Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Щупак
Поміркуйте, чому походи руських князів були спрямовані саме на Константинополь.
Руські князі спрямовували свої походи на Константинополь через його стратегічне значення як великого торговельного центру та столиці Візантійської імперії. Контроль над торгівлею з Візантією міг принести значні економічні вигоди, зокрема доступ до цінних товарів та безмитної торгівлі, що було закріплено у вигідних торговельних угодах, таких як угода 911 року.
Пригадайте, які наслідки для Русі мали перші контакти з Візантією.
Перші контакти з Візантією мали значні наслідки для Русі. Вони сприяли розвитку торгівлі та економіки, оскільки руські купці отримали право безмитної торгівлі в Константинополі. Крім того, контакти з Візантією вплинули на культурний і релігійний розвиток Русі, зокрема через поширення християнства, яке пізніше стало державною релігією.
Продовжте в робочому зошиті заповнювати таблицю «Політика перших руських князів (у другій половині ІХ — наприкінці Х ст.)» Політика перших руських князів (у Другій половині IX – наприкінці X ст.)
| Князь/княгиня | Роки правління | Внутрішня політика | Зовнішня політика |
|---|---|---|---|
| Аскольд | бл. 860-882 | Поширив владу на полян, намагався посилити вплив на підлеглих територіях | Здійснив похід на Константинополь у 860 р., уклав торговий договір з Візантією. За деякими даними, після походу прийняв християнство |
| Олег | 882-912 | Об’єднав північні та південні руські землі, взяв під контроль Київ, підкорив племена деревлян, сіверян, радимичів, тиверців, встановив данину з підкорених племен | Здійснив успішний похід на Константинополь у 907 р., що завершився вигідною торговельною угодою 911 р., яка надавала право безмитної торгівлі в Константинополі |
| Ігор | 912-945 | Збільшив розмір полюддя, що призвело до повстання деревлян і його загибелі в 945 р. | Уклав союз із печенігами, здійснив невдалий похід на Візантію в 941 р., але в 944 р. уклав нову угоду, хоча й менш вигідну, ніж попередня |
Свідчать документи
1. Яким чином Олегові, за літописом, вдалося захопити Київ? 2. Якою була доля Аскольда і Діра?
Згідно з літописом “Повість минулих літ”, Олегу вдалося захопити Київ таким чином:
- Олег прибув до Києва з військом, взявши з собою малолітнього Ігоря, сина Рюрика. Частину воїнів він сховав у човнах, а інших позаду.
- Олег послав до київських князів Аскольда і Діра, кажучи, що вони купці, які йдуть до греків від Олега та Ігоря, і попросив Аскольда і Діра прийти до них як до родичів.
- Коли Аскольд і Дір прийшли, воїни Олега, які ховалися, вискочили з човнів. Олег заявив Аскольду і Діру, що вони не князі й не княжого роду, а він – княжого роду. При цьому він показав малого Ігоря як сина Рюрика.
- Після цього Аскольда і Діра було вбито. Аскольда поховали на горі, де пізніше була збудована церква Святого Миколая, а Діра – за церквою Святої Ірини.
Отже, Олег захопив владу в Києві, усунувши попередніх правителів Аскольда і Діра, яких він вбив, заманивши їх до себе обманом. Аскольд і Дір загинули, а Олег став княжити в Києві.
Свідчать документи
1. Які племена підкорив Олег?
- у 883 р. – деревлян, наклавши на них данину;
- у 884 р. – сіверян, наклавши на них легку данину;
- у 885 р. – радимичів, які раніше платили данину хозарам.
2. Кому східнослов’янські племена платили данину?
Східнослов’янські племена до підкорення Олегом платили данину хозарам. Олег заборонив сіверянам і радимичам платити данину хозарам, натомість наказав платити йому.
3. Уявіть себе дослідником/дослідницею історичних документів — дізнайтеся, чому до років літопису історики дали уточнення за сучасним літочисленням у квадратних дужках.
Історики дали уточнення років літопису за сучасним літочисленням у квадратних дужках, оскільки:
- літописець використовував візантійську систему літочислення “від створення світу”, яка відрізняється від сучасного літочислення;
- щоб зрозуміти, про які роки йдеться за сучасним календарем, історики перерахували дати з візантійської ери на сучасне літочислення і вказали їх у квадратних дужках поруч з оригінальними датами літопису.
Таким чином, уточнення дат допомагає краще зрозуміти хронологію подій, описаних у літописі, співвіднести їх із сучасною системою літочислення.
1. Якими територіями, за літописом, володів Олег?
- Київ та полянські землі, які він захопив, усунувши Аскольда і Діра;
- землі деревлян, яких він підкорив у 883 р. і наклав на них данину;
- землі сіверян, яких він підкорив у 884 р. і наклав легку данину;
- землі радимичів, які раніше платили данину хозарам, а з 885 р. стали платити Олегу.
2. Чому саме Київ став столицею держави?
- це було велике місто, важливий торговельний і політичний центр;
- Олег, захопивши Київ, проголосив його столицею;
- Київ контролював важливі торговельні шляхи – “із варягів у греки” та зі сходу на захід.
3. Покажіть торговельний шлях “із варягів у греки”
Торговельний шлях “із варягів у греки” проходив від Балтійського моря річками Нева, Волхов, Ловать, далі волоком до Дніпра, потім Дніпром до Чорного моря і Константинополя.
4. Які факти з історії Русі-України «повідомляє» карта?
Карта повідомляє такі факти з історії Русі-України:
- територію розселення східнослов’янських племен у IX-X ст.;
- територіальне зростання Русі за перших князів.
- торговельні шляхи, що проходили через Русь;
Свідчать документи
1. Як Олегові вдалося досягти успіху в поході?
Олегові вдалося досягти успіху в поході на Константинополь завдяки використанню хитрощів і військової стратегії. Він зібрав велику армію, що складалася з різних племен, і, прибувши до міста, наказав воям виволокти кораблі на берег та поставити їх на колеса. Коли подув попутний вітер, кораблі рушили під вітрилами, що справило враження на греків і змусило їх укласти вигідну для Русі торговельну угоду.
2. Які слов’янські племінні союзи брали участь у штурмі Константинополя?
У штурмі Константинополя брали участь такі слов’янські племінні союзи: словени, кривичі, поляни, деревляни, радимичі, хорвати, дуліби, тиверці та інші.
3. Про що свідчить наявність неслов’янських племен серед Олегового війська?
Наявність неслов’янських племен, таких як варяги, чудь, меря та інші, серед Олегового війська свідчить про широку коаліцію та об’єднання різних етнічних груп під його керівництвом. Це підкреслює здатність Олега до дипломатії та інтеграції різних народів для досягнення спільних цілей, що було важливим для зміцнення його влади та впливу.
4. Чи можливо здійснити сухопутну подорож під вітрилами? Які фізичні умови, на вашу думку, для цього необхідні?
Сухопутна подорож під вітрилами можлива за певних умов. Для цього необхідно мати рівну місцевість без значних перешкод, таких як пагорби чи ліси. Крім того, потрібен сильний і стабільний попутний вітер, який зможе рухати транспортний засіб на колесах. Така технологія була використана Олегом під час походу на Константинополь, коли його кораблі були поставлені на колеса і рухалися під вітрилами.
2. ПРАВЛІННЯ КНЯЗЯ ІГОРЯ (912-945 рр.)
Свідчать документи
1. Де відбуваються зазначені події?
Згідно з літописом, події відбуваються в землях деревлян – одного зі східнослов’янських племен. Зокрема, князь Ігор пішов у землі деревлян збирати данину.
2. Хто очолив повстання деревлян? Чому деревляни вбили Ігоря?
Повстання деревлян проти Ігоря очолив їхній князь Мал. Деревляни вбили Ігоря, тому що:
- Ігор постійно збільшував розмір данини, яку вимагав від них. У літописі сказано, що він пішов збирати данину знову після того, як вже зібрав її, бажаючи ще більшого багатства.
- Деревляни вважали, що дії Ігоря їх погублять, як сказав князь Мал у літописі: “Якщо внадиться вовк по вівці, то виносе все стадо, якщо не уб’ють його. Так і цей: якщо не вб’ємо його, то всіх нас погубить”.
- Коли Ігор повернувся до деревлян знову за даниною, з ним була лише мала дружина, що робило його вразливим. Деревляни скористалися цим і вбили Ігоря та його людей.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Самооцінювання
Можу показати на карті територію Русі-України, напрямки походів Олега й Ігоря
Так, я можу показати на карті територію Русі-України та напрямки походів Олега й Ігоря, спираючись на інформацію з тексту про підкорені Олегом племена (деревляни, сіверяни, радимичі) та його похід на Константинополь, а також про невдалий похід Ігоря на Візантію у 941 р. і більш успішний у 944 р.
Можу визначити причини й наслідки походів князів на Константинополь
Причинами походів князів на Константинополь були бажання отримати багату здобич і вигідні торговельні угоди. Наслідками стали договори 911 р. (після походу Олега) та 944 р. (після походу Ігоря), які регулювали торговельні відносини Русі з Візантією. Угода 911 р. була більш вигідною для русів.
Можу схарактеризувати зовнішню політику перших руських князів
Зовнішня політика перших руських князів характеризувалася експансією, підкоренням сусідніх племен (Олег), походами на Візантію з метою здобичі й торгівлі (Олег, Ігор), укладенням договорів з Візантією, союзом з печенігами (Ігор).
Можу пояснити причини повстання деревлян проти Ігоря.
Причинами повстання деревлян проти Ігоря були надмірні побори данини. Ігор кілька разів збирав данину з деревлян, постійно її збільшуючи. Деревляни на чолі з князем Малом вбили Ігоря, коли він з малою дружиною повернувся збирати данину ще раз, оскільки вважали, що інакше Ігор їх всіх погубить.
2. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Укладіть задачі на лічбу часу
- Похід Аскольда на Константинополь
- 882 р. – Установлення влади Олега в Києві
- 907 р. – Похід Олега на Константинополь
- 912 р. – Початок княжіння Ігоря
- 945 р. – Убивство Ігоря деревлянами
3. Виконайте тренувальну онлайн-вправу:
Досліджую і аналізую
4. Проаналізуйте історичний мем – тепер я знаю звідки пішла легенда про змія Горинича. Аскольд 860 рік:
а) Які історичні події лягли в основу мему?
Мем заснований на поході руського князя Аскольда на Константинополь у 860 році. Це був один із перших відомих походів русів на Візантію, який мав значний вплив на подальші відносини між Руссю та Візантією.
б) Чи правильною є історична інформація мему?
Історична інформація мему є частково правильною. Походи на Константинополь дійсно мали місце, і вони були важливими для встановлення торговельних відносин. Однак, згадка про “Змія Горинича” є жартівливою алюзією на візантійську зброю, відому як “грецький вогонь”, яку використовували для захисту міста. Це не має прямого історичного підтвердження в контексті походу Аскольда, але є креативним способом зобразити події того часу.
5. Обговоріть у класі результати роботи з таблицею «Політика перших руських князів (у другій половині ІХ — наприкінці Х ст.)» (с. 27).
Внутрішня політика:
- Аскольд: Поширення влади на полян.
- Олег: Об’єднання північних і південних земель, встановлення данини.
- Ігор: Збільшення розміру полюддя, що призвело до повстання деревлян.
Зовнішня політика:
- Аскольд: Похід на Константинополь, укладення торгового договору.
- Олег: Успішний похід на Константинополь, вигідна угода.
- Ігор: Союз із печенігами, невдалий похід на Візантію.
Ці аспекти підкреслюють важливість як внутрішньої стабільності, так і зовнішніх відносин для зміцнення Русі в цей період.
Мислю творчо
Сенкан Перші руські князі
Князі
Мудрі, відважні
Правлять, воюють, розбудовують
Творці могутньої Київської держави
Рюриковичі