займалися комерцією.
Запитання і завдання
📘 I. Знаю й систематизую нову інформацію
Поясніть поняття:
Цех — об’єднання ремісників однієї спеціальності для захисту своїх інтересів.
Статут — правила, що регулювали діяльність цеху.
Майстер — власник майстерні, член цеху.
Підмайстер — помічник майстра, який уже опанував ремесло.
Шедевр — зразковий виріб, який підмайстер виготовляв для отримання звання майстра.
Ярмарок — великі торги, які проводилися щорічно в певному місці.
Міняйло — фахівець із обміну грошей.
Лихвар — особа, яка давала гроші в борг під високий відсоток.
Банкір — власник банку, що займався фінансовими операціями.
Ломбард — установа, яка надавала гроші під заставу речей.
Ратуша — будівля міської ради.
Плебс — найбідніша частина населення міста (наймити, жебраки).
Патриціат — міська знать (багаті купці, чиновники).
Бюргер — заможний городянин (торговець чи ремісник).
Магістрат — орган міського самоврядування.
Бургомістр — очільник міської ради в Німеччині.
2. Передумови виникнення середньовічних міст та їх розвиток:
Передумови виникнення:
- Розвиток сільського господарства (зростання посівних площ, вдосконалення знарядь праці). Це, своєю чергою, сприяло зростанню населення та вивільненню частини людей для інших занять, зокрема ремесла і торгівлі
- Нестача вільних земель у селах.
- Поява нових ремесел і зростання попиту на ремісничі вироби. Ремісники, що виробляли знаряддя праці, зброю та інші вироби, почали селитися окремо від сільських поселень.
- У неспокійні часи люди шукали захисту біля замків, монастирів та інших укріплень. Навколо них поступово виникали поселення, які згодом перетворювалися на міста.
- Міста часто виникали на перехрестях торговельних шляхів, біля річкових переправ та в інших зручних місцях для торгівлі. Торгівля сприяла економічному розвитку міст та залучала до них нових мешканців.
Розвиток міст:
Перші середньовічні міста були невеликими та густо забудованими. Вулиці були вузькими та брудними, а каналізація була відсутня. Проте, з часом міста почали розвиватися та розширюватися. З’являлися нові будівлі, такі як ратуші, собори та університети. Міста ставали центрами ремесла, торгівлі та культури.
У містах розвивалося самоврядування. Городяни обирали своїх представників до міської ради, яка вирішувала важливі питання життя міста. Міста також отримували від королів та феодалів різні привілеї, які розширювали їхні права та свободи.
3. Який вплив на розвиток міст мали ремесло і торгівля? Якими були особливості існування міських середньовічних цехів? Скористайтеся запропонованим шаблоном-схемою.
Вплив ремесла і торгівлі:
Розвиток ремесла і торгівлі відіграв вирішальну роль у розвитку середньовічних міст. Ремесло забезпечувало міста необхідними товарами, а торгівля сприяла їх економічному зростанню та збагаченню. Завдяки ремеслу і торгівлі міста ставали центрами економічного та культурного життя суспільства.
Особливості цехів:
- У житті міста: Захист від зовнішніх ворогів, допомога членам цеху (весілля, похорони).
- У розвитку виробництва: Забезпечення високої якості виробів, навчання учнів, заборона нових технологій без дозволу цеху.
🔍 II. Обговоріть у групі
Обговоріть у групах особливості міського самоврядування середньовічних міст. Скористайтеся інфографікою, поданою в е-додатку, або словами-підказками: бургомістр, городяни, купці, ремісники, майстри, підмайстри.
Особливості міського самоврядування середньовічних міст:
- Бургомістр — очолював міську раду, відповідав за управління містом.
- Міська рада (магістрат) — орган самоврядування, що складався з представників патриціату.
- Городяни — мешканці міста: ремісники, купці, майстри, підмайстри, які брали участь у житті міста.
- Купці та ремісники — основа економіки міста, займалися торгівлею і виробництвом товарів.
- Майстри та підмайстри — працювали в цехах, забезпечували високу якість виробів і дотримання правил статуту.
- Магдебурзьке право — регулювало управління містом, судові справи та відносини власності.
Міське самоврядування створювало умови для розвитку торгівлі, ремесел і забезпечувало свободу городян.
Питання для обговорення:
- Які функції виконував бургомістр?
- Яким чином городяни брали участь в управлінні містом?
- Яку роль відігравали купці та ремісники в міському самоврядуванні?
- Як були організовані вибори до міської ради?
- Які питання вирішувала міська рада?
- Які були права та обов’язки городян?
- Які були особливості самоврядування в різних містах?
✍️ III. Мислю творчо
За бажанням скористайтеся можливостями штучного інтелекту презентацію про міські стани у середньовічних містах Західної Європи. Презентуйте роботи у класі.