Завдання 1. Об’єднайтеся в малі групи. Пригадайте:
1) Що таке літописи?
Літописи — це хронологічні записи історичних подій, які велися у формі річних повідомлень. Вони створювалися для збереження пам’яті про важливі події, діяльність видатних осіб, війни, угоди та інші значущі факти минулого.
2) Які літописи вам відомі?
Відомі такі козацькі літописи: «Літопис Самовидця», «Літопис Григорія Грабянки», «Літопис Самійла Величка». Ці твори були написані у XVII—XVIII століттях і описують події козацької доби.
3) У чому цінність літописів як історичного джерела?
Літописи є цінними історичними джерелами, бо містять безпосередні свідчення сучасників про події, відображають погляди та настрої того часу, допомагають дослідити політичне, соціальне й культурне життя минулих століть. Вони дають змогу краще зрозуміти причини та наслідки історичних подій, а також діяльність гетьманів і старшини.
Завдання 2. Порівняйте вузьке значення поняття «літопис» з «Енциклопедії історії України» з характеристикою козацьких літописів сучасного дослідника. Чи співпадають визначення? Наведіть відповідні цитати для аргументації своєї думки.
Згідно з «Енциклопедією історії України», літописи у вузькому значенні — це **«**рукописні тексти, створені в минулі часи… з точно датованими за роками записами про те, що відбувалося, а (також) тексти записів, розташованих у хронологічному порядку без розбивки на річні статті».
Натомість Юрій Луценко підкреслює, що назва «козацькі літописи» є «досить умовною, бо кожен цей твір є складною, багатоплановою композицією, в якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій — битв, повстань, змов тощо, окремі документи, тлумачення тих чи інших періодів життя України, — і яка надто далека від традиційної літописної форми».
Отже, козацькі літописи виходять за межі традиційного літописного жанру, оскільки містять не лише хронологічні записи, а й аналітичні тлумачення, документи.
Що об’єднує уривок вірша та ілюстрацію?
Уривок вірша та ілюстрація об’єднані темою військової готовності та патріотизму козацтва. Вірш оспівує «воїна знаменитого» Війська Запорозького, який «щохвилини ладен край свій боронити», а герб на ілюстрації символізує військову міць та державність козацької держави.
Завдання 3. Прочитайте уривок з універсалу Богдана Хмельницького від 1648 року та витяг зі статті 65 чинної Конституції України. Визначте, що об’єднує ці документи.
Обидва документи об’єднує ідея обов’язку захищати свою Батьківщину, її незалежність, територіальну цілісність і права народу. Універсал Богдана Хмельницького закликає боронити вітчизну та її свободи, а Конституція України визначає захист Вітчизни як обов’язок кожного громадянина.
Завдання 4. Ознайомтеся з уривком з літопису. Обґрунтовано доведіть чи спростуйте твердження: «Гетьман Богдан Хмельницький сприяв піднесенню міжнародного авторитету козацької держави».
Це твердження обґрунтовано підтверджується.
Уривок із літопису Граб’янки свідчить, що до Хмельницького приїжджали посли багатьох держав, приносили вітання і дарунки, пропонували союзи та допомогу. Турецький султан навіть надіслав йому почесні подарунки та визнав «руським монархом». Це означає, що козацька держава стала впливовим політичним гравцем у Європі, а її лідера визнавали інші країни.
Отже, Богдан Хмельницький дійсно сприяв піднесенню міжнародного авторитету козацької держави.
Висловте припущення, який історичний діяч зображений на ілюстрації з літопису. Чому ви так вважаєте?
Висловлюю припущення, що на ілюстрації зображений Богдан Хмельницький.
Я так вважаю, тому що портрет виконаний у козацькому стилі: чоловік у військовому одязі із булавою — символом гетьманської влади, а внизу розташований герб Війська Запорозького. Такі зображення характерні саме для Богдана Хмельницького, який був видатним гетьманом і лідером козацької держави.
Завдання 5. Порівняйте уривок з літопису та витяг з твору Ліни Костенко. Яка проблема українського державотворення є спільною для XVII та XXI століть?
Спільною проблемою для XVII й XXI століть є відсутність єдності, внутрішній розбрат і суперечки серед українців, що заважають успішному державотворенню.
В уривку з літопису Самійла Величка описано, як через чвари, сваволю та боротьбу між різними політичними силами Україна опинилася у скрутному становищі: «розбрат… нищили і внівець обертали бідну малоросійську Україну». Ліна Костенко у XXI столітті також підкреслює цю проблему: «де ж та єдність? Перегризлися між собою… А з того каміння, що за пазухою, держави не збудуєш».
Отже, головна спільна проблема — це внутрішня роз’єднаність, коли замість спільної праці для держави люди ворогують між собою, що і в XVII, і у XXI століттях гальмує розвиток та зміцнення української державності.
Завдання 6. Ознайомтеся з літописними уривками, наведеними нижче. Доберіть з документів цитати, які доводять думку: «Мудрий господар – сильна країна».
Цитати, які доводять думку: «Мудрий господар – сильна країна»:
Про Івана Мазепу: «новопоставлений гетьман, постановивши порядок у війську, розіслав по всій Україні, щоб ту сваволю припинили, а тих бунтівників втихомирили, а якщо кому якась кривда від когось є, щоб законно вирішували, а самосуд не чинили»
Про Івана Сірка: «це був той їхній справний і щасливий вождь, який із молодих літ аж до своєї старості, бавлячись воєнними промислами, не тільки значно воював Крим і палив у ньому деякі міста, але й також погромлював у диких полях… численні татарські чамбули і відбивав полонений християнський ясир»
Про Семена Палія: «не допускав, щоб татари Польщу та Росію воювали і опустошували, але й сам ходив і свої загони посилав на села татарські… і руйнував їх… Проте він… їх побивав і проганяв»
Завдання 7. Попрацюйте в парах. Створіть короткий літопис (5-6 подій) з життя Гетьманщини XVIII століття. Поясніть свій вибір подій.
- 1708 рік — Іван Мазепа укладає союз зі Шведською імперією, намагаючись відновити незалежність Гетьманщини.
- 1709 рік — поразка під Полтавою, зруйнування Батурина, посилення контролю Московії над Гетьманщиною.
- 1710 рік — Пилип Орлик у вигнанні проголошує Конституцію, яка закладає ідеї правової української держави.
- 1722 рік — створення Малоросійської колегії, обмеження самостійності Гетьманщини.
- 1750 рік — відновлення гетьманства, обрання Кирила Розумовського гетьманом.
- 1764 рік — остаточна ліквідація гетьманства указом Катерини ІІ, Гетьманщина стає Малоросійською губернією.
Пояснення вибору подій: ****Ці події відображають основні етапи занепаду автономії Гетьманщини: спробу відновлення незалежності, трагічну поразку, спроби реформування державності, поступову втрату самоврядування та остаточну ліквідацію козацької держави в XVIII столітті.
Завдання 8. На основі опрацьованих документів та власних міркувань запропонуйте кілька варіантів продовження речення: «Щоб Україна горя не знала та в Європі процвітала, …». Результати роботи представте на загал.
- …потрібно зберігати єдність і підтримувати одне одного, не допускати розбрату та ворожнечі, які в минулому призводили до втрати державності.
- …важливо розвивати освіту, науку, сучасну економіку й бути відкритими до змін.
- …громадяни мають бути відповідальними, активними та небайдужими до долі країни, бо саме від суспільства залежить її майбутнє.
- …треба шанувати свою історію, але не повторювати помилок минулого, а вчитися на них і будувати нову, сильну державу.
- …треба зміцнювати власну армію та сектор безпеки**.** Потрібно постійно вдосконалювати обороноздатність, розвивати сучасні Збройні сили