Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська
1. Політика Чехословаччини щодо Закарпаття
1. Яку офіційну назву мало Закарпаття, перебуваючи в складі Чехословаччини?
Згідно з наведеними джерелами, офіційною назвою Закарпаття в міжвоєнний період, коли воно входило до складу Чехословаччини, була Підкарпатська Русь.
2. У якому становищі перебували селяни Закарпаття?
Більшість жителів регіону, близько 82% на 1930 рік, була зайнята в сільському господарстві. Через перенаселеність, дефіцит орних земель у гірському краї та примітивні агротехнології більшість селян бідувала, попри спроби влади підтримати аграрний сектор шляхом земельної реформи та освітньої допомоги.
3. Які галузі промисловості розвивались у Закарпатті? Чому?
У структурі економіки Закарпаття промисловість становила лише 2%. Розвивалися переважно лісова, деревообробна та харчова галузі, а також виробництво вовни, пряжі, обробка шкур і народні промисли. Жодного нового великого підприємства за 20 років у краї не побудували.
Причинами повільного розвитку промисловості були:
- Відсутність кваліфікованих робітників
- Небажання підприємців інвестувати в будівництво фабрик і заводів у регіоні
- Інтерес підприємців лише до сировини, яку можна було вивезти
2. Суспільно-політичне життя
1. Які політичні напрямки існували в Чехословаччині?
У Закарпатті, яке в міжвоєнний період входило до складу Чехословаччини під офіційною назвою Підкарпатська Русь, існували такі основні політичні напрямки:
- Український (українофільський)
- Москвофільський (русофільський)
- Русинський
- Комуністичний
Також у регіоні діяли філії майже всіх політичних партій Чехословаччини
2. Назвіть мету лідера закарпатських українофілів
Лідером українофільського (народовського) руху був греко-католицький священник Августин Волошин, який очолював Християнську народну партію (ХНП). Головною метою цього руху вважали пробудження національної свідомості населення Закарпаття
3. У чому відмінність між русинською і русофільською течіями?
Русинська течія абсолютизувала місцеві особливості, вважаючи слов’янське населення Закарпаття окремою нацією русинів, відмінною від українців.
Натомість русофільська (москвофільська) течія продовжувала відстоювати ідею національно-культурної й державної єдності з російським народом
3. Карпатська Україна. Карпатська Січ
1. Чому у 1938 році змінився характер політичних процесів у Закарпатті?
Характер політичних процесів у Закарпатті зазнав суттєвих змін у 1938 році через зовнішньополітичні реалії, зумовлені агресивною політикою нацистської Німеччини, яка претендувала на частину земель Чехословаччини, де мешкали німці. Чехословацька проблема стала домінуючою в європейській політиці наприкінці 1930-х років.
2. Що стало приводом для проголошення автономії Закарпаття? У якому році це відбулося?
Приводом для проголошення автономії Закарпаття стало рішення Мюнхенської конференції 29-30 вересня 1938 року, на якій Чехословаччина була змушена передати Судетську область Німеччині та задовольнити територіальні претензії Польщі та Угорщини.
У цих умовах 10 жовтня 1938 року Чехословаччина була проголошена федерацією трьох народів, а 11 жовтня 1938 року Закарпаття одержало автономію у складі Чехословаччини.
3. Коли було проголошено незалежність Карпатської України? Хто її очолив?
Незалежність Карпатської України була проголошена 15 березня 1939 року на засіданні Сейму Карпатської України. Президентом новоствореної держави став Августин Волошин.
Проголошення незалежності відбулося після того, як 6 березня 1939 року Німеччина окупувала решту чехословацьких територій і дала дозвіл Угорщині на окупацію Карпатської України.
Попри швидку окупацію угорськими військами, проголошення незалежності засвідчило прагнення українського народу до створення власної держави.
Мовою джерела. 1. Висловіть судження. Чи можна вважати, що закарпатці прагнули соборної України?
Так, на підставі наведених джерел можна стверджувати, що закарпатці прагнули соборної України.
У зверненні Української Народної Ради “До всіх українців по цілому світі!” від 27 жовтня 1938 року міститься заклик до “великого 50-мільйонового українського народу”, що свідчить про усвідомлення закарпатцями своєї належності до єдиного українського народу.
У “Проголошенні Всеукраїнської Народної Ради до всього українського народу” від 10 лютого 1939 року висловлюється віра в перемогу “нації Української” і її утвердження у “святому Києві”, що є символом соборної України.
У Меморандумі делегації Карпатської України до канцлера Німеччини від 24 жовтня 1938 року Карпатська Україна названа “складовою частиною території українського народу”, а її населення усвідомлює обов’язки “стосовно всього українства”.
Отже, ці документи засвідчують прагнення закарпатців до єдності з усім українським народом у соборній Українській державі.
Мовою джерела. 1. Чому уряд Карпатської України вважав за потрібне створення війська?
Уряд Карпатської України вважав за потрібне створення власного війська для оборони новоствореної держави від зовнішньої агресії. Про це свідчить мобілізаційний заклик до населення краю, опублікований у газеті “Нова свобода” 16 березня 1939 року, де повідомляється про формування “армії Карпатської України” та закликає всіх колишніх військових вступати до неї на службу.
Мовою джерела. 1. Про яку рису закарпатців йдеться в документі?
У наведеній цитаті з галицького журналу “Жіноча воля” за березень 1939 року йдеться про мужність і рішучість закарпатців, які “збройно виступили проти мадярської кількатисячної армії”, на відміну від чехів, які “без найменшого спротиву” підкорилися німецькій окупації. Отже, документ висвітлює таку рису закарпатців, як відвага та готовність боротися за свою свободу зі зброєю в руках.
Підсумуйте свої знання
2. Поясніть значення понять: українофіли, русофіли, русини, Карпатська Січ.
- Українофіли – прихильники української національної ідеї на Закарпатті, які вважали місцеве населення частиною українського народу і виступали за розвиток української культури та мови в краї
- Русофіли (москвофіли) – течія, яка відстоювала ідею національно-культурної і державної єдності закарпатців з російським народом.
- Русини – самоназва українського населення Закарпаття. Русинами також називали прихильників ідеї, що закарпатці є окремим від українців народом
- Карпатська Січ – збройні сили Карпатської України, створені в 1938-1939 роках для захисту її незалежності. Значну допомогу в їх організації надала ОУН
3. Створіть ланцюжок подій: шлях Закарпаття від автономії до незалежності
- 11 жовтня 1938 р. – проголошення автономії Підкарпатської Русі у складі Чехословаччини
- 26 жовтня 1938 р. – призначення Августина Волошина прем’єр-міністром автономного уряду
- Січень 1939 року – З ініціативи Августина Волошина було засновано Українське національне об’єднання (УНО).
- Лютий 1939 року – Вибори до Сейму Карпатської України, які завершилися перемогою прихильників суверенітету Закарпаття. Розпочалося формування Карпатської Січі.
- 15 березня 1939 року – На засіданні Сейму проголошено незалежність Карпатської України. Президентом країни став Августин Волошин
4. Займіть позицію. «Підкарпатська Україна — це сировинний придаток Чехословаччини чи самоврядна частина демократичної держави?». Аргументуйте її.
Підкарпатська Україна в міжвоєнний період може бути розглянута як самоврядна частина демократичної держави, хоча і з певними обмеженнями. Чехословаччина, бувши однією з найбільш економічно розвинених і політично стабільних держав Центрально-Східної Європи, надала Закарпаттю автономію і сприяла розвитку місцевої культури та освіти. Влада країни підтримувала аграрний сектор, провела земельну реформу, заохочувала нові агротехнічні методики та надавала освітню допомогу селянам.
Позиція: Підкарпатська Україна була радше сировинним придатком Чехословаччини, ніж повноцінною самоврядною частиною.
Аргументи:
- Чеська буржуазія підкорила собі економіку Закарпаття, фактично перетворивши край в аграрно-сировинний придаток економічно розвинутих чеських земель
- Влада ЧСР протягом 1920-30-х років не виконала обіцянки надати Закарпаттю реальну автономію, попри активні виступи місцевих українців
- Промисловість в краї майже не розвивалась, підприємців цікавила лише сировина для вивезення. Робітники отримували значно меншу платню, ніж в інших регіонах ЧСР.
Таким чином, хоча економічно Закарпаття мало ознаки сировинного придатка, політично та культурно воно мало значну автономію і підтримку з боку чехословацького уряду, що дозволяє вважати його самоврядною частиною демократичної держави.