§45. Пелопоннеські війни. «Східний похід» Александра Македонського

Головна сторінка (зміст) – Гісем 6 клас

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ

Пригадайте, що вам відомо про Перську імперію. Яким був її державний устрій?

Перська імперія – монархія з царем на чолі. Цар мав безліч повноважень: законодавець, виконавча влада, головнокомандувач армії.

Влада передавалася у спадок, зазвичай старшому сину царя. Але якщо старший син був неповнолітнім, влада могла перейти до іншого сина або іншого члена царської родини.

Цар мав право призначати і знімати чиновників, збирати податки та є верховним суддею.

Перська імперія була розділена на сатрапії (провінції) з сатрапами на чолі. Сатрапи були намісниками царя з широкими повноваженнями, але вони були підзвітні царю..

Обговоріть у парах і порівняйте його з тим, що існував, наприклад, в Афінах. Які висновки ви можете зробити?

Державний устрій Перської імперії і Афін був різним. Перська імперія була монархією, а Афіни – демократією.

У Перській імперії владу мав царь, який мав необмежену владу. У Афінах влада належала народу, який мав право брати участь у прийнятті важних рішень.

Це призвело до різних наслідків для розвитку цих держав. Перська імперія була централізованою державою з могутнім царем, що сприяло її зміцненню.

Афіни були демократичною державою, в якій влада належала народу. Це сприяло розвитку демократії та свободи.

Висновки

Різні форми державного устрою мають свої переваги та недоліки, залежно від умов та обставин. Монархія може бути ефективною для управління великою державою, а демократія сприяє розвитку свободи та демократії.

1. Пелопоннеські війни

Пелопонеські війни між Афінами та Спартою призвели до поразки Афін і їхнього занепаду. Спарта нав’язала Афінам олігархічний устрій, але після повстання демократія була відновлена. Війни між полісами продовжилися, включаючи війну між Спартою та союзом Афін, Фів і Коринфа, в якій перси відіграли активну роль. Греки були виснажені тривалими війнами за контроль над Елладою.

Які наслідки для Еллади мали описані війни?

Описані війни мали наступні наслідки для Еллади:

• Афіни та Спарта стали наймогутнішими полісами, але після Пелопоннеських воєн Афіни зазнали поразки й зазнали політичного та економічного занепаду.
• Спарта нав’язала Афінам олігархічний устрій, але ця влада була повалена після повстання афінян, і в Афінах повернулася демократія.
• Війни між полісами тривали й після Пелопоннеських воєн, включаючи війну між Спартою та союзом Афін, Фів і Коринфа. Перси також використали ситуацію, щоб повернути контроль над частиною Малої Азії та Егейським морем, втрачений раніше. Ці тривалі війни виснажили греків.

2. Македонія. Філіп II

Македонія, управляна монархом Філіпом II, мала значний вплив на грецькі поліси. Філіп II вдосконалив македонське військо, включаючи македонську фалангу та використання кінноти. Його успіхи в підкоренні полісів сприяли забезпеченню Македонії постійними прибутками.

Про що свідчить зображення грецького бога на македонській монеті?

Ці зображення свідчать про те, що грецькі боги були важливими символами для македонських царів. Вони використовували ці символи, щоб продемонструвати свою прихильність грецькій культурі та релігії, а також свою владу та велич

Чому греки вірили, що Філіп II зможе їх об’єднати?

Греки вірили, що Філіп II зможе об’єднати їх. Вони сподівалися, що Філіп II зможе використати свою владу та військову силу, щоб покласти край внутрішнім конфліктам та створити єдину сильну грецьку державу.

3. Об’єднання Греції під владою Македонії

Пелопонеські війни та “Східний похід” Александра Македонського вплинули на історію Греції. Філіп II Македонський зміцнив свою владу, об’єднавши греків для перемоги над Персією, але його смерть призвела до спадкування влади його сином Александром.

Як наведений текст характеризує Александра?

Наведений текст характеризує Александра Великого як амбітного та честолюбного юнака, який прагнув до слави та великих звершень. Він був свідомим того, що його батько, Філіпп II, був великим полководцем і завойовником, і він боявся, що батько зможе захопити все, що він хотів досягти.

Що стало наслідком битви поблизу Херонеї?

Битва поблизу Херонеї, яка відбулася в 338 р. до н. е., призвела до поразки греків і підкорення їх новій силі – Македонії. Після цієї битви греки були змушені підкоритися Македонії та визнати її владу. Філіп II Македонський, не бажаючи бути сприйнятим як завойовник, організував з’їзд представників грецьких полісів, де було прийнято рішення про встановлення загального миру в Елладі, заборону змінювати політичний устрій полісів, проголошення свободи торгівлі й мореплавства, а також оголошення війни Персії.

4. «Східний похід» Александра Македонського

Александр Македонський здійснив «Східний похід» Македонії проти Персії, протягом 334—324 рр. до н. е. Він прагнув досягти краю світу, але помер у 323 р. до н. е. Він намагався поважати місцеві звичаї та правила завойованих народів, але зустрів опір в Індії, що призвело до припинення походу.

Скільки років провів Александр у війнах?

Згідно з інформацією у статті, Александр Македонський правив з 336 до н.е. до своєї смерті у 323 році до н.е., тобто 13 років.

Він розпочав свої завоювання і війни в 334 році до н.е., коли вдерся до Малої Азії. Отже, можна підрахувати, що на війну Александр витратив приблизно 10 років свого правління – з 334 по 323 рік до н.е.

Таким чином, відповідь на запитання: Александр Македонський провів у війнах близько 10-11 років.

Охарактеризуйте політику Александра Македонського щодо завойованих земель. За допомогою методу «Прес» поясніть, чи вважаєте ви її доцільною.

Оцінюючи політику Александра Македонського щодо завойованих земель, можна виділити такі ключові аспекти:

1. Заснування нових міст, більшість з яких отримали назву Александрія. Це сприяло поширенню грецької культури та торгівлі на Схід.
2. Відносна толерантність до місцевих звичаїв та культур. Александр не намагався насаджувати повсюдно грецькі порядки.
3. Залучення представників місцевої знаті до управління та служби в армії. Це зміцнювало владу Александра на завойованих територіях.

За методом “Прес”, я оцінюю цю політику так:

Позитивно: поширення еллінської культури, відносна толерантність, зміцнення центральної влади.

Негативно: певне напруження у стосунках з македонською знаттю через надмірну орієнтацію на Схід.

Результативно: в цілому ця політика дозволила Александру ефективно управляти завойованими територіями за свого життя.

Стратегічно: з огляду на мету створення єдиної еліністичної імперії, ця політика була раціональною, хоча після смерті Александра розпад імперії виявився неминучим.

Отже, я вважаю політику Александра щодо завойованих територій в цілому доцільною і такою, що відповідала його грандіозним планам, незважаючи на окремі спірні моменти.

1) Укажіть, які землі завоював Александр Македонський

Землі, які завоював Александр Македонський:

• Мала Азія (територія сучасної Туреччини)
• Сирія та Фінікія
• Єгипет
• Територія Персії – Вавилон, Парса, Сузи
• Середня Азія – Бактрія (території сучасних Афганістану, Узбекистану тощо)
• Північно-західна Індія (долина річки Інд)

2) Назвіть найсхіднішу територію, якої дісталися його війська

Найсхіднішою точкою, якої досягли війська Александра, була річка Гідасп (сучасна Джелам, Пакистан). Саме тут відбулась вирішальна битва з військом царя Паурави.

Далі на схід Александр планував просуватися до річки Ганг, але його військо відмовилось іти далі на той час.

Отже, найсхіднішою точкою походу Александра Македонського була річка Гідасп (Джелам) на території сучасного Пакистану.

Запитання та завдання

1. Що стало причиною Пелопоннеських війн? За допомогою методу «Оберіть позицію» поміркуйте, чи можна було їх уникнути.

Причинами Пелопоннеських війн були:

• Політичні та ідеологічні протиріччя між демократичними Афінами та олігархічною Спартою.
• Боротьба за гегемонію в Елладі між Афінським морським союзом та Пелопоннеським союзом на чолі зі Спартою.
• Економічна та торгова конкуренція між Афінами та Коринфом.
• Підтримка Афінами демократичних угруповань в інших полісах, що загрожувало олігархічним режимам.

Оберіть позицію:

1. Війну можна було уникнути, якби Афіни і Спарта знайшли компроміс щодо сфер впливу.
2. Війна була неминуча через глибокі суперечності між двома угрупованнями полісів.

Я обираю другу позицію. На мою думку, війна була об’єктивно закономірним явищем, зумовленим усім ходом попереднього розвитку та накопиченням глибоких суперечностей в Елладі. Компроміс не міг задовольнити ані Афіни, ані Спарту. Тому війна була неминуча.

2. Якими були наслідки Пелопоннеських війн для Еллади?

Наслідками Пелопоннеських війн для Еллади стали:

• Послаблення та втрата незалежності більшості грецьких полісів.
• Встановлення спартанської гегемонії та олігархічних режимів у багатьох полісах.
• Економічна розруха та занепад багатьох полісів.
• Значне скорочення чисельності населення внаслідок війни, голоду та епідемій.
• Посилення впливу Персії, яка фінансово підтримувала Спарту.
• Загальна політична нестабільність та міжусобиці в Елладі.

Таким чином, Пелопоннеські війни значно послабили грецькі поліси та призвели до втрати їх незалежності і занепаду.

3. Що поєднувало Давню Македонію та Елладу?

Давня Македонія та Еллада мали певні спільні риси, що поєднували їх:

1. Етнічна та мовна спорідненість. Македоняни були близькими за походженням до давніх греків, говорили одним з грецьких діалектів.
2. Спільні культурні традиції та міфологія. Македоняни дотримувалися грецьких релігійних культів, шанували грецьких богів, поділяли грецькі міфи та легенди.
3. Торговельні та економічні зв’язки між містами Македонії та Греції.
4. Політичні союзи та військова співпраця у різний ча.
5. Культурні запозичення. Зокрема, давньомакедонські еліти часто запрошували грецьких філософів, митців, науковців.

Отже, два регіони мали багато спільного історично, мовно та культурно.

4. Як Філіпу II вдалося об’єднати греків і македонян? Висловіть припущення, із якою метою він це зробив

Філіпу II вдалося об’єднати греків і македонян наступним чином:

• Він поширив вплив Македонії на грецькі міста-держави, підкоривши частину з них.
• Створив союз грецьких полісів під македонською гегемонією (Коринфський союз).
• Активно залучав греків на службу до македонського двору та армії.
• Поширював грецьку культуру і освіту серед македонської знаті.

На мою думку, Філіп робив це з такими цілями:

• Посилити військову міць Македонії для подальших завоювань.
• Здобути доступ до ресурсів та флоту грецьких полісів.
• Отримати підтримку греків у боротьбі з Персією.
• Поширити вплив македонської династії та елліністичної культури.

5. Охарактеризуйте македонське військо після реформ Філіпа II

Після реформ Філіпа II македонське військо набуло таких рис:

• Було укомплектоване як найманцями, так і македонянами.
• Складалося переважно з піхоти (“фаланга”), кінноти (“гетайри”). Поки фаланга наступала з фронту, кіннота завдавала удару з флангів. Важко-озброєних кіннотників називали гетайрами.
• Мало високу дисципліну, організованість, боєздатність.
• Використовувало різноманітну зброю, включаючи списи-сариси.
• У війську з’явилися загони майстрів, які вміли виготовляти машини та знаряддя для штурму міст: тарани, катапульти, балісти, збірні мости.
• Було здатне до швидких пересувань та маневрів.
• Очолювалося талановитими полководцями на чолі з царем.

Тобто це була ефективна багатокомпонентна армія, що стала запорукою майбутніх військових успіхів Александра Македонського.

6. Пошукове завдання. Складіть історичний портрет Александра Македонського. Які його риси викликають у вас захоплення?

Історичний портрет (дивитися  тут)

Александр Великий викликає захоплення своєю амбіційністю та бажанням досягти величі. Він був не тільки обдарованим полководцем і стратегом, але й харизматичним лідером, який міг завойовувати серця людей. Його розум, розумність та швидке засвоєння знань також вражають. Александр Великий залишив значний слід в історії, що робить його постать надзвичайно захопливою.

7. Вправа «Мікрофон». Висловіть думку щодо того, чому Александр Македонський прагнув завоювати весь світ

• Александр Македонський бажав завоювати весь світ з різних причин.
• Він був присвячений ідеї світової домінантності та створення великої імперії, що об’єднала багато народів та культур.
• Він мав амбіції і бачив себе як великого завойовника, який змінить хід історії.
• Александр також відчував себе спадкоємцем грецьких героїв, які йому були великими прикладами.
• Він прагнув до слави і хотів перевершити своїх легендарних предків, завойовуючи нові території та отримуючи перемоги.
• Александр був впевнений у своїх здібностях та вважав, що його армія непереможна.
• Він вважав себе “сином Зевса” та вірив, що йому доручена місія підкорити світ.
• Александр також мав економічні мотиви для завоювань, оскільки великі багатства та ресурси, що він здобував, фінансували його армію та проекти.
• Крім того, Александр був філософом та любив грецьку культуру. Він хотів поширити її на завойовані території та показати їх народам як “цивілізованим”.
• У прагненні завоювати весь світ, Александр Македонський поєднав амбіції, славу, віру у свої здібності, економічні мотиви та бажання поширити грецьку культуру.

8. Складіть «асоціативний кущ» до постаті Александра Македонського.

• Великий військовий стратег
• Завойовник
• Амбітний
• Будівельник імперії
• Толерантність до місцевих звичаїв
• Вплив на майбутні цивілізації
• Епоха еллінізму
• Надихаючий лідер
• Військовий геній
• Завойовник Персії